Детектор медіа говорит‪ь‬ Детектор медіа

Російський виробник Caviar випустив для росіян спецкомплект із iPhone 15 Pro, «прикрашений» георгіївською стрічкою. Виріб отримав назву «Победный», його корпус прикрасили елементами з телячої шкіри. Ще два роки тому Путін заборонив використання пристроїв Apple у провідних міністерствах і установах, виказуючи цим занепокоєння Кремля та Федеральної служби безпеки сплеском шпигування американських спецслужб проти російських державних установ. Тактика підміни понять і подвійних стандартів: Росія намагається перетворити iPhone, символ Заходу, на символ перемоги над фашизмом. Про те, як у своїх спробах припасувати святкування 9 травня до сучасних реалій, Кремль вдається до еклектики, змішує та підмінює символи, цим самим маргіналізуючи себе — у випуску.
Текстову версію читайте тут. Автори — Леся Бідочко, Олександр С’єдін.

Серіал «Рубан» (режисер Дмитро Лактіонов) стартував у ефірі ICTV2 16 квітня і на виході дав не лише гачок-заявку на продовження, а й непогані показники каналу — третє місце у слоті за переглядами. «Нашою метою було зробити захопливий народний серіал, головного героя якого глядач полюбить відразу», — представила перший сезон детективу «Рубан» продюсерка Алла Липовецька. Тож невідомо, на кого чи на що робилися ставки на старті: героя, історію чи власне жанр. Про зразок розважального, народного телекіно, автори якого не відмовляються від нагадувань аудиторії про стан війни в країні — у випуску.
Текстову версію читайте тут. Автор — Андрій Кокотюха.

Популяризація дорівнює просвітництву. Популярна культура сприяє цьому процесу. Фільм «Будинок “Слово”. Нескінчений роман» своїм виходом мимоволі демонструє дуже цікаву тенденцію: мовби відгукується на сплеск моди видавати й перевидавати українську класику передусім 1920-х. Ці видання сьогодні — золоте дно. Вони комерційно успішні у воєнний час, коли Росія своїми бомбами знищує бібліотеки, книгарні, друкарні. Зазвичай це працює навпаки: спершу виходять фільми, вони стимулюють інтерес до книжок. Фільм і книжки тепер взаємно доповнюються. Про те, чому популярна культура доречна й важлива — як піхота для відвоювання, захоплення й утримання позицій — у випуску.
Текстову версію читайте тут. Автор — Андрій Кокотюха.

На ютуб-каналі «Української правди» вийшов відеорепортаж  Богдана Кутєпова «Переплисти Тису і (не)вижити» — про ситуацію на прикордонній річці Тиса, яку намагаються перепливти втікачі від мобілізації. За п’ять днів репортаж отримав 250 тисяч переглядів, що разів у десять більше за звичайні відео на каналі, й отримав понад 10 тисяч коментарів. Переважно негативних. Про те, що показав глядачам автор, щоб викликати таку хвилю хейту — у випуску.
Текстову версію читайте тут. Авторка — Марія Спалєк.

Соцмережа з відеоконтентом «ТікТок» є справжньою новинною пустелею. Із 6 568 відео, знайдених набором ботів зі штучним інтелектом, які позиціонувалися як новинний контент, справжніми новинами за стандартами журналістики виявилися лише 6. Такі підсумки дослідження, проведеного науковим співробітником з обробки даних The New York Times та Ніколасом Діакопулосом з Північно-Західного університету штату Іллінойс у США, що опубліковане в журналі «Нові медіа та суспільство», повідомили в NiemanLab. Про алгоритми соцмережі, які не орієнтовані на трансляцію справжнього новинного контенту — у випуску.
Текстову версію читайте тут. Авторка — Юлія Поліковська.

Нинішні березень-квітень видалися несподівано врожайними як на медійні проєкти, котрі розвінчують декларовану «велич» російської культури, так і на медійні скандали довкола цього. За російське вписуються реальні лідери думок, серед яких політики, актори, письменники, історики, журналісти. Причини, форми, методи та згубні для цивілізованих суспільств наслідки подібного захисту розбирають і на прикладах показують у п’ятьох із шести епізодів «Великої російської брехні» — документального серіалу від «Суспільного». Загальна ідея проєкту — дослідити питомо російський контент і спробувати переконати коло, ширше за однодумців: нема російської культури, є російська пропаганда. Про російську культуру, що йде на експорт і маркується «великою», а по суті своїй репрезентує лише один прошарок — у випуску.
Текстову версію читайте тут. Автор — Андрій Кокотюха.