Волонтерська шахт‪а‬ Радіо Сковорода

Восьмий епізод подкасту «Волонтерська шахта» – про те, як маленькі міста Польщі та України, Писковіце та Червоноград, стали не просто побратимами, а добрими й надійними друзями.

Себастьян Бурсаковський підтримує червоноградців ще з часів Помаранчевої революції. Повномасштабна війна стала приводом допомагати ще більше. Себастьян приїжджає в Україну регулярно, привозить допомогу, організовує гуманітарні вантажі, сам їздить на Схід та залучає польський бізнес до допомоги Україні.

Разом із другом Володимиром В’язівським вони поговорили із Настею Безпалько про те, як іноземці ставлять до війни в Україні, яким чином їм варто пояснювати, що відбувається, та що мотивує їх допомагати нам.

«Дружба між містами – це не дружба між мурами, не дружба між будівлями, це дружба між людьми», – згадав слова колишнього міського голови Писковіце Володимир.

Епізод, який підтверджує цю фразу на реальних прикладах, вже на Spotify, SoundCloud, Apple та Google podcasts.

Збирати мільйони можна навіть живучи в маленькому 10-тисячному містечку.

Це власним прикладом підтверджує гостя сьомого епізоду подкасту «Волонтерська шахта» Марго Васильєва. Дівчина активно волонтерить у Соснівці, містечку у Червоноградській громаді.

Ще до повномасштабного вторгнення Марго волонтерила на фестивалях, а після 24 лютого використала свої знання та досвід, щоб створювати хороші емоції та збирати гроші на потреби військових.

Які заходи ефективніші – онлайн чи офлайн? Що спонукає людей донатити та як змінилась мотивація впродовж понад двох років? Як залишатись креативними та постійно знаходити нові ідеї для комунікації про збір?

«Я люблю спостерігати не тільки за сумами донатів, які скидають, а й за коментарями, які до них пишуть. Часом людина скидає 5 донатів підряд, щоб розповісти анекдот. Або побажання для військових. Це наповнює, це показує, що ми рухаємось у правильному напрямку».

Слухайте про силу маленьких міст та маленьких донатів на Spotify, SoundCloud, Apple та Google podcasts та донатьте на локальні ініціативи!

Собівартість однієї аптечки для бійця — одна кава.

У шостому епізоді червоноградського подкасту «Волонтерська шахта» говоримо із Зоряною Безпалько, мамою нашої ведучої Насті Безпалько, та Іванною Гнатишин, які працюють у швейному цеху «Бджілки» з початку повномасштабного вторгнення.

Перші розгрузки шили, розкроюючи шахтний спецодяг. Без ескізів, за поясненнями військових, що саме потрібно. А ще є підсумки, плитоноски, аптечки, баули. І ще гамаші, м’які ноші, органайзери, дощовики… Жартують, що можуть пошити все, аби мати з чого. 

«Уже декілька разів так було, що зробимо ми замовлення, закупимо тканину, і на нашій волонтерській карточці залишається декілька гривень. Маленьких донатів не існує. Це все завжди все одно допомога. І так і 10 гривень, і 20 гривень, і 50. І вони разом роблять рулон тканини».

Слухайте авторський проєкт Насті Безпалько на Spotify, SoundCloud, Apple та Google podcasts та донатьте на локальні ініціативи!

«Повномасштабне вторгнення перевернуло все: до нас прийшло все місто», – каже Оксана Яблонська, координаторка Червоноградської ініціативи «Поплетушки» та гостя п’ятого епізоду подкасту «Волонтерська шахта».

Пані Оксана розповідає про те, як маленька ініціатива, що з’явилась 9 років тому, масштабувалась після 24 лютого та як і допомагала містянам подолати тривожність та бути залученими, і передавала велику кількість маскувальних сіток на фронт. 

За 2022 рік «Поплетушки» сплели 19 тисяч кв м сіток! Хто залучений до цієї ініціативи? Скільки людей приходить плести сітки у 2024? Скільки часу займає сплести одну сітку? Де беруть матеріали та якої допомоги потребують?

Слухайте розмову Насті Безпалько та пані Оксани на Spotify, SoundCloud, Apple та Google podcasts і ходіть плести сітки у вільний час у вашому місті!

Локальні волонтерські ініціативи тісно взаємодіють з місцевою владою. Червоноград – не виняток, радше приклад взаємного підсилення.

Володимир Коваль, заступник міського голови Червонограда, у четвертому епізоді подкасту «Волонтерська шахта», розповів Насті Безпалько, як влада міста діяла під час та після повномасштабного вторгнення та в чому покладалась на волонтерський рух.

Також поговорили про допомогу з-за кордону, з міст-побратимів, та ініціативи організацій, які евакуювались, та не сиділи на місці склавши руки, а втілювали в життя проєкти в Червонограді. Як-от Карітас з Краматорська: спочатку ладнали дитячий садочок, тепер реконструюють лікарню.

Про те, як перемога єднає і як задає спільний вектор руху, слухайте на Spotify, SoundCloud, Apple та Google podcasts.

Каша для синочка, суп Котигорошко – так дбайливо працівниці дитсадочка в Червонограді називають сухі суміші, які виготовляють та відправляють хлопцям і дівчатам на фронт.

У третьому епізоді подкасту «Волонтерська шахта» розповідаємо, як садочок під час війни може не тільки доглядати за малечею, а й приймати внутрішньо переміщених осіб, плести сітки, робити енергетичні батончики й сухі обіди та всіляко долучатися до підтримання бойового духу наших воїнів. «Волонтери можуть все, можуть навіть динозавра добути. У мирний час ми б і не подумали, що стільки можемо зробити», – каже Наталя Стефанів, гостя подкасту та директорка дитячого садочка. 

Як пів сотні працівників перелаштувались на нову, волонтерську, діяльність? Як працювали на початку повномасштабного вторгнення та чи змінилась робота зараз? 

Ведуча Настя Безпалько розпитала про мотивацію, внутрішню кухню та майбутнє садочку після перемоги.

Про те, що кожний і кожна з нас може робити на своєму місці, на Spotify, SoundCloud, Apple ta Google podcasts.