Непам'ятник‪и‬ Непам'ятники

Леся Українка - "хвора, сумна і з грабельками "– такою навчили нас її бачити . Але якою вона була насправді?  Що її надихало та запалювало так писати?

Всім відома поетеса, жінка, яка випередила епоху, та якій було відведено так мало часу. Радянською владою у  революційній біографії  не прийнято було згадувати про дворянське походження її родини, про її кохання та безапеляційний патріотизм. Вона була небідна, дуже освічена панна. Так, саме панна, у гарних сукнях, білих рукавичках, яка мала вишукане коло спілкування.

За підтримки Український культурний фонд.

Олена Кисілевська - українська письменниця, журналістка, редакторка і видавчиня, громадсько-політична та культурно-освітня діячка. Одна з ідеологів жіночого руху в Україні, засновниця перших жіночих товариств у Станіславові («Товариство руських женщин»), Коломиї («Руський жіночий кружок»); працювала у львівській жіночій громаді.

Під час Першої світової війни працювала в «Жіночому допомоговому комітеті для січових стрільців та інших вояків». За самовіддану роботу отримала від австрійського уряду високу нагороду — срібний хрест. Редакторка журналу "Жіноча доля", альманахів "Жіноча воля", "Світ молоді".

За підтримки Український культурний фонд

Наталена Королева – одна з найзагадковіших та найекзотичніших постатей в українській літературі.

Письменниця внесла в українську прозу нові теми з античного і європейського світу, успішно продовживши традиції Лесі Українки.

Ім’я Наталени Королевої стало відомим в Україні після скасування цензурних заборон у 1988 р.  – про неї почали писати в українській пресі та друкувати її творчу спадщину.

Була не тільки письменницею, чиєму перу належать близько вісімдесяти літературних творів, а й справжньою аристократкою, громадською діячкою, ерудиткою та інтелектуалкою, що вільно володіла багатьма іноземними мовами.

Спадщина письменниці не вивчена до кінця, частина творів ще не видана. Але маємо знати.....

За підтримки Український культурний фонд

Ганна Барвінок. Про героїню нашого подкасту і до сьогодні надзвичайно мало інформації: її творчість досі не вивчається у школі, хоча могла б стати окрасою найвишуканішої літературної традиції; її науковий спадок уперше в незалежній Україні отримав об’єктивну нетенденційну оцінку, з її біографії було вилучено графу, яка нагадувала радше тавро,– «буржуазна націоналістка». В Україну повертається славетна українка — Ганна Барвінок.

Олександра Михайлівна Білозерська (справжнє ім’я Ганни Барвінок) вийшла заміж за Пантелеймона Куліша — гордого, пристрасного і нетерплячого. А через 50 років нелегкого подружнього життя писала: «Чи усім так вдається у молодості три роки взаємної палкої любови? І дотепер цей любовний жар не згас, і тому я так довго живу, що є енергія життя, є фундамент – спогади минулого». Проте омріяних радощів материнства так і не пізнала.

Була відданою подругою Тараса Шевченка, єдиною жінкою у колі Кирило-Мефодіївців, першою жінкою-фольклористкою.

Слухайте та аналізуйте!

Далі буде! за підтримки Український культурний фонд

Якби 100 років тому був Інстаграм, вона б мала мільйони підписників. Бо вона - мала фото, яких ні в кого не було, вона -  українська мандрівниця, фотографиня, письменниця, яка в 30-х роках минулого століття здійснила навколосвітню подорож. Документалістка. Жінка, яка керувала двома театрами. Вчилася знімати кіно в Парижі. 15 років прожила в Китаї. Вона описувал свої подорожі в відомих виданнях і ці подорожні публікації супроводжувались її фотографіями. Софія Яблонська - героїня чергового епізоду подкасту Непам'ятники.

За підтримки Українського культурного фонду.

Ірина Вільде. «Vilde» в перекладі з німецької означає «дика, бурхлива». Саме такою була Дарина за характером: дикою, нескореною, волелюбною, неприборканою.

Любила писати лежачи на підлозі серед творчого безладу,

Дозволила синові влаштувати хімічну лабораторію в підвалі будинку, де той ставив дивні досліди — добував, наприклад, ціаністий калій,

Любила веселитися і ніколи не пропускала своєрідних змагань у співі сороміцьких коломийок на весіллях у друзів.

Ірина Вільде подарувала українській літературі роман «Сестри Річинські», що виявився знаковим для 1960-х років, а ще стала «хрещеною мамою» багатьох сучасних українських письменників.

Незважаючи на щирість і відкритість Ірини Вільде, її життя залишило більше питань, ніж відповідей.