Музичні історі‪ї‬ Musical stories

Рік тому один з батьків-засновників Nazareth Піт Егню написав: «Ден помер сьогодні о 12:40. Це найсумніше оголошення, яке мені коли-небудь доводилося робити. Cім'я втратили чудового, люблячого чоловіка і батька, я втратив найкращого друга, а світ втратив одного з найкращих співаків,
які коли-небудь існували".

Отже, цей випуск, в якому ми розповімо про засновника та лідера рок-гурту Nazareth Дена Маккафферті - ніби меморіальний, до роковин смерті рок-зірки. Але ми не
будемо наганяти суму. Бо те, що наспівав за свою кар’єру володар унікального голосу Ден Маккафферті принесло у світ
мільйонам прихильників його таланту по всьому світу лише радість та суму ніяк не наганяє.

Маючи час та натхнення, досвідчені люди можуть будь-якому факту чи явищу в цьому житті надати своє яскраве та несподіване конспірологічне пояснення. Дарма, що воно може бути далеке від істини – той, хто схоче, повірить.

Сучасна музика – не виняток. Хтось напускає туману, аби привернути до себе увагу. Хтось видає себе за іншого, аби набити ціну. Кидає публіці хибну приманку, аби «завести» її. Дешево і сердито. Але іноді виникають такі несподівані сюжетні повороти, що справді дух перехоплює і від самої музики, і від тих пригод, у які вона потрапляє.

Це третій, і справді, завершальний, випуск подкасту «Музичні історії» - про музичну євроінтеграцію, тобто, про взаємний вплив музики різних країн Європи одна на одну. Якщо сформулювати концептуально, один із співведучих каже про це так: «Мультикультурні впливи поширюються поза кордонами, етносами та політикою. І демонструють цікаві та іноді несподівані результати».

Ми розпочали мандрівку континентом, досліджуючи, як музичні культури різних країн впливають одна на одну та які цікаві феномени це часом породжує.



Розширимо нашу географію добрим десятком країн – від півдня Європи до її західних та північних меж. Як завжди, музика подарує вам чимало несподіванок, парадоксів та незвичних сюжетних
поворотів.


В Грузії ви почуєте прекрасну композицію, де поєднається традиційний грузинський чоловічий спів та французький шансон.



В Бельгії до шансону вплететься вже класичний американський чорний блюз, а в Скандинавії вас чекає дрібка екзотики, як каже один з ведучих, зовсім позамежного рівня: норвезький хіп-хоп.


В Туреччині вас чекає, здогадайтесь, мусульманський рок, але, не помилитесь, з абсолютно американським звучанням, ну і трохи, зрозуміло, японських впливів.


Литовці запропонують приджазовані поп-ритми, поєднані з вишуканим електронним звучанням, а іспанці ( в одній композиції)
- гримучу суміш репу, хіп-хопу, регей, латини…


Коли ж етнічні португальці запропонують вам дещо в стилі клЕзмер, або клезмЕр - дивну суміш єврейських, балканських та східноєвропейських мелодій, покладених на джазову основу, ви просто поринете в нашу нову Музичну історію й самі не помітите, як вона добіжить завершення.

Тож налаштуйтесь на парадокси. Про Челентано по-німецьки, про Бені Андерсена з легендарного шведського гурту ABBA, якого на батьківщині знали за іншим стилем, про солістку Roxette Марі Фредріксон, якою ви її не знаєте, про неймовірні пригоди хіта угорської Omega, того самого, переспіваного Scorpions і не лише ними…



Одне слово, традиційно: слухайте нас – не переслухаєте…

Про Pink Floy писано-переписано, сказано–переказано.

Про те, як посварились лідери гурту Девід Гілмор та Роджер Вотерс – здається, не менше.

Якщо ж розповідати про кожного з них осібно, обираємо Гілмора. І не лише тому, що під час нашої війни він опинився на стороні добра, а Вотерс – на стороні путіна. Коли виникла ідея розповісти про співпрацю Флойдів з іншими музикантами, ми самі були вражені тим, скільки творчих колаборацій встиг створити за свого тривалого творчого шляху Гілмор. Тож не поділитись цим не могли. Ловіть новий подкаст.