Лесь Подерев'янський age18257
-
- Kunst
Творчество выдающегося украинского художника и писателя Леся Подеревьянского собранное в его альбоме “Цікаві досліди".
-
Іржик (32)
Дійові особи:
Іржик - партізан.
Смєтанка - бойова подруга Іржика.
Краєчка - друг Іржика, тоже партізан
а також німці і партізани.
Дія перша
В горах. Іржик займає бойову позицію біля пулімьоту сракою догори. На ньому верхи сидить Смєтанка та бавиться.
Смєтанка: Іржик, оно диви, німці!
Іржик: Де! Тра-та-та-та-та(строчить з пулімьоту).
Смєтанка: Га-га-га-га-га(регоче).
Іржик(сам до себе): Знову наїбала, сука.
Входить Дворжик
Дворжик: Іржик, диви, там німці!
Іржик: Де! Тра-та-та-та-та(строчить з пулімьоту).
Смєтанка: Га-га-га-га-га! От так наїбав.
З"являються німці." -
-
-
Трiaсовий перiод, aбо Пригоди хтивих пaвiaнiв Борi i Жори (29)
Трiaсовий перiод, aбо Пригоди хтивих пaвiaнiв Борi i Жори
-
Діана (28)
Лесь Подервянський.
Діана
Дійові особи
Жора, невизначеного віку мужик, схожий на чорта, якого виперли з пекла за профнепридатність.
Василь Гнатович, вождь палати хворих, статечний мужик, схожий на Сталіна епохи підписання Ялтинської угоди.
Сірьожа, середнього віку мужик, хитрий і наївний, як вовк у казці.
Валєрік, молодий мужик, хворий на голову.
Енгельс Гасанович, ліцо кавказьськой національності.
Діна, юна, спокуслива і спортивна медсестра з довгими ногами, широкими плечима і античною шиєю.
Санітари
Дія відбувається в лікарні.
Палата відділення щелепнолицевої хірургії по вулиці Зоологічній, в палаті на кроватях лежать Василь Гнатович, Жора, Сірьожа, Валєрік і Енгельс Гасанович з забинтованими в різних місцях і синіми, як баклажан, їбальниками. Найбільша кількість бинтів пішла на Валєріка. Він має на голові пишну прикрасу, розмірами і вагою схожу на чалму турецького султана. Над кроваттю Валєріка висить картина "Охотнікі на привалє" художника Сєрова. Хворі лежать смирно, як дрова, що чекають на холодну зиму, але це оманлива смирність. В їхніх червоних оченятах світиться бойове завзяття і жадоба життя.
За вікном палати розташований зоопарк, з якого інколи долинають тваринні звуки його волохатих мешканців, такщо якщо заплющити очі, можна уявити себе в Африці.
Голос тигра за вікном. Унгх, унгх, аоунгх!
Жора. Десять часов, блядь, можна і на годинник не дивиться!
Голос тигра. Аум!!!
Сірьожа. Ти бач, проснувся, проклятий, і гризти хоче...
Голоси вовків. Ауууу!.. (А потім знову тигра.) Аум!
Валєрік при останніх словах тигра бє головою в стіну.
Сірьожа. Я колись у школі працював, учителем труда. Така робота, шо нема шо спиздить. Так харашо шо у мене жінка бєрємєнна була. Вона мєл гризла. То я їй мішками таскав. Главноє шо інтересно, вона той цвітний не дуже любила гризти. А в основном отой, квадратний.
Голос тигра. Унгх, унгх, аоунгх!
Василь Гнатович. Ач як розпиздівся!
Жора. Він жерти хоче.
Василь Гнатович. А ми випить хочемо. Жора, харош лежать, як стерво, катай лишень за двері, подивись, чи та пизда сігодня діжурить. (До Сірьожи.) А ти шо лежиш, як Ісусік? Бистро вставай і ріж ковбасу!
Сірьожа і Жора з насолодою виконують накази вождя, який дістає з матрацу пляшку з мутною рідино -