Подарувати чи заповісти майно: як краще?

Іноді краще подарувати майно, а у деяких випадках — заповісти його. Які підводні камені та особливості обох ситуацій?

Спадкування за заповітом

Заповіт — це особисте розпорядження людини (його називають заповідач) у випадку смерті передати певне майно конкретній людині (спадкоємцю).

Після складення заповіту, заповідач й надалі залишається власником свого майна та може вільно ним розпоряджатися, адже майно переходить у спадок лише після смерті.

Важливо пам’ятати, що заповіт у будь-який момент можна скасувати чи змінити, якщо заповідач цього забажає. При цьому кожен новий заповіт скасовує попередній. Заповіт можна змінювати безліч разів протягом життя. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або у певних випадках деякими посадовими особами (наприклад, головним лікарем лікарні, де заповідач перебуває на лікуванні).

Кого можна призначати спадкоємцями?

Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну людину або декілька. При цьому не важливо, чи є у нього чи неї з цими особами сімейні відносини.

Слід пам’ятати, що спадкоємець має право як прийняти спадщину, так і відмовитися від неї.

Які є особливості заповіту?

Закон гарантує певному колу спадкоємців за законом частку в спадщині, незалежно від змісту заповіту. До таких спадкоємців належать малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (чи вдівець) та непрацездатні батьки.

Якщо на момент смерті заповідача будуть спадкоємці, які входять до такого переліку, то особа, якій заповідач хотів передати майно за заповітом, отримає лише певну його частку, яка залишиться після задоволення інтересів законних спадкоємців.

Що передбачає дарування?

Дарування — це домовленість двох сторін, за якою одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Договір дарування можна укладати в усній (з певними обмеженнями), простій письмовій або письмовій формі з нотаріальним посвідченням такого договору.

Якщо йдеться про дарування нерухомості, договір укладають письмово і нотаріально посвідчують. Така ж вимога щодо нотаріального посвідчення стосується й договорів дарування грошей в гривні або іноземній валюті на суму, що перевищує 850 грн.

У чому різниця між даруванням і заповітом?

У випадку з даруванням людина, яка дарує, не може встановлювати умови чи обмеження до обдаровуваного. Наприклад, не можна подарувати машину з умовою, що донька закінчить ВНЗ з відзнакою. Натомість заповіт може бути з умовою або обмеженням.

• Водночас, і заповіт, і договір дарування можуть передбачати обов’язок спадкоємця або обдаровуваного вчинити певну дію майнового характеру на користь іншої особи або, навпаки, її не вчиняти. Наприклад, можна заборонити виселяти когось з будинку, який заповідається або дарується. Проте щодо самого дарувальника такий обов’язок чи заборону не можна передбачити в договорі дарування, тільки щодо інших осіб.

Заповіт надає значну свободу вибору для спадкодавця. Він може скласти один або кілька документів, вказати одного або декількох спадкоємців, заповісти все майно чи його частину, а також змінити своє рішення і скласти новий.