Політ над буденністю

Культурний Проект

Подкаст освітньої платформи «Культурний Проект», в якому ми говоритимемо з нашими гостями про філософію, книги, мистецтво і усе те, що допомагає нам не потонути у вирі повсякденних справ, бачити життя глибше і обʼємніше.

Епізоди

  1. 3 ДН. ТОМУ

    Ми можемо використовувати мистецтво значно цікавіше, ніж просто його споглядати

    Як навчитися «читати» мистецтво, а не лише милуватися ним? Чому Боттічеллі досі вражає, а Тінторетто називають першим режисером кіно? І що нам можуть розповісти музичні інструменти на картинах XVII століття? У новому епізоді подкасту «Політ над буденністю» ми говоримо з історикинею і дослідницею мистецтва, лекторкою Маргаритою Стафійчук про таке: як мистецтво відображає час, його цінності, моду, політику і навіть жарти, які ми вже не розуміємо; чому варто пробувати дивитися на картини без підготовки, підписів і створювати про них власні історії; чому Стенлі Кубрик назвав Тінторетто першим в історії режисером кіно; як влада використовувала мистецтво, щоб утверджувати свою велич; які символи на картинах допомагають «зчитати» приховані меседжі та історії; чому вас може не вражати геніальне мистецтво, але з вами все гаразд. Цей епізод – про те, як мистецтво допомагає зрозуміти минуле, сучасне, вічне і себе.

  2. 27 СЕРП.

    Я фанат горорів і українського кіно

    Новий сезон подкасту «Політ над буденністю» розпочинаємо розмовою про кіно. Наш гість – Станіслав Битюцький. Режисер, дослідник кіно та керівник науково-програмного відділу Національного центру Олександра Довженка. Куратор кінофестивалю «Київський тиждень критики». Станіслав модеруватиме наш кіноклуб «Paradiso Cinema», у якому з вересня впродовж 4 місяців ми будемо досліджувати 4 країни та особливості їхніх кінематографів. У подкасті ми говорили з кінознавцем: - про українське поетичне кіно, химерність і сюрреалістичність як ознаку нашого національного кінематографу; - як Гоголь став найбільш екранізованим письменником українського кіно радянських часів; - як серіали і тікток вплинули і продовжують впливати на повний метр; - про сучасні горори, проблемні стрічки і загалом те, що робить фільм класикою, непідвладною часу; - про режисерський досвід Станіслава, та те, як його стрічка, мимохіть записана на телефон, отримала нагороду на фестивалі та стала предметом дискусії. А ще – про внутрішню кухню «Київського тижня критики» і процес відбору стрічок для фестивалю, діяльність Довженко-центру та роботу над екранізацією роману «Місто» Підмогильного. Слухайте подкаст, і знаходьте натхнення на перегляд кіно – складного, комфортного, довгого, документального або класичного. Бо ж кіно існує заради свого глядача, і за це ми його любимо.

  3. 11 СЕРП.

    Мати стиль – це мати сміливість показувати себе світові

    Новий випуск подкасту «Політ над буденністю» – про моду, стиль і те, як вони пов’язані з нашою ідентичністю та внутрішнім станом. Наша гостя – Оксана Шевченко-Дудченко, стилістка, менторка, експертка з особистого стилю. У Культурному Проекті стартує курс Оксани «Мова стилю: як одяг розповідає вашу історію». Він – про стиль як спосіб самовираження, терапію, діалог зі світом. У подкасті ми поговорили зі стилісткою про таке: - шлях до власного стилю та помилки, без яких він неможливий; - поєднання моди та національної культури; - українські бренди та їхні позиціонування у часи війни; - одяг як спосіб підтримати себе у часи кризи; - баланс між естетикою, етикою та свідомим споживанням; - практичні поради, як сформувати гардероб, який працює на вас; - чому інколи варто «надихатися і копіювати», щоб зрозуміти свій напрямок стилю. Слухайте подкаст, і надихайтесь на власні творчі пошуки, пізнання себе та трансформацію.

  4. 7 ЛИП.

    У публічному просторі скульптура має бути не гіршою, ніж музика в соборі

    Абстрактне і експресивне у класичному мистецтві, канонічне і завчене – у сучасному. І старе, і нове – як мова, памʼять, політичний інструмент. У шостому епізоді говоримо про скульптуру з Антіном Проненком, художником та дослідником мистецтва і культури, автором освітніх програм та кураторських проєктів у Києві та Львові. У його доробку понад десяток курсів, лекцій, освітніх програм та авторських досліджень. Напередодні старту курсу «Тіло у камені: скульптура від Античності до бароко» ми поговорили з його автором про таке: - чому скульптура – конкурент живопису, і що вона може дати, чого не дає «вікно в інший світ» на полотні; - як у давньому Римі люди і статуї жили в двох окремих світах, і що спільного у цієї історії з грою Pokemon Go; - чому у світових містах досі зʼявляються леви, коні і богині біля басейнів; - як відрізнити хорошу абстракцію від поганої; - як 3D-друк змінює наше ставлення до унікальності скульптур; - як скульптура як меморіальна практика допомагає працювати з травмою та переживати біль війни; - скільки українського мистецтва містить Третьяковська галерея; - зрештою, які памʼятники потрібні нам сьогодні, і як суспільству розвивати мистецький смак. Ця розмова – глибока і щира. Вона не стільки про скульптуру, скільки про памʼять, ідентичність і культурну впевненість.

  5. 27 ЧЕРВ.

    Культура не розважає нас, вона допомагає витримати реальність

    Культура проявляється не лише в мистецтві чи мові, а в кожному нашому щоденному русі: в тому, з якого боку ми дивимось на дорогу перед переходом, у способах вітання, у межах особистої дистанції. Ми не помічаємо цього, поки не потрапимо в інше культурне середовище. І саме тоді стає зрозуміло, що культура – це не щось зовнішнє чи нав’язане. Це вже є глибоко в нас – у наших тілах, у наших автоматичних реакціях. Вона визначає, як ми взаємодіємо з іншими, і формує той неповторний спосіб бути людьми, бути своїми у наших спільнотах. Це дуже загальне поняття, яке містить у собі величезну кількість сенсів. Та у новому випуску подкасту «Політ над буденністю» ми все ж спробували поговорити про культуру якомога більш різносторонньо – з іменами теоретиків, побутовими прикладами, історичними фактами і геополітичними порівняннями. У цьому нам допомогла розібратись Лариса Осадча – культурологиня, кандидатка філософських наук, докторантка НАКККіМ, магістр політології й авторка і лекторка курсів «Культурного Проекту». Ми поговорили з Ларисою про таке: ▫️чому індійці змогли скористатися доктриною ненасильства Ганді, а народи Балтії та українці не можуть дозволити собі розкоші пацифізму; ▫️навіщо нам етніка, щіточки для скатертини та національні казки; ▫️як досвід двох світових воєн посприяв розвитку індивідуалізму, і як це нам допомогло і нашкодило; ▫️як поява жанру світського роману у XVIII–XIX століттях зробила жінок незручними для суспільства і посприяла їхній емансипації; ▫️чому культура – це не про комфорт, а про виживання спільноти; ▫️зрештою, чому саме зараз культура стає найбільш стійким і важливим захистом – колективної пам’яті, ідентичності та майбутнього. Приємного прослуховування!

  6. 12 ЧЕРВ.

    Ми можемо побачити світ, просто подивившись у власну тарілку

    Героїня третього випуску – фуджурналістка Марія Банько. Вже 15 років Марія досліджує, як те, що ми кладемо у свою тарілку, визначає нас у культурному, національному, історичному та соціальному контекстах. У своєму проєкті War Cookbook дослідниця збирає рецепти воєнного часу, і за кожним із них стоїть історія: якась – про виживання під обстрілами, інша – про їжу як символ родинного тепла після повернення з фронту. Це і документування, і спроба розібратися у тому, як глобальні зміни змінюють наші звички і побут, і навпаки – як несвідомі усталені харчові ритуали впливають на наші життя, стосунки, комунікацію. У епізоді говоримо з Марією про таке: – чому сьогодні можливість самому приготувати собі сніданок – нова форма привілею; – зерно, експорт, політичні угоди: фуд-дипломатія – це більше, ніж національні страви-бренди; – чому українці витрачають на приготування їжі більше часу, ніж американці та європейці; – як Голодомор і війни лишили нам не лише травму, а і скіли виживання та креативності: про взаємодопомогу, здатність гуртуватися, волонтерські кухні Майдану і перших днів великої війни; – як вивчати географію і історію України за регіональними рецептами борщу; – чому національна кухня – не набір музейних експонатів і не список автентичних страв, а живий організм, який постійно видозмінюється; – як ресторанний бізнес формує людські стосунки і цінності; – чому і кому варто прийти на авторський курс Марії “Food studies: про що розповідає нам їжа”

  7. 5 ЧЕРВ.

    Хороший глядацький смак – це питання практики

    У другому епізоді говоримо з Ганною Дацюк – кинокритикинею, кураторкою кінофестивалю «Київський тиждень критики», авторкою та лекторкою курсів в Культурному Проекті. Ганна упевнена, що її дитинство закінчилося із переглядом «Птахів» Альфреда Гічкока, нова «Білосніжка» має штучно занижений рейтинг, а «Сяйво» – не найкращий фільм Стенлі Кубрика. У цьому випуску ви почуєте про таке: - чи є кому продовжити справу Девіда Лінча; - чому улюблене кіно варто передивлятись кожні пʼять років; - як сформувати власний кінословник і чому списки «100 must see фільмів» – не така вже й погана ідея; - що таке female gaze — і чому «Портрет дівчини у вогні» варто подивитися хоча б для цього; - чим несерйозне кіно відрізняється від поганого (і чому обидва мають право на перегляд). А ще гостя щедро ділиться власними кіносписками на будь-які запити і випадки життя, тож радимо одразу занотовувати найцікавіше.

  8. 27 ТРАВ.

    Людина — це зусилля бути людиною

    Гість нашого першого епізоду — Олексій Карачинський, психотерапевт, ветеран російсько-української війни і військовий психолог, кандидат психологічних наук. Ми поговорили з Олексієм про таке: • як працює префронтальна кора і чому вона «вимикається», коли ми голодні, невиспані або у стресі; • що стоїть за ефективним навчанням — і чому важливо починати з базових потреб; • чому Олексію відгукується формула Сковороди; • як щоденні ритуали допомагають утримати фокус; • чи здатен ШІ замінити психотерапевта; • як допомогти дитині обрати професію.

  • Епізодів: 8

Оцінки й відгуки

5
із 5
Оцінок: 3

Опис

Подкаст освітньої платформи «Культурний Проект», в якому ми говоритимемо з нашими гостями про філософію, книги, мистецтво і усе те, що допомагає нам не потонути у вирі повсякденних справ, бачити життя глибше і обʼємніше.

Інформація

Теж може цікавити