Медіуми

Детектор медіа
  • 5.0 (4)
  • NEWS COMMENTARY
  • UPDATED TWICE WEEKLY

Медіуми — це подкаст "Детектора медіа" про історії, в які нас втягує медіаундустрія, з Наталкою Соколенко та Вадимом Міським. У подкасті про медіа ми також говоримо про маніпуляції у ЗМІ, маркетинг, рекламу на телебаченні і радіо, дезінформацію та агітпроп, онлайн-медіа, онлайн-маркетинг, політичні інтриги, агітацію, соціальні комунікації, суспільне мовлення, діджиталізацію та digital media, соціальні мережі, фінансування та виробництво контенту, креативні індустрії, кінематограф та державну підтримку кіно, продакшен та копродукцію аудіовізуального контенту, дитячий контент, україномовний контент, акторську майстерність, шкідливий та небезпечний контент, мову ворожнечі у ЗМІ, відеоблоги, вплив глобальних платформ Twitter, Meta, Google, Youtube, Facebook, Telegram на медіа і багато іншого. Як соціальні медіа та соцмережі впливають на людей, політику та економіку, як працює пропаганда Росії та інших авторитарних режимів, чим відрізняється блогер і блогерство від журналістики, як розвинути критичне мислення та медіаграмотність? Дізнавайтеся в подкасті "Медіуми", котрий ведуть Вадим Міський та Наталка Соколенко.

  1. Як держава втратила контроль над долями дітей-сиріт у Туреччині. Анна Бабінець, «Слідство.інфо»

    1 DAY AGO

    Як держава втратила контроль над долями дітей-сиріт у Туреччині. Анна Бабінець, «Слідство.інфо»

    Розслідування «Державні діти» від «Слідства.інфо» стало одним із найгучніших журналістських матеріалів останнього часу — про українських дітей-сиріт, евакуйованих від війни до Туреччини, та про дорослих, які мали їх захистити, але не зробили цього. У подкасті «Медіуми» Анна Бабінець, керівниця незалежної розслідувальної агенції «Слідство.інфо», розповіла про те, як команда вийшла на тему розслідування «Державні діти» через закритий звіт українського омбудсмена, чому система опіки виявилася настільки розмитою, що «відповідального знайти неможливо» та як журналісти місяцями добивалися коментарів від міністерств, дипломатів, місцевих чиновників і благодійників. А також про надзвичайно складну роботу з підлітками, які пережили травматичний досвід, про журналістську етику й довіру та наслідки. Чому в Туреччині на розслідування відреагували на рівні президента вже за кілька годин, а в Україні тривалий час панувала тиша? І як публічність цієї історії вплинула не лише на політичні заяви, а й на реальні людські долі, зокрема на життя героїні, якій вдалося повернути дитину ще до завершення судових процесів. 00:00 «Спосіб, у який ми отримали інформацію, свідчить про те, наскільки закрита система»; 03:30 «Парадокс державної інтернатної системи в тому, що за дітей відповідає така кількість людей, що відповідального ти не знайдеш»; 06:28 «Дітям хотілося розказати про несправедливість»; 10:05 «У нас було єдине домовлене інтерв’ю»; 13:43 «Коли розслідування вийшло у Туреччині, через дві години була реакція Ердогана»; 18:30 «Реакції на фільм з боку правоохоронних органів не було і немає станом на зараз»; 22:12 «Дівчата народжували самі. У пологовому ніхто до них не приходив»; 27:25 «На показ фільму прийшла Інна Мірошниченко, вона сказала, що перейнялася долею Насті й буде її захищати»; 28:47 «Ми сподіваємося, що держава зверне на Настю увагу та допоможе. Щоб розірвати коло, коли сирота народжує сироту»; 30:55 «Ми бачили звіт омбудсмена українською мовою. Ми згадали, напевно, 20% порушень»; 32:53 «Поліція закрила справу, бо «не встановили складу злочину»; 35:10 «Мені здається, що це змова дорослих: «Просто давайте не будемо про це говорити, ніби цього немає».

    38 min
  2. Культурна дипломатія в радіоефірі. Як «Українське радіо» просуває українську музику в Європі. Наталія Попудрібко, «Радіо Культура»

    4 DAYS AGO

    Культурна дипломатія в радіоефірі. Як «Українське радіо» просуває українську музику в Європі. Наталія Попудрібко, «Радіо Культура»

    Україна взяла участь в міжнародному проєкті Euroradio Christmas Music Day, де різдвяна програма з Києва стала частиною 14-годинного марафону з 12 країн світу. У подкасті «Медіуми» Наталія Попудрібко, завідувачка редакції музичних передач і фондових записів «Радіо Культура», продюсерка проєкту Euroradio Christmas Music Day розповіла про те, як працює музичний обмін Європейської мовної спілки. А також про ренесанс хорового співу після пандемії, попит на академічну музику в Європі, силу спільного звучання хору й історичні паралелі зі світовим успіхом «Щедрика» сто років тому. 00:00 Що таке Euroradio Christmas Music Day і як Україна до нього долучилася; 04:16 Де слухачі можуть почути концерт; 06:06 «Українське радіо співпрацює з ЄМС із 1994 року»; 08:11 Чому українські колядки добре сприймає європейська аудиторія; 11:34 Який попит у Європі на хорову й академічну музику; 16:55 Як повномасштабна війна вплинула на інтерес до української музики; 20:16 Які плани щодо подальшої участі у подібних проєктах.

    24 min
  3. «Чим краще працює ППО, тим менше про нас пишуть у світових медіа», — Стас Козлюк

    21 DEC

    «Чим краще працює ППО, тим менше про нас пишуть у світових медіа», — Стас Козлюк

    У випуску — про те, як американські медіа реагують на атаки Дональда Трампа, чому Україні дедалі важче утримувати увагу світової аудиторії та чи можна публікувати фотографії загиблих. У подкасті «Медіуми» Стас Козлюк, журналіст і фотокореспондент, пояснює, що сьогодні насправді цікавить західну аудиторію в українській війні. Чому чим ефективніше працює українська ППО, тим менше про нас пишуть? Як логіка «трупокілометрів» визначає, чи стане трагедія новиною для світу? І чому інколи навіть зруйнований будинок у Києві не потрапляє на шпальти провідних видань? А також про цензуру й самообмеження під час війни, рішення не публікувати вже готові матеріали заради безпеки людей, а також про відповідальність редакторів за те, як виглядає війна в медіа. Та чому соцмережі підштовхують журналістику до небезпечної гонитви за швидкістю і хайпом. 00:00 «Ми бачимо, яку тривалу історію має демократія та як їй важко з людиною, яка має таку повноту влади»; 03:14 «Ми весь час конкуруємо з іншими країнами, в яких також ідуть війни»; 05:40 «Кількість жертв трагедії має бути прямо пропорційна відстані до кінцевої аудиторії»; 09:10 «Щойно з’являється якась нова штука на фронті — усі хочуть побачити як вона працює»; 11:50 Що хочуть бачити з України західні читачі? 14:29 «Кіл-зона від окопа — 20 кілометрів. Мало хто захоче тягнути тебе туди з собою»; 16:45 «Коли однакові зображення, то твоя аудиторія не те що хоче їх бачити щодня»; 20:43 «Я намагаюся ігнорувати світ, у якому люди відмовляються читати»; 25:18 «Я намагаюся більше спостерігати за людьми, аби розповідати історії про цих людей»; 31:53 Чи можна публікувати фотографії тіл постраждалих? 36:26 «Соцмережі змушують журналістику із ними конкурувати»; 39:54 «Аудиторія не бачить різниці, вона не розуміє хто журналіст, хто блогер».

    44 min
  4. «Тонни контенту й мільйони переглядів»: як школа «Швабра» формує нову культуру відповідального блогінгу. Олена Левандовська

    8 DEC

    «Тонни контенту й мільйони переглядів»: як школа «Швабра» формує нову культуру відповідального блогінгу. Олена Левандовська

    У випуску — про український проєкт, що змінює культуру блогінгу зсередини. Школа відповідального блогерства «Швабра», створена «Детектором медіа» та UMind, за два сезони об’єднала молодих контент-крієйторів з усієї країни та сформувала спільноту юних інфлюенсерів, які хочуть говорити про Україну якісно, чесно й відповідально. У подкасті «Медіуми» Олена Левандовська, співзасновниця та голова ГО UMind, розповіла про те, як «Швабра» виросла у платформу, яка вже дала понад 160 відео з мільйонами переглядів, як змінюється покоління Альфа, що сприймає світ через короткі відео, як блогінг став ціннісною місією, та чому українські підлітки досі потрапляють у пастку російського контенту. А також — як відповідальні спільноти можуть протистояти семантичним війнам і чому «Швабра» дає молодим авторам не тільки знання, а й «вудку», яка допомагає зростати та впливати на свою аудиторію. 00:00 «Створена спільнота відповідальних блогерів»; 03:36 «Це наша можливість достукатися не тільки до тих дітей, які живуть у великих містах»; 06:24 «Покоління Альфа бачить світ крізь призму не тексту, а відео»; 08:38 «Молодь розуміла, що після цього проєкту в них буде рух уперед»; 13:35 «Засилля російського контенту в холі школи просто зашкалює»; 16:02 Про розвиток українського контенту: «поки що сам потяг не їде — його треба штовхати»; 17:35 «Відповідальність блогерів і розуміння контексту зараз зросло в рази»; 20:23 Про спільноту відповідальних блогерів: «це розвиток, пошук можливостей, колаборації».

    27 min
  5. Ukraїner про виклики міжнародної комунікації: «Якщо ми не розкажемо про себе світу, це зробить ворог». Юлія Тимошенко

    30 NOV

    Ukraїner про виклики міжнародної комунікації: «Якщо ми не розкажемо про себе світу, це зробить ворог». Юлія Тимошенко

    У випуску — про один із найважливіших викликів, що стоять перед Україною: як говорити з іноземною аудиторією так, щоб нас почули й правильно зрозуміли. А ще про те, що робить команда Ukraїner. Ukraїner — це медійна організація, яка перетворилася з волонтерського проєкту на міжнародну платформу, яка розповідає світові історії України 13 мовами, творить документальне кіно та вибудовує унікальні формати комунікації. У подкасті «Медіуми» Юлія Тимошенко, журналістка та нова голова Ukraїner, розповідає про те, як працює організація, які виклики виникли після скорочення підтримки USAID, про потенційну співпрацю зі стримінговими платформами, перспективи виходу українських документальних фільмів на міжнародні сервіси, а також про те, як зростає глобальна спільнота глядачів і читачів, які хочуть знати справжню Україну.  00:00 «Ми перекладаємо, адаптуємо, створюємо унікальний контент для іноземної аудиторії з фокусом на Україну»; 03:43 «У нас з’явилася дорадча рада. Це ком’юніті свідомих бізнесів»; 06:30 «Якщо ми не будемо комунікувати й не будемо існувати, то за нас буде комунікувати ворог»; 09:01 «У нас повертаються експедиції»; 11:25 «Нам би хотілося мати десять тисяч підписників. Думаємо, це реалістичне число»; 16:52 «Ми хочемо розвивати напрямок більш креативних документальних фільмів»; 21:51 «Місія розповідати про Україну світові була закладена в момент зародження Ukraїner»; 26:08 «Японська версія стала чи не однією з найбільших за охопленням після англійської»; 31:05 «Ми використовуємо штучний інтелект для переозвучки. Це розширило наші можливості»; 36:22 «Є відчуття, що комунікація, підтримка незалежних медіа, медіа — відходять на задній план»; 39:05 Про 1000 годин українського контенту: «Мені б дуже не хотілося, щоб це були 10 гумористичних серіалів про стереотипні речі, за які потім соромно»; 41:20 «Державі потрібно менше створювати власних медіаініціатив. Краще підтримувати незалежні медіа»; 45:31 «Коли прозвучала ідея трьох годин інтервʼю, я казала: “Це ніхто не буде дивитися”»; 54:28 «Зараз у нас на 95% жіноча команда».

    1h 1m
  6. Весілля з чат-ботом: фантастика чи нова реальність? Надія Баловсяк у подкасті «Медіуми»

    24 JUL

    Весілля з чат-ботом: фантастика чи нова реальність? Надія Баловсяк у подкасті «Медіуми»

    У випуску — про те, як користуватися штучним інтелектом так, щоб він допомагав, а не підмінював наш розум, етику й свободу. Чому люди дедалі частіше замінюють емоційне спілкування з іншими людьми на «зручне» спілкування зі штучним інтелектом, наскільки це може бути небезпечним і чи готове суспільство до такої трансформації. Чому ШІ може здаватися привабливішим за людину? Чи здатен він замінити вчителя, психотерапевта, співрозмовника або навіть партнера? Як розпізнати межу, де технологія допомагає, а де — починає формувати нашу свідомість? Про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Надією Баловсяк, медіадослідницею, доценткою Школи журналістики та комунікацій УКУ. А також про те, чи повинні розробники штучного інтелекту нести відповідальність за наслідки його використання? Чому великі технологічні компанії бояться регулювання? І чи може ChatGPT ненавмисно поширювати російську пропаганду? 00:00 «Цифрові інструменти стали зачіпати наші емоції»; 05:25 «Людина в якийсь момент буде незручною, натомість ШІ завжди буде зручним»; 07:51 «Молодим людям складно читати довгі тексти»; 10:59 «Люди відучуються сприймати, працювати, аналізувати інформацію»; 13:40 «Компанії, що розробляють ШІ-інструменти проти регулювання»; 17:00 «Проблема не лише в регулюванні, а проблема в тому, на чому навчають чат-бот»; 21:37 «Відбувається боротьба між одним штучним інтелектом і іншим»; 27:29 «ШІ розвивається шаленими темпами, ми невстигаємо призвичаїтись». Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».

    31 min
  7. Медіа — єдина матриця: чому ми не можемо існувати без інформації. Марта Наумова

    18 JUL

    Медіа — єдина матриця: чому ми не можемо існувати без інформації. Марта Наумова

    У випуску — про те, як працювати з медіаграмотністю на рівні державної політики та чому найкращими вчителями для бабусь і дідусів можуть стати онуки. У сучасному світі неможливо існувати поза медіа. Як медіа формують наше мислення, поведінку й уявлення про реальність? Чому сьогодні медіаграмотність — не просто навичка, а питання виживання? Про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Мартою Наумовою, кандидаткою соціологічних наук, доценткою, старшою науковою співробітницею Інституту соціології НАН України; кураторкою щорічного дослідження «Індекс медіаграмотності української аудиторії» від ГО «Детектор медіа». А також про медіавплив, рівень критичності українців до контенту, споживання інформації під час війни, довіру до телемарафону, зростання ролі телеграм-каналів і виклики, які містить штучний інтелект. 00:00 «Ми не існуємо як істоти поза медіапростором»; 04:04 З чого складається медіаграмотність людини у сучасному світі? 05:50 «Цього року ми включили додаткові індикатори, які стосуються штучного інтелекту»; 07:45 «На початку вторгнення відбулося підвищення чутливості українців до спотвореного контенту»; 10:32 «ШІ користуються 28% українців»; 11:20 «Україна — дуже цифрова держава»; 13:43 «Якби війни не було, ми бачили б те саме»; 15:10 «Категорія 65+ — складно досяжна цільова аудиторія. Уся надія — на дітей»; 17:18 «Медіаграмотності забагато не буває ніколи»; 19:10 «Штучний інтелект надає нам певні виклики». Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».

    22 min
  8. Книжковий Арсенал як простір сили: від досвіду читання в полоні до друку під обстрілами. Ірина Славінська

    8 JUL

    Книжковий Арсенал як простір сили: від досвіду читання в полоні до друку під обстрілами. Ірина Славінська

    У випуску — про силу книжки в часи війни, культурний опір і про те, як читання стає жестом свободи. Уже втретє під час повномасштабної війни команда «Книжкового Арсеналу» провела фестиваль. XIII Міжнародний «Книжковий Арсенал» зібрав близько 30 тисяч відвідувачів, понад 200 подій та 250 учасників з України та з-за кордону. Як книжка рятує у полоні? Чому читання — це більше, ніж просто хобі? Чому книжки українських журналістів нині так затребувані, як в умовах війни розвивається нонфікшн. А також про зміну читацького ландшафту України: від інтересу до книжкових клубів до популярності подкастів про літературу. Про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Іриною Славінською, виконавчою продюсеркою «Радіо Культура» та кураторкою Основної програми «Книжкового Арсеналу».  00:00 «Мені важливо було підсвітити тему читання як жесту суб’єктності, жесту самозарадності»; 05:30 «У друкарнях буквально “жива” черга»; 09:52 «Борис Лятошинський потрапив в опалу та сильно переживав розлуку з радіо»; 11:31 Що медійники представили на «Книжковому Арсеналі»? 13:13 «Тренд на якісний нонфікшн триває»; 16:21 «Увага до досвіду, практики читання — величезна»; 19:19 «Ми диверсифікуємо способи отримання інформації»; 20:07 «Кожен кризовий рік показував неймовірний сплеск уваги, любові до книжки»; 23:08 «Публіці ти “дурню” не продаси»; 24:40 «У наші часи дуже важливо читати поезію». Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».

    31 min
See All (99)

5
out of 5
4 Ratings

About

Медіуми — це подкаст "Детектора медіа" про історії, в які нас втягує медіаундустрія, з Наталкою Соколенко та Вадимом Міським. У подкасті про медіа ми також говоримо про маніпуляції у ЗМІ, маркетинг, рекламу на телебаченні і радіо, дезінформацію та агітпроп, онлайн-медіа, онлайн-маркетинг, політичні інтриги, агітацію, соціальні комунікації, суспільне мовлення, діджиталізацію та digital media, соціальні мережі, фінансування та виробництво контенту, креативні індустрії, кінематограф та державну підтримку кіно, продакшен та копродукцію аудіовізуального контенту, дитячий контент, україномовний контент, акторську майстерність, шкідливий та небезпечний контент, мову ворожнечі у ЗМІ, відеоблоги, вплив глобальних платформ Twitter, Meta, Google, Youtube, Facebook, Telegram на медіа і багато іншого. Як соціальні медіа та соцмережі впливають на людей, політику та економіку, як працює пропаганда Росії та інших авторитарних режимів, чим відрізняється блогер і блогерство від журналістики, як розвинути критичне мислення та медіаграмотність? Дізнавайтеся в подкасті "Медіуми", котрий ведуть Вадим Міський та Наталка Соколенко.

Information

  • Creator
    Детектор медіа
  • Years Active
    2023 - 2025
  • Episodes
    99
  • Rating
    Clean
  • Copyright
    © Copyright 2025 Детектор медіа
  • Show Website
    Медіуми

You Might Also Like