Медіуми

Детектор медіа

Медіуми — це подкаст "Детектора медіа" про історії, в які нас втягує медіаундустрія, з Наталкою Соколенко та Вадимом Міським. У подкасті про медіа ми також говоримо про маніпуляції у ЗМІ, маркетинг, рекламу на телебаченні і радіо, дезінформацію та агітпроп, онлайн-медіа, онлайн-маркетинг, політичні інтриги, агітацію, соціальні комунікації, суспільне мовлення, діджиталізацію та digital media, соціальні мережі, фінансування та виробництво контенту, креативні індустрії, кінематограф та державну підтримку кіно, продакшен та копродукцію аудіовізуального контенту, дитячий контент, україномовний контент, акторську майстерність, шкідливий та небезпечний контент, мову ворожнечі у ЗМІ, відеоблоги, вплив глобальних платформ Twitter, Meta, Google, Youtube, Facebook, Telegram на медіа і багато іншого. Як соціальні медіа та соцмережі впливають на людей, політику та економіку, як працює пропаганда Росії та інших авторитарних режимів, чим відрізняється блогер і блогерство від журналістики, як розвинути критичне мислення та медіаграмотність? Дізнавайтеся в подкасті "Медіуми", котрий ведуть Вадим Міський та Наталка Соколенко.

  1. «Продаючи рекламу тютюну та алкоголю, медіа скорочують життя своєї аудиторії», — Дмитро Купира

    31 JAN

    «Продаючи рекламу тютюну та алкоголю, медіа скорочують життя своєї аудиторії», — Дмитро Купира

    У випуску — про алкоголь, тютюн і медіа: як вони насправді впливають на тривалість життя українців і майбутнє країни. У подкасті «Медіуми» Дмитро Купира, програмний директор ГО «Життя», розповідає про демографічну кризу, відповідальність медіаіндустрії та ціну реклами, яку ми всі платимо здоров’ям. А також про те, чому смертність в Україні втричі перевищує народжуваність, як реклама алкоголю й тютюну формує звички дітей і дорослих та чому медіа, заробляючи на залежностях, фактично скорочують власну аудиторію. 00:00 «Безповоротні втрати для медіа фактично кожен рік становлять пів мільйона»; 04:03 «Українські чоловіки в середньому не доживають до світового стандарту віку працездатності»; 08:40 «Стратегія тютюнової індустрії — це залучення нових споживачів»; 11:30 «Споживач тютюну як починає, так до кінця життя споживає один бренд»; 15:26 «Жодна людина у світі не народилася з сигаретою у роті»; 18:16 «Тютюнова індустрія використовує медіа для дезінформації»; 23:31 «Тютюнова індустрія, як і Росія, бреше кожного разу, коли відкриває рота».

    28 min
  2. «Критика — це не обісрати або похвалити». Лєна Чиченіна — про брак кінокритики в Україні

    29 JAN

    «Критика — це не обісрати або похвалити». Лєна Чиченіна — про брак кінокритики в Україні

    Чому в Україні критику досі плутають із хейтом, а професійна розмова про кіно швидко перетворюється на токсичні срачі. Головредка медіатаблоїда «Антоніна» Лєна Чиченіна розповідає про українське кіно, серіали, Threads і культуру образ. Чому культурні тексти часто пишуться «для своїх» і перетворюються на інтелектуальну демонстрацію ерудиції, а не на зрозумілу розмову з аудиторією? Як формувалася українська кіноіндустрія після 2014 року, чому суспільство довго вибачало слабкі сюжети за «красиву картинку» та як патріотичний пафос роками блокував нормальну професійну дискусію. У подкасті «Медіуми» Лєна Чиченіна, головна редакторка медіатаблоїда «Антоніна», розповідає про російську мову в українських серіалах і про те, як ті самі продюсери, які не хотіли відмовлятися від російського ринку, після 2022-го раптом почали просити гроші в держави на «нове українське кіно». А також про нові originals-серіали від онлайн-платформ, перші спроби відійти від телевізійної логіки серіалу для домогосподарок і про те, що справді стало краще, а що просто перекочувало з ТБ в онлайн без змін. 00:00 «У нас майже всі серіали були російською мовою, з російськими акторами»; 03:36 «У нас немає профільного видання кінокритики»; 05:05 «Кінокритика в Україні ніяк не впливає на кіноіндустрію»; 06:18 Про кризу культурної критики в Україні: «Це інтелектуальна мастурбація»; 09:20 «Кожна думка повинна мати місце»; 11:03 Як в Україні реагують на культурну критику; 13:03 Як українське кіно реагувало на критику в різні роки; 18:32 «Мені хотілося б більше фільмів, які будуть критикувати наше суспільство»; 24:43 «Netflix знімає свої серіали для того, щоб їх не дивилися, а слухали»; 30:48 Про онлайн-платформи, originals і проблему якості контенту; 38:55 Як Threads змусив дивитися «Холостяка» навіть тих, хто не дивиться ТБ; 42:45 «Холостяк» повністю зіпсував Терену репутацію».

    49 min
  3. Від «орків» до «рашизму»: як і чому змінюється мова війни. Оксана Матковська

    29/12/2025

    Від «орків» до «рашизму»: як і чому змінюється мова війни. Оксана Матковська

    У випуску — про те, як війна змінює українську мову і хто сьогодні формує мовні норми. Війна змінила не лише наше життя, вона докорінно вплинула й на українську мову. Нові слова, нові смисли, нові суперечки й нова відповідальність за кожне сказане і написане слово. Хто сьогодні формує мовні норми: мовознавці, медіа чи соціальні мережі? І чи може мова бути ще одним фронтом цієї війни? У подкасті «Медіуми» Оксана Матковська, науковиця, доктор філософії зі спеціальності Філологія, розповідає про зростання вживання фемінітивів і про те, чому ці зміни по-різному проявляються в політичній мові, публіцистиці та художніх текстах. Чи справді фемінітиви стали ознакою часу — і що чекає на них далі? А також про написання назв Російської Федерації, її інституцій і діячів із малої, звідки взялася ця практика, як соціальні мережі вплинули на медіа і чому саме журналісти мають задавати мовні норми, а не підхоплювати тренди з фейсбуку. Про журналіста як законодавця мовної моди, про блогерів із мільйонними аудиторіями і про те, чи здатна освіта змінити мовну культуру в епоху соцмереж. 00:00 «Тенденція до збільшення кількості фемінітивів у мові буде присутня»; 02:01 «Мені шкода, що соцмережі задають тренди для медіа»; 06:02 «Ми не боремося з якоюсь міфологічною істотою — ми боремося з ворогом, ім’я якому Росія»; 12:10 «Коли суржик використовують із метою насмішок, мені від цього боляче»; 15:27 «Англізмів дуже багато у медійному просторі»; 20:53 «Російська влада штучно збіднювала українську мову»; 22:40 «Варто піднімати середнього слухача, задовольняти його інтелектуальні потреби»; 23:49 «Раніше законодавцем мовної моди був письменник. Сьогодні — це журналіст».

    28 min
  4. Як держава втратила контроль над долями дітей-сиріт у Туреччині. Анна Бабінець, «Слідство.інфо»

    27/12/2025

    Як держава втратила контроль над долями дітей-сиріт у Туреччині. Анна Бабінець, «Слідство.інфо»

    Розслідування «Державні діти» від «Слідства.інфо» стало одним із найгучніших журналістських матеріалів останнього часу — про українських дітей-сиріт, евакуйованих від війни до Туреччини, та про дорослих, які мали їх захистити, але не зробили цього. У подкасті «Медіуми» Анна Бабінець, керівниця незалежної розслідувальної агенції «Слідство.інфо», розповіла про те, як команда вийшла на тему розслідування «Державні діти» через закритий звіт українського омбудсмена, чому система опіки виявилася настільки розмитою, що «відповідального знайти неможливо» та як журналісти місяцями добивалися коментарів від міністерств, дипломатів, місцевих чиновників і благодійників. А також про надзвичайно складну роботу з підлітками, які пережили травматичний досвід, про журналістську етику й довіру та наслідки. Чому в Туреччині на розслідування відреагували на рівні президента вже за кілька годин, а в Україні тривалий час панувала тиша? І як публічність цієї історії вплинула не лише на політичні заяви, а й на реальні людські долі, зокрема на життя героїні, якій вдалося повернути дитину ще до завершення судових процесів. 00:00 «Спосіб, у який ми отримали інформацію, свідчить про те, наскільки закрита система»; 03:30 «Парадокс державної інтернатної системи в тому, що за дітей відповідає така кількість людей, що відповідального ти не знайдеш»; 06:28 «Дітям хотілося розказати про несправедливість»; 10:05 «У нас було єдине домовлене інтерв’ю»; 13:43 «Коли розслідування вийшло у Туреччині, через дві години була реакція Ердогана»; 18:30 «Реакції на фільм з боку правоохоронних органів не було і немає станом на зараз»; 22:12 «Дівчата народжували самі. У пологовому ніхто до них не приходив»; 27:25 «На показ фільму прийшла Інна Мірошниченко, вона сказала, що перейнялася долею Насті й буде її захищати»; 28:47 «Ми сподіваємося, що держава зверне на Настю увагу та допоможе. Щоб розірвати коло, коли сирота народжує сироту»; 30:55 «Ми бачили звіт омбудсмена українською мовою. Ми згадали, напевно, 20% порушень»; 32:53 «Поліція закрила справу, бо «не встановили складу злочину»; 35:10 «Мені здається, що це змова дорослих: «Просто давайте не будемо про це говорити, ніби цього немає».

    38 min
  5. Культурна дипломатія в радіоефірі. Як «Українське радіо» просуває українську музику в Європі. Наталія Попудрібко, «Радіо Культура»

    24/12/2025

    Культурна дипломатія в радіоефірі. Як «Українське радіо» просуває українську музику в Європі. Наталія Попудрібко, «Радіо Культура»

    Україна взяла участь в міжнародному проєкті Euroradio Christmas Music Day, де різдвяна програма з Києва стала частиною 14-годинного марафону з 12 країн світу. У подкасті «Медіуми» Наталія Попудрібко, завідувачка редакції музичних передач і фондових записів «Радіо Культура», продюсерка проєкту Euroradio Christmas Music Day розповіла про те, як працює музичний обмін Європейської мовної спілки. А також про ренесанс хорового співу після пандемії, попит на академічну музику в Європі, силу спільного звучання хору й історичні паралелі зі світовим успіхом «Щедрика» сто років тому. 00:00 Що таке Euroradio Christmas Music Day і як Україна до нього долучилася; 04:16 Де слухачі можуть почути концерт; 06:06 «Українське радіо співпрацює з ЄМС із 1994 року»; 08:11 Чому українські колядки добре сприймає європейська аудиторія; 11:34 Який попит у Європі на хорову й академічну музику; 16:55 Як повномасштабна війна вплинула на інтерес до української музики; 20:16 Які плани щодо подальшої участі у подібних проєктах.

    24 min
  6. «Чим краще працює ППО, тим менше про нас пишуть у світових медіа», — Стас Козлюк

    21/12/2025

    «Чим краще працює ППО, тим менше про нас пишуть у світових медіа», — Стас Козлюк

    У випуску — про те, як американські медіа реагують на атаки Дональда Трампа, чому Україні дедалі важче утримувати увагу світової аудиторії та чи можна публікувати фотографії загиблих. У подкасті «Медіуми» Стас Козлюк, журналіст і фотокореспондент, пояснює, що сьогодні насправді цікавить західну аудиторію в українській війні. Чому чим ефективніше працює українська ППО, тим менше про нас пишуть? Як логіка «трупокілометрів» визначає, чи стане трагедія новиною для світу? І чому інколи навіть зруйнований будинок у Києві не потрапляє на шпальти провідних видань? А також про цензуру й самообмеження під час війни, рішення не публікувати вже готові матеріали заради безпеки людей, а також про відповідальність редакторів за те, як виглядає війна в медіа. Та чому соцмережі підштовхують журналістику до небезпечної гонитви за швидкістю і хайпом. 00:00 «Ми бачимо, яку тривалу історію має демократія та як їй важко з людиною, яка має таку повноту влади»; 03:14 «Ми весь час конкуруємо з іншими країнами, в яких також ідуть війни»; 05:40 «Кількість жертв трагедії має бути прямо пропорційна відстані до кінцевої аудиторії»; 09:10 «Щойно з’являється якась нова штука на фронті — усі хочуть побачити як вона працює»; 11:50 Що хочуть бачити з України західні читачі? 14:29 «Кіл-зона від окопа — 20 кілометрів. Мало хто захоче тягнути тебе туди з собою»; 16:45 «Коли однакові зображення, то твоя аудиторія не те що хоче їх бачити щодня»; 20:43 «Я намагаюся ігнорувати світ, у якому люди відмовляються читати»; 25:18 «Я намагаюся більше спостерігати за людьми, аби розповідати історії про цих людей»; 31:53 Чи можна публікувати фотографії тіл постраждалих? 36:26 «Соцмережі змушують журналістику із ними конкурувати»; 39:54 «Аудиторія не бачить різниці, вона не розуміє хто журналіст, хто блогер».

    44 min
  7. «Тонни контенту й мільйони переглядів»: як школа «Швабра» формує нову культуру відповідального блогінгу. Олена Левандовська

    08/12/2025

    «Тонни контенту й мільйони переглядів»: як школа «Швабра» формує нову культуру відповідального блогінгу. Олена Левандовська

    У випуску — про український проєкт, що змінює культуру блогінгу зсередини. Школа відповідального блогерства «Швабра», створена «Детектором медіа» та UMind, за два сезони об’єднала молодих контент-крієйторів з усієї країни та сформувала спільноту юних інфлюенсерів, які хочуть говорити про Україну якісно, чесно й відповідально. У подкасті «Медіуми» Олена Левандовська, співзасновниця та голова ГО UMind, розповіла про те, як «Швабра» виросла у платформу, яка вже дала понад 160 відео з мільйонами переглядів, як змінюється покоління Альфа, що сприймає світ через короткі відео, як блогінг став ціннісною місією, та чому українські підлітки досі потрапляють у пастку російського контенту. А також — як відповідальні спільноти можуть протистояти семантичним війнам і чому «Швабра» дає молодим авторам не тільки знання, а й «вудку», яка допомагає зростати та впливати на свою аудиторію. 00:00 «Створена спільнота відповідальних блогерів»; 03:36 «Це наша можливість достукатися не тільки до тих дітей, які живуть у великих містах»; 06:24 «Покоління Альфа бачить світ крізь призму не тексту, а відео»; 08:38 «Молодь розуміла, що після цього проєкту в них буде рух уперед»; 13:35 «Засилля російського контенту в холі школи просто зашкалює»; 16:02 Про розвиток українського контенту: «поки що сам потяг не їде — його треба штовхати»; 17:35 «Відповідальність блогерів і розуміння контексту зараз зросло в рази»; 20:23 Про спільноту відповідальних блогерів: «це розвиток, пошук можливостей, колаборації».

    27 min
  8. Ukraїner про виклики міжнародної комунікації: «Якщо ми не розкажемо про себе світу, це зробить ворог». Юлія Тимошенко

    30/11/2025

    Ukraїner про виклики міжнародної комунікації: «Якщо ми не розкажемо про себе світу, це зробить ворог». Юлія Тимошенко

    У випуску — про один із найважливіших викликів, що стоять перед Україною: як говорити з іноземною аудиторією так, щоб нас почули й правильно зрозуміли. А ще про те, що робить команда Ukraїner. Ukraїner — це медійна організація, яка перетворилася з волонтерського проєкту на міжнародну платформу, яка розповідає світові історії України 13 мовами, творить документальне кіно та вибудовує унікальні формати комунікації. У подкасті «Медіуми» Юлія Тимошенко, журналістка та нова голова Ukraїner, розповідає про те, як працює організація, які виклики виникли після скорочення підтримки USAID, про потенційну співпрацю зі стримінговими платформами, перспективи виходу українських документальних фільмів на міжнародні сервіси, а також про те, як зростає глобальна спільнота глядачів і читачів, які хочуть знати справжню Україну.  00:00 «Ми перекладаємо, адаптуємо, створюємо унікальний контент для іноземної аудиторії з фокусом на Україну»; 03:43 «У нас з’явилася дорадча рада. Це ком’юніті свідомих бізнесів»; 06:30 «Якщо ми не будемо комунікувати й не будемо існувати, то за нас буде комунікувати ворог»; 09:01 «У нас повертаються експедиції»; 11:25 «Нам би хотілося мати десять тисяч підписників. Думаємо, це реалістичне число»; 16:52 «Ми хочемо розвивати напрямок більш креативних документальних фільмів»; 21:51 «Місія розповідати про Україну світові була закладена в момент зародження Ukraїner»; 26:08 «Японська версія стала чи не однією з найбільших за охопленням після англійської»; 31:05 «Ми використовуємо штучний інтелект для переозвучки. Це розширило наші можливості»; 36:22 «Є відчуття, що комунікація, підтримка незалежних медіа, медіа — відходять на задній план»; 39:05 Про 1000 годин українського контенту: «Мені б дуже не хотілося, щоб це були 10 гумористичних серіалів про стереотипні речі, за які потім соромно»; 41:20 «Державі потрібно менше створювати власних медіаініціатив. Краще підтримувати незалежні медіа»; 45:31 «Коли прозвучала ідея трьох годин інтервʼю, я казала: “Це ніхто не буде дивитися”»; 54:28 «Зараз у нас на 95% жіноча команда».

    1h 1m

Ratings & Reviews

5
out of 5
4 Ratings

About

Медіуми — це подкаст "Детектора медіа" про історії, в які нас втягує медіаундустрія, з Наталкою Соколенко та Вадимом Міським. У подкасті про медіа ми також говоримо про маніпуляції у ЗМІ, маркетинг, рекламу на телебаченні і радіо, дезінформацію та агітпроп, онлайн-медіа, онлайн-маркетинг, політичні інтриги, агітацію, соціальні комунікації, суспільне мовлення, діджиталізацію та digital media, соціальні мережі, фінансування та виробництво контенту, креативні індустрії, кінематограф та державну підтримку кіно, продакшен та копродукцію аудіовізуального контенту, дитячий контент, україномовний контент, акторську майстерність, шкідливий та небезпечний контент, мову ворожнечі у ЗМІ, відеоблоги, вплив глобальних платформ Twitter, Meta, Google, Youtube, Facebook, Telegram на медіа і багато іншого. Як соціальні медіа та соцмережі впливають на людей, політику та економіку, як працює пропаганда Росії та інших авторитарних режимів, чим відрізняється блогер і блогерство від журналістики, як розвинути критичне мислення та медіаграмотність? Дізнавайтеся в подкасті "Медіуми", котрий ведуть Вадим Міський та Наталка Соколенко.