Медіуми

Детектор медіа

Медіуми — це подкаст "Детектора медіа" про історії, в які нас втягує медіаундустрія, з Наталкою Соколенко та Вадимом Міським. У подкасті про медіа ми також говоримо про маніпуляції у ЗМІ, маркетинг, рекламу на телебаченні і радіо, дезінформацію та агітпроп, онлайн-медіа, онлайн-маркетинг, політичні інтриги, агітацію, соціальні комунікації, суспільне мовлення, діджиталізацію та digital media, соціальні мережі, фінансування та виробництво контенту, креативні індустрії, кінематограф та державну підтримку кіно, продакшен та копродукцію аудіовізуального контенту, дитячий контент, україномовний контент, акторську майстерність, шкідливий та небезпечний контент, мову ворожнечі у ЗМІ, відеоблоги, вплив глобальних платформ Twitter, Meta, Google, Youtube, Facebook, Telegram на медіа і багато іншого. Як соціальні медіа та соцмережі впливають на людей, політику та економіку, як працює пропаганда Росії та інших авторитарних режимів, чим відрізняється блогер і блогерство від журналістики, як розвинути критичне мислення та медіаграмотність? Дізнавайтеся в подкасті "Медіуми", котрий ведуть Вадим Міський та Наталка Соколенко.

  1. Від TikTok до Голлівуду. Юлія Смірнова, Holywater Tech — про вертикальні серіали, які змінюють індустрію

    3 DAYS AGO

    Від TikTok до Голлівуду. Юлія Смірнова, Holywater Tech — про вертикальні серіали, які змінюють індустрію

    Українська технологічна компанія Holywater Tech уклала інвестиційну угоду з американською студією Fox Entertainment і разом створюватиме понад 200 вертикальних серіалів для платформи MyDrama. У подкасті «Медіуми» Юлія Смірнова, продюсерка Holywater Tech, розповість секрети того, як вертикальні серіали стрімко завойовують аудиторію у світі, чим вони відрізняються від традиційних серіалів і кіно, а також як соціальні мережі змінили спосіб споживання ігрового відеоконтенту. А також про те, як українській компанії вдалося зацікавити одного з медіагігантів Голлівуду, скільки коштує виробництво вертикальних серіалів, які жанри найкраще працюють із глобальною аудиторією та яку роль у створенні контенту відіграє штучний інтелект. 00:00 «Ніша вертикальних серіалів дуже швидко розвивається»; 02:05 «Вертикальні серіали — це щось між фічер-фільмами та соцмережами»; 05:37 «Ви побачите хорори, трилери, артхаус у вертикальних серіалах»; 07:53 «Прибуток із вертикального серіалу може бути безмежним»; 11:14 «Не за горами той час, коли на Netflix ви побачите перші вертикальні серіали»; 12:42 «Ми багато чим надихаємося в ілюстрованому, візуалізованому форматі»; 15:32 «Я не впевнена, що йдеться про витіснення ТБ»; 17:15 «Ми провідна платформа у вертикальній ніші, якщо не враховувати китайські»; 20:30 «Ми були першими на ринку, хто створив Girls Love серіал. І це мало неймовірний успіх»; 22:56 «Чоловічу аудиторії ми відкрили для себе через Boys Love серіал» 23:50 «Зараз дуже популярним стало все, що пов’язане з темними жанрами»; 25:40 «Наша компанія — це поєднання креативності та штучного інтелекту»; 30:15 «Контент доступний безплатно на території всієї України».

    32 min
  2. «8 березня — нагода повертатися до розмови про рівність», — Оксана Павленко, Divoche.media

    8 MAR

    «8 березня — нагода повертатися до розмови про рівність», — Оксана Павленко, Divoche.media

    8 березня — свято весни та краси чи день боротьби за права жінок? Розмова про те, як ця дата змінювалася від радянського «дня квітів і подарунків» до приводу говорити про гендерну рівність. Як медіа й бренди сьогодні переосмислюють 8 березня, чому дискусії про фемінітиви знову з’являються в соцмережах, як працюють жіночі медіа та з якими стереотипами їм доводиться боротися. У подкасті «Медіуми» Оксана Павленко, співзасновниця та головна редакторка онлайн-журналу Divoche.media, розповідає про роль жінок у громадському секторі й науці, гендерну рівність у вищій освіті, нові медійні формати й чому розмова про права жінок залишається актуальною сьогодні. 00:00 «У Радянському Союзі 8 березня зводилось до того, що це день краси і весни»; 02:35 «Коли 8 березня стало вихідним днем — розмова про права жінок фактично припинилася»; 04:27 «З часом бренди почали працювати з темою рівності, говорити про права жінок»; 07:43 «Складно пояснити людям, що в Україні існував жіночий рух»; 09:21 «Жодна країна не досягла повної юридичної гендерної рівності»; 11:11 «Для мене помилкою є, коли жінку називають іменником чоловічого роду»; 16:23 «Мені не подобається стереотип, що речі, якими користуються жінки, є чимось несерйозним»; 20:44 «Ми працюємо з темою гендерної рівності у вищій освіті»; 24:21 «Ми читаємо таку кількість контенту, яку ніколи раніше не читали»; 26:38 «В Україні YouTube є основною платформою для споживання подкастів». Цей матеріал було підготовлено за фінансової допомоги Європейського Союзу. Зміст цього документа є виключною відповідальністю ГО "Детектор медіа" і за жодних обставин не може розглядатися як такий, що відображає позицію Європейського Союзу.

    30 min
  3. Війна, любов і книжки. Що насправді читають українці. Віра Курико, Reporters

    3 MAR

    Війна, любов і книжки. Що насправді читають українці. Віра Курико, Reporters

    У випуску — про те, чи змінюється професія письменника, як сьогодні формується український книжковий ринок і чому література залишається інструментом виживання. До Всесвітнього дня письменника у подкасті «Медіуми» Віра Курико, репортажистка у «Reporters», журналістка, редакторка та авторка документальних книг, розповідає про силу літератури під час війни, про те, що читають українці і чому письменники не зникають, попри стрімкий розвиток нових медіа. А також — про повернення інтересу до української класики, запити від читачів і внутрішню потребу говорити власним голосом у складні часи. 00:00 «Я з дитинства мріяла бути письменницею»; 03:09 «Соцмережі дали можливість не просто читати письменника, а й стежити за ним як за людиною»; 06:00 «Якщо світ колапсує, я навряд чи буду дуже потрібна як репортерка і письменниця»; 08:48 «Література — це завжди два боки: спосіб утекти від реальності й спосіб її зрозуміти»; 10:58 «Наш видавничий ринок зростає шаленими темпами»; 13:20 «Коцюбинський мав можливість писати лише тому, що його підтримував Чикаленко»; 15:34 «Ми перейшли з онлайну в друк, всі вважали це дуже ризикованим»; 17:27 «Ми можемо запропонувати будь-якій організації створити книжку»; 21:15 «Один із найпопулярніших номерів журналу, був про любов»; 23:07 «Нам потрібні книжки, які про війну, але в них не буде про війну»; 27:21 «Вулиця причетних» тепер — вулиця Левка Лук’яненка. Але ціна виявилася надто великою»; 34:48 «Інколи книзі потрібні ключі, іноді ціла зв’язка ключів»; 40:32 «Існують мільярди книжок, які могли б змінити наше життя, але іноді за все життя нам трапляється лише одна. Багатьом не щастить жодного разу не зустріти таку книжку». Цей матеріал було підготовлено за фінансової допомоги Європейського Союзу. Зміст цього документа є виключною відповідальністю ГО "Детектор медіа" і за жодних обставин не може розглядатися як такий, що відображає позицію Європейського Союзу.

    44 min
  4. Megogo будує «свій Amazon». Чому відеосервіс зробив ставку на паперові книжки. Катерина Котвіцька, Megogo Books

    28 FEB

    Megogo будує «свій Amazon». Чому відеосервіс зробив ставку на паперові книжки. Катерина Котвіцька, Megogo Books

    У випуску — про запуск Megogo Books, неочевидну ставку на паперові книжки, результати першого року роботи та синергію з аудиторією платформи. Megogo Books — онлайн-книгарня, запущена у 2024 році як новий напрям у межах екосистеми медіасервісу Megogo. У подкасті «Медіуми» Катерина Котвіцька, директорка з контенту Megogo Books, розповідає про бізнес-модель сервісу, маркетингові стратегії, розвиток українського книжкового ринку. А також про те, чому компанія, відома відео та аудіосервісами, виходить на ринок онлайн-торгівлі книжками та ко-продакшн із видавцями, прем’єри книжок у студіях Megogo та популяризацію українських авторів. 00:00 Запуск Megogo Books — перший крок Megogo у бік e-commerce»; 02:36 «Ми будувати Megogo Books так, щоб він був привабливим для видавців»; 04:12 «Патерн споживання книжкового контенту в Україні — паперова книжка»; 07:52 «За результатами року ми четверті за трафіком і відвідуваністю сайту»; 11:19 «Усе, що стосується книжок, ми назвали словом «контент» і будуємо екосистему різних форматів»; 14:09 «Ми можемо взаємодіяти з книжкою раніше, інвестувати свої ресурси в маркетингові активності»; 16:26 «Ми намагаємося вписати книжку в загальний концепт дозвілля»; 19:05 «Ми можемо продавати книжку протягом двох тижнів лише у нас»; 24:03 «Зараз ми маємо різноманітний книжковий ландшафт і активних гравців ринку»; 28:18 «Книжки не мають бути дешевими»; 31:58 «У нас буде окремий застосунок для електронних і аудіокнижок»; 33:30 «Найближчим часом плануємо доставку й на інші континенти».

    35 min
  5. Max — інструмент диктатури? Як Росія будує свій закритий месенджер. Олена Чуранова

    26 FEB

    Max — інструмент диктатури? Як Росія будує свій закритий месенджер. Олена Чуранова

    Месенджер, у якому держава читає ваші повідомлення, контролює виплати й вирішує, що вам можна знати. Росія впроваджує месенджер «Max» — чому росіян змушують переходити на нього і чим він небезпечний для українців на окупованих територіях. Росія будує цифрову завісу — і головним її інструментом може стати не черговий сайт чи телеканал, а месенджер. У подкасті «Медіуми» Олена Чуранова, редакторка та фактчекерка проєкту StopFake.org, розповідає про те, як Росія намагається перетворити інтернет на простір тотального контролю. Чи справді цей застосунок може витіснити телеграм і стати головним каналом комунікації для росіян? Як влада змушує студентів, чиновників і жителів окупованих територій установлювати Max, прив’язуючи до нього державні сервіси, виплати та повсякденні справи? І чому, попри десятки мільйонів зареєстрованих користувачів, люди не довіряють цій платформі та намагаються обходити контроль? 00:00 «Max — цифрова стіна, яку росіяни збудовують навколо свого суспільства»; 01:53 «Альтернативна думка просто не має можливості туди потрапити»; 04:18 «Люди зареєструвалися, тому що змушені»; 06:23 «89 мільйонів — це формальні користувачі, які не є активними»; 08:27 «У Max наскрізного шифрування просто немає»; 10:19 «Жителі окупованих територіях змушені встановлювати цей месенджер»; 12:07 «Люди від початку демонстрували недовіру до цієї платформи»; 14:09 «Для Росії головне — мати інструмент контролю»; 18:32 «Max створювали за аналогією з китайським WeChat». Цей матеріал було підготовлено за фінансової допомоги Європейського Союзу. Зміст цього документа є виключною відповідальністю ГО "Детектор медіа" і за жодних обставин не може розглядатися як такий, що відображає позицію Європейського Союзу.

    23 min
  6. Чому біатлон дивляться більше за футбол і хто робить спортивні медіа в Україні. Костянтин Дульцев

    16 FEB

    Чому біатлон дивляться більше за футбол і хто робить спортивні медіа в Україні. Костянтин Дульцев

    У випуску — про те, як теплі зими, війна та зруйнована інфраструктура вплинули на зимові види спорту в Україні і чому біатлон уже десятиліттями залишається на «першій кнопці» українського глядача. У подкасті «Медіуми» Костянтин Дульцев, спортивний коментатор, керівник спортивної редакції Радіо «Промінь» розповідає про те, чому в спортивну журналістику йдуть одиниці, як виглядає український ринок спортивних медіа і чому зі спортивної журналістики майже неможливо побудувати політичну кар’єру. 00:00 «Ілюзій будувати не треба, що у нас буде багато медалей на Олімпійських іграх»; 03:17 «У нас дуже мало стало спортивної преси»; 04:24 «У спортивній журналістиці політичну кар’єру не побудуєш»; 07:30 «Олімпіадами завжди цікавляться навіть ті, хто не цікавиться спортом»; 11:49 «Біатлон завжди був на першій кнопці українського телебачення»; 13:19 «Владислав Гераскевич зробив титанічну роботу, щоб Росії не було на цій Олімпіаді»; 16:25 «У Росії якийсь фетиш — обстрілювати льодові палаци»; 20:02 «Перше, що сказала нова президентка МОК: Росія має повертатися в нейтральному статусі»; 23:49 «Олімпіади зупинялися, переносилися, скасовувалися, але не війни»; 28:50 «Україна втратила дуже багато дітей, які виїхали за кордон». Цей матеріал було підготовлено за фінансової допомоги Європейського Союзу. Зміст цього документа є виключною відповідальністю ГО "Детектор медіа" і за жодних обставин не може розглядатися як такий, що відображає позицію Європейського Союзу.

    33 min
  7. «Продаючи рекламу тютюну та алкоголю, медіа скорочують життя своєї аудиторії», — Дмитро Купира

    31 JAN

    «Продаючи рекламу тютюну та алкоголю, медіа скорочують життя своєї аудиторії», — Дмитро Купира

    У випуску — про алкоголь, тютюн і медіа: як вони насправді впливають на тривалість життя українців і майбутнє країни. У подкасті «Медіуми» Дмитро Купира, програмний директор ГО «Життя», розповідає про демографічну кризу, відповідальність медіаіндустрії та ціну реклами, яку ми всі платимо здоров’ям. А також про те, чому смертність в Україні втричі перевищує народжуваність, як реклама алкоголю й тютюну формує звички дітей і дорослих та чому медіа, заробляючи на залежностях, фактично скорочують власну аудиторію. 00:00 «Безповоротні втрати для медіа фактично кожен рік становлять пів мільйона»; 04:03 «Українські чоловіки в середньому не доживають до світового стандарту віку працездатності»; 08:40 «Стратегія тютюнової індустрії — це залучення нових споживачів»; 11:30 «Споживач тютюну як починає, так до кінця життя споживає один бренд»; 15:26 «Жодна людина у світі не народилася з сигаретою у роті»; 18:16 «Тютюнова індустрія використовує медіа для дезінформації»; 23:31 «Тютюнова індустрія, як і Росія, бреше кожного разу, коли відкриває рота».

    28 min
  8. «Критика — це не обісрати або похвалити». Лєна Чиченіна — про брак кінокритики в Україні

    29 JAN

    «Критика — це не обісрати або похвалити». Лєна Чиченіна — про брак кінокритики в Україні

    Чому в Україні критику досі плутають із хейтом, а професійна розмова про кіно швидко перетворюється на токсичні срачі. Головредка медіатаблоїда «Антоніна» Лєна Чиченіна розповідає про українське кіно, серіали, Threads і культуру образ. Чому культурні тексти часто пишуться «для своїх» і перетворюються на інтелектуальну демонстрацію ерудиції, а не на зрозумілу розмову з аудиторією? Як формувалася українська кіноіндустрія після 2014 року, чому суспільство довго вибачало слабкі сюжети за «красиву картинку» та як патріотичний пафос роками блокував нормальну професійну дискусію. У подкасті «Медіуми» Лєна Чиченіна, головна редакторка медіатаблоїда «Антоніна», розповідає про російську мову в українських серіалах і про те, як ті самі продюсери, які не хотіли відмовлятися від російського ринку, після 2022-го раптом почали просити гроші в держави на «нове українське кіно». А також про нові originals-серіали від онлайн-платформ, перші спроби відійти від телевізійної логіки серіалу для домогосподарок і про те, що справді стало краще, а що просто перекочувало з ТБ в онлайн без змін. 00:00 «У нас майже всі серіали були російською мовою, з російськими акторами»; 03:36 «У нас немає профільного видання кінокритики»; 05:05 «Кінокритика в Україні ніяк не впливає на кіноіндустрію»; 06:18 Про кризу культурної критики в Україні: «Це інтелектуальна мастурбація»; 09:20 «Кожна думка повинна мати місце»; 11:03 Як в Україні реагують на культурну критику; 13:03 Як українське кіно реагувало на критику в різні роки; 18:32 «Мені хотілося б більше фільмів, які будуть критикувати наше суспільство»; 24:43 «Netflix знімає свої серіали для того, щоб їх не дивилися, а слухали»; 30:48 Про онлайн-платформи, originals і проблему якості контенту; 38:55 Як Threads змусив дивитися «Холостяка» навіть тих, хто не дивиться ТБ; 42:45 «Холостяк» повністю зіпсував Терену репутацію».

    49 min

Ratings & Reviews

5
out of 5
4 Ratings

About

Медіуми — це подкаст "Детектора медіа" про історії, в які нас втягує медіаундустрія, з Наталкою Соколенко та Вадимом Міським. У подкасті про медіа ми також говоримо про маніпуляції у ЗМІ, маркетинг, рекламу на телебаченні і радіо, дезінформацію та агітпроп, онлайн-медіа, онлайн-маркетинг, політичні інтриги, агітацію, соціальні комунікації, суспільне мовлення, діджиталізацію та digital media, соціальні мережі, фінансування та виробництво контенту, креативні індустрії, кінематограф та державну підтримку кіно, продакшен та копродукцію аудіовізуального контенту, дитячий контент, україномовний контент, акторську майстерність, шкідливий та небезпечний контент, мову ворожнечі у ЗМІ, відеоблоги, вплив глобальних платформ Twitter, Meta, Google, Youtube, Facebook, Telegram на медіа і багато іншого. Як соціальні медіа та соцмережі впливають на людей, політику та економіку, як працює пропаганда Росії та інших авторитарних режимів, чим відрізняється блогер і блогерство від журналістики, як розвинути критичне мислення та медіаграмотність? Дізнавайтеся в подкасті "Медіуми", котрий ведуть Вадим Міський та Наталка Соколенко.

You Might Also Like