Медіуми

Детектор медіа

Медіуми — це подкаст "Детектора медіа" про історії, в які нас втягує медіаундустрія, з Наталкою Соколенко та Вадимом Міським. У подкасті про медіа ми також говоримо про маніпуляції у ЗМІ, маркетинг, рекламу на телебаченні і радіо, дезінформацію та агітпроп, онлайн-медіа, онлайн-маркетинг, політичні інтриги, агітацію, соціальні комунікації, суспільне мовлення, діджиталізацію та digital media, соціальні мережі, фінансування та виробництво контенту, креативні індустрії, кінематограф та державну підтримку кіно, продакшен та копродукцію аудіовізуального контенту, дитячий контент, україномовний контент, акторську майстерність, шкідливий та небезпечний контент, мову ворожнечі у ЗМІ, відеоблоги, вплив глобальних платформ Twitter, Meta, Google, Youtube, Facebook, Telegram на медіа і багато іншого. Як соціальні медіа та соцмережі впливають на людей, політику та економіку, як працює пропаганда Росії та інших авторитарних режимів, чим відрізняється блогер і блогерство від журналістики, як розвинути критичне мислення та медіаграмотність? Дізнавайтеся в подкасті "Медіуми", котрий ведуть Вадим Міський та Наталка Соколенко.

  1. Megogo будує «свій Amazon». Чому відеосервіс зробив ставку на паперові книжки. Катерина Котвіцька, Megogo Books

    20 HR AGO

    Megogo будує «свій Amazon». Чому відеосервіс зробив ставку на паперові книжки. Катерина Котвіцька, Megogo Books

    У випуску — про запуск Megogo Books, неочевидну ставку на паперові книжки, результати першого року роботи та синергію з аудиторією платформи. Megogo Books — онлайн-книгарня, запущена у 2024 році як новий напрям у межах екосистеми медіасервісу Megogo. У подкасті «Медіуми» Катерина Котвіцька, директорка з контенту Megogo Books, розповідає про бізнес-модель сервісу, маркетингові стратегії, розвиток українського книжкового ринку. А також про те, чому компанія, відома відео та аудіосервісами, виходить на ринок онлайн-торгівлі книжками та ко-продакшн із видавцями, прем’єри книжок у студіях Megogo та популяризацію українських авторів. 00:00 Запуск Megogo Books — перший крок Megogo у бік e-commerce»; 02:36 «Ми будувати Megogo Books так, щоб він був привабливим для видавців»; 04:12 «Патерн споживання книжкового контенту в Україні — паперова книжка»; 07:52 «За результатами року ми четверті за трафіком і відвідуваністю сайту»; 11:19 «Усе, що стосується книжок, ми назвали словом «контент» і будуємо екосистему різних форматів»; 14:09 «Ми можемо взаємодіяти з книжкою раніше, інвестувати свої ресурси в маркетингові активності»; 16:26 «Ми намагаємося вписати книжку в загальний концепт дозвілля»; 19:05 «Ми можемо продавати книжку протягом двох тижнів лише у нас»; 24:03 «Зараз ми маємо різноманітний книжковий ландшафт і активних гравців ринку»; 28:18 «Книжки не мають бути дешевими»; 31:58 «У нас буде окремий застосунок для електронних і аудіокнижок»; 33:30 «Найближчим часом плануємо доставку й на інші континенти».

    35 min
  2. Max — інструмент диктатури? Як Росія будує свій закритий месенджер. Олена Чуранова

    2 DAYS AGO

    Max — інструмент диктатури? Як Росія будує свій закритий месенджер. Олена Чуранова

    Месенджер, у якому держава читає ваші повідомлення, контролює виплати й вирішує, що вам можна знати. Росія впроваджує месенджер «Max» — чому росіян змушують переходити на нього і чим він небезпечний для українців на окупованих територіях. Росія будує цифрову завісу — і головним її інструментом може стати не черговий сайт чи телеканал, а месенджер. У подкасті «Медіуми» Олена Чуранова, редакторка та фактчекерка проєкту StopFake.org, розповідає про те, як Росія намагається перетворити інтернет на простір тотального контролю. Чи справді цей застосунок може витіснити телеграм і стати головним каналом комунікації для росіян? Як влада змушує студентів, чиновників і жителів окупованих територій установлювати Max, прив’язуючи до нього державні сервіси, виплати та повсякденні справи? І чому, попри десятки мільйонів зареєстрованих користувачів, люди не довіряють цій платформі та намагаються обходити контроль? 00:00 «Max — цифрова стіна, яку росіяни збудовують навколо свого суспільства»; 01:53 «Альтернативна думка просто не має можливості туди потрапити»; 04:18 «Люди зареєструвалися, тому що змушені»; 06:23 «89 мільйонів — це формальні користувачі, які не є активними»; 08:27 «У Max наскрізного шифрування просто немає»; 10:19 «Жителі окупованих територіях змушені встановлювати цей месенджер»; 12:07 «Люди від початку демонстрували недовіру до цієї платформи»; 14:09 «Для Росії головне — мати інструмент контролю»; 18:32 «Max створювали за аналогією з китайським WeChat». Цей матеріал було підготовлено за фінансової допомоги Європейського Союзу. Зміст цього документа є виключною відповідальністю ГО "Детектор медіа" і за жодних обставин не може розглядатися як такий, що відображає позицію Європейського Союзу.

    23 min
  3. Чому біатлон дивляться більше за футбол і хто робить спортивні медіа в Україні. Костянтин Дульцев

    16 FEB

    Чому біатлон дивляться більше за футбол і хто робить спортивні медіа в Україні. Костянтин Дульцев

    У випуску — про те, як теплі зими, війна та зруйнована інфраструктура вплинули на зимові види спорту в Україні і чому біатлон уже десятиліттями залишається на «першій кнопці» українського глядача. У подкасті «Медіуми» Костянтин Дульцев, спортивний коментатор, керівник спортивної редакції Радіо «Промінь» розповідає про те, чому в спортивну журналістику йдуть одиниці, як виглядає український ринок спортивних медіа і чому зі спортивної журналістики майже неможливо побудувати політичну кар’єру. 00:00 «Ілюзій будувати не треба, що у нас буде багато медалей на Олімпійських іграх»; 03:17 «У нас дуже мало стало спортивної преси»; 04:24 «У спортивній журналістиці політичну кар’єру не побудуєш»; 07:30 «Олімпіадами завжди цікавляться навіть ті, хто не цікавиться спортом»; 11:49 «Біатлон завжди був на першій кнопці українського телебачення»; 13:19 «Владислав Гераскевич зробив титанічну роботу, щоб Росії не було на цій Олімпіаді»; 16:25 «У Росії якийсь фетиш — обстрілювати льодові палаци»; 20:02 «Перше, що сказала нова президентка МОК: Росія має повертатися в нейтральному статусі»; 23:49 «Олімпіади зупинялися, переносилися, скасовувалися, але не війни»; 28:50 «Україна втратила дуже багато дітей, які виїхали за кордон». Цей матеріал було підготовлено за фінансової допомоги Європейського Союзу. Зміст цього документа є виключною відповідальністю ГО "Детектор медіа" і за жодних обставин не може розглядатися як такий, що відображає позицію Європейського Союзу.

    33 min
  4. «Продаючи рекламу тютюну та алкоголю, медіа скорочують життя своєї аудиторії», — Дмитро Купира

    31 JAN

    «Продаючи рекламу тютюну та алкоголю, медіа скорочують життя своєї аудиторії», — Дмитро Купира

    У випуску — про алкоголь, тютюн і медіа: як вони насправді впливають на тривалість життя українців і майбутнє країни. У подкасті «Медіуми» Дмитро Купира, програмний директор ГО «Життя», розповідає про демографічну кризу, відповідальність медіаіндустрії та ціну реклами, яку ми всі платимо здоров’ям. А також про те, чому смертність в Україні втричі перевищує народжуваність, як реклама алкоголю й тютюну формує звички дітей і дорослих та чому медіа, заробляючи на залежностях, фактично скорочують власну аудиторію. 00:00 «Безповоротні втрати для медіа фактично кожен рік становлять пів мільйона»; 04:03 «Українські чоловіки в середньому не доживають до світового стандарту віку працездатності»; 08:40 «Стратегія тютюнової індустрії — це залучення нових споживачів»; 11:30 «Споживач тютюну як починає, так до кінця життя споживає один бренд»; 15:26 «Жодна людина у світі не народилася з сигаретою у роті»; 18:16 «Тютюнова індустрія використовує медіа для дезінформації»; 23:31 «Тютюнова індустрія, як і Росія, бреше кожного разу, коли відкриває рота».

    28 min
  5. «Критика — це не обісрати або похвалити». Лєна Чиченіна — про брак кінокритики в Україні

    29 JAN

    «Критика — це не обісрати або похвалити». Лєна Чиченіна — про брак кінокритики в Україні

    Чому в Україні критику досі плутають із хейтом, а професійна розмова про кіно швидко перетворюється на токсичні срачі. Головредка медіатаблоїда «Антоніна» Лєна Чиченіна розповідає про українське кіно, серіали, Threads і культуру образ. Чому культурні тексти часто пишуться «для своїх» і перетворюються на інтелектуальну демонстрацію ерудиції, а не на зрозумілу розмову з аудиторією? Як формувалася українська кіноіндустрія після 2014 року, чому суспільство довго вибачало слабкі сюжети за «красиву картинку» та як патріотичний пафос роками блокував нормальну професійну дискусію. У подкасті «Медіуми» Лєна Чиченіна, головна редакторка медіатаблоїда «Антоніна», розповідає про російську мову в українських серіалах і про те, як ті самі продюсери, які не хотіли відмовлятися від російського ринку, після 2022-го раптом почали просити гроші в держави на «нове українське кіно». А також про нові originals-серіали від онлайн-платформ, перші спроби відійти від телевізійної логіки серіалу для домогосподарок і про те, що справді стало краще, а що просто перекочувало з ТБ в онлайн без змін. 00:00 «У нас майже всі серіали були російською мовою, з російськими акторами»; 03:36 «У нас немає профільного видання кінокритики»; 05:05 «Кінокритика в Україні ніяк не впливає на кіноіндустрію»; 06:18 Про кризу культурної критики в Україні: «Це інтелектуальна мастурбація»; 09:20 «Кожна думка повинна мати місце»; 11:03 Як в Україні реагують на культурну критику; 13:03 Як українське кіно реагувало на критику в різні роки; 18:32 «Мені хотілося б більше фільмів, які будуть критикувати наше суспільство»; 24:43 «Netflix знімає свої серіали для того, щоб їх не дивилися, а слухали»; 30:48 Про онлайн-платформи, originals і проблему якості контенту; 38:55 Як Threads змусив дивитися «Холостяка» навіть тих, хто не дивиться ТБ; 42:45 «Холостяк» повністю зіпсував Терену репутацію».

    49 min
  6. Від «орків» до «рашизму»: як і чому змінюється мова війни. Оксана Матковська

    29/12/2025

    Від «орків» до «рашизму»: як і чому змінюється мова війни. Оксана Матковська

    У випуску — про те, як війна змінює українську мову і хто сьогодні формує мовні норми. Війна змінила не лише наше життя, вона докорінно вплинула й на українську мову. Нові слова, нові смисли, нові суперечки й нова відповідальність за кожне сказане і написане слово. Хто сьогодні формує мовні норми: мовознавці, медіа чи соціальні мережі? І чи може мова бути ще одним фронтом цієї війни? У подкасті «Медіуми» Оксана Матковська, науковиця, доктор філософії зі спеціальності Філологія, розповідає про зростання вживання фемінітивів і про те, чому ці зміни по-різному проявляються в політичній мові, публіцистиці та художніх текстах. Чи справді фемінітиви стали ознакою часу — і що чекає на них далі? А також про написання назв Російської Федерації, її інституцій і діячів із малої, звідки взялася ця практика, як соціальні мережі вплинули на медіа і чому саме журналісти мають задавати мовні норми, а не підхоплювати тренди з фейсбуку. Про журналіста як законодавця мовної моди, про блогерів із мільйонними аудиторіями і про те, чи здатна освіта змінити мовну культуру в епоху соцмереж. 00:00 «Тенденція до збільшення кількості фемінітивів у мові буде присутня»; 02:01 «Мені шкода, що соцмережі задають тренди для медіа»; 06:02 «Ми не боремося з якоюсь міфологічною істотою — ми боремося з ворогом, ім’я якому Росія»; 12:10 «Коли суржик використовують із метою насмішок, мені від цього боляче»; 15:27 «Англізмів дуже багато у медійному просторі»; 20:53 «Російська влада штучно збіднювала українську мову»; 22:40 «Варто піднімати середнього слухача, задовольняти його інтелектуальні потреби»; 23:49 «Раніше законодавцем мовної моди був письменник. Сьогодні — це журналіст».

    28 min
  7. Як держава втратила контроль над долями дітей-сиріт у Туреччині. Анна Бабінець, «Слідство.інфо»

    27/12/2025

    Як держава втратила контроль над долями дітей-сиріт у Туреччині. Анна Бабінець, «Слідство.інфо»

    Розслідування «Державні діти» від «Слідства.інфо» стало одним із найгучніших журналістських матеріалів останнього часу — про українських дітей-сиріт, евакуйованих від війни до Туреччини, та про дорослих, які мали їх захистити, але не зробили цього. У подкасті «Медіуми» Анна Бабінець, керівниця незалежної розслідувальної агенції «Слідство.інфо», розповіла про те, як команда вийшла на тему розслідування «Державні діти» через закритий звіт українського омбудсмена, чому система опіки виявилася настільки розмитою, що «відповідального знайти неможливо» та як журналісти місяцями добивалися коментарів від міністерств, дипломатів, місцевих чиновників і благодійників. А також про надзвичайно складну роботу з підлітками, які пережили травматичний досвід, про журналістську етику й довіру та наслідки. Чому в Туреччині на розслідування відреагували на рівні президента вже за кілька годин, а в Україні тривалий час панувала тиша? І як публічність цієї історії вплинула не лише на політичні заяви, а й на реальні людські долі, зокрема на життя героїні, якій вдалося повернути дитину ще до завершення судових процесів. 00:00 «Спосіб, у який ми отримали інформацію, свідчить про те, наскільки закрита система»; 03:30 «Парадокс державної інтернатної системи в тому, що за дітей відповідає така кількість людей, що відповідального ти не знайдеш»; 06:28 «Дітям хотілося розказати про несправедливість»; 10:05 «У нас було єдине домовлене інтерв’ю»; 13:43 «Коли розслідування вийшло у Туреччині, через дві години була реакція Ердогана»; 18:30 «Реакції на фільм з боку правоохоронних органів не було і немає станом на зараз»; 22:12 «Дівчата народжували самі. У пологовому ніхто до них не приходив»; 27:25 «На показ фільму прийшла Інна Мірошниченко, вона сказала, що перейнялася долею Насті й буде її захищати»; 28:47 «Ми сподіваємося, що держава зверне на Настю увагу та допоможе. Щоб розірвати коло, коли сирота народжує сироту»; 30:55 «Ми бачили звіт омбудсмена українською мовою. Ми згадали, напевно, 20% порушень»; 32:53 «Поліція закрила справу, бо «не встановили складу злочину»; 35:10 «Мені здається, що це змова дорослих: «Просто давайте не будемо про це говорити, ніби цього немає».

    38 min
  8. Культурна дипломатія в радіоефірі. Як «Українське радіо» просуває українську музику в Європі. Наталія Попудрібко, «Радіо Культура»

    24/12/2025

    Культурна дипломатія в радіоефірі. Як «Українське радіо» просуває українську музику в Європі. Наталія Попудрібко, «Радіо Культура»

    Україна взяла участь в міжнародному проєкті Euroradio Christmas Music Day, де різдвяна програма з Києва стала частиною 14-годинного марафону з 12 країн світу. У подкасті «Медіуми» Наталія Попудрібко, завідувачка редакції музичних передач і фондових записів «Радіо Культура», продюсерка проєкту Euroradio Christmas Music Day розповіла про те, як працює музичний обмін Європейської мовної спілки. А також про ренесанс хорового співу після пандемії, попит на академічну музику в Європі, силу спільного звучання хору й історичні паралелі зі світовим успіхом «Щедрика» сто років тому. 00:00 Що таке Euroradio Christmas Music Day і як Україна до нього долучилася; 04:16 Де слухачі можуть почути концерт; 06:06 «Українське радіо співпрацює з ЄМС із 1994 року»; 08:11 Чому українські колядки добре сприймає європейська аудиторія; 11:34 Який попит у Європі на хорову й академічну музику; 16:55 Як повномасштабна війна вплинула на інтерес до української музики; 20:16 Які плани щодо подальшої участі у подібних проєктах.

    24 min

Ratings & Reviews

5
out of 5
4 Ratings

About

Медіуми — це подкаст "Детектора медіа" про історії, в які нас втягує медіаундустрія, з Наталкою Соколенко та Вадимом Міським. У подкасті про медіа ми також говоримо про маніпуляції у ЗМІ, маркетинг, рекламу на телебаченні і радіо, дезінформацію та агітпроп, онлайн-медіа, онлайн-маркетинг, політичні інтриги, агітацію, соціальні комунікації, суспільне мовлення, діджиталізацію та digital media, соціальні мережі, фінансування та виробництво контенту, креативні індустрії, кінематограф та державну підтримку кіно, продакшен та копродукцію аудіовізуального контенту, дитячий контент, україномовний контент, акторську майстерність, шкідливий та небезпечний контент, мову ворожнечі у ЗМІ, відеоблоги, вплив глобальних платформ Twitter, Meta, Google, Youtube, Facebook, Telegram на медіа і багато іншого. Як соціальні медіа та соцмережі впливають на людей, політику та економіку, як працює пропаганда Росії та інших авторитарних режимів, чим відрізняється блогер і блогерство від журналістики, як розвинути критичне мислення та медіаграмотність? Дізнавайтеся в подкасті "Медіуми", котрий ведуть Вадим Міський та Наталка Соколенко.