Медіум‪и‬ Детектор медіа

У випуску — про базовий принцип спростування фейків: не лише спростування, але й поширення правди.
Минулого року Наталія Іщенко у Загребі взяла участь у конференції «Когнітивна війна. Досвід Хорватії та України». Там хорватські та українські експерти порівнювали сербську пропаганду 1990-х під час війни Югославії-Сербії проти Хорватії та російську пропаганду з лютого 2014 року у війні РФ проти України. Експерти зійшлися на тому, що у двох агресорів, що діяли у різний час та на різних територіях, пропагандистські наративи однакові. 
Чому основне завдання держави — спростування фейків, які особливості інформполітики України були впроваджені після лютого 2022 р. А також порівняння не лише пропагандистських тез Сербії і Росії, а й того, як відбивалася від ворожої інформаційної атаки Хорватія та як протидіє російській пропаганді Україна — про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Наталією Іщенко, журналісткою, редакторкою порталу «Балканський оглядач». Випуск виходить в рамках спецсезону «Відсіч дезінформації».
00:00 «Спростування фейків — завдання не журналістів й активістів, а держави»;
07:15 Хорватська версія історії про «розіп’ятого хлопчика»: «Коли сербські війська зайшли у Вуковар, то вони нібито виявили в початковій школі 40 вбитих сербських дітей. І цю інформацію передала агенція»;
11:52 Хорватський випадок спростування фейків, який став переламним у війні: «Хорвати просто передавали інформацію з міста, яке опинилося в облозі, при чому з акцентом на фото- і відеоматеріалах»;
17:50 «В 2014-му році ми організували фото-виставку “Донбас. Війна і мир” в Європарламенті. Нас змусили прибрати всі згадки про Росію»;
23:05 Особливості інформполітики України після лютого 2022 році: «Ми по всьому світу скакали з цим позитивом і креативом. Але на війні це не працює»;
25:54 Що робив уряд Хорватії: «Вони по всій вертикалі говорили, що відбувається на полі бою, намагалися залучати якомога більше іноземних журналістів, давали можливість їм працювати»;
33:18 Хорвати питають: «Чому ваше посольство не розповідає всюди про ці страшні історії, як киян обстрілювали ракетами?».

У випуску — про те, як говорить українська держава із власним народом та світом.
Про загрозу Telegram, невідповідність вимогам часу телемарафону «Єдині новини», чому Україна втрачає можливість говорити до всього світу, а також про зволікання з боку влади у побудові єдиної системи стратегічних комунікацій — про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили у новому випуску з Любов'ю Цибульською, експерткою зі стратегічних комунікацій та протидії гібридним загрозам. Випуск виходить в рамках спецсезону «Відсіч дезінформації».
00:00 «Ми так і не побудували систему стратегічних комунікацій»;
07:09 «Деякі з тих, хто запускав марафон, кажуть, що не думали, що це триватиме так довго»;
10:05 «Коли ми бачимо, що депутати дають коментарі телеграм-каналам, я розумію, чому вони це роблять — вони самі споживають інформацію звідти»;
12:20 «Хотілося би більшої співпраці влади з представниками громадянського суспільства, які адвокатують інтереси України за кордоном»;
19:06 «Ми великою мірою втратили можливість говорити до всього світу»;
22:50 «Росія дуже активно працює з різними медіа, особливо Глобального Півдня».

У випуску — про роботу Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки під час війни та перспективи «інформаційного Рамштайну» для протидії пропаганді.
Подкаст “Медіуми” починає спецсезон “Відсіч дезінформації”. Поряд з нашими звичними випусками, де мова йде про історії, в які нас втягує медіаіндустрія, ми запрошуватимемо експерток та експертів з питань російської пропаганди та стратегічних комунікацій.
Як виникла ідея створити Kyiv StratCom Forum, чому суспільство потребувало дорослої розмови, яку нову реальність створюють соціальні мережі та чому телеграм – це загроза національній безпеці. А також про головні виклики в сфері інформаційної безпеки в Україні, стратегічні комунікації воєнного часу та заклик до обʼєднання. Про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили у новому випуску з Ігорем Соловʼєм, керівником Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. 
00:00 «До мене підійшли колеги з НАТО і казали: Розкажи, як вам вдається тримати інформаційну оборону?»;
07:03 «Росіяни воюють проти всього світу і те, що весь світ не прийшов на цю війну — неприємний дзвіночок»;
11:44 «Пора перейти від інформаційної оборони в інформаційний наступ»;
15:00 «Не може Україна нав'язати правила поведінки великій корпорації Meta чи TikTok, чи Telegram»;
17:50 «Більше 70% українців отримують інформацію з телеграм-каналів. Проблема не в телеграм-каналах, а в їхній анонімності»;
19:18 «Буданов сказав про те, що телеграм – це загроза національної безпеці. Крапка»;
24:00 «Росіяни будують цифрову інформаційну стіну, створюючи таке собі гетто»;
29:03 «Пропаганда на окупованих територіях з кожної праски»;
36:00 «Потрібно, щоб наші друзі і партнери зрозуміли, що в Росії немає медіа, вони закінчились 24 лютого»;
38:52 «Йде розкачування суспільства через різні теми: мобілізація, ситуація на фронті, ситуація з озброєнням».

У випуску — про організацію українського кінофестивалю «Sunny Bunny», що фокусується на історіях спільноти ЛҐБТКІА+.
З 19 по 26 квітня в Києві у кінотеатрі «Жовтень» відбудеться фестиваль квір-кіно «Sunny Bunny», що виріс з програми «Сонячний зайчик» на «Молодості», яка з’явилася в рамках фестивалю у 2001 році. Тепер це окремий фестиваль, основною програмою якого стане міжнародний конкурс повнометражного ігрового кіно, проте у позаконкурсній частині буде показано ігрове, документальне, короткометражне та класичне кіно.
Які історії з квір-тематики звучать в українському і світовому кінематографі, які складнощі в організації квір-кінофестивалю під час широкомасштабної війни, хто спонсорує подію і чи є серед партнерів держава, а також чи «на часі» взагалі квір-кінофестиваль в умовах війни. Про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили у новому випуску з Богданом Жуком, директором фестивалю «Sunny Bunny».
00:00 «Не на часі» — це найперше, що почуєш від багатьох людей»;
08:48 «Ми запрошуємо і чекаємо будь-кого, але така подія є насамперед подією для ЛҐБТКІА+ спільноти»;
13:15 «Є термін — постЛҐБТ-кіно, яким називають фільми, де тематика ЛҐБТК+ не проблематизується»;
19:33 «Абревіатура, яка більше поширена в Канаді і в США — це LGBTQ2S+»;
25:30 «У програмі для підлітків короткометражні фільми, які висвітлюють різні прояви квірності, різної ідентичності зрозумілою і доступною для дітей мовою»;
26:52 «Цього року в нас є державна підтримка. Тут приємно зауважити, що держава розуміє, що потрібно підтримувати таку тематику і такі події».

У випуску — про розбудову мережі для моніторингу і прозорого висвітлення аспектів відбудови України «Вікно відновлення».
Як в одній мережі вдалося об’єднати журналістів локальних редакцій і експертів незалежних аналітичних центрів навколо теми відновлення України та чому роботу журналістів та аналітиків мережі підтримують західні партнери? Про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили у новому випуску з Анастасією Руденко, шеф-редакторкою онлайн-видання «Рубрика» та координаторкою медіамережі «Вікно відновлення». А ще — про особливості просування у мережі «Вікно відновлення», збільшення аудиторії, роботу над англомовною версією контенту, плани розширення географії і тематики.
00:00 «Це історія про те, як медіа розвиваються під час широкомасштабної війни і мережуються»;
08:10 «Ми для пересічного споживача створюємо сервіс — джерело інформації про відновлення з якісним контентом»;
09:35 «Питання психологічної стійкості, реінтеграції ветеранів у суспільство, повернення українців — це все теж питання відновлення»;
13:05 «Синдикація контенту — недооцінений інструмент, прецеденти цього є на західному медіаринку»;
15:28 «Ми маємо можливість роздати першу хвилю контент-підтримки — це 50 субгрантів регіональним медіа по 180 тисяч гривень»;
17:58 «Нашими критеріями для приєднання є незалежність, прозора структура власності і джерела фінансування»;
19:40 «Анонімний телеграм-канал не може взяти участь у мережі»;
21:22 «Ми відкриті для немедійних партнерів, в мережі вже 20 немедійних організацій»;
27:02 «Болючих питань і проблемних зон дуже багато»;
29:35 «Ми в комунікації з Міністерством відновлення»;
32:13 «Recovery Window мусить мати і англомовний напрямок»;
34:48 «Ми хочемо, щоб наші партнери робили офлайн-івенти у себе в громадах, певні спецпроєкти, стратегували про те, якими можуть бути колись окуповані громади».

У випуску — про секрети залучення знаменитостей до соціальних проєктів та особливості роботи із підлітковою аудиторією.
Як створювати та популяризувати соціально-корисний контент для молоді, як розвиваються проєкти УніверCheck та КоледжCheck, про що їздять спілкуватися Сашко Педан та Василь Байдак до дітей у прифронтові громади, а також про співпрацю з Суспільним мовником — все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський обговорили у новому випуску подкасту «Медіуми» з Оленою Левандовською, СЕО комунікаційного агентства pedan|buro та керівницею ГО «UMind».
00:00 «Два роки повномасштабної війни українських дітей бомблять зокрема і фейками»;
06:08 «Українологія в TikTok має по сто-двісті тисяч переглядів»;
09:34 «Ми їдемо туди, де до дітей ніхто фактично не приїжджає»: як працюють НеЛекції з мінної безпеки з Олександром Педаном та Василем Байдаком;
14:18 «У своїх медіакампаніях ми робили акцент на місцеві медіа»;
18:48 «Випуск УніверCheck про Приазовський технічний університет вийшов реквіємом»;
26:28 «12 блогерів погодилися на соціальній ініціативі прийти, витратити час і знятися» — як шукали юних блогерів для проєту «Колайдер»;
30:14 «Для мене важливо не працювати з тими блогерами, хто живе в своєму світі «рожевих єдинорогів».