Медіуми

Детектор медіа

Медіуми — це подкаст "Детектора медіа" про історії, в які нас втягує медіаундустрія, з Наталкою Соколенко та Вадимом Міським. У подкасті про медіа ми також говоримо про маніпуляції у ЗМІ, маркетинг, рекламу на телебаченні і радіо, дезінформацію та агітпроп, онлайн-медіа, онлайн-маркетинг, політичні інтриги, агітацію, соціальні комунікації, суспільне мовлення, діджиталізацію та digital media, соціальні мережі, фінансування та виробництво контенту, креативні індустрії, кінематограф та державну підтримку кіно, продакшен та копродукцію аудіовізуального контенту, дитячий контент, україномовний контент, акторську майстерність, шкідливий та небезпечний контент, мову ворожнечі у ЗМІ, відеоблоги, вплив глобальних платформ Twitter, Meta, Google, Youtube, Facebook, Telegram на медіа і багато іншого. Як соціальні медіа та соцмережі впливають на людей, політику та економіку, як працює пропаганда Росії та інших авторитарних режимів, чим відрізняється блогер і блогерство від журналістики, як розвинути критичне мислення та медіаграмотність? Дізнавайтеся в подкасті "Медіуми", котрий ведуть Вадим Міський та Наталка Соколенко.

  1. 5 days ago

    Вибори після війни: до чого вже зараз мають готуватися українські медіа

    Як підготувати медіа до перших виборів після війни — або навіть до сценарію голосування під час воєнного стану? І чи можливо забезпечити рівний доступ кандидатів до інформаційного простору, якщо телемарафон продовжує працювати, а дедалі більшу роль відіграють анонімні телеграм-канали? У подкасті «Медіуми» Олексій Кошель, генеральний директор ВГО «Комітет виборців України» та член робочої групи Верховної Ради з підготовки виборчого законодавства, говорить про готовність держави й медіа до майбутніх виборів, регулювання політичної реклами та телеграм-каналів, маніпуляції рейтингами потенційних кандидатів і ризики електронного голосування. А також — про те, як організувати голосування мільйонів українців за кордоном і чому журналістам уже зараз важливо посилювати контроль за владою та готуватися до виборчого процесу. 00:00 «Я не виключаю сценарію проведення виборів під час дії правового режиму воєнного стану»; 02:42 «Не існує підстав і логічного обґрунтування роботи так званого єдиного марафону новин»; 05:21 «Парламент ні на міліметр не просунувся у питанні регулювання роботи телеграму»; 09:04 «Під час війни не зовсім доречно, щоб інформація про рейтинги кандидатів оприлюднювалася у медіа»; 13:53 «Робота робочої групи з питань підготовки виборчого законодавства без пояснення причин фактично зупинилася»; 17:11 Про електронне голосування: «Робоча група проти. Центральна виборча комісія проти й експерти одностайно проти»; 20:36 «Потрібно побудувати чітку структуру представництва українських органів влади чи інших структур за кордоном». Цей матеріал було підготовлено за фінансової допомоги Європейського Союзу. Зміст цього документа є виключною відповідальністю ГО «Детектор медіа» і за жодних обставин не може розглядатися як такий, що відображає позицію Європейського Союзу.

    Вибори після війни: до чого вже зараз мають готуватися українські медіа
  2. 19 Sept

    4 мільярди на культуру: як пройшла «Тисячовесна» та через що сперечалася кіноіндустрія. Інтервʼю з Лєною Чиченіною

    Як «Тисячовесна» виглядала зсередини — поза офіційними презентаціями, списками переможців і публічними дискусіями. Що відбувалося за лаштунками фінального пітчингу, які суперечки виникали між учасниками й експертами та чому найбільше говорили про конфлікти інтересів, ШІ та правила відбору. У подкасті «Медіуми» Лєна Чиченіна, головна редакторка «Антоніни», яка всі п’ять днів була на фінальному пітчингу «Тисячовесни» в Івано-Франківську, ділиться своїми враженнями й розповідає про закулісся події: як усе було організовано, через що сперечалися представники кіноіндустрії, чому кіно й серіали не варто оцінювати разом і які питання виникли до експертів та прозорості конкурсу. А також — про ШІ-презентації, переможців «Тисячовесни», дефіцит фахівців у кіноіндустрії та про те, чи допоможуть нові державні гроші повернути сильне українське ігрове кіно на великі міжнародні фестивалі. 00:00 «Загалом до “Тисячовесни” багато людей ставилися скептично»; 04:51 «Захотіли зробити велику програму, яка вийшла б за межі професійної бульбашки, стала б подією»; 08:00 «Це виявилася класна ідея в тому сенсі, що відбулася синергія різних людей, не лише в кіногалузі»; 11:25 «Експерти хотіли поставити більше уточнювальних запитань деяким конкурсантам. І це були дуже важливі запитання»; 15:22 «Я роками казала, що кіно і серіали — це різне»; 18:18 «Ми не бачимо, що експерти написали, кого вказали як свій конфлікт інтересів. І не можемо цього перевірити»; 22:58 «Усе-таки, я вважаю, що цього конфлікту можна було уникнути»; 25:23 «Багато проєктів перемогли, я вважаю, абсолютно заслужено»; 31:10 «Те, що я бачила в перформативному мистецтві, — це просто кров з очей»; 34:30 «Можливо, можна створити якусь наглядову раду з інших людей, які все це перевірятимуть»; 36:47 «Є побоювання, що наша спільнота просто задихнеться в цих грошах, тому що не вистачає спеціалістів»; 39:42 Про історію з Хржановським: «Це ми самі просто виростили собі проблему»; 41:25 «Ігрове кіно — саме авторське, серйозне, мистецьке — просто провалилося за останні кілька років». Цей матеріал було підготовлено за фінансової допомоги Європейського Союзу. Зміст цього документа є виключною відповідальністю ГО «Детектор медіа» і за жодних обставин не може розглядатися як такий, що відображає позицію Європейського Союзу.

    4 мільярди на культуру: як пройшла «Тисячовесна» та через що сперечалася кіноіндустрія. Інтервʼю з Лєною Чиченіною
  3. 16 Sept

    «Питання — скільки медіа не переживуть цю зиму». Любов Раковиця, Donbas Media Forum

    Як медіа працювати, коли їхні редакції змушені релокуватися, аудиторія розпорошується між окупацією, Україною та закордоном, а попереду — ще одна складна зима? І як за цих умов повернути людину в центр медійного порядку денного — не лише як аудиторію, а й як героя та творця контенту? У подкасті «Медіуми» Любов Раковиця, голова оргкомітету Donbas Media Forum, голова ГО DII-Ukraine, розповідає, чому цьогорічний форум зосередиться на людиноцентричності, як змінився DMF за понад десять років війни та з якими викликами стикаються регіональні й релоковані медіа. А також — про збереження зв’язку з аудиторіями на окупованих територіях, виживання редакцій в умовах атак і перебоїв з енергопостачанням й те, чому тема окупації має звучати в медіа не лише через бойові дії, а й через історії людей. 00:00 Про тему DMF: «Ми намагаємося поставити людину в центр нашої дискусії»; 01:37 «У фокусі Donbas Media Forum завжди була, є і залишається тема окупованих територій»; 04:26 «Стався якісний стрибок: від форуму про схід України до національного форуму»; 06:06 «Якщо говорити про великі форуми для всіх, фактично залишаються Львівський медіафорум і Donbas Media Forum»; 08:40 «Цього року ми думали дати більше повітря учасникам, щоб були проміжки між дискусіями, час на нетворкінг»; 11:00 Про людей в окупації: «Те, що відбувається, — це велика гуманітарна криза і воєнні злочини з боку Росії»; 14:06 «Що довше людина не у своєму населеному пункті, то швидше асимілюється в новій громаді»; 15:40 Про зиму для медіа: «Буде питання, скільки медіа не переживуть цю зиму»; 19:36 Про міжнародні теми форуму: «У нас буде тема і російської, і китайської пропаганди, бо це те, що впливає не лише на Україну»; 23:34 «З того, що бачу й чую — дуже багато втоми від війни». Цей матеріал було підготовлено за фінансової допомоги Європейського Союзу. Зміст цього документа є виключною відповідальністю ГО «Детектор медіа» і за жодних обставин не може розглядатися як такий, що відображає позицію Європейського Союзу.

    «Питання — скільки медіа не переживуть цю зиму». Любов Раковиця, Donbas Media Forum
  4. 31 Aug

    «У регіонах потрібні сильні медіа», — Сергій Прокопенко, «Ґвара Медіа»

    Як регіональному медіа працювати під час війни, коли рекламний ринок майже не дає можливості для розвитку, а команда живе й працює під постійними обстрілами? І чи може досвід українських редакцій у протидії дезінформації стати потрібним не лише в Україні, а й у Європі? У подкасті «Медіуми» Сергій Прокопенко, засновник і головний редактор харківського «Ґвара Медіа», розповідає, як видання пройшло шлях від громадської ініціативи та медіа про культуру до суспільно-політичної редакції з командою близько 30 людей, чому для регіональних медіа важливі сильний менеджмент і диверсифікація доходів і як працювати з командою в умовах постійного виснаження. А також — про фактчекінг як один із ключових напрямів «Ґвари», створення сервісу perevirka.ai, використання штучного інтелекту для перевірки інформації та спробу масштабувати український досвід протидії дезінформації на редакції інших країн. 00:00 «Мотивація полягала в тому, щоб зробити медіа після Євромайдану»; 03:51 «Ми реально були дуже схожі на хіпі»; 06:21 Про команду «Ґвари»: «У нас навіть є HR. Я всім про це розповідаю — і всі такі: “О боже!”»; 08:25 «Ми намагаємося вибудувати управлінську культуру, щоб не виживати, а працювати»; 10:58 «В Україні немає де вчитися системно медіаменеджменту»; 13:13 Про фактчек-бот: «На піку ми отримували по кілька тисяч запитів»; 16:32 «Редакції виснажені, кількість дезінформації, сумнівної, неякісної інформації зростає»; 19:36 «На медіа тиснуть платформи, ШІ, ринок, який розвалюється, економіка, яка стагнує».

    «У регіонах потрібні сильні медіа», — Сергій Прокопенко, «Ґвара Медіа»
  5. 29 Aug

    Олександр Носок: «Ми все ще недостатньо знаємо про те, що відбувається на окупованих територіях»

    Чому про життя українців в окупації досі знаємо так мало — і як журналістам розповідати про нього без спрощень та небезпечних узагальнень? І чому важливо не лише документувати російські злочини, а й показувати повсякденне життя людей, які роками залишаються на захоплених територіях? У подкасті «Медіуми» про це розповідає Олександр Носок, журналіст онлайн-медіа «Перший запорізький». Він зі своїм матеріалом «Атомне місто в кайданах: як Росія переслідує, катує та незаконно ув’язнює жителів Енергодара і працівників Запорізької АЕС» здобув перемогу у спецномінації цьогорічного конкурсу професійної журналістики «Честь професії». Олександр розповідає, як збирав свідчення про переслідування, катування та незаконні ув’язнення жителів Енергодара й працівників ЗАЕС, як журналістам досліджувати злочини на територіях, куди вони не мають фізичного доступу, та чому систематизація свідчень допомагає відтворити масштаб російських репресій. 00:00 «Тема постійно була у фокусі нашої уваги, ми мали уявлення про злочини, які там відбуваються»; 02:55 «Енергодар став одним із центрів найбільших масових репресій на всій тимчасово окупованій частині Запорізької області»; 04:49 «Персонал ЗАЕС виконував свої обов’язки буквально під дулами автоматів і під постійними погрозами»; 07:39 «В Енергодарі діяло щонайменше 16 локацій утримання людей у різних частинах міста»; 10:43 «Людей викрадають і переслідують за будь-який, навіть найменший прояв проукраїнської позиції»; 13:30 «Росія активно використовує цивільних полонених як важіль політичного тиску»; 15:06 «Ми маємо багато труднощів із її висвітленням і одна з найбільших — доступ до інформації з окупованих територій»; 20:47 «Важливо відходити від спрощених уявлень і показувати об’ємну картину окупації»; 24:10 «Про те, через що їм доводиться проходити щодня, ми практично не знаємо». Цей проєкт відбувається за підтримки Програми «Партнерство за сильну Україну», яку фінансують уряди Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Програма «Партнерство за сильну Україну» — це багатостороння донорська ініціатива, яку фінансують уряди Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Мета Програми — посилення стійкості України в умовах російської агресії через надання критично важливої підтримки громадам у співпраці з українськими органами державної влади, громадянським суспільством, медіа та приватним сектором.

    Олександр Носок: «Ми все ще недостатньо знаємо про те, що відбувається на окупованих територіях»
  6. 25 Aug

    «Ми створили медіа, щоб руйнувати міф про Одесу як проросійське місто», — Вероніка Полякова, «Море людей»

    Як запустити незалежне регіональне медіа під час великої війни — без грошей, офісу та впевненості, що воно взагалі виживе? І чи можуть спільнота, журнал і продакшн стати для редакції не лише способом розвиватися, а й можливістю пережити періоди без донорської підтримки? У подкасті «Медіуми» Вероніка Полякова, засновниця та CEO одеського медіа «Море людей», розповідає як редакція виросла з команди, що монтувала матеріали на кухні до медіа з мільйонними охопленнями, чому своєю місією обрала руйнування стереотипу про «проросійську Одесу» та як вибудовує довіру аудиторії й журналістської спільноти. А також — про журнал як спосіб підтримати незалежну журналістику, експерименти з мерчем, розвиток власного продакшну та спільноту, завдяки якій редакція змогла три місяці працювати без донорського фінансування. 00:00 «В Одесі не було незалежних медіа»; 03:06 «Одеса — це ж море класних людей»; 05:44 «Ми почали як блогери»; 07:50 «Мені було дуже неприємно, як узагалі говорили про Одесу»; 09:27 «У перший же місяць наші матеріали почали набирати мільйони переглядів»; 11:54 «“Море людей” поціловане Богом»; 15:39 «Дуже хотілося, щоб аудиторія сприймала нас як професіоналів, могла нам довіряти»; 17:07 «У нас є приклади, коли завдяки матеріалам “Моря людей” люди виходили на мітинги»; 19:49 «Друзі, давайте зробимо журнал! Це буде вишка»; 23:33 «Кошти, які ми назбирали завдяки спільноті, донатам і продажам журналів, дозволили всій нашій редакції існувати три місяці». Цей матеріал було підготовлено за фінансової допомоги Європейського Союзу. Зміст цього документа є виключною відповідальністю ГО «Детектор медіа» і за жодних обставин не може розглядатися як такий, що відображає позицію Європейського Союзу.

    «Ми створили медіа, щоб руйнувати міф про Одесу як проросійське місто», — Вероніка Полякова, «Море людей»
  7. 31 Jul

    Чому в Україні досі майже немає гастрономічної журналістики. Олена Брайченко

    Чому про їжу варто говорити так само серйозно, як про політику чи історію? Чому гастрономічна журналістика в Україні досі залишається радше винятком, ніж окремою професією? У подкасті «Медіуми» дослідниця гастрономічної культури та співзасновниця проєкту їzhakultura Олена Брайченко пояснює, як їжа стає інструментом культурної дипломатії, чому тікток не вбиває книжки, а може допомогти зберігати традиції та як через смак можна розповідати світові про війну, окупацію та українську ідентичність? 00:00 «В Україні, мені здається, ще рано говорити про гастрономічну журналістику»; 04:39 «Журналіст має залишатися незаангажованим і не просувати жоден ресторан»; 07:12 «Блогерська сфера переходить від щирих рекомендацій до маркування рекламних інтеграцій»; 09:49 «Через їжу можна розповісти практично про все»; 12:42 «Багато людей думають, що їжа — це найпростіша тема, з якою можна працювати»; 15:30 «Як після встановлення радянської влади соус бешамель перетворився на "білий соус"»; 20:12 «Їжа — дуже незручний інструмент. Це доказова база»; 24:00 «Мені хотілося б сказати, що тікток убиває книговидання. Але це неправда»; 29:10 «Через смак і через продукт можна підвести людину до розмови про значно масштабніші речі»; 33:45 «Повномасштабне вторгнення стало моментом, який змусив мене переосмислити власні підходи до гастрономічних досліджень»; 39:53 «Мій пиріг Незалежності — конкурс людських історій, які стоять за цими рецептами»; 44:42 «За десять років на полицях іноземних магазинів стоятимуть українські продукти».

    Чому в Україні досі майже немає гастрономічної журналістики. Олена Брайченко
  8. 30 Jul

    Українськомовні серіали вперше випередили російськомовні: що змінилося на ютубі. Ольга Тищук

    Українці дедалі частіше обирають серіали українською мовою. Чому це відбувається і як це може змінити весь телевізійний ринок. У подкасті «Медіуми» Ольга Тищук, CEO Tyshchuk Digital Hub, розповідає про те, як алгоритми ютубу впливають на вибір глядачів, чому виробникам контенту дедалі вигідніше інвестувати саме в українську мову та як зміна глядацьких звичок уже сьогодні трансформує ринок серіального виробництва. А також — про конкуренцію ютубу з нетфліксом і тіктоком, перспективи ОТТ-платформ, нові тренди у відеоспоживанні та те, чому кожен перегляд українськомовного контенту впливає на рекомендації платформи й розвиток українського медіаринку. 00:00 «Блокування ютубу в Росії — гарна новина для нас»; 02:06 «Росія заробляє на українцях, які дивилися російський контент»; 04:11 «Своїми діями ми змінюємо логіку рекомендацій, які пропонує ютуб»; 06:50 «На російськомовних серіалах можна було заробити більше»; 08:54 «На ютубі серіал може працювати роками»; 11:32 «Вперше українці почали віддавати перевагу контенту українською мовою»; 13:58 «Дитячий контент, тревел, бізнес і соціальні канали продовжують зростати»; 15:32 «Ютубом користуються 26 мільйонів українців»; 19:22 «Ютуб прагне стати повноцінною платформою, щоб користувачеві вже не був потрібен Netflix». Цей матеріал було підготовлено за фінансової допомоги Європейського Союзу. Зміст цього документа є виключною відповідальністю ГО «Детектор медіа» і за жодних обставин не може розглядатися як такий, що відображає позицію Європейського Союзу.

    Українськомовні серіали вперше випередили російськомовні: що змінилося на ютубі. Ольга Тищук

Ratings & Reviews

5
out of 5
4 Ratings

About

Медіуми — це подкаст "Детектора медіа" про історії, в які нас втягує медіаундустрія, з Наталкою Соколенко та Вадимом Міським. У подкасті про медіа ми також говоримо про маніпуляції у ЗМІ, маркетинг, рекламу на телебаченні і радіо, дезінформацію та агітпроп, онлайн-медіа, онлайн-маркетинг, політичні інтриги, агітацію, соціальні комунікації, суспільне мовлення, діджиталізацію та digital media, соціальні мережі, фінансування та виробництво контенту, креативні індустрії, кінематограф та державну підтримку кіно, продакшен та копродукцію аудіовізуального контенту, дитячий контент, україномовний контент, акторську майстерність, шкідливий та небезпечний контент, мову ворожнечі у ЗМІ, відеоблоги, вплив глобальних платформ Twitter, Meta, Google, Youtube, Facebook, Telegram на медіа і багато іншого. Як соціальні медіа та соцмережі впливають на людей, політику та економіку, як працює пропаганда Росії та інших авторитарних режимів, чим відрізняється блогер і блогерство від журналістики, як розвинути критичне мислення та медіаграмотність? Дізнавайтеся в подкасті "Медіуми", котрий ведуть Вадим Міський та Наталка Соколенко.

You Might Also Like