Медіуми

Детектор медіа
  • 5.0 (4)
  • NEWS COMMENTARY
  • UPDATED TWICE WEEKLY
Медіуми

Медіуми — це подкаст "Детектора медіа" про історії, в які нас втягує медіаундустрія, з Наталкою Соколенко та Вадимом Міським. У подкасті про медіа ми також говоримо про маніпуляції у ЗМІ, маркетинг, рекламу на телебаченні і радіо, дезінформацію та агітпроп, онлайн-медіа, онлайн-маркетинг, політичні інтриги, агітацію, соціальні комунікації, суспільне мовлення, діджиталізацію та digital media, соціальні мережі, фінансування та виробництво контенту, креативні індустрії, кінематограф та державну підтримку кіно, продакшен та копродукцію аудіовізуального контенту, дитячий контент, україномовний контент, акторську майстерність, шкідливий та небезпечний контент, мову ворожнечі у ЗМІ, відеоблоги, вплив глобальних платформ Twitter, Meta, Google, Youtube, Facebook, Telegram на медіа і багато іншого. Як соціальні медіа та соцмережі впливають на людей, політику та економіку, як працює пропаганда Росії та інших авторитарних режимів, чим відрізняється блогер і блогерство від журналістики, як розвинути критичне мислення та медіаграмотність? Дізнавайтеся в подкасті "Медіуми", котрий ведуть Вадим Міський та Наталка Соколенко.

  1. «Штучний інтелект може стати союзником для кожного з нас», — Ольга Кравченко, «Фільтр»

    14 NOV

    «Штучний інтелект може стати союзником для кожного з нас», — Ольга Кравченко, «Фільтр»

    У випуску — про конференцію «Стійкі разом: розвиток медіаграмотності в Україні», стратегію та виклики медіаграмотності в Україні. У Києві відбулася конференція «Стійкі разом: розвиток медіаграмотності в Україні», організована в межах Глобального тижня медіа- та інформаційної грамотності ЮНЕСКО, яка зібрала понад 200 учасників. Чому навички медіаграмотності — критично важливі у сучасному світі? Як розвивати штучний інтелект як союзника, а не загрозу? І як залучити молодих блогерів до відповідального створення контенту? Про все це ведуча подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко поговорила з Ольгою Кравченко, керівницею Національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр». А також про нові кроки у впровадженні медіаграмотності в освітні програми та майбутні ініціативи, які сприятимуть розвитку критичного мислення в Україні. 00:00 «Протидія дезінформації, стратегічні комунікації та розвиток медіаграмотності — три взаємодоповнювальні компоненти, що не можуть існувати самостійно»; 04:58 «Ми всі зі смартфонами, кількість інформації, яку ми щодня отримуємо — неспівмірна з тим, що отримували наші предки»; 07:51 «Традиційні медіа втрачають довіру й дедалі більше впливу мають блогери, інфлюенсери»; 12:18 «Блогери мають аудиторію, а втрата аудиторії через кенселінг фактично означає втрату заробітку»; 14:18 «Штучний інтелект може стати союзником для кожного з нас»; 16:51 «Ми прагнемо, щоб тест із медіаграмотності став національною подією». The project Media and Information Literacy Boost in Ukraine is designed and implemented by the NGO Detector Media in partnership with UNESCO and with the support from Japan. The project is part of UNESCO's broader efforts to support the Safety of Journalists and Freedom of Expression in Ukraine. Проєкт «Підсилення медіа та інформаційної грамотності в Україні» розроблено та реалізовано ГО «Детектор медіа» у співпраці із ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Проєкт є частиною ширших зусиль ЮНЕСКО щодо підтримки безпеки журналістів і свободи слова в Україні.

    20 min
  2. «У телеграмі переважно читають новинні агрегатори й блоги, а офіційні редакційні канали не читають», — Наталія Романишин, «Тексти»

    12 NOV

    «У телеграмі переважно читають новинні агрегатори й блоги, а офіційні редакційні канали не читають», — Наталія Романишин, «Тексти»

    У випуску — про те, які техніки маніпуляції використовують різні телеграм-канали та чому деякі з них становлять загрозу інформаційній безпеці України. Редакція видання «Тексти» провела дослідження «Карусель емоцій», яке розкриває рівень маніпуляцій у найпопулярніших телеграм-каналах, що читають українці. Як навчають штучний інтелект виявляти маніпулятивні техніки? Чому багато телеграм-каналів обирають емоційний та агресивний стиль мовлення, а аудиторія охоче їх читає? І чи варто українцям довіряти всьому, що вони бачать у телеграмі? Про все це ведуча подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко поговорила з Наталією Романишин, NLP-дослідницею видання «Тексти». 00:00 «Більшість інтернету — англомовна, українських матеріалів дуже мало. Через це ШІ-моделі мають обмежене уявлення про наш український контекст»; 03:18 «Ми “згодували” дані мовній моделі, щоб вона навчилася виявляти маніпуляції»; 04:55 «У нашій редакції більшість людей уміє програмувати, адже ми займаємося дата-журналістикою»; 06:13 «Люди в телеграмі переважно читають новинні агрегатори й блоги, а офіційні редакційні канали не читають»; 10:25 «Мова телеграму в більшості каналів значно відрізняється від мови інтернет-медіа. Вона більш різка, емоційна»; 12:43 «Люди схильні сприймати більш емоційний контент, ніж сухий і нейтральний»; 14:43 «“Труха” частіше маніпулює навантаженою емоційною мовою, щоб відвернути нашу увагу від чогось, що не хоче висвітлювати»; 19:29 «У проросійських телеграм-каналах рівень маніпулятивності складає від 70 до 100% — це дуже високий показник»; 21:32 «У деяких випадках використання емоційного забарвлення виправдане. Це відповідає реаліям війни»; 23:40 «Методи для маніпуляцій, ймовірно, можуть ставати складнішими. Це гра вдовгу»; 25:52 «Коли людям кажуть, що канал маніпулює або дезінформує, вони чують і далі читають, бо думають, що здатні самостійно це визначити».

    29 min
  3. «Президент об’єктивно став головним медіа країни», — Дмитро Литвин, радник Зеленського з комунікацій

    30 OCT

    «Президент об’єктивно став головним медіа країни», — Дмитро Литвин, радник Зеленського з комунікацій

    Радник президента — про «Укрінформ», «УП», телемарафон та «офреки» для журналістів, про те, коли може бути готовим перший драфт внутрішнього Плану дій, як доводиться «тиснути» на посадових осіб, щоб вони все ж спілкувалися з медіа та інше. На початку вересня Володимир Зеленський призначив своїм радником із питань комунікацій Дмитра Литвина — колишнього аналітика програми «Подробиці тижня» телеканалу «Інтер» і блогера «Лівого берега», одного зі своїх спічрайтерів від початку повномасштабної війни. Вже за місяць після призначення Литвин «Українська правда» заявила про системний тиск на видання з боку Офісу президента, і зокрема, звинуватила саме Литвина в тому, що він цей тиск здійснює. І це не єдина заява з боку медіа про тиск з боку ОП, тож проблема має очевидно системний характер. Сам Дмитро Литвин каже, що звинувачення «УП» неконкретні й він не розуміє претензій із боку видання. Ведучі подкасту «Медіуми» Вадим Міський і Наталія Соколенко поговорили з Дмитром Литвином про те, чи існує в нього конфлікт з «Українською правдою», про те, які функції мають різні учасники комунікаційної команди Офісу Президента, як координується робота ОП з ключовими медіа, яким буде перший пункт внутрішнього Плану перемоги , про темники в «Укрінформі» та аудиторію телеграм-каналів. 00:00 Хто займається комунікаціями в Офісі Президента; 07:17 «Я сподіваюся, вдасться організувати окремий формат спілкування Президента з Суспільним»; 08:12 «Якщо мета — поспілкуватися з суспільством, треба дивитися, які є групи аудиторій і як їх краще досягти»; 12:43 «Мені не подобається приниження марафону, типу, що це “штучна історія”»; 14:08 «Марафон — інструмент воєнного часу, який має працювати протягом воєнного часу»; 19:45 «Я думаю, в телемарафоні наявність різних думок забезпечена»; 22:18 «Якщо вам потрібно запросити 20–30 осіб, ви вже змушені обирати, які медіа будуть присутні, а які — ні»; 26:55 «Телеграм-каналами — це окрема історія, і було помилкою змішувати їх із професійними журналістами і з фаховими медіа»; 28:17 «Анонімність телеграму — це проблема»; 32:00 «Просто сказати, що ми маємо закрити, піти, відключити телеграм — цього недостатньо»; 33:13 «Часто є несприйняття державних інституцій, тому щ

    1h 3m
  4. «Ми не можемо перекричати росіян дипломатично. Нам треба діяти іншими методами», — Зоя Красовська

    13 OCT

    «Ми не можемо перекричати росіян дипломатично. Нам треба діяти іншими методами», — Зоя Красовська

    У випуску — про виклики, з якими стикаються українські дипломати, журналісти й експерти, коли намагаються пояснити свій контекст закордонній аудиторії. «Тонкощі перекладу» — новий подкаст, створений з метою розкрити особливості та виклики, пов’язані з адаптацією українського контексту для міжнародної аудиторії. Ведуча подкасту Зоя Красовська аналізує тонкощі міжкультурної комунікації та ділиться досвідом долання не лише мовних бар’єрів, але й перекладу культурних кодів. У випуску ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили із Зоєю Красовською, аналітикинею медіа, авторкою подкасту «Тонкощі перекладу» про те, чому емоційна комунікація, яка працювала на початку повномасштабного вторгнення, сьогодні потребує аналітичного підходу, чи можливо перекласти українські реалії для міжнародної аудиторії, як працювати з іноземними медіа та доносити правдиві повідомлення про Україну. А також про те, як інколи звичайні слова стають складними для пояснення іноземцям і як глобальна аудиторія сприймає Україну через призму стереотипів і медіа. 00:00 «Говорячи з людьми, які далеко від нашого контексту, треба підбирати спеціальні слова, підбирати ключі-повідомлення»; 03:27 «Я хочу, щоб ми ділилися не тільки успіхами, а й уроками, які треба засвоїти, що не треба повторювати»; 07:00 «Раніше Україну сприймали як troublemaker — країна, що постійно асоціюється зі скандалами»; 09:21 «У перші місяці повномасштабного вторгнення достатньо було емоцій, зараз — цього недостатньо»; 11:56 «Коли ти бачиш відверту брехню, яку мовчки сприймають, ти не розумієш — чи це з тобою щось не так, чи зі світом щось не так»; 13:40 «Ми не можемо перекричати росіян дипломатично . Нам треба діяти іншими методами»; 15:10 «Українців не треба вчити, як жити. Треба дослухатися до них»; 16:36 «Німці дуже боялися, що їхня зброя буде вбивати росіян»; 18:50 «Для того, щоб бути цікавими світові — треба цікавитися, що відбувається у світі».

    24 min
  5. «Мертві новини»: як боти та ШІ захоплюють інтернет-простір — Ірина Семенюта

    30 SEPT

    «Мертві новини»: як боти та ШІ захоплюють інтернет-простір — Ірина Семенюта

    У випуску — про те, як штучний інтелект стає інструментом масової генерації контенту та дезінформації. «Мертвий інтернет» — теорія змови, яка стверджує, що більшість контенту в мережі створюється та поширюється ботами, тобто несправжніми людьми. Ця концепція знаходить підтвердження в роботі одного ютуб-каналу, який називається «НАС. Інфо», де штучний інтелект, схоже, створює все — від самих інформаційних приводів і героїв до відеоряду та графічного оформлення. Як відрізнити контент, створений штучним інтелектом, від правдивої інформації? Чому варто бути обережними з яскравими заголовками та невідомими джерелами? Які загрози несе використання технологій штучного інтелекту для політичних маніпуляцій і заробітку на дезінформації — про все це Вадим Міський поговорив з Іриною Семенютою, журналісткою інтернет-видання «MediaSapiens», у подкасті «Медіуми». А також про маніпулятивні техніки, використання штучного інтелекту для створення емоційних заголовків і підроблених новин та чому контент, що виглядає як патріотичний, насправді наповнений фейками та дезінформацією, які можуть підривати довіру до українських інституцій і впливати на думки мільйонів людей. 00:00 «Створити таку кількість відео людині дуже важко. Зі штучним інтелектом це значно легше»; 04:05 «ШІ вигадує новини про те, що “Залужного вбив його син”. Хоча у Залужного дві доньки»; 07:03 «Контент виглядає проукраїнським за настроями, але за змістом — це ті ж фейки й вкиди»; 11:22 «Усе вказує на можливу мережу каналів, які керуються однією групою людей із єдиною метою»; 15:43 «Через велику кількість дезінформації довіра до всіх медіа, навіть якісних, може знижуватися»; 17:06 «Раджу обирати контент, де можна побачити живу людину».

    21 min
  6. «Нам доводиться працювати з партіями саме через медіа», — Марія Левонова

    28 SEPT

    «Нам доводиться працювати з партіями саме через медіа», — Марія Левонова

    У випуску — про аналітичні центри в Україні, їх сприйняття політиками та суспільством, співпрацю з українськими медіа та виклики, пов’язані з соціальними мережами та ШІ. Центр спільних дій — аналітичний центр, що спеціалізується на аналізі державних й місцевих політик, впроваджує інструменти залучення громадян до прийняття рішень і просуває демократичні зміни.  Чи знає українське суспільство, що таке аналітичні центри і яку роль вони відіграють у формуванні політичних рішень? Чому політичні партії на Заході мають власні аналітичні структури, а в Україні — це радше виняток, ніж правило? І як змінюється сприйняття незалежних експертів після довготривалого впливу медведчуківської пропаганди на українські медіа? Про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Марією Левоновою, виконавчою директоркою Центру спільних дій. 00:00 «Чи розуміють українці, що таке аналітичний центр і які до нього треба ставити вимоги, очікування — я не певна»; 02:40 «Факт того, що ми не отримуємо гроші від українського уряду дозволяє нам стверджувати, що ми не працюємо на конкретну партію»; 04:58 «Слід, щоб політичні партії почали формувати свої аналітичні центри»; 08:28 «Нам доводиться працювати з політичними партіями саме через медіа»; 12:55 «Ми хотіли допомогти суспільству зрозуміти, де зерно, а де полова»; 15:50 «Наш подкаст “Ок, і шо?” — це спрощений формат із додатковою інформацією для молоді»; 19:10 «Або ти контролюєш інформацію, яка виходить від тебе або це зробить штучний інтелект»; 21:27 «Ніхто не замінив аналітика, який сидить за столом зі стосом паперу».

    24 min
  7. «Берегині», «журнашлюхи» та «дорогенькі»: як справи з сексизмом у медіа та до чого тут російська пропаганда — Ліза Кузьменко

    26 SEPT

    «Берегині», «журнашлюхи» та «дорогенькі»: як справи з сексизмом у медіа та до чого тут російська пропаганда — Ліза Кузьменко

    У випуску — про кроки, які зробила Україна за останні роки для подолання гендерної дискримінації та яких ще змін потребує українське суспільство. У доповіді Всесвітнього економічного форуму йдеться, що за нинішніх темпів прогресу знадобиться 134 роки, щоб досягти повного гендерного паритету — тобто через п’ять поколінь. Що відбувається з гендерною рівністю в українських медіа, як російська пропаганда використовує сексизм і мізогінію для підриву професійної діяльності жінок-журналісток, чи стали ми ближчими до гендерного паритету та чи готові українські політики та медіа змінювати свою риторику щодо жінок — про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Лізою Кузьменко, головою ГО «Жінки в медіа», членкинею Комісії з журналістської етики. А також про те, як реагувати на сексизм у побуті, чому важливо не замовчувати такі випадки, що робити, якщо ви стали свідком або жертвою сексистських висловлювань, прогрес у гендерній рівності в Україні з 2012 року та наскільки важливими є мова і фемінітиви в контексті гендерної рівності. 00:00 «Сексизм — це усвідомлене, зневажливе відношення до жінок, начебто вони менш повноцінні за чоловіків»; 03:39 «Ми бачимо, як від прописаного законодавства ми переходимо до рівності в реальному житті»; 05:22 «Надзвичайно важливо, якою мовою ми говоримо, наскільки коректну термінологію ми вживаємо»; 07:12 «П’ять років тому були видання, які зараз входять у “Білий список”, які навідріз відмовлялися вживати фемінітиви»; 07:55 «Якщо ви в колективі помічаєте сексизм, важливо його зупинити»; 09:35 «Жінка-берегиня — це архаїчні, застарілі уявлення про жінок в українському суспільстві»; 13:28 «Головна мета гендерної дезінформації Росії — змусити українських журналісток замовчати»; 17:45 «Від часів Януковича багато чого змінилося, базові поняття про гендерну рівність, про сексизм дійшли до різних споживачів»; 19:30 «Економічний форум у Давосі говорить про те, що нам потрібно 134 роки, щоб досягти гендерної рівності».

    23 min
  8. «Чи звучатиме Яремчук через 30, 50 чи 100 років? Безперечно!», — музичний оглядач Філ Пухарєв

    23 SEPT

    «Чи звучатиме Яремчук через 30, 50 чи 100 років? Безперечно!», — музичний оглядач Філ Пухарєв

    У випуску — про феномен фільму «Яремчук. Незрівнянний світ краси», що допоміг відродити інтерес до творчості Назарія Яремчука, як радіо та музичні редактори долали цензуру та чому українська радянська естрада надихає сучасних слухачів. Документальна кінострічка «Яремчук. Незрівнянний світ краси» в кінотеатрах отримала касові збори, що в кілька разів перевищили витрати на виробництво фільму. Що стало каталізатором нового спалаху популярності співака? Як українська музика пережила радянську цензуру та чому молоде покоління сьогодні відкриває для себе спадщину, про яку колись забули — про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Філом Пухарєвим, українським журналістом і музичним оглядачем. А також про роль державних радіо- та телевізійних платформ у популяризації української музики, чому оцифрування архівів української поп-музики є ключем до збереження нашої культурної пам’яті та як виживати в радянському просторі, зберігаючи автентичність. 00:00 «Люди почали шукати альтернативу: що ж може бути круте українське»; 03:38 «В українській поп-музиці радянського періоду небагато дисидентства, на відміну від літератури»; 06:48 «На концертах доводилося виконувати не свої пісні»; 09:29 «Говорити, що “дядько перевзувся” або став проросійським співаком — не дуже коректно»; 10:51 «А чия Софія Ротару? Вона — радянська»; 13:44 «Навіть коли вони вже стали всесоюзними зірками, їх усе одно утискали»; 15:58 «Основним каналом розповсюдження музики було “Українське радіо”»; 24:14 «Усі асоціюють “Червону руту” з Софією Ротару, хоча початково це була версія “Смерічки”»; 29:50 «Українці продовжують існувати й українцям потрібна українська музика, український контент, українці слухатимуть Яремчука».

    35 min
See All (74)

Ratings & Reviews

5
out of 5
4 Ratings

About

Медіуми — це подкаст "Детектора медіа" про історії, в які нас втягує медіаундустрія, з Наталкою Соколенко та Вадимом Міським. У подкасті про медіа ми також говоримо про маніпуляції у ЗМІ, маркетинг, рекламу на телебаченні і радіо, дезінформацію та агітпроп, онлайн-медіа, онлайн-маркетинг, політичні інтриги, агітацію, соціальні комунікації, суспільне мовлення, діджиталізацію та digital media, соціальні мережі, фінансування та виробництво контенту, креативні індустрії, кінематограф та державну підтримку кіно, продакшен та копродукцію аудіовізуального контенту, дитячий контент, україномовний контент, акторську майстерність, шкідливий та небезпечний контент, мову ворожнечі у ЗМІ, відеоблоги, вплив глобальних платформ Twitter, Meta, Google, Youtube, Facebook, Telegram на медіа і багато іншого. Як соціальні медіа та соцмережі впливають на людей, політику та економіку, як працює пропаганда Росії та інших авторитарних режимів, чим відрізняється блогер і блогерство від журналістики, як розвинути критичне мислення та медіаграмотність? Дізнавайтеся в подкасті "Медіуми", котрий ведуть Вадим Міський та Наталка Соколенко.

Information

  • Creator
    Детектор медіа
  • Years Active
    2023 - 2024
  • Episodes
    74
  • Rating
    Clean
  • Copyright
    © Copyright 2024 Детектор медіа
  • Show Website
    Медіуми

You Might Also Like

To listen to explicit episodes, sign in.

Stay up to date with this show

Sign in or sign up to follow shows, save episodes and get the latest updates.
Select a country or region

Africa, Middle East, and India

Asia Pacific

Europe

Latin America and the Caribbean

The United States and Canada