Медіуми

Детектор медіа

Медіуми — це подкаст "Детектора медіа" про історії, в які нас втягує медіаундустрія, з Наталкою Соколенко та Вадимом Міським. У подкасті про медіа ми також говоримо про маніпуляції у ЗМІ, маркетинг, рекламу на телебаченні і радіо, дезінформацію та агітпроп, онлайн-медіа, онлайн-маркетинг, політичні інтриги, агітацію, соціальні комунікації, суспільне мовлення, діджиталізацію та digital media, соціальні мережі, фінансування та виробництво контенту, креативні індустрії, кінематограф та державну підтримку кіно, продакшен та копродукцію аудіовізуального контенту, дитячий контент, україномовний контент, акторську майстерність, шкідливий та небезпечний контент, мову ворожнечі у ЗМІ, відеоблоги, вплив глобальних платформ Twitter, Meta, Google, Youtube, Facebook, Telegram на медіа і багато іншого. Як соціальні медіа та соцмережі впливають на людей, політику та економіку, як працює пропаганда Росії та інших авторитарних режимів, чим відрізняється блогер і блогерство від журналістики, як розвинути критичне мислення та медіаграмотність? Дізнавайтеся в подкасті "Медіуми", котрий ведуть Вадим Міський та Наталка Соколенко.

  1. 31 Jul

    Чому в Україні досі майже немає гастрономічної журналістики. Олена Брайченко

    Чому про їжу варто говорити так само серйозно, як про політику чи історію? Чому гастрономічна журналістика в Україні досі залишається радше винятком, ніж окремою професією? У подкасті «Медіуми» дослідниця гастрономічної культури та співзасновниця проєкту їzhakultura Олена Брайченко пояснює, як їжа стає інструментом культурної дипломатії, чому тікток не вбиває книжки, а може допомогти зберігати традиції та як через смак можна розповідати світові про війну, окупацію та українську ідентичність? 00:00 «В Україні, мені здається, ще рано говорити про гастрономічну журналістику»; 04:39 «Журналіст має залишатися незаангажованим і не просувати жоден ресторан»; 07:12 «Блогерська сфера переходить від щирих рекомендацій до маркування рекламних інтеграцій»; 09:49 «Через їжу можна розповісти практично про все»; 12:42 «Багато людей думають, що їжа — це найпростіша тема, з якою можна працювати»; 15:30 «Як після встановлення радянської влади соус бешамель перетворився на "білий соус"»; 20:12 «Їжа — дуже незручний інструмент. Це доказова база»; 24:00 «Мені хотілося б сказати, що тікток убиває книговидання. Але це неправда»; 29:10 «Через смак і через продукт можна підвести людину до розмови про значно масштабніші речі»; 33:45 «Повномасштабне вторгнення стало моментом, який змусив мене переосмислити власні підходи до гастрономічних досліджень»; 39:53 «Мій пиріг Незалежності — конкурс людських історій, які стоять за цими рецептами»; 44:42 «За десять років на полицях іноземних магазинів стоятимуть українські продукти».

    Чому в Україні досі майже немає гастрономічної журналістики. Олена Брайченко
  2. 30 Jul

    Українськомовні серіали вперше випередили російськомовні: що змінилося на ютубі. Ольга Тищук

    Українці дедалі частіше обирають серіали українською мовою. Чому це відбувається і як це може змінити весь телевізійний ринок. У подкасті «Медіуми» Ольга Тищук, CEO Tyshchuk Digital Hub, розповідає про те, як алгоритми ютубу впливають на вибір глядачів, чому виробникам контенту дедалі вигідніше інвестувати саме в українську мову та як зміна глядацьких звичок уже сьогодні трансформує ринок серіального виробництва. А також — про конкуренцію ютубу з нетфліксом і тіктоком, перспективи ОТТ-платформ, нові тренди у відеоспоживанні та те, чому кожен перегляд українськомовного контенту впливає на рекомендації платформи й розвиток українського медіаринку. 00:00 «Блокування ютубу в Росії — гарна новина для нас»; 02:06 «Росія заробляє на українцях, які дивилися російський контент»; 04:11 «Своїми діями ми змінюємо логіку рекомендацій, які пропонує ютуб»; 06:50 «На російськомовних серіалах можна було заробити більше»; 08:54 «На ютубі серіал може працювати роками»; 11:32 «Вперше українці почали віддавати перевагу контенту українською мовою»; 13:58 «Дитячий контент, тревел, бізнес і соціальні канали продовжують зростати»; 15:32 «Ютубом користуються 26 мільйонів українців»; 19:22 «Ютуб прагне стати повноцінною платформою, щоб користувачеві вже не був потрібен Netflix». Цей матеріал було підготовлено за фінансової допомоги Європейського Союзу. Зміст цього документа є виключною відповідальністю ГО «Детектор медіа» і за жодних обставин не може розглядатися як такий, що відображає позицію Європейського Союзу.

    Українськомовні серіали вперше випередили російськомовні: що змінилося на ютубі. Ольга Тищук
  3. 30 Jun

    «Треба йти в ютуб!» Куди рухається український спортивний подкастинг

    Чи може спортивний подкаст бути таким же захопливим, як фінал чемпіонату світу? Чому в Україні досі бракує якісного спортивного контенту, а жінки в спортивній журналістиці все ще стикаються зі стереотипами? У подкасті «Медіуми» Ілона Степанченко та Костянтин Дульцев, ведучі Українського радіо та радіо «Промінь», розповідають про те, як створюють спортивні подкасти, чому сценарій для одного випуску інколи пишеться так само ретельно, як сценарій до кіно, чому вони свідомо відмовилися від звичайного аналізу матчів на користь історій і чи справді майбутнє спортивної журналістики — за ютубом? 00:00 «З комерційної точки зору футбол — це number one»; 03:04 «Жінку в спортивній журналістиці досі сприймають неоднозначно»; 05:36 «Ми не розповідаємо суто про аналітику матчів, голи, очки чи сухі факти»; 08:01 «Створювати будь-який медіапроєкт, подкаст чи радіопрограму неможливо без розуміння своєї цільової аудиторії»; 09:50 «Середньостатистичний українець, який цікавиться спортом, психологічно прив’язаний до ютубу»; 13:50  «Майже кожен професійний спортсмен-зірка має свій подкаст у США»; 16:41 «Серед молодого покоління не формується авторитетність спортсмена як рольової моделі»; 19:48 «Коли пишу сценарій, у мене таке враження, що я пишу сценарій до фільму, який точно братиме участь у шортлисті на "Оскар"»; 25:47 «Професійні журналісти, відрізняємося від блогерів саме відповідальністю перед аудиторією».

    «Треба йти в ютуб!» Куди рухається український спортивний подкастинг
  4. 29 Jun

    «Суспільство не відвернулося. Йому просто бракує інформації про ТОТ», — Ксенія Іванишин

    Лише 0,3% повідомлень у соціальних мережах і 5% телевізійних сюжетів стосуються тимчасово окупованих територій — чому мільйони українців, які живуть в окупації, майже зникли з інформаційного порядку денного?  У подкасті «Медіуми» Ксенія Іванишин, аналітикиня Програми «Партнерство за сильну Україну», розповідає про те, як українські медіа висвітлюють життя на тимчасово окупованих територіях, чому голоси їхніх мешканців майже не звучать у загальнонаціональному просторі та які ризики це створює для українського суспільства. А також про те, як інформаційний вакуум впливає на ставлення суспільства до людей по той бік лінії фронту? І чому особисті історії можуть стати ключем до взаєморозуміння? 00:00 «Згадки про ТОТ у соцмережах становили близько 0,3% від загального масиву повідомлень»; 03:45 «Чим довше триває окупація, тим гіршим стає ставлення»; 07:30 «Росія буквально відрізає інформаційний зв'язок з Україною»; 09:00 «У суспільстві немає сформованого уявлення про людей, які залишаються під окупацією»; 11:07 «Тема окупованих територій є надзвичайно політизованою»; 13:53 «Особисті історії можуть виконувати функцію містка між українцями». Цей проєкт відбувається за підтримки Програми «Партнерство за сильну Україну», яку фінансують уряди Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Програма «Партнерство за сильну Україну» — це багатостороння донорська ініціатива, яку фінансують уряди Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Мета Програми — посилення стійкості України в умовах російської агресії через надання критично важливої підтримки громадам у співпраці з українськими органами державної влади, громадянським суспільством, медіа та приватним сектором.

    «Суспільство не відвернулося. Йому просто бракує інформації про ТОТ», — Ксенія Іванишин
  5. 28 Jun

    Невидимі українці. Чому медіа досі мало говорять про життя в окупації

    Чому життя мільйонів українців в окупації залишається майже невидимим для великої частини українських медіа? Як журналістам працювати з тимчасово окупованими територіями, не наражаючи людей на небезпеку? І що сьогодні насправді відбувається по той бік лінії фронту? У подкасті «Медіуми» Андрій Діхтяренко, головний редактор «Реальної газети», розповідає про те, чому українські медіа досі недостатньо розповідають про окупацію, як російська влада контролює інформаційний простір, чому TikTok став одним із головних каналів комунікації з людьми на захоплених територіях та які історії найбільше потребують уваги українського суспільства. А також — про інформаційну ізоляцію, виклики для журналістів і про те, чому матеріали про життя в окупації можуть стати важливим кроком до майбутньої реінтеграції українських територій. 00:00 «У нас побудована мережа прихованих кореспондентів на окупованих територіях»; 04:10 «Нам сказали взагалі не з'являтися на вулицях, бо нас схоплять»; 08:08 «TikTok став для нас основним каналом донесення новин на окуповані території»; 10:45 «Для місцевих створюють своєрідну скляну стелю»; 12:30 «Місцеві мешканці практично не можуть відкрито говорити про свої проблеми»; 15:23 «Ми вибудували для себе успішні ніші, які російські пропагандисти не можуть зайняти»; 19:00 «Про людей, з якими ми співпрацюємо, ніхто не знає»; 20:56 «Коли вони не бачать нічого про себе, це ще більше підштовхує їх морально віддалятися й переходити на інший бік»; 23:55 «Люди перестають довіряти одне одному»; 26:24 «На тринадцятому році окупації, журналістів нарешті почали відзначати за матеріали про життя людей на окупованих територіях». Цей проєкт відбувається за підтримки Програми «Партнерство за сильну Україну», яку фінансують уряди Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Програма «Партнерство за сильну Україну» — це багатостороння донорська ініціатива, яку фінансують уряди Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Мета Програми — посилення стійкості України в умовах російської агресії через надання критично важливої підтримки громадам у співпраці з українськими органами державної влади, громадянським суспільством, медіа та приватним сектором.

    Невидимі українці. Чому медіа досі мало говорять про життя в окупації
  6. 25 Jun

    Український «радіо-Оскар». Як створювали радіодраму «Ненароджені для війни». Світалана Свиридко, «Радіо Культура»,

    Як театральна моновистава військовослужбовця Третього армійського корпусу перетворилася на аудіопроєкт, який здобув найпрестижнішу міжнародну нагороду — BBC Audio Drama Awards. У подкасті «Медіуми» Світалана Свиридко, продюсерка «Радіо Культура», режисерка-постановниця, розповідає про створення вистави «Ненароджені для війни», пошук звучання війни без російської мови, реакцію європейської аудиторії та про те, чому саме мистецтво допомагає осмислити досвід війни. 00:00 «Народження радіодрами відбулося так, як виношують дитя»; 03:35 «Те, що було дозволено використати в театральній постановці, ми не могли використати на радіо»; 06:30 «У кожної вистави має бути манок, який зачепить і не дозволить слухачеві перемкнути канал»; 11:01 «Іноземці були вражені тим, як можна з гумором і водночас легко говорити про війну»; 16:21 «Те, що ви побачите на сцені, й те, що почуєте в радіоефірі, звучить зовсім по-іншому»; 18:25 «Я завжди перевіряю все на радійність: книжки, театральні вистави, різні заходи»; 22:24 «Найменше, що можемо робити — це реабілітуватися і давати собі можливість для виходу емоцій через мистецтво». Цей матеріал було підготовлено за фінансової допомоги Європейського Союзу. Зміст цього документа є виключною відповідальністю ГО «Детектор медіа» і за жодних обставин не може розглядатися як такий, що відображає позицію Європейського Союзу.

    Український «радіо-Оскар». Як створювали радіодраму «Ненароджені для війни». Світалана Свиридко, «Радіо Культура»,
  7. 31 May

    95% емоцій: як в Україні розкрутили тему трудових мігрантів. Маріанна Присяжнюк

    Чи справді Україну накриває хвиля трудових мігрантів, чи це черговий інформаційний міф і чому тема іноземних працівників раптом стала однією з найгарячіших в українському медіапросторі, хоча офіційна статистика свідчить про протилежне? У подкасті «Медіуми» Маріанна Присяжнюк, аналітикиня, координаторка Центру досліджень «Детектора медіа», розповідає про дослідження «Мігрантофобія», яке показало: лише кілька днів травня 2026 року сформували 60% усього негативного контенту про трудових мігрантів за останній рік. Чому суспільна дискусія виявилася настільки емоційною? Яку роль у розкручуванні теми відіграли слова українських політиків та чи є ознаки російського впливу на ці наративи? 00:00 «Трудових мігрантів в Україні зараз набагато менше, ніж до повномасштабного вторгнення»; 03:43 «Ми бачимо причинно-наслідковий зв’язок між певними словами та певними реакціями»; 05:02 «Дані, які намагалися скоригувати публічний дискурс, становлять лише 5% від усього масиву інформації»; 08:24 «Деякі проблеми ми здатні створювати у власному інформаційному середовищі самі»; 11:55 «Наше дослідження частково показало, як формується цей дискурс як структурна рамка»; 14:51 «Ми хочемо, щоб цей матеріал додавав конструктиву»; 17:41 «Якість висвітлення таких соціально гострих викликів часто потребує додаткової експертизи».

    95% емоцій: як в Україні розкрутили тему трудових мігрантів. Маріанна Присяжнюк
  8. 29 May

    «Неможливо побудувати хорошу комедію без драми, проте драму без комедії — можна», — Дмитро Хрипун, ICTV2

    Чи можуть українські серіали сьогодні говорити про війну глибше й чесніше, ніж повнометражне кіно. Інтервʼю з креативним продюсером ICTV2. У подкасті «Медіуми» Дмитро Хрипун, креативний продюсер ICTV2, шоуранер серіалів «АТП Перевізники», «Служба 112» й «Повернення», розповідає про те, чому саме серіальний формат став простором для складних тем, а глядач — готовим платити за якісний український контент. А ще про те, як народилася історія про повернення військових до цивільного життя. А також — як стримінгові платформи змінюють українське телебачення та саму культуру споживання серіалів, феномен Олександра Рудинського та співпрацю з Тарасом Цимбалюком. 00:00 «Не лише останніми роками у нас були серіали, які порушують важливі теми»; 02:58 «Платформи дозволяють за підписку отримати щось таке, чого ти не отримуєш на ТБ»; 04:58 «Глядачеві зручніше дивитися тоді, коли він захоче»; 06:06 «Мені хотілося говорити про прірву, яка росте між цивільними й військовими»; 11:43 «Я люблю комедію, тому що вона завжди будується на дуже серйозній драмі»; 14:47 «Гумор — це мова військових»; 17:15 «Повернення» знімалося ще до виходу «Холостяка», «Тихої Нави та «Ховаючи колишню»; 19:21 Про Рудинського: «Я думаю, за кордоном у ньому бачать професіоналізм»; 22:59 «Глядачеві треба навчитися платити за контент, який він дивиться». Цей матеріал було підготовлено за фінансової допомоги Європейського Союзу. Зміст цього документа є виключною відповідальністю ГО «Детектор медіа» і за жодних обставин не може розглядатися як такий, що відображає позицію Європейського Союзу.

    «Неможливо побудувати хорошу комедію без драми, проте драму без комедії — можна», — Дмитро Хрипун, ICTV2

Ratings & Reviews

5
out of 5
4 Ratings

About

Медіуми — це подкаст "Детектора медіа" про історії, в які нас втягує медіаундустрія, з Наталкою Соколенко та Вадимом Міським. У подкасті про медіа ми також говоримо про маніпуляції у ЗМІ, маркетинг, рекламу на телебаченні і радіо, дезінформацію та агітпроп, онлайн-медіа, онлайн-маркетинг, політичні інтриги, агітацію, соціальні комунікації, суспільне мовлення, діджиталізацію та digital media, соціальні мережі, фінансування та виробництво контенту, креативні індустрії, кінематограф та державну підтримку кіно, продакшен та копродукцію аудіовізуального контенту, дитячий контент, україномовний контент, акторську майстерність, шкідливий та небезпечний контент, мову ворожнечі у ЗМІ, відеоблоги, вплив глобальних платформ Twitter, Meta, Google, Youtube, Facebook, Telegram на медіа і багато іншого. Як соціальні медіа та соцмережі впливають на людей, політику та економіку, як працює пропаганда Росії та інших авторитарних режимів, чим відрізняється блогер і блогерство від журналістики, як розвинути критичне мислення та медіаграмотність? Дізнавайтеся в подкасті "Медіуми", котрий ведуть Вадим Міський та Наталка Соколенко.

You Might Also Like