Медіуми

Детектор медіа

Медіуми — це подкаст "Детектора медіа" про історії, в які нас втягує медіаундустрія, з Наталкою Соколенко та Вадимом Міським. У подкасті про медіа ми також говоримо про маніпуляції у ЗМІ, маркетинг, рекламу на телебаченні і радіо, дезінформацію та агітпроп, онлайн-медіа, онлайн-маркетинг, політичні інтриги, агітацію, соціальні комунікації, суспільне мовлення, діджиталізацію та digital media, соціальні мережі, фінансування та виробництво контенту, креативні індустрії, кінематограф та державну підтримку кіно, продакшен та копродукцію аудіовізуального контенту, дитячий контент, україномовний контент, акторську майстерність, шкідливий та небезпечний контент, мову ворожнечі у ЗМІ, відеоблоги, вплив глобальних платформ Twitter, Meta, Google, Youtube, Facebook, Telegram на медіа і багато іншого. Як соціальні медіа та соцмережі впливають на людей, політику та економіку, як працює пропаганда Росії та інших авторитарних режимів, чим відрізняється блогер і блогерство від журналістики, як розвинути критичне мислення та медіаграмотність? Дізнавайтеся в подкасті "Медіуми", котрий ведуть Вадим Міський та Наталка Соколенко.

  1. Весілля з чат-ботом: фантастика чи нова реальність? Надія Баловсяк у подкасті «Медіуми»

    JUL 24

    Весілля з чат-ботом: фантастика чи нова реальність? Надія Баловсяк у подкасті «Медіуми»

    У випуску — про те, як користуватися штучним інтелектом так, щоб він допомагав, а не підмінював наш розум, етику й свободу. Чому люди дедалі частіше замінюють емоційне спілкування з іншими людьми на «зручне» спілкування зі штучним інтелектом, наскільки це може бути небезпечним і чи готове суспільство до такої трансформації. Чому ШІ може здаватися привабливішим за людину? Чи здатен він замінити вчителя, психотерапевта, співрозмовника або навіть партнера? Як розпізнати межу, де технологія допомагає, а де — починає формувати нашу свідомість? Про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Надією Баловсяк, медіадослідницею, доценткою Школи журналістики та комунікацій УКУ. А також про те, чи повинні розробники штучного інтелекту нести відповідальність за наслідки його використання? Чому великі технологічні компанії бояться регулювання? І чи може ChatGPT ненавмисно поширювати російську пропаганду? 00:00 «Цифрові інструменти стали зачіпати наші емоції»; 05:25 «Людина в якийсь момент буде незручною, натомість ШІ завжди буде зручним»; 07:51 «Молодим людям складно читати довгі тексти»; 10:59 «Люди відучуються сприймати, працювати, аналізувати інформацію»; 13:40 «Компанії, що розробляють ШІ-інструменти проти регулювання»; 17:00 «Проблема не лише в регулюванні, а проблема в тому, на чому навчають чат-бот»; 21:37 «Відбувається боротьба між одним штучним інтелектом і іншим»; 27:29 «ШІ розвивається шаленими темпами, ми невстигаємо призвичаїтись». Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».

    31 min
  2. Медіа — єдина матриця: чому ми не можемо існувати без інформації. Марта Наумова

    JUL 18

    Медіа — єдина матриця: чому ми не можемо існувати без інформації. Марта Наумова

    У випуску — про те, як працювати з медіаграмотністю на рівні державної політики та чому найкращими вчителями для бабусь і дідусів можуть стати онуки. У сучасному світі неможливо існувати поза медіа. Як медіа формують наше мислення, поведінку й уявлення про реальність? Чому сьогодні медіаграмотність — не просто навичка, а питання виживання? Про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Мартою Наумовою, кандидаткою соціологічних наук, доценткою, старшою науковою співробітницею Інституту соціології НАН України; кураторкою щорічного дослідження «Індекс медіаграмотності української аудиторії» від ГО «Детектор медіа». А також про медіавплив, рівень критичності українців до контенту, споживання інформації під час війни, довіру до телемарафону, зростання ролі телеграм-каналів і виклики, які містить штучний інтелект. 00:00 «Ми не існуємо як істоти поза медіапростором»; 04:04 З чого складається медіаграмотність людини у сучасному світі? 05:50 «Цього року ми включили додаткові індикатори, які стосуються штучного інтелекту»; 07:45 «На початку вторгнення відбулося підвищення чутливості українців до спотвореного контенту»; 10:32 «ШІ користуються 28% українців»; 11:20 «Україна — дуже цифрова держава»; 13:43 «Якби війни не було, ми бачили б те саме»; 15:10 «Категорія 65+ — складно досяжна цільова аудиторія. Уся надія — на дітей»; 17:18 «Медіаграмотності забагато не буває ніколи»; 19:10 «Штучний інтелект надає нам певні виклики». Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».

    22 min
  3. Книжковий Арсенал як простір сили: від досвіду читання в полоні до друку під обстрілами. Ірина Славінська

    JUL 8

    Книжковий Арсенал як простір сили: від досвіду читання в полоні до друку під обстрілами. Ірина Славінська

    У випуску — про силу книжки в часи війни, культурний опір і про те, як читання стає жестом свободи. Уже втретє під час повномасштабної війни команда «Книжкового Арсеналу» провела фестиваль. XIII Міжнародний «Книжковий Арсенал» зібрав близько 30 тисяч відвідувачів, понад 200 подій та 250 учасників з України та з-за кордону. Як книжка рятує у полоні? Чому читання — це більше, ніж просто хобі? Чому книжки українських журналістів нині так затребувані, як в умовах війни розвивається нонфікшн. А також про зміну читацького ландшафту України: від інтересу до книжкових клубів до популярності подкастів про літературу. Про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Іриною Славінською, виконавчою продюсеркою «Радіо Культура» та кураторкою Основної програми «Книжкового Арсеналу».  00:00 «Мені важливо було підсвітити тему читання як жесту суб’єктності, жесту самозарадності»; 05:30 «У друкарнях буквально “жива” черга»; 09:52 «Борис Лятошинський потрапив в опалу та сильно переживав розлуку з радіо»; 11:31 Що медійники представили на «Книжковому Арсеналі»? 13:13 «Тренд на якісний нонфікшн триває»; 16:21 «Увага до досвіду, практики читання — величезна»; 19:19 «Ми диверсифікуємо способи отримання інформації»; 20:07 «Кожен кризовий рік показував неймовірний сплеск уваги, любові до книжки»; 23:08 «Публіці ти “дурню” не продаси»; 24:40 «У наші часи дуже важливо читати поезію». Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».

    31 min
  4. Маніпуляції під час повітряних тривог: хто заробляє на страху українців. Сергій Міхальков

    JUL 2

    Маніпуляції під час повітряних тривог: хто заробляє на страху українців. Сергій Міхальков

    У випуску — про телеграм-канали, які під час «шахедних» атак не просто інформують, а маніпулюють емоціями й перетворюють тривогу на прибутки. Адміністратори телеграм-каналів під час повітряних тривог активно заманюють нових підписників. Вони обіцяють «ексклюзивні карти», «секретні маршрути дронів» і «прогнози атак у реальному часі» — але за цим стоїть не піклування, а бізнес-модель. Де паніка — там і прибуток. Хто і як монетизує страх? Як телеграм-мережі використовують тривожні ночі для збільшення трафіку і доходів? Чому після викриття таких схем журналісти стикаються з інформаційним цькуванням? І головне — чому деякі українські посадовці та військові самі легітимізують сумнівні канали, даючи їм інтерв’ю? Про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Сергієм Міхальковим, дата-аналітиком видання Texty.org.ua. 00:00 «В Україні сильне журналістське ком’юніті»; 06:00 «Ми побачили в одному телеграм-каналі пост про те, що «ми вам покажемо, куди летить “орешник”»; 07:16 «Такими повідомленнями вони намагаються зібрати аудиторію, щоб потім просувати рекламу»; 10:06 «Якщо офіційні органи влади не підвищуватимуть довіру до своїх каналів комунікації, ми й надалі матимемо проблему з телеграмом»; 14:37 «Пости, спрямовані проти нас, були без можливості залишати коментарі»; 16:06 «Ви відчуваєте, що долучаєтеся до спільноти «обраних» — до тих, хто знає щось надсекретне». Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».

    21 min
  5. 100 років в ефірі: як Українське радіо стало голосом епохи. Юрій Табаченко

    JUN 2

    100 років в ефірі: як Українське радіо стало голосом епохи. Юрій Табаченко

    У випуску — про те, як відзначити сторіччя мовника так, щоб про нього говорила вся країна. Як Українське радіо залишилося на зв’язку тоді, коли зник мобільний зв’язок, інтернет і світло? Чому слухачі сприймають ведучих як друзів, а дехто навіть роками пише гнівні повідомлення — і все одно слухає? І які ще історії приховують архіви найстарішого мовника України? Про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Юрієм Табаченком, виконавчим продюсером Українського радіо. А також про те, чому штучний інтелект не витіснить живого голосу і чому відповідальність сьогодні — головна цінність у медіа. 00:00 «Багатьом було цікаво дізнатися про те, що у нас є в Україні медіа з такою історією»; 03:52 «Ми одразу так продумували, щоб охопити різні аудиторії й запропонувати різні активності»; 05:16 «Був флешмоб у Верховній Раді. Єдиний у своєму роді»; 07:51 «Історія радіо — віддзеркалює нашу загальну історію»; 09:40 «Зараз телевізор почав зникати з деяких домівок. А радіо залишається»; 10:50 «Українське радіо завжди мовило українською»; 14:35 «Людина, в оточеному росіянами місті, вирішила, що її завдання — боротися з фейками, бо почула про це по Українському радіо»; 17:04 «У світі радіо не зникає і не замінюється іншими видами медіа»; 17:48 «Багато слухачів сприймають ведучих як своїх друзів»; 19:55 «Усі зрозуміли, чому радіо завжди було ЗМІ для повідомлення про надзвичайні ситуації»; 22:39 «Ми використовуємо ШІ-технології, але дуже обережно». Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».

    27 min
  6. Чи варто публікувати смерть? Дискусія у подкасті: Трощинська, Мокрик, Куликов

    MAY 23

    Чи варто публікувати смерть? Дискусія у подкасті: Трощинська, Мокрик, Куликов

    У випуску — про приватність і правду: як показувати біль війни. Що важливіше — гідність жертви чи вплив фото на світову аудиторію, чому суспільство розділилося у своїх оцінках та чи справді емоційні світлини можуть зупинити війну. Чи має суспільство право бачити фотографії з місць трагедій, де під завалами — людські тіла? Чи допомагають світові знімки, що шокують, краще зрозуміти українське горе? І де межа між документуванням воєнних злочинів і порушенням приватності жертв? У новому випуску подкасту «Медіуми» ведучі Наталка Соколенко та Вадим Міський вирішили обговорити суперечливе питання — як медіа та блогерам висвітлювати загибель цивільних під час війни. Щоби глибше розібратися в цій непростій темі, до студії запросили трьох гостей: журналістку та експертку з комунікацій і висвітлення чутливих тем Тетяну Трощинську, журналіста-розслідувача з Kyiv Independent Данила Мокрика та голову Комісії з журналістської етики Андрія Куликова. 00:00 «Оголені тіла під завалами, які були опубліковані у медіа збурили медійну спільноту й розділили її на декілька таборів»; Тетяна Трощинська: 02:26 «У нас така нульова готовність чути одне одного»; 05:36 «Питання не у вині, а у відповідальності»; 06:22 «Правила не до кінця сформовані, вони обтічні»; 07:38 «Такого ефекту, як Буча, вже мало що може спричинити»; 08:42 «Західні медіа не опублікують фото у первинному вигляді. Вони їх оброблять»; 09:52 «Емпатія працює, коли ти дуже добре знаєш контекст»; 11:09 «Ми ранимо своїх цими фотографіями»; 11:38 «Історія на прикладі фотографії підлітків, які чекають, коли з-під завалів дістануть їхнього друга — дуже сильна»; 15:06 «Ти береш чужих мертвих дітей, чужу трагедію з чужої родини — і ставиш собі на обкладинку у фейсбук. Як на мене — це хайпожерство»; 16:35 «Це не твоє життя, це не твоя близька людина, це не твоя рідна людина, це не твоя дитина. Треба трошечки делікатніше»; Данило Мокрик: 20:13 «Якщо зображення мого понівеченого тіла дозволяє розповісти історію про те, що з нами робить Росія — заради Бога, використовуйте»; 22:02 «Гідність — це розкіш. І я не впевнений, що в умовах повномасштабної війни ми можемо дозволити цю розкіш»; 23:45 «Згадаймо піраміду Маслоу. Такі речі як гідність — з’являються тоді, коли забезпечені базові потреби»; 24:56 «Коли з’являлися фотографії з Маріуполя, з Бучі, то ми не сильно дискутували на тему, наскільки це етично»; 25:56 «У такий спосіб ми нагадуємо: «Це триває». Те, що ви бачили в Бучі й Маріуполі, не залишилося у 2022 році — воно досі триває»; 27:37 «Будь-яке питання етики дуже залежить від контексту та внутрішнього мірила»; 29:45 «Людина зберігає за собою повний контроль над тим, як вона може бути репрезентована»; 31:25 «Ми — таке враження — дедалі більше намагаємося вдавати, що цього немає»; 32:41 «Коли ми стикаємося з якимось складним питанням, про це варто говорити»; Андрій Куликов: 34:39 «Я вважаю, що принципово нового нічого ми не спостерігали — масштаби інші»; 39:16 «Якщо ми не можемо переконливо пояснити, чому все воно відбувається, — то тоді насправді не допоможе і шок». Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».

    43 min
  7. Чому підлітки більше довіряють блогерам, ніж журналістам. Олександра Аксененко

    MAR 9

    Чому підлітки більше довіряють блогерам, ніж журналістам. Олександра Аксененко

    У випуску — про те, як підлітки реагують на фейки та чому традиційні медіа для них — «світ дорослих». «Вартові правди» — проєкт «Детектора медіа», що спрямований на розвиток медіаграмотності серед українських школярів. У межах проєкту досвідчені журналісти з прифронтових регіонів України пройшли тренінг, щоб опановувати педагогічні навички та навчати підлітків медіаграмотності. Як підлітки сприймають інформацію у соцмережах? Чому для них важливіше емоційне сприйняття контенту, а не його достовірність і як журналісти знаходять «ключик» до сердець підлітків. Про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Олександрою Аксененко, учасницею проєкту «Вартові правди» та редакторкою видання «Трибуна.Суми». 00:00 «Підлітки відвикають від форматів зустрічей наживо, тож коли вони трапляються — це неймовірні емоції»; 04:30 «Підлітки йдуть у соцмережі, більше довіряють блогерам — там, де вони відчувають певну емоційну наближеність»; 08:25 «Тема медіаграмотності не була новою для підлітків»; 10:47 «Ключик до моїх учнів — це локальні, місцеві приклади»; 12:48 «Багато з того, що я показувала, для них було про світ “старших людей”»; 15:56 «Хочу вірити, що вони будуть звертатися до якісних медіа»; 17:26 «Це дуже класна ініціатива. Я вдячна, що ви залучили нас до таких заходів, бо це дуже корисно».

    20 min
  8. Критичне мислення в епоху TikTok. Як журналісти вчать підлітків медіаграмотності. Анастасія Шуплат

    MAR 8

    Критичне мислення в епоху TikTok. Як журналісти вчать підлітків медіаграмотності. Анастасія Шуплат

    У випуску — про те, як гейміфікація та соцмережі можуть стати союзниками у боротьбі з фейками. Зображення Проєкт «Вартові правди» — унікальна ініціатива ГО «Детектор медіа», що допомагає журналістам із прифронтових регіонів опановувати педагогічні навички та навчати підлітків медіаграмотності. Чи можуть підлітки навчати своїх батьків медіаграмотності? Як навчити підлітків критично мислити та відрізняти правду від маніпуляцій? Які методи й лайфхаки допоможуть зробити навчання цікавим і захопливим для школярів? Про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Анастасією Шуплат, освітньою дизайнеркою, лекторкою проєкту «Вартові правди». А також про ключові методи взаємодії з молоддю, особливості навчання у цифрову епоху та секрети, які допоможуть зацікавити школярів у важливій темі критичного мислення. 00:00 «Навчання підлітків — дуже цікавий процес, підлітки — це особлива аудиторія»; 04:22 «В суспільстві існує багато упереджень щодо підлітків»; 06:12 «Ми розбиралися, які психологічні особливості характерні для кожної вікової групи»; 08:50 «Соцмережі — найкращі друзі підлітків, і вони впливають на те, як вони сприймають інформацію»; 11:07 «Важливо не просто донести інформацію, а зробити це цікаво»; 14:39 «Критичне мислення — це не те, з чим ми народжуємося. Це те, до чого ми приходимо в процесі життя».

    18 min

About

Медіуми — це подкаст "Детектора медіа" про історії, в які нас втягує медіаундустрія, з Наталкою Соколенко та Вадимом Міським. У подкасті про медіа ми також говоримо про маніпуляції у ЗМІ, маркетинг, рекламу на телебаченні і радіо, дезінформацію та агітпроп, онлайн-медіа, онлайн-маркетинг, політичні інтриги, агітацію, соціальні комунікації, суспільне мовлення, діджиталізацію та digital media, соціальні мережі, фінансування та виробництво контенту, креативні індустрії, кінематограф та державну підтримку кіно, продакшен та копродукцію аудіовізуального контенту, дитячий контент, україномовний контент, акторську майстерність, шкідливий та небезпечний контент, мову ворожнечі у ЗМІ, відеоблоги, вплив глобальних платформ Twitter, Meta, Google, Youtube, Facebook, Telegram на медіа і багато іншого. Як соціальні медіа та соцмережі впливають на людей, політику та економіку, як працює пропаганда Росії та інших авторитарних режимів, чим відрізняється блогер і блогерство від журналістики, як розвинути критичне мислення та медіаграмотність? Дізнавайтеся в подкасті "Медіуми", котрий ведуть Вадим Міський та Наталка Соколенко.