Коли Він Пішов

TWR UA
  • ٥٫٠ (٢)
  • وثائقي

Ми вирішили голосно озвучити серця тих жінок, яким довелось перебудовувати своє життя КОЛИ ВІН ПІШОВ. Він  — це син, батько, брат, чоловік чи наречений, він — це військовий який зробив крок.  У кожному епізоді звучатиме одна історія, пронизана болем і надією, і ми хочемо аби кожна залишилась у вашому серці. Ми не задавали запитань, і не створювали сценарію — ми просто попросили залишитись наодинці з мікрофоном і розказати те, що давно мало бути почутим.  Це те, про що бояться і соромляться говорити, і те, до чого на жаль нам потрібно прикладати частину свого серця.  Будь ласка, розкажіть нам, як вам подкаст і що саме вас зачепило, а також поділіться ним зі своїм оточенням.

الحلقات

  1. ١ سبتمبر

    “Я не думала що буду молитись за те, щоб він опинився в полоні.” - Маргарита Совик

    Історія Маргарити та Віктора незвична. Це відчувається вже з перших хвилин монологу, але головне зовсім не в цьому. У цих кількох хвилинах можна почути, яким буває кохання на відстані, і наскільки сильним стає страх, коли ця відстань зростає. Вони ніколи не обіймалися й не трималися за руки, у них не було спільних фото чи друзів, зате було величезне кохання. Разом вони вчилися довіряти Богу, разом робили вирішальні кроки. Та чекати тепер доводиться їй одній. Бо це історія про полон — у всіх його сенсах. Маргарита вірила нареченому й Богові. Так легше було переживати радість змін і долати глибокий страх. Його рішення засуджували інші: більшість казала, що християнину не місце на війні. А коли Віктор зник, то і це осудження, і безліч інших труднощів лягли на плечі Маргарити. Вона переслуховує його голосові й перечитує повідомлення — аби відчути, що він поруч. Віктор зник на початку травня. І на момент цієї публікації новин про нього немає.  Support the show ---------------------------------------------- Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6 ---------------------------------------------- Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою: 5169 3305 2419 5648 або https://www.patreon.com/twrua ---------------------------------------------- Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9 ----------------------------------------------- Ми у соцмережах: Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio Telegram: https://t.me/twrua_info Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

    ٢٥ من الدقائق

  2. ٢٢ يونيو

    «Я мама, і мені так хотілося вірити, що він живий». — Надія Журавель

    Кожен новий епізод — це чиєсь відкрите серце, оголена правда і те, що довго ховалося всередині. Я не знаю, як можна так сильно вірити Богові, щоб молитися і дякувати так, як це робить героїня цього епізоду. Сьогодні Надія розповіла нам про свого сина. Але якщо слухати уважно — можна почути історію всіх мам нашої країни. Це історія мами, яка відчуває на відстані, без слів і без додаткових пояснень. Це сповідь про повагу до вибору своєї дитини. Це сповідь про те, як Бог діє в нашому житті навіть тоді, коли ми не хотіли би саме такого сценарію. Тут про те як син сказав що йде на війну, а потім матері повідомили що він зник і вже не повернувся. Ці історії даються дуже важко. Будь ласка — вчімося цінувати, дякувати, вірити й довіряти Богові. Support the show ---------------------------------------------- Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6 ---------------------------------------------- Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою: 5169 3305 2419 5648 або https://www.patreon.com/twrua ---------------------------------------------- Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9 ----------------------------------------------- Ми у соцмережах: Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio Telegram: https://t.me/twrua_info Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

    ٢٦ من الدقائق

  3. ٢ يونيو

    Ми будуємо плани, ніби знаємо день нашої перемоги - Катерина Дєвєдєрова

    Це — неймовірна й чесна історія. В ній одночасно звучить стійка надія і порожнеча в очах дитини, яка відпускає тата. Я захоплююсь чоловіками й жінками, які не просто прийняли рішення і платять за нього ціну, а ще й готові ділитися цим з іншими. Каті довелось відпустити свого чоловіка ще у 2022 році. Але й досі вона пам’ятає його слова перед виходом і погляд, з яким він прощався. Дивовижно, але цей епізод — як і кожен з попередніх — попри жорстку правду, містить те, за що можна вхопитися, щоб зрозуміти: Бог говорить і діє навіть у темряві. Тут — про спільні мрії і другу дитину. Про години очікування повідомлень і пошуки Божої вірності серед буднів, з якими маєш справлятись сама. Запрошую вас розділити досвід Катерини — і залишити свої слова підтримки в коментарях. Вони справді можуть бути важливими.  Support the show ---------------------------------------------- Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6 ---------------------------------------------- Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою: 5169 3305 2419 5648 або https://www.patreon.com/twrua ---------------------------------------------- Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9 ----------------------------------------------- Ми у соцмережах: Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio Telegram: https://t.me/twrua_info Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

    ٢٦ من الدقائق

  4. ٢٠ مايو

    «Донька заходила в квартиру і просто шукала його» - Тетяна Чернюк

    Тяжко пояснити наскільки практичним вийшов це монолог. Тут і про першу розмову, прощання та доньку, шо росте без тата. Про про практичні кроки та які були на початку, і які тримають зараз. Про те як Бог посилає тих хто не справляється, щоб навчитись справлятись з собою. Про те, як проплакувати і записувати потреби, щоб допомогти. Тетяна спробувала пояснити що це таке бути серед інших людей, і чому інші можуть вважати тебе дивною. У цьому епізоді як завжди можна поплакати, але однозначно в ньому багато надії.  Support the show ---------------------------------------------- Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6 ---------------------------------------------- Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою: 5169 3305 2419 5648 або https://www.patreon.com/twrua ---------------------------------------------- Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9 ----------------------------------------------- Ми у соцмережах: Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio Telegram: https://t.me/twrua_info Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

    ٢٨ من الدقائق

  5. ٥ مايو

    «Ти розумієш, що ти жінка, проте тебе більше ніхто не обіймає.» - Тетяна Корнійчук

    Прослуховуючи монологи вперше, без звуку та монтажу, мені чутно, як кожна героїня ковтає повітря. Повітря, просочене безсиллям, болем та незвіданістю завтрашнього дня. Це дуже зворушливо чути, коли людина відхиляється від мікрофону, плаче, а потім повертається до нього знову. Я тішуся, що кожна сама собі обирає формат: хтось розповідає повну історію, хтось — уроки, які вдалося засвоїти, а Тетяна поділилася своїми "опіками" — речами, що залишили відчутний спогад до сьогодні. Це не просто набір спогадів — це речі, які тепер назавжди будуть одночасно наповнювати болем і паралельно мотивувати на довіру до Бога. Це коротка, але дуже тонка розповідь про те, якою стає жінка, коли гине її чоловік. Про те, як бути дружиною, яка більше не піклуватиметься, і мамою, яка не зможе стати татом для своєї дитини. Тетяна розказала що навчилась сама собі купувати квіти, сама справлятись з господарством, але татом бути не зможе. Тетяна каже що час не вилікував, але відкрив нову людину, яка далі бачить як Бог використовує її для життя та служіння.  Support the show ---------------------------------------------- Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6 ---------------------------------------------- Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою: 5169 3305 2419 5648 або https://www.patreon.com/twrua ---------------------------------------------- Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9 ----------------------------------------------- Ми у соцмережах: Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio Telegram: https://t.me/twrua_info Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

    ١٧ من الدقائق

  6. ٢١ أبريل

    «Якщо не буде зв’язку — ти будеш писати мені листи» - Сніжана Баєва-Навроцька

    Це історія про невідомість, про свіже повітря, коли тобі дзвонить той, кого ти чекаєш, та про любов, якою можна було б пишатися. Хтось зі сторони міг би сказати, що це випадок, але моє серце тішиться, коли герої вбачають у своїх історіях план Бога. Сніжані дуже майстерно вдалося передати своє серце образами та ілюстраціями, які зрозуміє кожен слухач — навіть, почувши цю історію вперше. Сьогоднішній епізод — в деякій мірі про прощання, про те, як до нього неможливо підготуватись, і як його можна пережити. Про те, чому дружини військових схожі на камінчики на морі, та про такий простий і очікуваний сюрприз, який не відбувся. Це дуже щира та чесна розповідь, у якій є місце одночасно розпачу, надії та вдячності. А ще — звичайно — не зайве нагадування про те, як важливо контролювати, що ти говориш, і кому. Support the show ---------------------------------------------- Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6 ---------------------------------------------- Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою: 5169 3305 2419 5648 або https://www.patreon.com/twrua ---------------------------------------------- Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9 ----------------------------------------------- Ми у соцмережах: Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio Telegram: https://t.me/twrua_info Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

    ٢٩ من الدقائق

  7. ١٠ أبريل

    Я цілу ніч повторювала фразу "Нехай він буде живий". - Юлія Прокопчук

    Це історія, що почалася, коли їм було по 15 років, але не закінчилася навіть тоді, коли Вадим загинув як герой. Сьогодні Юля розповіла про смерть коханого, яка не виявилася помилкою, про яку вона так мріяла. Про те, як їй сказали те, до чого вона не була готова і чого не хотіла чути. Це епізод про дружину, яка довірилася навіть тоді, коли самій було боляче, та про чоловіка, який знав, чому і для чого йому треба йти туди, де страшно. Кожен епізод насправді — про тяжкі розмови та складні питання. Але Юля поділилася своїми думками про те, як розмови про смерть та похорон переслідували її не безпідставно. Юля вела телеграм-канал, у якому була лише вона, щоб коли Вадим повністю повернеться… Але цього так і не сталося. А ще — це історія про силу та мотивацію, яку може дати лише Бог, бо людська сила в таких випадках ніколи не працює.  Support the show ---------------------------------------------- Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6 ---------------------------------------------- Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою: 5169 3305 2419 5648 або https://www.patreon.com/twrua ---------------------------------------------- Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9 ----------------------------------------------- Ми у соцмережах: Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio Telegram: https://t.me/twrua_info Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

    ٢٩ من الدقائق

  8. ٢٤ مارس

    «Коли чоловік пішов, тепло в хаті стало моїм обов’язком.» – Діана Любота

    «Коли чоловік пішов, тепло в хаті стало моїм обов’язком.» – Діана Любота Це дивовижна сповідь про радість вибору та страждання від самотності одночасно. Тут немає висновків, бо історія триває, але є неймовірна сила – із мокрими очима та шаленою довірою всього, що є, в руки Бога. Це приклад того, як любов допомагає відпустити, як знати, наскільки сильно ти тримаєшся і на що готовий. А ще в цьому епізоді дуже яскраво показана картина рішення чоловіка і прийняття цього рішення дружиною. Обов’язково діліться своїми думками, побажаннями та словами вдячності Діані в коментарях.  Support the show ---------------------------------------------- Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6 ---------------------------------------------- Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою: 5169 3305 2419 5648 або https://www.patreon.com/twrua ---------------------------------------------- Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9 ----------------------------------------------- Ми у соцмережах: Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio Telegram: https://t.me/twrua_info Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

    ٣٢ من الدقائق

  9. ١٠ مارس

    "Я та людина, яка страждала мовчки, бо я — сестра." — Силкіна Олена

    Ми вирішили голосно озвучити серця тих жінок, яким довелося перебудовувати своє життя, коли він пішов. Він — це син, батько, брат, чоловік чи наречений. Він — це військовий, який зробив крок. Сьогоднішній епізод має неочікувану, але від того ще гострішу тематику. Сестра загиблого героя розкриє таємницю того, як пів року здаватися сильною — але лише для інших, бо ти просто не можеш дозволити собі переживати горе. Ця історія — про трагедію однієї людини крізь призму трагедії всієї сім’ї. Адже мама втратила сина, а дружина — чоловіка. Олена поділилася тим, як їй довелося спочатку приховувати, а потім сказати мамі про найбільше горе. Як одночасно з болем і тривогою відчувалася гордість за рідного та найближчого. Про вдячність побратимам і про крик, який чути лише тоді, коли залишаєшся на самоті.  Support the show ---------------------------------------------- Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6 ---------------------------------------------- Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою: 5169 3305 2419 5648 або https://www.patreon.com/twrua ---------------------------------------------- Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9 ----------------------------------------------- Ми у соцмережах: Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio Telegram: https://t.me/twrua_info Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

    ٢٧ من الدقائق

  10. ٢٦ فبراير

    "Я досі сплю лише на своїй стороні ліжка" - Вікторія Шегай

    Ми вирішили голосно озвучити серця тих жінок, яким довелось перебудовувати своє життя КОЛИ ВІН ПІШОВ. Він  — це син, батько, брат, чоловік чи наречений, він — це військовий який зробив крок.  У кожному епізоді звучатиме одна історія, пронизана болем і надією, і ми хочемо аби кожна залишилась у вашому серці. Ми не задавали запитань, і не створювали сценарію — ми просто попросили залишитись наодинці з мікрофоном і розказати те, що давно мало бути почутим.  Це те, про що бояться і соромляться говорити, і те, до чого на жаль нам потрібно прикладати частину свого серця.  Будь ласка, розкажіть нам, як вам подкаст і що саме вас зачепило, а також поділіться ним зі своїм оточенням. Support the show ---------------------------------------------- Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6 ---------------------------------------------- Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою: 5169 3305 2419 5648 або https://www.patreon.com/twrua ---------------------------------------------- Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9 ----------------------------------------------- Ми у соцмережах: Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio Telegram: https://t.me/twrua_info Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

    ٢٩ من الدقائق
  • ١٠ حلقة

التقييمات والمراجعات

٥
من ٥
‫٢ من التقييمات‬

حول

Ми вирішили голосно озвучити серця тих жінок, яким довелось перебудовувати своє життя КОЛИ ВІН ПІШОВ. Він  — це син, батько, брат, чоловік чи наречений, він — це військовий який зробив крок.  У кожному епізоді звучатиме одна історія, пронизана болем і надією, і ми хочемо аби кожна залишилась у вашому серці. Ми не задавали запитань, і не створювали сценарію — ми просто попросили залишитись наодинці з мікрофоном і розказати те, що давно мало бути почутим.  Це те, про що бояться і соромляться говорити, і те, до чого на жаль нам потрібно прикладати частину свого серця.  Будь ласка, розкажіть нам, як вам подкаст і що саме вас зачепило, а також поділіться ним зі своїм оточенням.

المعلومات

  • صناع العمل
    TWR UA
  • سنوات النشاط
    ٢٠٢٥
  • الحلقات
    ١٠
  • التقييم
    ملائم
  • حقوق النشر
    © 2025 Коли Він Пішов
  • موقع البرنامج على الويب
    Коли Він Пішов