Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 47. Жити з усвідомленням місії. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР У програмі: Спокуси - це пропозиції диявола на реалізацію життя Ісус сам шукав відповіді, як він має виконати свою місію. У мене є місія. Зріла людина шукає свою місію, знає свою місію і виконує свою місію. Якщо я не маю чіткої відповіді на те, як я маю жити - чию пропозицію тоді людина виконує? Голод заспокоюється, коли я чую, що Господь до мене говорить. Людина вважає, що її місія - щось зробити. Ісус говорить, що Його місія не в тому, щоб творити хліб, але жити Словом Божим. З уст Божих. Ми, як цивілізація, втратили аспект ініціації: впроваджування нас у чоловіче, жіноче життя. Спокуса є наслідком того, що я не знаю хто я. Пустиня – це простір де відходимо від щоденних обов’язків і суєти. Якщо я не чую, то і не знаю. Коли я не знаю, у чому моя місія, моє служіння - можу зосередитися на тому, щоб мати владу. Щоб шукати своєї слави. Володіти. Поклонятися Богові. Знаходити у смиренні своє місце. Ти Господь! Ісус вніс у людську природу Божественність Трійці. Якщо увійти у глибокий стосунок з Ісусом, можна відчути, що влади, сили є служебними щодо людини, якщо бути у єдності з Ісусом. Бог змінив свою сутність, щоб туди увійшло наше людське. Наскільки Бог є розуміючий до людини. Він упокорився, щоб зʼєднатися з нами в усьому, крім гріха, і щоб з тієї найвищої єдності служити. Третя спокуса повʼязана з тим, щоб Ісус у своїй діяльності був спектакулярним, щоб робив чудеса. Фальшива духовність: робити релігійні практики, щоб прославити себе, спокушати Бога: «ану покажи!» Спекуляція – це форма гордині: я хочу щоб Бог робив то що я хочу, і я хочу стати на місце Бога. Часто ми хочемо уникнути болю. Чому просимо, щоб хтось з цілився, щоб закінчилась війна - ми не хочемо страждання. Ми створені, щоб жити у щасті. Наслідок багатьох поколінь і людей - зловживання, відвернення від своєї місії, вибудувалась велика система безбожності. Люди отримали владу, щоб бути господарями на землі, і є такі наслідки. Страждання - це дуже важкий життєвий простір. Чи є я в стані серед страждань залишитися вірним у послуху? Питання місії: залишитися там, де я маю виконати свою місію навіть посеред страждання. Лукавий пропонує: уникни страждання. Але тоді я не виконаю свою місію. Якщо ти знаєш свою місію, ти не зможеш залишитися у стражданні з тою місією, яку ти несеш. Не контроль через владу, а послух. Часто для світу нелогічно, коли людина йде на місію проголошувати Боже слово. Це не вигідно по людськи. В цьому показується послушність Богові. В різних життєвих обставинах є загальна місія. І є конкретна місія на тепер. У чому моя місія у тих обставинах, у яких я знаходжусь? Багато звернень, чому ми в цьому часі? Ми не вибираємо час, у якому жити. Ми вибираємо як жити. Жити сьогоднішнім днем, виконувати свою місію. Ти мій улюблений син, і в цьому твоя місія. У собі відчути і знайти у чому моя місія. Сьогодні потрібно творити добро, любити, мати контакт з реальність, послужити. Ісус відданістю місії конфронтував фарисеїв. Коли страждання збільшується - все виходить: лукавість, фальш, повертаємось до того, у чому моя місія. Бути - це любити. Молитва- це любов. Через стан серця, духовний стан, відбувається місія - благословення цього світу. «Я слуга негідний, зробив те, що мені належало». Намір: чому людина робить? «Щоб люди бачили ваші добрі вчинки і славили Отця Небесного» Пошук Авторитету - це внутрішня подорож. Почути диявольські пропозиції, сказати: ні! Піти глибше, і почути, що Отець, що Ісус, Дух Святий говорить до мене. Спокуси постійні. Але потрібно віднайти контакт зі Словом Божим про мене. Це не зовнішня реальність. Це- внутрішня реальність. Господь є поза мною і в мені. Він є зовні і всюди все наповнює. Особистий контакт відбувається у мені. Можна робити щось ніби для Бога, але без Бога. Коли є смак контакту: скуштуйте і побачте, який добрий Господь!
