#3 | Берлінале-2024, «сірі зони» та час жінок у німецькому кіно

У третьому епізоді подкасту «Нове німецьке кіно» два спеціальні гості. Карло Шатріан, художній керівник одного з найбільших і найвпливовіших кінофестивалів світу — Берлінале, та Сімона Бауман, голова організації German Films, яка відповідає за розвиток і просування німецького кіно у світі.

Сімона майже 20 років присвятила виробництву документального кіно і досі залишається одним з провідних експертів ринку аудіовізуальної продукції у Східній Європі. Карло Шатріан приєднався до команди Берлінале 2019 року, а до цього працював журналістом в Італії і програмним керівником на кінофестивалях у Локарно, Флоренції, Парижі та Ніоні.

Тож у цьому випуску:

• Як змінився кіноландшафт Німеччини з початку 90-х і хто його формує?
• Чи цікаво німцям дивитися кіно про минуле?
• Чи було українське кіно в «сірій зоні» та чому його довгий час не показували на світових кінофестивалях, зокрема на Берлінале?
• Як змінюється Берлінський кінофестиваль і як вибирають фільми?
• Чому не кожному фільму визначних режисерів і сучасних класиків місце на кінофестивалях?
• Що відбувається з кінотеатрами і чим це загрожує таким подіям, як Берлінале?
• Чи зможе VR витіснити традиційне кіно та змінити кінофестивальний досвід?

До речі, цього року до програм Берлінале — Forum і Panorama Documente  — увійшло три українські фільми: «Редакція» Романа Бондарчука, «Мирні люди» Оксани Карпович і «Трішки чужа» Світлани Ліщинської. Але одна з головних новин — до складу журі основного конкурсу обрали українську письменницю Оксану Забужко. Про це ми також говоримо і в подкасті.