Коли все має значення

Лабораторія журналістики суспільного інтересу
  • 0.0(0개의 평가)
  • 뉴스
  • 매주 업데이트
Коли все має значення

Це подкаст з невимушеними розмовами із світовими інтелектуалами про Україну та українців під час війни. Щотижня журналістки Наталя Гуменюк та Ангеліна Карякіна із своїми гостями говорять про те, як країна відкривається світу та разом рефлексують про тектонічні зсуви всередині неї і те, як війна проти України змінює світ.

  1. 6일 전

    Ми можемо побачити багато насильства після цих виборів в Америці | Крістіан Керил

    П’ятого листопада 2024 року пройдуть вибори президента США. Кандидатом на цей пост від республіканців став Дональд Трамп. Ще кілька років тому його участь в президентських перегонах була під питанням після штурму Капітолія 6 січня 2021 напередодні затвердження результатів минулих президентських виборів у кожному штаті. Чимало республіканців не хочуть згадувати про цей інцидент. Тож в липні 2024 року Трамп став єдиним кандидатом на пост президента США від Республіканської партії. Від Демократичної партії з ним мав боротися чинний президент США Джо Байден. Але у червні після невдалих дебатів із Трампом донори та лідер демократів почали тиснути на нього, щоб той зняв свою кандидатуру. Майже через місяць Байден вийшов з передвиборчих перегонів. В кінці серпня віцепрезидентка Камала Гарріс стала офіційною кандидаткою на пост президента США від Демократичної партії. За кілька тижнів до виборів Трамп та Гарріс практично мають рівні шанси на перемогу. Тож кандидати намагаються активізувати своїх виборців. Гарріс фокусується на поміркованих республіканцях та темношкірих чоловіках, змінюючи стратегію своєї поведінки та використовуючи свої навички із власного прокурорського минулого. Трамп ходить на інтерв’ю до інфлюенсерів та стрімінгові платформи. Але при цьому його штаб вже ретельно готується до судових оскаржень результатів голосування в різних штатах. Наталя Гуменюк говорить із американським журналістом Крістіаном Керилом про те, чи насправді є загрозою Трамп, що може очікувати Україна від нього та якою може бути політика Камали Гарріс щодо України, любов Трампа до диктаторів, чому Гарріс краще за Гілларі Клінтон та про основні виклики кандидатів на місце господаря Білого дому на наступні чотири роки.

    57분

  2. 6일 전

    We could see a lot of violence in the aftermath of this American election | Christian Caryl

    On November 5, 2024, the U.S. presidential election will take place. The Republican candidate for this office is Donald Trump. A few years ago, his participation in the presidential race was in question following the storming of the Capitol on January 6, 2021, just before the certification of the previous election results in each state. Many Republicans prefer not to recall this incident. Nevertheless, in July 2024, Trump became the sole candidate for U.S. president from the Republican Party. He was expected to face the current president, Joe Biden, from the Democratic Party. However, in June, after an unsuccessful debate with Trump, donors and Democratic leaders began pressuring Biden to withdraw his candidacy. Nearly a month later, Biden stepped out of the race. At the end of August, Vice President Kamala Harris officially became the Democratic Party’s candidate for U.S. president.   A few weeks before the election, Trump and Harris are nearly tied. Both candidates are working hard to mobilize their voters. Harris is focusing on moderate Republicans and Black men, adjusting her strategy and drawing on her prosecutorial experience. Trump is appearing in interviews with influencers and on streaming platforms. At the same time, his team is already carefully preparing to challenge the election results in various states in court.   Nataliya Gumenyuk speaks with American journalist Christian Caryl about whether Trump is truly a threat, what Ukraine can expect from him, what Kamala Harris’s policy on Ukraine might be, Trump’s affection for dictators, why Harris may fare better than Hillary Clinton, and the key challenges facing the candidates vying for the White House for the next four years.

    58분

  3. 10월 16일

    Від грузинського уряду ви не почуєте жодного слова про те, що Росія — ворог І Ніно Жижилашвілі

    Ніно Жижилашвілі є однією з провідних політичних журналісток та ведучих у Грузії. За свою майже 30-річну кар’єру вона ніколи не працювала у провладних ЗМІ і завжди обирал телеканали, де вона може відкрито критикувати владу. Завдяки своїй роботі, авторитету та популярності в Грузії вона не раз могла перейти у політику. Але вона не розуміє журналістів, які роблять подібний перехід, їй це не подобається. Жижилашвілі, яка є також деканом Кавказької медіа-школи, обирає залишатися в професії, щоб контролювати тих, хто при владі. 26 жовтня у Грузії проходитимуть парламентські вибори і це є екзистенційним моментом для грузинської держави, впевнена журналістка. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну повністю проявило проросійську налаштованість грузинського уряду та голови правлячої партії «Грузинська мрія», олігарха Бідзіни Іванішвілі, який все контролює в країні. В своїй передвиборчій кампанії «Грузинська мрія» спекулює на війні в Україні і твердить, що тільки вона може бути гарантією миру в країні. Вони також обіцяють влаштувати суд на кшталт Нюрнберзського процесу над колишнім президентом Грузії Міхеїлом Саакашвілі за те, що він нібито розпочав війну в Грузії у 2008 році. Без конспірологічних теорій про світову партію війни та виступів проти ЛГБТК+ спільноти, аби не дати «проникнути західним цінностям» в традиційне грузинське суспільство у передвиборчій риториці провладної партії також не обійшлося. Росія не приховує свого дуже позитивного ставлення до Іванішвілі, вони дуже схвально оцінили його останні кроки. Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Ніно Жижилашвілі про те, як нинішня грузинська влада проявила свою проросійську сутність, хто підтримує «Грузинську мрію» в країні, протести грузинів проти російських законів, опозицію та місце Міхеїла Саакашвілі в ній, Абхазію та Південну Осетію, конспірологію під час виборів та на кого вона покладає надії щодо майбутнього своєї держави.

    1시간 4분

  4. 10월 16일

    There is no any Single Word from Georgian Government that Russia is an Enemy | Nino Zhizhilashvili

    Nino Zhizhilashvili is one of Georgia’s leading political journalists and hosts. In her nearly 30-year career, she has never worked for pro-government media and has always chosen channels where she can openly criticize the authorities. Due to her work, authority, and popularity in Georgia, she has had multiple opportunities to transition into politics. However, she does not understand journalists who make such a transition, and it doesn’t appeal to her. Zhizhilashvili, who is also the dean of the Caucasus Media School, chooses to remain in the profession to keep those in power in check. On October 26, parliamentary elections will be held in Georgia, and according to the journalist, this is an existential moment for the Georgian state. Russia's full-scale invasion of Ukraine has fully revealed the pro-Russian stance of the Georgian government and the head of the ruling party "Georgian Dream," oligarch Bidzina Ivanishvili, who controls everything in the country. In its election campaign, "Georgian Dream" exploits the war in Ukraine, claiming that only they can guarantee peace in the country. They also promise to conduct a trial similar to the Nuremberg trials against former Georgian President Mikheil Saakashvili, accusing him of allegedly starting the war in Georgia in 2008. The ruling party's campaign rhetoric hasn’t been without conspiracy theories about the global "party of war" and attacks on the LGBTQ+ community to prevent "Western values" from infiltrating traditional Georgian society. Russia does not hide its positive attitude toward Ivanishvili, openly praising his recent actions. Journalist Nataliya Gumenyuk speaks with Nino Zhizhilashvili about how the current Georgian government has revealed its pro-Russian essence, who supports "Georgian Dream" within the country, Georgian protests against Russian-style laws, the opposition and Mikheil Saakashvili’s role in it, Abkhazia and South Ossetia, election conspiracies, and whom she places her hopes on for the future of her country.

    1시간 15분

  5. 10월 9일

    Україна може навчити бути готовими до нового типу героїзму | Карл Генрік Фредрікссон

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну вже навесні 2022 року Фінляндія та Швеція подали заявки на вступ до НАТО. За рік Фінляндія офіційно стала членом Північноатлантичного альянсу, у 2024 такий статус отримала і Швеція. Шведський письменник і журналіст Карл Генрік Фредрікссон каже, що історично Фінляндія та Швеція тісно пов'язані між собою, зокрема в оборонних питань. Країни Скандинавії — це малі держави, а подібні країни залежать від світового порядку, який мав би захищати і гарантувати свободу і цілісність таких держав. Однак після 2014 року, анексії Криму та початку війни в Україні,  світового порядку, який встановився після Холодної війни, більше не існує. Повномасштабна агресія Росії в Україні стала остаточним каталізатором. На думку Фредрікссона, Фінляндія набагато швидше пройшла внутрішню трансформацію щодо рішення про вступ до НАТО. «Коли Фінляндія так робить, то Швеція не має вибору, вона більше не може залишатися нейтральною, хоче вона цього чи ні. Те, що Швеція стала членом НАТО, має менше спільного з самою Швецією, аніж з Фінляндією»,  — каже програмний директор проєкту «Дебати про Європу» Фредрікссон. Він нагадує, що це країни, суспільства яких понад 10 років тому дуже кволо відреагували на оцінку військових про власну нездатність вести війну навіть один тиждень в разі нападу на них. Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Карлом Генріком Фредрікссоном про те, чому скандинавські країни стали одними з найбільших союзників України, про український героїзм та його сприйняття в мирній Європі, скепсис Північної Європи до країн колишнього Східного блоку, шведський нейтралітет та місце утопії в сучасному світі.

    54분

  6. 10월 9일

    Ukraine Can Teach Us that We Need to Be Prepared for New Type of Heroism | Carl Henrik Fredriksson

    After Russia’s full-scale invasion of Ukraine, in the spring of 2022 Finland and Sweden applied for NATO membership. A year later, Finland officially became a member of the North Atlantic Alliance, and in 2024, Sweden obtained the same status. Swedish writer and journalist Carl Henrik Fredriksson notes that Finland and Sweden have historically been closely linked, particularly on defense matters. As small states, Scandinavian countries rely on a global order meant to protect and guarantee their freedom and integrity. However, since 2014—following the annexation of Crimea and the start of the war in Ukraine—the post-Cold War global order no longer exists. Russia's full-scale aggression against Ukraine was the final catalyst for this shift. According to Fredriksson, Finland went through an internal transformation regarding NATO membership much faster than Sweden. “When Finland makes this move, Sweden has no choice; it can no longer remain neutral, whether it wants to or not. Sweden’s decision to join NATO has less to do with Sweden itself and more to do with Finland,” says Fredriksson, Programme director of Debates on Europe. He recalls that over ten years ago, both countries and their societies responded weakly to military assessments, which revealed their inability to defend themselves for even a week in case of an attack. Journalist Nataliya Gumenyuk speaks with Carl Henrik Fredriksson about why Scandinavian countries have become some of Ukraine's strongest allies, how Ukrainian heroism is perceived in peaceful Europe, the skepticism in Northern Europe toward former Eastern Bloc countries, Swedish neutrality, and the role of utopia in the modern world.

    1시간 1분

  7. 10월 2일

    Зайнап Гашаєва — про війни в Чечні, їхню схожість із агресією Росії проти України та чеченський архів

    До Першої чеченської війни, яку російська влада називала «операцією з поновлення конституційного порядку в Чечні», Зайнап Гашаєва разом із своїм чоловіком займалася бізнесом у Москві. Наприкінці 1994 року ситуація у Чечні загострилася і жінка поїхала до Грозного, щоб вивезти звідти своїх рідних. Переживши там перші бомбардування російської авіації, Зайнап разом із старенькою матір’ю вдалося повернутися до Москви. Після цієї поїздки Гашаєва закинула свій бізнес і почала активно ходити на антивоєнні марші та займатися правозахисною роботою. Зокрема, вона записувала спочатку у блокнот свідчення чеченців, які змогли вибратися живими із власних сіл, в яких російська армія влаштовувала жорсткі зачистки із численними вбивствами мирних жителів. Згодом вона разом із небайдужими почала записувати інтерв’ю на відеокамеру. За словами Зайнап, з Першої чеченської війни в неї було близько 200 відеокасет із розповідями про злочини російських солдат, з Другої – ще 100.  Спочатку вона їх ретельно переховувала на території Чечні, згодом вивезла відеокасети у Швейцарію, де протягом довгих років зібрану інформацію оцифровували. Назавжди виїхати з Чечні довелося і Гашаєвій. Зараз вона живе у Швейцарії. Чеченській архів жінка зберігає для майбутнього трибуналу щодо дій Росії під час чеченських війн, на який вона сподівається у майбутньому. Журналістка Ангеліна Карякіна говорить із Зайнап Гашаєвою про її чеченський архів, що вона бачила у Чечні протягом двох війн, паралелі із війною Росії в Україні та сережки, які вона має повернути матері 19-річної дівчини, яку російські солдати спалили під час зачистки майже 30 років тому. Звіт The Reckoning Project: Ukraine Testifies про паралелі російських війн в Чечні, Сирії та України за посиланням https://cutt.ly/8eIJQqtg

    46분

  8. 9월 25일

    Повернення відчуття контролю, легалізація плачу та стійкість як процес | Експерт з травми Ґевін Різ

    Ґевін Різ —  експерт із травми, старший радник з навчальних програм та інновацій у Дарт Центрі журналістики та травми. Протягом багатьох років працював на групах із запобігання травми, виробленню стійкості та проводив тренінги для журналістів, документалістів про те, як правильно записувати інтерв’ю з людьми після травматичного досвіду. Щоб людина вам відкрилася, то потрібно створити такий простір, атмосферу при спілкуванні, де вона відчує повагу до неї та самостійно захоче розповісти про те, що пережила. Якщо перед вами ваш друг або родич, то ви будете з ними  спілкуватися вже не із позиції журналіста. Ґевін Різ нагадує, що і тут діє той самий принцип — ви не повинні змушувати інших говорити. Іноді вам може здаватися, що вашому близькому обов’язково треба виговоритися, щоб позбавитися емоційного тягарю та важких спогадів. Але дехто вважає за краще не говорити. Тому ви завжди маєте залишати вибір за людиною розповідати про свій досвід або ні.  Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Ґевіном Різом про природу травми та необхідність повернення відчуття контролю людині після важкого досвіду, стійкість як набуту рису, чи всі українці є травмованими, як не порівнювати трагедії та найбільшу помилку при спілкуванні із людиною, яка переживає втрату.

    1시간 6분
모두 보기(75개)

소개

Це подкаст з невимушеними розмовами із світовими інтелектуалами про Україну та українців під час війни. Щотижня журналістки Наталя Гуменюк та Ангеліна Карякіна із своїми гостями говорять про те, як країна відкривається світу та разом рефлексують про тектонічні зсуви всередині неї і те, як війна проти України змінює світ.

정보

  • 제작진
    Лабораторія журналістики суспільного інтересу
  • 방송 연도
    2023년 - 2024년
  • 에피소드
    75
  • 등급
    전체 연령 사용가
  • 저작권
    © Лабораторія журналістики суспільного інтересу
  • 웹사이트 보기
    Коли все має значення

좋아할 만한 다른 항목

무삭제판 에피소드를 청취하려면 로그인하십시오.

이 프로그램의 최신 정보 받기

프로그램을 팔로우하고, 에피소드를 저장하고, 최신 소식을 받아보려면 로그인하거나 가입하십시오.
국가 또는 지역 선택

아프리카, 중동 및 인도

아시아 태평양

유럽

라틴 아메리카 및 카리브해

미국 및 캐나다