«Осипається цвіт...», Ганна Чубач

Осипається цвіт,
Білий цвіт черешневий.
Ви до мене прийдіть,
Балакучий, веселий.

Щоб роки і сніги
Моїх мрій не занесли,
Ви мені говоріть
Про нев'янучі весни.

Скоро літо дмухне
В очі пух тополиний.
Ви для мене весну
Зберігати повинні.

Хай біда, хай журба.
Хай пересуди різні.
Не з моєї вини
Ми зустрілися пізно.

Не з моєї вини
І не з вашої ласки.
Білий цвіт сивини —
Із осінньої казки.

Та роки — не зірки,
Їх лічити не треба.
Ті осінні казки
Хай послухає небо.

Я ж вам — пісню свою.
Я ж вам — серця оселю.
Ви приходьте завжди,

Ви приходьте веселим.

—

Ганна Чубач
1982