Абетка для медитуючи‪х‬ Ihor Kolesnyk

Цього разу нагадую про важливі речі, які допоможуть йти на власному шляху самопізнання. Мова не лише про медитацію у її "технічному" чи "інструментальному" значенні, а про наші цінності, підходи, мудрість, яка може виростати у процесі. Цей підсумковий випуск може бути регулярним нагадуванням для мене і для усіх, хто слухатиме: ми живі люди, які вчаться впродовж життя. Дякую усім причетним.

Відповіді на питання: 1) що таке метта-бгавана? 2) як медитують діти? чи є шанс, що в дитинстві ми часто медитували несвідомо? 3) як поводитися із мудаками (із допомогою практики медитації)?

Якщо ви це слухаєте, якщо читаєте - тоді у вас живе серце і цей випуск якраз про те, як ми із цим усім можемо бути у практиках медитації. Про брагмавігари, про палітру емоцій, про допомогу собі, а потім може й іншим живим серцям.

У кожного із нас є сусіди. Іноді вони далі від нас, іноді ближче, але зазвичай вони створюють цілу палітру звуків, на які ми реагуємо. Для практики медитації можна використовувати будь-що, що ми переживаємо як досвіди, а тому і звуки можуть стати джерелом інсайтів щодо власних реакцій, емоцій, напружень і травм. У подкасті розповідаю трохи більше про те, чому абетка звуків може бути у нагоді для самопізнання, а також чому навіть звуки перфоратора чи дрельки можуть розповісти багато про нас самих.

Розповідаю про ще одну мову, яку варто вивчати часто, багато, постійно, впродовж життя - це мова нашої уяви. Значна частина нашого внутрішнього світу розповідає про себе у формі уявних образів і символів. Навіть якщо у нас немає вже готового словника, то ми можемо його собі підготувати власноруч, практикуючи візуалізації.

Практика медитації - це не лише про статику і сидіння із заплющеними очима. Це також переведення тих якостей і станів, які ми плекаємо у сидячій позі, у повсякденне життя. Побут, робота, біганина - це ті сфери, де ми можемо проживати кращі досвіди. А тіло - особливе місце, в яке може повернутися відчуття тепла, спокою та енергії.