Едуард Димшиц - про публічне колекціонування, створення колекцій на 1м$ та побут арт ринку 70-90х

- Про дитинство у колі відомих художників, навчання та сімʼю

- Про роботу, карʼєру та зарплату для мистецтвознавців у 80-90х

- Про дружбу з Сільваши та молодіжну секцію союзу художників, пленери та перший «бізнес»

- Спілка робітників Чорнобилю та як добувати гроші на мистецькі ініціативи

- Про музей сучасного мистецтва наприкінці 80х

- Про колекцію Градобанку та стратегію побудови колекції (Криволап; Животков, Голосій, Соломко, Гнилицький, Чичкан)

- Про відвідини майстерень та як втягнути банкірів та людей бізнесу в відносини з мистецтва

- Як не купили «Жовту кімнату» Голосія та галерею Ріджина ; а також Малевича за 150000$

- Ціни на мистецтво в Україні в 90х ;

- 1 мільйон $ на колекцію мистецтва та передачу колекцію Градобанку до Нац.Банку

- Верховна Рада та розпродаж колекції Градобанку та як вона опинилась у Національного музею

- Про галерейний бізнес в Україні на кінець 90х

- Про особисту колекцію Єдуарда, публічне колекціонування та систему відносин з художниками

- Про підробки на М.Приймаченко та ціни на її мистецтво. (20-25000$ )

Дім подкасту: https://www.instagram.com/thesteinstudio?igsh=OG1id2g2cGx6aTFv

Оля Штейн: https://www.instagram.com/asteinart?igsh=MWN1MzZjamZ6Z2VrZg==

Едуард Димшиц: https://www.instagram.com/eduarddymshyts?igsh=aXdmd3o2dGk5cHhx

Подкаст зроблений у співпраці з “What's next?”Проєкт What's next? досліджує різні формати резиденцій, а також локальної та міжнародної взаємодії. Реалізовується у партнерстві організацій з п’яти країн: Fundația Gabriela Tudor (Румунія), MitOst e.V.(Німеччина), Musiktheatertage Wien (Австрія), proto produkciia (Україна), Wrocławski Instytut Kultury (Польща) та zusa (Німеччина). За підтримки Європейського Союзу.За підтримки Європейського Союзу. Висловлені погляди та думки належать лише автору(ам) і не обов’язково відображають погляди Європейського Союзу чи Європейського виконавчого агентства з питань освіти, аудіовізуальних засобів та культури. Ні Європейський Союз, ні Європейське виконавче агентство з питань освіти, аудіовізуальних засобів та культури не можуть нести відповідальність за них.