Батьки-засновники

Суспільне Мовлення

Хто сформував ідею української держави та як українська нація зберегла свою ідентичність, мову та культуру попри те, що була розділена між імперіями? В подкасті «Батьки-засновники» від Українського Радіо, Наталія Соколенко та Сергій Стуканов говорять про мислителів та інтелектуалів, які в різні епохи виступали за ідею автономії та самостійної України. Тарас Шевченко, Леся Українка, Микола Міхновський, Михайло Грушевський, Петро Могила – всі вони формували ідею незалежності України.

  1. Як Федір Вовк довів, що ми не «один народ», та яку ціну за це заплатив?

    -15 H

    Як Федір Вовк довів, що ми не «один народ», та яку ціну за це заплатив?

    Без перебільшення можна сказати, що проголошення незалежності Української народної республіки в 1917 році готувалося протягом ХІХ сторіччя. Історики довели окремішність української історії; фольклористи зібрали тисячі народних пісень, показавши багатство народної творчості; письменники та словникарі кристалізували літературну мову, продемонструвавши її відрубність з-поміж слов’янських мов.Зрештою, вагоме слово сказала й новонароджувана наука про людські типи – антропологія. Адже яка ще наука спроможна докладніше довести, що український народ – це не вигадка кабінетних учених і не частина російського (або польського) етносів? У цьому епізоді подкасту «Батьки-засновники» ведучі Сергій Стуканов і Наталя Соколенко запросили антропологиню Олену Таран, аби розповісти про видатного етнографа та антрополога Федора Вовка. Залучивши багатий матеріал, він довів, що українці найближче подібні до південно-слов’янського антропологічного типу й аж ніяк не є «аднім народом» із росіянами та білорусами.

    45 min
  2. Леся Українка: якою могла бути Українчина Україна? | Оксана Забужко

    -1 J

    Леся Українка: якою могла бути Українчина Україна? | Оксана Забужко

    Геніальна драматургиня, яка піднесла українську літературу на світовий рівень. Громадська діячка, яка заопікувалася українською справою у найважливіший період українського національного відродження 19 сторіччя. Феміністка, яка повстала за права жінок. Лариса Косач – донька Олени Пчілки й племінниця Михайла Драгоманова – змалечку усвідомила свою національну ідентичність й невипадково обрала собі промовистий псевдонім, яким послуговувалася все життя, – Леся Українка. Ім’я, прибравши собі яке, вона маніфестувала належність до великої української нації, що повставала на арену історії як окремішня самобутня політична одиниця.У двадцять першому випуску проєкту «Батьки-засновники» ведучі Сергій Стуканов і Наталя Соколенко запросили до слова знамениту українську письменницю, авторку проникливої монографії про Лесю Українку – Оксану Забужко. Який образ України постає у творах Лесі Українки? Чому вона часто порівнює Україну із давньою Грецією? Який вплив справила письменниця на процес українського націєтворення? Про це – у новому випуску подкасту «Батьків-засновників» від Українського Радіо.

    1 h 7 min
  3. Як Іван Франко створив сучасну Україну та українців?

    -2 J

    Як Іван Франко створив сучасну Україну та українців?

    Наприкінці XIX сторіччя українці були розділеною поміж двома імперіями селянською нацією. Вищі прошарки суспільства зазнали полонізації та русифікації й здебільшого брали участь у творенні чужих національних або імперських проєктів. Вибір був досить банальний: здійснити стрибок в останній вагон цивілізаційного потягу або назавжди зникнути як народ. За цих умов на арену історії вийшов поет, який став справдешнім пророком і вказав шлях Україні: «Модернізуйся або помри!» Цим національним пророком став Іван Франко. Видатний мислитель, він усвідомив хибність орієнтації на минуле, й закликав до формування модерної української нації. В двадцятому епізоді проєкту «Батьки-засновники» ведучі Сергій Стуканов і Наталя Соколенко спілкуються з професором історії Ярославом Грицаком. Як Франко об'єднав підросійську та підавстрійську частини України? Які ідеї вкладав в свої твори? Про що застерігав нащадків? Слухайте у подкасті.

    1 h 7 min
  4. Як галичани усвідомили себе українцями і до чого тут «Руська трійця»?

    -6 J

    Як галичани усвідомили себе українцями і до чого тут «Руська трійця»?

    Після 1919 року та проголошення соборністі України, виникає питання про те, як так трапилось, українці впродовж сторіч були розділені між двома імперіями – Російською та Австро-Угорською. Українців впродовж років пригноблювали і росіяни, і поляки. У наших предків забирали права на елементарну освіту, культуру й релігію рідною мовою. Але як українці все ж спромоглись усвідомити свою спільність, а також зберегти пам’ять про спільну історію та поставили на меті формування єдиної нації та держави? Одним з тих, хто був рушієм змін в цих питаннях був священник, учитель та літератор Маркіян Шашкевич. Він у юному віці разом з однодумцями – Іваном Вагилевичем та Яковом Головацьким – заснував невеличкий, але надзвичайно потужний гурток – Руську трійцю (терміном «руський» на Галичині іменували тоді аж ніяк не росіян, а – українців, підкреслюючи їхній тисячолітній зв’язок з Давньою Руссю). Літературна й просвітницька місія Руської трійці, хоч була нетривалою в часі, але запалила на Галичині потужне вогнище, що його підхопили й піднесли нащадки першопрохідців. У новому епізоді подкасту «Батьки-засновники» ведучі Сергій Стуканов та Наталя Соколенко поспілкувалися з краєзнавцем Миколою Процівом, аби зазирнути за лаштунки тодішньої підавстрійської України. Які ідеї гуртківці заклали до першої друкованої збірки українською мовою – «Русалки Дністрової»? Як вони усвідомили свою єдність із українцями під Росією й як вбачали шлях до возз’єднання? Шукайте відповіді у черговому випуску подкасту «Батьки-засновники».

    38 min
  5. Хто такий Комаров і чому його називали «Українським Серцем Одеси»?

    14 NOV.

    Хто такий Комаров і чому його називали «Українським Серцем Одеси»?

    19 сторіччя в історії України стало періодом надзвичайно потужного національного відродження. Це був час коли десятки письменників, істориків та інтелектуалів готували ідейне підґрунтя української держави. Програму, яку вже у 20 сторіччі заходилися втілювати, в тому числі й засобами збройної боротьби, їхні нащадки. Й ця інтелектуальна копітка праця кипіла не тільки у Києві, Харкові або Львові. Осторонь не стояла й Одеса, де в останній чверті 19 сторіччя постала потужна українська громада, яка завдячує своїм піднесенням передусім правникові Михайлові Комарову. У черговому епізоді подкасту «Батьки-засновники» ведучі Наталя Соколенко й Сергій Стуканов поспілкувалися з істориком Ігорем Стамболом про громадського діяча, бібліографа, укладача російсько-українського словника Михайла Комарова. Яким був його внесок в українську справу? Якою була українська Одеса на рубежі 19-20 сторіч? Що таке бібліографія й словникарство, й чому від цих інтелектуальних занять критично залежала доля української справи? Відповіді знайдете у подкасті Українського Радіо «Батьки-засновники».

    55 min
  6. Як Олена Пчілка відстоювала український націоналізм в Російській імперії?

    13 NOV.

    Як Олена Пчілка відстоювала український націоналізм в Російській імперії?

    Впродовж десятиріч вона перебувала в тіні своєї геніальної доньки-письменниці – якщо про Олену Пчілку і згадували, то здебільшого як про маму Лесі Українки. Втім, настав час навести різкість й змінити оптику. Невипадково Оксана Забужко назвала її матір’ю українського націоналізму. Непримиренність і принциповість Олени Пчілки у справі відстоювання української мови та ідентичності дотепер залишається найкращим прикладом для наслідування. Вона редагувала літературні й громадсько-політичні журнали, перекладала українською мовою, писала твори для дітей і дорослих. Ваговим внеском у розвиток української етнографії стало дослідження українського орнаменту. Пристрасть Олени Пчілки до народних узорів не була тільки теоретичною – вона стала потужною амбасадоркою вишиванок, запровадивши моду на вишиті українські сорочки у тогочасному Києві. У черговому випуску подкасту «Батьки-засновники» ведучі Сергій Стуканов і Наталя Соколенко поспілкувалися з літературною критикинею Богданою Романцовою, задля того, аби дізнатися більше про життя, діяльність і творчість Олени Пчілки – матері-засновниці України. Які були її ключові ідеї? В чому вона була згідна, а в чому розходилася зі своїм знаменитим братом Михайлом Драгомановим і своєю славетною донькою – Лесею Українкою? Слухайте у подкасті «Батьки-засновники».

    50 min
  7. Чому Антонович обрав українську ідентичність та як надихав націоналістів?

    12 NOV.

    Чому Антонович обрав українську ідентичність та як надихав націоналістів?

    У новому епізоді проєкту «Батьки-засновники» Сергій Стуканов та Наталія Соколенко говорять про вчителя Михайла Грушевського і «першого українського націоналіста» – Володимира Антоновича. Поляк за походженням, Влодзімєж Антоновіч (Володимир Антонович) міг спокійнісінько користатися з того привілейованого становища, яке мала в середині 19 ст. в Україні польська шляхта. Міг успадкувати зверхнє ставлення до українців. Проте він пішов геть інакшим шляхом, логіку якого пояснив у «Моїй сповіді» 1862 року. За його твердим переконанням, польська шляхта повинна повернутися до народу, серед якого живе; шанувати його культуру й мову; спокутувати працею свої історичні гріхи. Праця, якій присвятив своє життя Антонович, – це громадська робота в Старій Громаді та історичні дослідження. Історичні дослідження, які заклали фундамент української історіософії (українського бачення історії) й по суті проклали шлях до монументальної 10-томної праці Михайла Грушевського «Історія України-Русі». В гостях подкасту «Батьки-засновники» літературознавиця Ольга Петренко-Цеунова, яка розповідає, чому Антонович обрав українську ідентичність? Що таке хлопоманство і чому він став хлопоманом? Як Антонович обґрунтував неперервну тяглість українського історичного буття? Слухайте у проєкті «Батьки-засновники».

    57 min
  8. У заслання за ВІРШ! Історія гімну України Чубинського та Вербицького

    11 NOV.

    У заслання за ВІРШ! Історія гімну України Чубинського та Вербицького

    «Ще не вмерла Україна, і слава, і воля». Ці рядки, написані восени 1862 року Павлом Чубинським, покладені на музику Михайлом Вербицьким, швидко набули шаленої популярності. За умов, коли Україна не мала своєї державності й була розірвана поміж двома імперіями, заклик покласти душу й тіло «за нашу свободу» відіграв визначальну роль, надихнувши українців на боротьбу за свободу. Що ж такого приховано у національному гімні? Яку ідею закладено до його тексту, що він уже понад 160 років відгукується у серцях кількох поколінь українців і кличе до зброї?В черговому випуску подкасту «Батьки-засновники» ведучі Наталя Соколенко і Сергій Стуканов запросили до розмови письменника та автора YouTube-каналу «імені Т.Г. Шевченка» ‪@imtgsh‬ Віталія Капранова, аби поговорити про авторів державного гімну України – Павла Чубинського й Михайла Вербицького.

    55 min
Tout afficher (22)

À propos

Хто сформував ідею української держави та як українська нація зберегла свою ідентичність, мову та культуру попри те, що була розділена між імперіями? В подкасті «Батьки-засновники» від Українського Радіо, Наталія Соколенко та Сергій Стуканов говорять про мислителів та інтелектуалів, які в різні епохи виступали за ідею автономії та самостійної України. Тарас Шевченко, Леся Українка, Микола Міхновський, Михайло Грушевський, Петро Могила – всі вони формували ідею незалежності України.

Informations

Plus de contenus par Суспільне Мовлення

Vous aimeriez peut‑être aussi