Батьки-засновники

Хто сформував ідею української держави та як українська нація зберегла свою ідентичність, мову та культуру попри те, що була розділена між імперіями? В подкасті «Батьки-засновники» від Українського Радіо, Наталія Соколенко та Сергій Стуканов говорять про мислителів та інтелектуалів, які в різні епохи виступали за ідею автономії та самостійної України. Тарас Шевченко, Леся Українка, Микола Міхновський, Михайло Грушевський, Петро Могила – всі вони формували ідею незалежності України.

  1. «Тарасівець», лікар, міністр та мер Одеси: що Іван Липа зробив для України?

    1 HR AGO

    «Тарасівець», лікар, міністр та мер Одеси: що Іван Липа зробив для України?

    Попри розхожі стереотипи про те, що ідеологи української самостійності походять як не зі Львова, то з Києва, насправді сонм діячок та діячів, яких можна іменувати батьками-засновниками України, подарував нам буквально кожен край, зокрема, й Крим. Двадцять третій епізод проєкту «Батьки-засновники» присвячено одному з найяскравіших уродженців Криму Іванові Липі. Лікар за освітою, він за студентських часів, що минули у Харкові, став співзасновником молодіжної політичної організації «Братерство тарасівців», члени якої заприсяглися втілити у житті ідеали Тараса Шевченка щодо вільного та самостійного розвитку української нації. У програмовому документі «Символ віри молодих українців» братчики проголосили амбітну програму, в якій лишень на пів кроку спинилися від мети створення незалежної України. У двадцять третьому епізоді подкасту «Батьки-засновники» ведучі Наталя Соколенко і Сергій Стуканов поспілкувалися з істориком Ігорем Стамболом, аби розповісти про видатного громадсько-політичного діяча кінця 19 – поч. 20 сторіччя. Яку мету ставили перед собою члени «Братерства тарасівців»? Як так трапилося, що саме Іван Липа став мером Одеси після революції 1917 року? Які ідеї поширював Іван Липа у своїх політичних казках для дорослих? Слухайте у новому епізоді «Батьків-засновників».

    5 min
  2. Як Федір Вовк довів, що ми не «один народ», та яку ціну за це заплатив?

    1 DAY AGO

    Як Федір Вовк довів, що ми не «один народ», та яку ціну за це заплатив?

    Без перебільшення можна сказати, що проголошення незалежності Української народної республіки в 1917 році готувалося протягом ХІХ сторіччя. Історики довели окремішність української історії; фольклористи зібрали тисячі народних пісень, показавши багатство народної творчості; письменники та словникарі кристалізували літературну мову, продемонструвавши її відрубність з-поміж слов’янських мов.Зрештою, вагоме слово сказала й новонароджувана наука про людські типи – антропологія. Адже яка ще наука спроможна докладніше довести, що український народ – це не вигадка кабінетних учених і не частина російського (або польського) етносів? У цьому епізоді подкасту «Батьки-засновники» ведучі Сергій Стуканов і Наталя Соколенко запросили антропологиню Олену Таран, аби розповісти про видатного етнографа та антрополога Федора Вовка. Залучивши багатий матеріал, він довів, що українці найближче подібні до південно-слов’янського антропологічного типу й аж ніяк не є «аднім народом» із росіянами та білорусами.

    45 min
  3. Леся Українка: якою могла бути Українчина Україна? | Оксана Забужко

    2 DAYS AGO

    Леся Українка: якою могла бути Українчина Україна? | Оксана Забужко

    Геніальна драматургиня, яка піднесла українську літературу на світовий рівень. Громадська діячка, яка заопікувалася українською справою у найважливіший період українського національного відродження 19 сторіччя. Феміністка, яка повстала за права жінок. Лариса Косач – донька Олени Пчілки й племінниця Михайла Драгоманова – змалечку усвідомила свою національну ідентичність й невипадково обрала собі промовистий псевдонім, яким послуговувалася все життя, – Леся Українка. Ім’я, прибравши собі яке, вона маніфестувала належність до великої української нації, що повставала на арену історії як окремішня самобутня політична одиниця.У двадцять першому випуску проєкту «Батьки-засновники» ведучі Сергій Стуканов і Наталя Соколенко запросили до слова знамениту українську письменницю, авторку проникливої монографії про Лесю Українку – Оксану Забужко. Який образ України постає у творах Лесі Українки? Чому вона часто порівнює Україну із давньою Грецією? Який вплив справила письменниця на процес українського націєтворення? Про це – у новому випуску подкасту «Батьків-засновників» від Українського Радіо.

    1h 7m
  4. Як Іван Франко створив сучасну Україну та українців?

    2 DAYS AGO

    Як Іван Франко створив сучасну Україну та українців?

    Наприкінці XIX сторіччя українці були розділеною поміж двома імперіями селянською нацією. Вищі прошарки суспільства зазнали полонізації та русифікації й здебільшого брали участь у творенні чужих національних або імперських проєктів. Вибір був досить банальний: здійснити стрибок в останній вагон цивілізаційного потягу або назавжди зникнути як народ. За цих умов на арену історії вийшов поет, який став справдешнім пророком і вказав шлях Україні: «Модернізуйся або помри!» Цим національним пророком став Іван Франко. Видатний мислитель, він усвідомив хибність орієнтації на минуле, й закликав до формування модерної української нації. В двадцятому епізоді проєкту «Батьки-засновники» ведучі Сергій Стуканов і Наталя Соколенко спілкуються з професором історії Ярославом Грицаком. Як Франко об'єднав підросійську та підавстрійську частини України? Які ідеї вкладав в свої твори? Про що застерігав нащадків? Слухайте у подкасті.

    1h 7m
  5. Як галичани усвідомили себе українцями і до чого тут «Руська трійця»?

    15 NOV

    Як галичани усвідомили себе українцями і до чого тут «Руська трійця»?

    Після 1919 року та проголошення соборністі України, виникає питання про те, як так трапилось, українці впродовж сторіч були розділені між двома імперіями – Російською та Австро-Угорською. Українців впродовж років пригноблювали і росіяни, і поляки. У наших предків забирали права на елементарну освіту, культуру й релігію рідною мовою. Але як українці все ж спромоглись усвідомити свою спільність, а також зберегти пам’ять про спільну історію та поставили на меті формування єдиної нації та держави? Одним з тих, хто був рушієм змін в цих питаннях був священник, учитель та літератор Маркіян Шашкевич. Він у юному віці разом з однодумцями – Іваном Вагилевичем та Яковом Головацьким – заснував невеличкий, але надзвичайно потужний гурток – Руську трійцю (терміном «руський» на Галичині іменували тоді аж ніяк не росіян, а – українців, підкреслюючи їхній тисячолітній зв’язок з Давньою Руссю). Літературна й просвітницька місія Руської трійці, хоч була нетривалою в часі, але запалила на Галичині потужне вогнище, що його підхопили й піднесли нащадки першопрохідців. У новому епізоді подкасту «Батьки-засновники» ведучі Сергій Стуканов та Наталя Соколенко поспілкувалися з краєзнавцем Миколою Процівом, аби зазирнути за лаштунки тодішньої підавстрійської України. Які ідеї гуртківці заклали до першої друкованої збірки українською мовою – «Русалки Дністрової»? Як вони усвідомили свою єдність із українцями під Росією й як вбачали шлях до возз’єднання? Шукайте відповіді у черговому випуску подкасту «Батьки-засновники».

    38 min
  6. Хто такий Комаров і чому його називали «Українським Серцем Одеси»?

    14 NOV

    Хто такий Комаров і чому його називали «Українським Серцем Одеси»?

    19 сторіччя в історії України стало періодом надзвичайно потужного національного відродження. Це був час коли десятки письменників, істориків та інтелектуалів готували ідейне підґрунтя української держави. Програму, яку вже у 20 сторіччі заходилися втілювати, в тому числі й засобами збройної боротьби, їхні нащадки. Й ця інтелектуальна копітка праця кипіла не тільки у Києві, Харкові або Львові. Осторонь не стояла й Одеса, де в останній чверті 19 сторіччя постала потужна українська громада, яка завдячує своїм піднесенням передусім правникові Михайлові Комарову. У черговому епізоді подкасту «Батьки-засновники» ведучі Наталя Соколенко й Сергій Стуканов поспілкувалися з істориком Ігорем Стамболом про громадського діяча, бібліографа, укладача російсько-українського словника Михайла Комарова. Яким був його внесок в українську справу? Якою була українська Одеса на рубежі 19-20 сторіч? Що таке бібліографія й словникарство, й чому від цих інтелектуальних занять критично залежала доля української справи? Відповіді знайдете у подкасті Українського Радіо «Батьки-засновники».

    55 min
  7. Як Олена Пчілка відстоювала український націоналізм в Російській імперії?

    13 NOV

    Як Олена Пчілка відстоювала український націоналізм в Російській імперії?

    Впродовж десятиріч вона перебувала в тіні своєї геніальної доньки-письменниці – якщо про Олену Пчілку і згадували, то здебільшого як про маму Лесі Українки. Втім, настав час навести різкість й змінити оптику. Невипадково Оксана Забужко назвала її матір’ю українського націоналізму. Непримиренність і принциповість Олени Пчілки у справі відстоювання української мови та ідентичності дотепер залишається найкращим прикладом для наслідування. Вона редагувала літературні й громадсько-політичні журнали, перекладала українською мовою, писала твори для дітей і дорослих. Ваговим внеском у розвиток української етнографії стало дослідження українського орнаменту. Пристрасть Олени Пчілки до народних узорів не була тільки теоретичною – вона стала потужною амбасадоркою вишиванок, запровадивши моду на вишиті українські сорочки у тогочасному Києві. У черговому випуску подкасту «Батьки-засновники» ведучі Сергій Стуканов і Наталя Соколенко поспілкувалися з літературною критикинею Богданою Романцовою, задля того, аби дізнатися більше про життя, діяльність і творчість Олени Пчілки – матері-засновниці України. Які були її ключові ідеї? В чому вона була згідна, а в чому розходилася зі своїм знаменитим братом Михайлом Драгомановим і своєю славетною донькою – Лесею Українкою? Слухайте у подкасті «Батьки-засновники».

    50 min
  8. Чому Антонович обрав українську ідентичність та як надихав націоналістів?

    12 NOV

    Чому Антонович обрав українську ідентичність та як надихав націоналістів?

    У новому епізоді проєкту «Батьки-засновники» Сергій Стуканов та Наталія Соколенко говорять про вчителя Михайла Грушевського і «першого українського націоналіста» – Володимира Антоновича. Поляк за походженням, Влодзімєж Антоновіч (Володимир Антонович) міг спокійнісінько користатися з того привілейованого становища, яке мала в середині 19 ст. в Україні польська шляхта. Міг успадкувати зверхнє ставлення до українців. Проте він пішов геть інакшим шляхом, логіку якого пояснив у «Моїй сповіді» 1862 року. За його твердим переконанням, польська шляхта повинна повернутися до народу, серед якого живе; шанувати його культуру й мову; спокутувати працею свої історичні гріхи. Праця, якій присвятив своє життя Антонович, – це громадська робота в Старій Громаді та історичні дослідження. Історичні дослідження, які заклали фундамент української історіософії (українського бачення історії) й по суті проклали шлях до монументальної 10-томної праці Михайла Грушевського «Історія України-Русі». В гостях подкасту «Батьки-засновники» літературознавиця Ольга Петренко-Цеунова, яка розповідає, чому Антонович обрав українську ідентичність? Що таке хлопоманство і чому він став хлопоманом? Як Антонович обґрунтував неперервну тяглість українського історичного буття? Слухайте у проєкті «Батьки-засновники».

    57 min

About

Хто сформував ідею української держави та як українська нація зберегла свою ідентичність, мову та культуру попри те, що була розділена між імперіями? В подкасті «Батьки-засновники» від Українського Радіо, Наталія Соколенко та Сергій Стуканов говорять про мислителів та інтелектуалів, які в різні епохи виступали за ідею автономії та самостійної України. Тарас Шевченко, Леся Українка, Микола Міхновський, Михайло Грушевський, Петро Могила – всі вони формували ідею незалежності України.

More From Суспільне Мовлення

You Might Also Like