Генплан: Відбудова»

Накипіло
  • 0.0 (0)
  • NEWS
  • MONTHLY

Велика війна — це час боротьби не тільки з російським ворогом, але й із внутрішніми, як-от із корупцією, гайпом і недоброчесністю. Війна — це час рішучих змін, коли можна взятися за кардинальне оновлення міського простору, інфраструктури, щоб місто стало більш безбар’єрним, екологічним і комфортним. Це можливість попрощатися із совєцькою чиновничою бюрократичною системою і стати вільною людиною; вимагати змін на своїй вулиці, а головне — самим брати участь у цьому. Удома в громаді ветеран, який віддав своє здоров’я на війні, повинен почуватися гідно, маючи заклади реабілітації, роботу, спо

  1. 5 HR AGO

    Як корупція шкодить розбудові громад

    Школи, лікарні, адміністративні будівлі, концертні зали й бібліотеки — за майже чотирирічну повномасштабну війну російський агресор зруйнував чимало об’єктів у містах і селах. Нині, за оцінками експертів, слобожанський регіон є одним із лідерів в Україні за темпами відбудови. Водночас масштабний процес відновлення в Україні передбачає не тільки реконструкцію зруйнованої інфраструктури, але й перевірку на доброчесність управлінських рішень на місцях. Саме адміністрації громад і керівники комунальних підприємств ухвалюють основні рішення з використання грошей на ремонт шкіл, лікарень, комунальних установ і підготовку до повернення людей. Від того, наскільки прозоро й чесно проводять тендери, закуповують матеріали та зрештою використовують гроші державного й місцевих бюджетів, а також міжнародних донорських програм, залежить не тільки швидкість відбудови, але й довіра громадян і країн-партнерок. У багатьох громадах відповідальним посадовцям, залученим ФОПам і будівельним організаціям складно впоратися зі спокусою наварити на цьому, про що свідчать аналітичні дослідження антикорупційних організацій. Харківський антикорупційний центр моніторить публічні закупівлі, зокрема умови тендерів, упродовж останніх десяти років. А під час Великої війни його фахівці стали аналізувати ще й пріоризацію у виборі об’єктів відбудови, яку веде влада. На переконання співзасновника ХАЦ Євгена Лісічкіна, кожен, хто залучений до капітальних та поточних ремонтів і будівництва, повинен почувати відповідальність, а отже не зловживати на закупівлях матеріалів і в роботі з підрядниками. Іще один експерт Дмитро Якимчук, керівник компонентів «Міста доброчесності» та «Доброчесне відновлення Антикорупційної ініціативи ЄС», зараховує доброчесність у громадах до основних переваг місцевої влади та спільноти загалом. Доброчесність — це про стійкість і чесність у взаємодії з людьми та міжнародною спільнотою. І, як показує досвід, це ще й дієвий спосіб збереження грошей для нових проєктів відбудови та модернізації. Цей епізод подкасту «Генплан: відбудова» створено на основі діалогів зі співзасновником Харківського антикорупційного центру Євгеном Лісічкіним і керівником проєктів доброчесного відновлення Дмитром Якимчуком.

    45 min

  2. 27 NOV

    Чому переселенці хочуть жити в Краснокутській громаді

    Чи багато ви знаєте про Краснокутськ? Думаю, чимало з вас пригадає екскурсії до Краснокутського дендропарку, закладеного Іваном Каразіним — братом засновника Харківського університету Василя Каразіна; Співочі тераси; і, звісно, Пархомівський історико-художній музей, в експозиції якого до Великої війни зберігалися картини Пікассо, Малевича, Айвазовського, Шевченка та інших митців.А люди, що на початку повномасштабного вторгнення тікали від небезпеки, можуть розповісти про Краснокутську громаду як про великий транзитний центр, де їх зустрічали, годували й допомагали їхати далі — у глиб тилу, на Захід України. Через переселенців населення громади 2022 року зросло більш ніж у півтора раза.Після першої хвилі жінок із дітьми з Харкова, Ізюму, Золочева та Гуляйполя, що на Запоріжжі, сюди почали приїжджати сум’яни, херсонці та куп’янці. Нині декому просто нікуди повертатися додому.Війна завдала нищівного удару по видобутку газу цього краю. Через удари по одному з найбільших в Україні — Сахалінському газовому родовищу — чимало людей залишилося без роботи, а бюджет громади недоотримує приблизно дев’ять мільйонів гривень рентної плати. До цих збитків додаються і пошкоджені промислові підприємства.Попри надскладні умови Краснокутська громада й далі живе: доглядає самотніх переселенців старшого віку, облаштовує безпечні простори в підвалах шкіл, розвиває медицину та постійно фінансово підтримує оборонців.У подкасті «Генплан: відбудова» почуєте, як Краснокутська громада в перші дні вторгнення підставила плече харківцям, про програми інтеграції переселенців у спільноту і про те, як громаді вдається розвиватись. Гостя епізоду голова Краснокутської селищної громади Ірина Карабут.

    44 min

  3. 13 OCT

    Асоціація прифронтових міст і громад для обміну досвідом і розв’язання проблем

    Серйозні пошкодження енергооб’єктів унаслідок масованих комбінованих атак; руйнування приватних підприємств, ринків, сільгосподарств і житла; уразливість автотрас, дитячих садків, шкіл, лікарень, пасажирського транспорту й загалом комунальної сфери міст і сіл перед КАБами, безпілотниками й ракетами — це геть не повний список викликів, які щодня починаючи із 24 лютого 2022 року доводиться долати очільникам прифронтових громад. Кожен із керівників населених пунктів як спирається на державні програми відбудови, так і залучає фінансування міжнародних донорів. Одначе, на переконання міського голови Харкова Ігоря Терехова, нині не можна розпорошуватися, а варто об’єднатися для захисту людей і забезпечення розвитку громад. Вісімнадцятого вересня у Харкові в межах форуму «Стратегічні виміри міст-форпостів» оголосили про створення Асоціації прифронтових міст і громад. Її очолив харківський мер Ігор Терехов. Заступників серед представників інших регіонів обиратимуть невдовзі. Ініціативу Терехова підтримали представники Харківської, Донецької, Луганської, Миколаївської, Чернігівської, Сумської, Запорізької та Дніпропетровської областей. За словами мера Харкова, громади, які мають схожі виклики через війну та обстріли, зможуть спільно лобіювати свої інтереси в Офісі Президента, урядових кабінетах і парламенті, ініціювати зміни в законодавстві, нормативних документах, щоб у результаті полегшити життя населення та стимулювати бізнес і процеси відбудови. За неповний місяць до прифронтової асоціації, окрім громад Харківщини, долучилися територіальні об’єднання із Сумщини та Чернігівщини, про що підписано відповідні меморандуми. На думку кандидатки політичних наук Юлії Біденко, що досліджує стан громад під час повномасштабної війни та українське місцеве самоврядування загалом, новостворена асоціація — це спосіб донесення проблем та їх розв’язання на національному й міжнародному рівнях. Але міським головам та їхнім командам водночас варто тісніше комунікувати з громадами, беручи до уваги думку бізнесу, громадськості, урбаністів, науковців, дієвців культури, тобто фахівців у різних царинах. Про це й поговорили з доценткою катедри політології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Юлією Біденко. Нині вона є гостьовою дослідницею в Інституті українських досліджень при Гарварді.

    45 min

  4. 29 SEPT

    Познанський конгрес співпраці з Україною: чи є пропозиції для Харківщини

    У Познані 22–23 вересня відбувався Конгрес співпраці з Україною Common Future — 2025. Це вже Третій конгрес «Спільне майбутнє». Традиційно його провели на Познанському міжнародному ярмарку. Головний організатор — Польсько-українська господарча палата (ПУГП).Якщо на попередніх загальні конференції та тематичні панелі було присвячено переважно відбудові України з огляду на руйнування, утрати та збитки через повномасштабне вторгнення росії, то на цьогорічному конгресі розглядали не тільки питання відбудови, але й значно ширшу співпрацю як на регіональному, так і на глобальному рівнях. Для понад тисячі учасників організатори заходу запропонували дискусії з низки тем: безпеки, бізнесу, енергетики, інновацій, інвестицій, соціальних викликів, громади, регіонального розвитку й органів самоврядування, а також співпраці з Європейським Союзом.Харківщину на цьому конгресі представляли голова Лозівської міської громади Сергій Зеленський і радник начальника Куп’янської міської військової адміністрації Віталій Колеснік. Для куп’янців, які нині потерпають від потужних обстрілів армії агресора, особливо важливо відчувати підтримку польських партнерів. Наприклад, Куп’янська громада має партнерство з містами Прущ-Ґданський і Жешув. Тож Віталій Колеснік мав нагоду наживо зустрітися у Познані з мером Жешува й поговорити про майбутні проєкти. Про це ведучий подкасту «Генплан: відбудова» дізнався у розмові з Віталієм Колесніком, радником очільника Куп’янська, і Діаною Бариновою, головою громадської організації «Центр розвитку місцевого самоврядування» та співголовою Комітету зі співпраці місцевого самоврядування та бізнесу Польсько-української господарчої палати (з української сторони).З ними поговорили про співпрацю між Польщею та Україною, про нові виклики, можливості та проєкти урядів двох держав, бізнесу, банківські програми кредитування, міст-партнерів і громад загалом.В епізоді подкасту звучать матеріали, надані Українською службою Польського радіо.

    37 min

  5. 20 AUG

    Розміновується, ремонтує і будує: Балаклійська громада три роки після деокупації

    Ведучий Володимир Носков у подкасті «Генплан: відбудова» й далі дізнається, як відновлюється життя, як ремонтують житло, лікарні та школи, а також як розміновують землі й чи повертається бізнес у деокуповані громади Харківщини. Сьогоднішній епізод присвячено балаклійцям. За менш ніж три тижні, восьмого вересня, виповниться три роки, відтоді як українські війська, зокрема підрозділ «Кракен», звільнили від російських загарбників Балаклію, що в Харківській області. Від початку березня 2022 року впродовж шести місяців армія агресора тримала жителів громади в страсі, переслідувала всіх, хто здавався їй прихильним до України, скидала авіабомби й обстрілювала з танків лікарні та житлові квартали, грабувала й морила голодом. Визволення Балаклії відкрило шлях для подальшого контрнаступу українських Сил оборони на Ізюм і Куп’янськ. Віталій Карабанов, який народився тут, а нині очолює міську військову адміністрацію, згадує, що Балаклія видавалася територією суцільної руїни, а люди — виснаженими, одначе щасливими, бо їх нарешті звільнили. За три роки завдяки міжнародним донорам, благодійним фондам, урядовому фінансуванню та співпраці з Вінницькою міською радою у межах національної програми «Пліч-о-пліч» Балаклія і 14 старостинських округів поступово відроджуються. Капітально ремонтують помешкання людей і водогони, повноцінно працює центральна лікарня, а також зводять підземні школи. Розміновують фермерські поля, а ще готують до відкриття готель для переселенців. Якби тільки агресор припинив обстрілювати будинки й підприємства, каже Віталій Карабанов, тоді не треба було б переконувати людей і власників бізнесу повертатися здалеку додому. Гостем подкасту «Генплан: відбудова» став начальник міської військової адміністрації Віталій Карабанов.

    40 min

  6. 6 AUG

    Як живе та відновлюється прикордонна Дергачівщина

    На початку тижня російські пропагандисти почали ширити телеграм-каналами новину, нібито їхні війська захопили контрольно-пропускний пункт «Гоптівка», що в Дергачівській громаді Харківщини. Але аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) не підтвердили цього. У понеділок, четвертого серпня, коментуючи російський фейк, начальник Дергачівської міської військової адміністрації В’ячеслав Задоренко підтвердив спробу штурму, проте він наголосив: «Бійці 58 окремої мотопіхотної бригади ліквідували понад десять загарбників, а десятки інших утекли назад до росії. КПП “Гоптівка” перебуває під повним контролем Сил оборони України». З очільником Дергачівської громади ми зустрілися для розмови напередодні описаної події. А втім, В’ячеслав Задоренко розповів: села на лінії кордону з країною-агресоркою постійно зазнають атак FPV-дронами й КАБами. Ворог нищить житло, комунальні підприємства й критичну інфраструктуру. У таких нестерпних умовах досі живуть люди, переважно старшого віку. Закликам влади виїжджати із сіл прикордоння жителі Козачої Лопані, Проходів Малих та Великих, Гоптівки та інших населених пунктів опираються. Спільно з благодійними фондами влада привозить їм гуманітарну допомогу: воду, хліб, ліки тощо. Окрім того, допомагає забивати дерев’яними плитами вибиті вікна — лагодить дахи приватних будинків. Тим часом після окупації майже половини території Дергачівщини й обстрілів самого адміністративного центру громади капітальних ремонтів потребують багатоповерхові будинки, школи, інклюзивно-ресурсний центр. Нині там зводять підземну школу. А в дергачівській лікарні облаштовують підземний простір, де можна буде оперувати людей у разі активних боїв у місті. У подкасті «Генплан: відбудова» говорили про виклики, які долають дергачівці під час війни, про відповідальність жителів та влади і, звісно, про відбудову. У студії був начальник міської військової адміністрації В’ячеслав Задоренко.

    45 min

  7. 28 MAY

    Річниця ракетної атаки на «Фактор-друк»: як відновлювали поліграфічний комплекс

    Минув рік із дня російського обстрілу одного з найбільших поліграфічних комплексів України «Фактор-друк». Торік у четвер, 23 травня, ракета С-300 влучила в палітурний цех. На робочих місцях загинуло п’ять жінок і двоє чоловіків. Згоріли цілі наклади. Обгорілі книжки з друкарні «Фактор-друк» показували на форумах за кордоном. Не тільки як доказ російської агресії проти цивільних та української культури, але і як заклик до світу підтримати Україну в опорі агресорові. Відновити «Фактор-друк» удалося за рік завдяки американському меценатові Говарду Баффетту та благодійним внескам із різних країн світу. У травні в друкарні завершили монтаж обладнання. Нашу розмову з генеральною директоркою друкарні «Фактор-друк» Тетяною Гринюк ми присвятили загиблим працівникам, а також фахівцям, які ще відновлюються. Розказали, який шлях довелося пройти, щоб поліграфічний комплекс запрацював на повну потужність. Відновлення друкарні означає, що на цьогорічному міжнародному фестивалі «Книжковий арсенал» презентують книжки харківських видавництв, надруковані «Фактор-друком».

    29 min

  8. 30 APR

    Комунальники Харкова

    Кількість потерпілих від останньої атаки агресора по Харкову зросла до 47 людей. російська армія вгатила 15 дронами по п’яти районах міста. Щонайменше 77 будинків пошкоджено в Київському, Слобідському та Салтівському районах. У клінічній багатопрофільній лікарні постраждали фасади корпусів і майно, вибито 148 вікон.У приватних і багатоквартирних будинках комунальникам і волонтерам доводиться швидко зашивати OSB-плитами понад півтори тисячі вікон. Також ударні БпЛА пошкодили покрівлі 14 будинків, а у восьми будівлях доведеться ремонтувати конструктивні елементи. І це тільки частина наслідків обстрілу, який росіяни влаштували ввечері 29 квітня. Напередодні міський голова Ігор Терехов сказав, що в березні та квітні інтенсивність ворожих зграй БпЛА зросла в рази.Зокрема, 24 квітня за одну ніч агресор запустив по Харкову 10 ракет і 14 дронів. За словами мера, руйнації масштабні — це житлові будинки, дитячі садки, школи, виробничі підприємства тощо. На думку начальника управління протидії злочинам, скоєним в умовах збройного конфлікту, Харківської обласної прокуратури Спартака Борисенка, за масованими атаками ворог поставив мету завдати якомога більшої шкоди цивільним та інфраструктурі.Щоразу після екстрених повідомлень про ракетні та дронові удари на місця атак услід за рятувальниками ДСНС, медиками й поліцією прибувають бригади комунальних ремонтних і будівельних підприємств. У подкасті «Генплан: відбудова» дізнавалися, з якими труднощами стикаються працівники під час усування наслідків дронових нальотів, яких будівельних матеріалів їм нині бракує, що зворушує та мотивує працівників рембригад мало не щоночі виїжджати на місця влучань. Співрозмовниками ведучого Володимира Носкова стали заступник начальника управління комунального господарства та благоустрою міського департаменту житлового господарства Олександр Андрєєв і виконроб КП «Харківське ремонтно-будівельне підприємство» Євген Ємець.

    29 min
See All (14)

About

Велика війна — це час боротьби не тільки з російським ворогом, але й із внутрішніми, як-от із корупцією, гайпом і недоброчесністю. Війна — це час рішучих змін, коли можна взятися за кардинальне оновлення міського простору, інфраструктури, щоб місто стало більш безбар’єрним, екологічним і комфортним. Це можливість попрощатися із совєцькою чиновничою бюрократичною системою і стати вільною людиною; вимагати змін на своїй вулиці, а головне — самим брати участь у цьому. Удома в громаді ветеран, який віддав своє здоров’я на війні, повинен почуватися гідно, маючи заклади реабілітації, роботу, спо

Information

More From Накипіло