Температура – нормальн‪а‬ Українська правда

Прийшла чи то весна, чи то літо.
А значить час урізноманітнити ваш раціон.
Разом з біологинею та популяризаторкою здорового способу життя Даркою Озерною ми говоримо, як поїсти смачно, бюджетно, з користю не лише для здоров'я, але й економіки країни!
Про що ви дізнаєтесь з нашої бесіди:
Чи існує весняний авітаміноз.Чи шкідливі ранні овочі та ягоди?Яку полуницю найкраще обрати?Чому кінзу, базилік та зелену цибулю найвигідніше вирощувати вдома?Як їсти більше овочів, коли часу взагалі немає? Та гроші варто заощаджувати

Скоро буде Паска! А це значить, що на нас очікує багато смачної й, за традиційними рецептами, дріжджової випічки.
Навколо дріжджів вітає багато міфів. А "бездріжджовий хліб" — вже ледь не маркетинговий прийом, який люблять використовувати ті, хто продає здоровий спосіб життя.
То чи варто боятися дріжджів? Відразу кажемо — ні!
А наш гість, біолог та ботанік Олексій Коваленко пояснює, чому саме.
З цього подкасту ви дізнаєтесь:
Чому розмови про те, що дріжджі шкідливі всім — маячня.Чим дріжджі корисні?Чому бездріжджовий хліб часто… дріжджовий.А ще поговоримо про неактивні дріжджі, комбучу та автофагію.

Чи пробували ви... хакнути себе?
А люди пробували! Це вже багато років популярний тренд.
І це не завжди про здоровий спосіб життя.
Часто це про те, як спати менше, але працювати краще.
Як їсти все, але не товстішати.
Як займатись спортом інтенсивніше, а відновлюватись швидше. Ще швидше! Ще швидше!
Цього разу ми пропонуємо вам в одному випуску одразу два подкасти: "Головна обсерваторія" і "Температура нормальна". Їхні автори й ведучі Дмитро Сімонов та Наталя Бушковська зібралися з біологинею Даркою Озерною поговорити про біохакінг.

Сподіваємося, слухаючи цей випуск ви не їсте. Бо ми будемо говорити про той самий не вельми приємний самостійний світ всередині вас. Так, про глистів.
Хоча Україна не має спекотного клімату та проблем з санітарними умовами (в регіонах, які не зруйнувала війна), у нас розповсюджена "глистофобія".
Якщо в домі тварини — глистів ганяють і їй, і дитині, і дідусю, і сусіду, який зайшов "просто спитати". Глистів шукають в різних аналізах і лікують навіть тоді, коли це немає жодного сенсу.
І ми б не робили цей подкаст, але такий підхід шкодить!
З дитячою інфекціоністкою Оленою Луцькою ми говоримо про таке:
Чому профілактика глистів іноді шкідливіша за глистів;Які аналізи дійсно ефективні й коли потрібні;Як себе убезпечити від гельмінтів;Чому їхня гіпердіагностика також небезпечна.

"Від вуглеводів товстішають".
"Молочка затримує воду".
"Навіть фрукти треба обмежувати".
"Жирне - це погано".
Такі стереотипи про харчування зіпсували життя та й здоров'я багатьом людям. А от схуднути допомогли далеко не всім. Не те що схуднути – навіть втримати бажану вагу.
Чому варто нарешті відмовитися від цих нісенітниць, в чому небезпека марафонів схуднення та чому деякі люди припиняють втрачати вагу, навіть якщо їдять мало?
Про це ми поговорили з лікаркою-дієтологинею Ганною Пархоменко.

Адвокатка Олена Бабич поділилась у соцмережах історією вдови військового, яка хотіла народити дитину від свого загиблого чоловіка. Перед тим, як чоловік пішов на фронт, він здав сперму на кріоконсервацію та оформив всі необхідні документи. 
Однак вдові, яка мала довіреність на розпорядження біоматеріалом чоловіка, у штучному заплідненні відмовили. "Нещодавно наші законодавці так сильно переймались за фінансову складову кріоконсервації біологічного матеріалу військовослужбовців, що прийняли закон, яким… заборонили використовувати сперму військового після його загибелі (!). З березня клініки будуть зобовʼязані її утилізовувати", – пояснила адвокатка.
Після того, як правка номер 75 набула розголосу, з'явилися аргументи, що “закон не так прочитали” і йдеться не про утилізацію, а про перехід на інше фінансування. 
Ця історія викликала серйозний суспільний розголос та обговорення.
Цей епізод подкасту записувався за кілька днів до того, як після активних обговорень, 7 лютого Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт 10448, який дозволяє зберігання і використання заморожених репродуктивних клітин загиблих військових.
Відтепер у разі загибелі репродуктивні клітини військового безоплатно зберігатимуться у кріобанку протягом трьох років. У разі необхідності цей термін зможе продовжити довірена особа.
Свій погляд на попередню версію законопроєкту, а також можливі перспективи та важливість репродуктивної політики ми попросили викласти ембріологиню Ольгою Малютою.