Хроніки економік‪и‬ Українська правда

Україну сьогодні захищає понад 1 мільйон воїнів, завдяки зусиллям яких економіка продовжує функціонувати, а бізнес - працювати та заробляти гроші. Чимало підприємців усвідомлюють це та відчувають свій обов'язок перед захисниками та захисницями, який проявляє через ветеранські політики. 
Бізнес зацікавлений в інтеграції ветеранів навіть більше, ніж держава. Вже сьогодні підприємці скаржаться на дефіцит робочої сили та складнощі у закритті вакансій. 
Попри те, що велика війна все ще триває, вже сьогодні з війни - з різних причин - починають повертатися ветерани. Тому українські компанії вже активно працюють над розробкою та повноцінним впровадженням власних ветеранських політик.
У цьому випуску ми поговоримо про те, з чого має складатися ветеранська політика підприємства і чи обов'язково для її впровадження компанії необхідно оперувати великими бюджетами.
Текст Богдани про ветеранські політики бізнесу читайте за посиланням.
Підтримати спільний збір «Накипіло» та фонду «Повернись живим» можете у банці за цим посиланням.
Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Куди вкласти заощадження під час великої війни? Рік тому ми вже намагалися відповісти на це запитання в одному з випусків нашого подкасту. Однак з того часу ситуація в країні та економіці кардинально змінилася.
Так, інфляція в Україні з торішніх 26% опустилася до 3,2%. І, за підсумками березня, вона була навіть нижчою, ніж у США. Валютні обмеження, які Національний банк запровадив у перші дні російського вторгнення, поступово послабилися, що відкриває більше можливостей для інвестицій. Та й офіційний курс долара з жовтня 2023 року почав “керовано коливатися”.
Зрештою, вартість грошей в українській економіці, попри високі ризики війни, суттєво знизилася. Чого чекати далі від ставок за депозитами та державними облігаціями? Чи варто вкладати гроші у золото або нерухомість? Про все це ми поговорили із засновником та президентом інвестиційної групи “УНІВЕР” Тарасом Козаком.
Підтримати збір нашого колеги Жені Руденка ви можете донатом у банку за посиланням.
Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/ 

23 квітня Національне антикорупційне бюро опублікувало кадри з помешкання міністра аграрної політики Миколи Сольського, якого підозрюють у незаконному заволодінні державними землями. Кількома місяцями раніше аналогічні звинувачення правоохоронці висунули до власника інвестиційної компанії Concorde Capital Ігоря Мазепи.
Інтерес правоохоронців до долі державних земель не випадковий, щоправда, дуже запізнілий. Після здобуття незалежності у власності держави перебувало понад 10 мільйонів гектарів сільськогосподарської землі. Зараз її залишилося близько 700 тисяч гектарів.
Куди поділася державна земля? І як наразі почувається ринок сільськогосподарських земель? Про це ми говорили із засновником Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Олегом Нів’євським.
Детальніше про справу Сольського читайте у публікації на “Економічній правді”.
Підтримайте збір “Рій помсти 24/7” фонду Сергія Притули.
Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Хоча кожен український бізнес по-своєму унікальний, проте усіх їх об'єднує своєрідна “специфіка” роботи в Україні. І, на жаль, крім постійного ризику зазнати збитків від російських ракетних атак, мова йде ще й про особливості роботи податкових та правоохоронних органів.
У 2014 році в Україні було запроваджено посаду бізнес-омбудсмена. Це посадовець, який мав стати адвокатом бізнесу у його суперечках з державними органами. Саме цій особі може поскаржитися кожен підприємець, коли податкова безпідставно блокує його податкові накладні або ж правоохоронці використовують свої владні повноваження для вимагання хабарів.
У перші години після початку великої війни державні органи, зокрема податкова та правоохоронці, здавалося, припинили чинити незаконний тиск на бізнес. Тоді був ідеальний момент для того, щоб українські підприємці та держава уклали новий суспільний договір, побудований на взаємній повазі до закону та одне одного, каже бізнес-омбудсмен України Роман Ващук. Однак, на жаль, цього так і не сталося.
У цьому випуску подкасту “Хроніки економіки” ми запитали у пана Романа, на що найбільше скаржиться український бізнес, чому податківці готові виписати мільйонні штрафи навіть за технічну помилку у декларації та що потрібно зробити, аби покращити бізнес-клімат в Україні?
Свою ненависть до агресора конвертуйте у донати Leleka Foundation, фонду “Повернись живим”, Фонду Сергія Притули, а також не забувайте донатити на інші перевірені збори та ініціативи.
Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Навесні 2024 року росіяни відновили свій енергетичний терор, знову намагаючись занурити Україну у темряву. На відміну від попередньої зими, цього разу основною ціллю терористичних ударів стала не розподільча мережа, а генеруючі потужності, зокрема теплоелектростанції.
Попри те, що теплова генерація займає не найбільшу частку в українській енергосистемі, вона відіграє дуже важливу маневруючу роль. Іншими словами, за допомогою роботи ТЕС покриваються піки споживання енергії зранку та ввечері.
Наразі окупанти знищили близько 80% потужностей компанії “ДТЕК” та усі 100% державного "Центренерго". Крім цього ударів зазнала одна з найпотужніших українських гідроелектростанцій - ДніпроГЕС.
Чи зможе вистояти енергетика і як замінити роботу ТЕС? Про це ми говорили з директором Центру досліджень енергетики Олександром Харченком.
Детальніше про наслідки ударів росіян по українській енергетиці можете прочитати у статті на "Економічній правді" "Росія продовжує нищити українську енергетику. Що чекає на Україну без ТЕС?" https://www.epravda.com.ua/publications/2024/04/12/712324/.
Свою ненависть до агресора конвертуйте у донати Leleka Foundation, а також не забувайте донатити на інші перевірені збори та ініціативи.
Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Охорона здоров'я традиційно є однією з найбільших статей видатків державного бюджету України. Попри це, українські лікарі отримують доволі низькі заробітні плати, а більшості пацієнтів державних лікарень доводиться доплачувати за "безкоштовну медицину" з власних кишень.
Таку систему Україну успадкувала від СРСР, проте з 2018 року активно намагається її виправити.
"Кінцева мета медичної реформи - зробити так, аби українці могли почуватися як люди із цивілізованого світу", - пояснює один із співавторів реформи, колишній заступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк.
У цьому випуску подкасту ми запитали у Павла, на якому етапі перебуває медична реформа? Як охорону здоров'я фінансують в інших країнах і чому для отримання якісних медичних послуг Україні потрібна ефективна судова система?
Детальніше про "сірий" ринок медичних послуг читайте у публікації за цим посиланням: www.epravda.com.ua/publications/2024/04/3/711936/
Свою ненависть до агресора конвертуйте у донати на збір “Повернись живим”, а також не забувайте донатити на інші перевірені збори та ініціативи.
Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: club.pravda.com.ua/