Батьки-засновники

Хто сформував ідею української держави та як українська нація зберегла свою ідентичність, мову та культуру попри те, що була розділена між імперіями? В подкасті «Батьки-засновники» від Українського Радіо, Наталія Соколенко та Сергій Стуканов говорять про мислителів та інтелектуалів, які в різні епохи виступали за ідею автономії та самостійної України. Тарас Шевченко, Леся Українка, Микола Міхновський, Михайло Грушевський, Петро Могила – всі вони формували ідею незалежності України.

  1. Як Грушевський РОЗБИВ НА ДРУЗКИ російську схему історії?

    6小時前

    Як Грушевський РОЗБИВ НА ДРУЗКИ російську схему історії?

    Перший президент Української народної республіки, батько нації, найвидатніший український історик. Всі ці епітети найчастіше трапляються, коли йдеться про Михайла Грушевського – одного із чільних діячів українського національного відродження 19 сторіччя та визвольних змагань 1917-21 років. Саме перу Михайла Сергійовича належить і легендарна 10-томна «Історія України-Руси» – найбільш докладна й розлога праця з історії України, коли-небудь написана однією людиною. Втім, справа – не стільки в обсязі цієї знакової монографії, скільки в тій схемі історії України, яку він створив та обґрунтував. Ключовий внесок Грушевського полягає у тому, що він аргументовано показав безпідставність зазіхань Москви на києво-руську спадщину. Впродовж сторіч – і аж дотепер – Москва виводить початки своєї історії з княжого Києва, стверджуючи, що Давня Русь начебто є не українською, а російською державою, центр якої після монгольського зруйнування Києва нібито переміщається у Володимир, а згодом – в Москву. Грушевський довів хибність цієї ідеї й обґрунтував тяглість української історії: від Русі – через козацьку добу – й до сучасної модерної України. У 26-ому епізоді проєкту «Батьки-засновники» ведучі Наталя Соколенко і Сергій Стуканов спільно з істориком Ігорем Гиричем розповідають про спадщину Михайла Грушевського. Чому його підхід до історіописання називають народницьким? Яку роль він відводив народові та державі в історії України? Які аргументи Грушевського розтрощили російську схему історії, яку придворні російські історики ладували протягом кількох сторіч? Слухайте у новому епізоді «Батьків-засновників».

    57 分鐘
  2. Совєти намагались СТЕРТИ його з історії – чим впливовий Борис Грінченко?

    1日前

    Совєти намагались СТЕРТИ його з історії – чим впливовий Борис Грінченко?

    «Української мови ніколи не існувало, не існує і бути не може, тому що це тільки говірка російської мови!» – ключова теза російської пропаганди, яку активно використовувала Московія впродовж сторіч задля заперечення природного права українців на власну культуру й освіту. «Є хороші пісні українською мовою, але вона аж ніяк не придатна для високої літератури й науки!» – ще одна теза, котру підкріплювали численними постановами та указами, які обмежували та забороняли розвиток української мови в 19 сторіччі. Відповіддю української інтелігенції на цей наратив стала марудна й клопітка праця, що була покликана документально довести багатство української мови. Протягом декількох десятиріч науковці та мовознавці на чолі із Борисом Грінченком збирали слова, аби укласти щонайповніший словник української мови й показати її придатність для творення національних літератури й культури. У 25-ому епізоді проєкту «Батьки-засновники» ведучі Наталя Соколенко й Сергій Стуканов поспілкувалися із істориком Ігорем Стамболом, аби розповісти про геніального словникаря Бориса Грінченка. За що мовознавець критикував своїх сучасників? Чому чотиритомний словник Бориса Грінченка став епохальною подією в науковому світі? Як його праця вплинула на процес націєтворення українців? Слухайте у новому епізоді «Батьків-засновників».

    1 小時
  3. Композитор і державник: праправнук Лисенка розповів про видатного предка

    2日前

    Композитор і державник: праправнук Лисенка розповів про видатного предка

    Майже сторіччя тому у своєму есеї «Душа і пісня» український філософ ХХ сторіччя Микола Шлемкевич зазначив, що впродовж багатьох сторіч українська душа проявляла себе щонайглибше не через тексти чи публіцистичні трактати, а через музику та пісні. «Пісня – це протоплязма нашої душі, її праматерія, в якій вона народжується, росте, розцвітає, в'яне і вмирає», – писав Микола Шлемкевич. Зважаючи на це зауваження, проєкт «Батьки-засновники» не був би повним, якби місця у нім не знайшлося для найвидатнішого українського композитора і диригента Миколи Лисенка. Який не просто підніс українську музичну культуру до всесвітнього рівня, але й спромігся інтегрувати українські народні співи й мелодії до класичної музики. Багаторічний збирач фольклору і колекціонер народної творчості, він зробив їх частиною репертуару великої сцени. Українська спрямованість та ідентичність посідали у творчості Лисенка першорядні щаблі. У 24-ому випуску проєкту «Батьки-засновники» ведучі Сергій Стуканов і Наталя Соколенко зустрілися із праправнуком видатного композитора, диригентом Миколою Лисенком, аби поговорити про його легендарного пращура. Як Микола Лисенко змінив характер гоголівського Тараса Бульби під час створення однойменної опери? З якою метою Микола Лисенко поклав музику на майже всю спадщину Тараса Шевченка? Й яким був його вплив на процес національного пробудження та державотворення українців? Слухайте у новому епізоді «Батьків-засновників».

    46 分鐘
  4. «Тарасівець», лікар, міністр та мер Одеси: що Іван Липа зробив для України?

    3日前

    «Тарасівець», лікар, міністр та мер Одеси: що Іван Липа зробив для України?

    Попри розхожі стереотипи про те, що ідеологи української самостійності походять як не зі Львова, то з Києва, насправді сонм діячок та діячів, яких можна іменувати батьками-засновниками України, подарував нам буквально кожен край, зокрема, й Крим. Двадцять третій епізод проєкту «Батьки-засновники» присвячено одному з найяскравіших уродженців Криму Іванові Липі. Лікар за освітою, він за студентських часів, що минули у Харкові, став співзасновником молодіжної політичної організації «Братерство тарасівців», члени якої заприсяглися втілити у житті ідеали Тараса Шевченка щодо вільного та самостійного розвитку української нації. У програмовому документі «Символ віри молодих українців» братчики проголосили амбітну програму, в якій лишень на пів кроку спинилися від мети створення незалежної України. У двадцять третьому епізоді подкасту «Батьки-засновники» ведучі Наталя Соколенко і Сергій Стуканов поспілкувалися з істориком Ігорем Стамболом, аби розповісти про видатного громадсько-політичного діяча кінця 19 – поч. 20 сторіччя. Яку мету ставили перед собою члени «Братерства тарасівців»? Як так трапилося, що саме Іван Липа став мером Одеси після революції 1917 року? Які ідеї поширював Іван Липа у своїх політичних казках для дорослих? Слухайте у новому епізоді «Батьків-засновників».

    5 分鐘
  5. Як Федір Вовк довів, що ми не «один народ», та яку ціну за це заплатив?

    4日前

    Як Федір Вовк довів, що ми не «один народ», та яку ціну за це заплатив?

    Без перебільшення можна сказати, що проголошення незалежності Української народної республіки в 1917 році готувалося протягом ХІХ сторіччя. Історики довели окремішність української історії; фольклористи зібрали тисячі народних пісень, показавши багатство народної творчості; письменники та словникарі кристалізували літературну мову, продемонструвавши її відрубність з-поміж слов’янських мов.Зрештою, вагоме слово сказала й новонароджувана наука про людські типи – антропологія. Адже яка ще наука спроможна докладніше довести, що український народ – це не вигадка кабінетних учених і не частина російського (або польського) етносів? У цьому епізоді подкасту «Батьки-засновники» ведучі Сергій Стуканов і Наталя Соколенко запросили антропологиню Олену Таран, аби розповісти про видатного етнографа та антрополога Федора Вовка. Залучивши багатий матеріал, він довів, що українці найближче подібні до південно-слов’янського антропологічного типу й аж ніяк не є «аднім народом» із росіянами та білорусами.

    45 分鐘
  6. Леся Українка: якою могла бути Українчина Україна? | Оксана Забужко

    5日前

    Леся Українка: якою могла бути Українчина Україна? | Оксана Забужко

    Геніальна драматургиня, яка піднесла українську літературу на світовий рівень. Громадська діячка, яка заопікувалася українською справою у найважливіший період українського національного відродження 19 сторіччя. Феміністка, яка повстала за права жінок. Лариса Косач – донька Олени Пчілки й племінниця Михайла Драгоманова – змалечку усвідомила свою національну ідентичність й невипадково обрала собі промовистий псевдонім, яким послуговувалася все життя, – Леся Українка. Ім’я, прибравши собі яке, вона маніфестувала належність до великої української нації, що повставала на арену історії як окремішня самобутня політична одиниця.У двадцять першому випуску проєкту «Батьки-засновники» ведучі Сергій Стуканов і Наталя Соколенко запросили до слова знамениту українську письменницю, авторку проникливої монографії про Лесю Українку – Оксану Забужко. Який образ України постає у творах Лесі Українки? Чому вона часто порівнює Україну із давньою Грецією? Який вплив справила письменниця на процес українського націєтворення? Про це – у новому випуску подкасту «Батьків-засновників» від Українського Радіо.

    1 小時 7 分鐘
  7. Як Іван Франко створив сучасну Україну та українців?

    5日前

    Як Іван Франко створив сучасну Україну та українців?

    Наприкінці XIX сторіччя українці були розділеною поміж двома імперіями селянською нацією. Вищі прошарки суспільства зазнали полонізації та русифікації й здебільшого брали участь у творенні чужих національних або імперських проєктів. Вибір був досить банальний: здійснити стрибок в останній вагон цивілізаційного потягу або назавжди зникнути як народ. За цих умов на арену історії вийшов поет, який став справдешнім пророком і вказав шлях Україні: «Модернізуйся або помри!» Цим національним пророком став Іван Франко. Видатний мислитель, він усвідомив хибність орієнтації на минуле, й закликав до формування модерної української нації. В двадцятому епізоді проєкту «Батьки-засновники» ведучі Сергій Стуканов і Наталя Соколенко спілкуються з професором історії Ярославом Грицаком. Як Франко об'єднав підросійську та підавстрійську частини України? Які ідеї вкладав в свої твори? Про що застерігав нащадків? Слухайте у подкасті.

    1 小時 7 分鐘
  8. Як галичани усвідомили себе українцями і до чого тут «Руська трійця»?

    11月15日

    Як галичани усвідомили себе українцями і до чого тут «Руська трійця»?

    Після 1919 року та проголошення соборністі України, виникає питання про те, як так трапилось, українці впродовж сторіч були розділені між двома імперіями – Російською та Австро-Угорською. Українців впродовж років пригноблювали і росіяни, і поляки. У наших предків забирали права на елементарну освіту, культуру й релігію рідною мовою. Але як українці все ж спромоглись усвідомити свою спільність, а також зберегти пам’ять про спільну історію та поставили на меті формування єдиної нації та держави? Одним з тих, хто був рушієм змін в цих питаннях був священник, учитель та літератор Маркіян Шашкевич. Він у юному віці разом з однодумцями – Іваном Вагилевичем та Яковом Головацьким – заснував невеличкий, але надзвичайно потужний гурток – Руську трійцю (терміном «руський» на Галичині іменували тоді аж ніяк не росіян, а – українців, підкреслюючи їхній тисячолітній зв’язок з Давньою Руссю). Літературна й просвітницька місія Руської трійці, хоч була нетривалою в часі, але запалила на Галичині потужне вогнище, що його підхопили й піднесли нащадки першопрохідців. У новому епізоді подкасту «Батьки-засновники» ведучі Сергій Стуканов та Наталя Соколенко поспілкувалися з краєзнавцем Миколою Процівом, аби зазирнути за лаштунки тодішньої підавстрійської України. Які ідеї гуртківці заклали до першої друкованої збірки українською мовою – «Русалки Дністрової»? Як вони усвідомили свою єдність із українцями під Росією й як вбачали шлях до возз’єднання? Шукайте відповіді у черговому випуску подкасту «Батьки-засновники».

    38 分鐘

簡介

Хто сформував ідею української держави та як українська нація зберегла свою ідентичність, мову та культуру попри те, що була розділена між імперіями? В подкасті «Батьки-засновники» від Українського Радіо, Наталія Соколенко та Сергій Стуканов говорять про мислителів та інтелектуалів, які в різні епохи виступали за ідею автономії та самостійної України. Тарас Шевченко, Леся Українка, Микола Міхновський, Михайло Грушевський, Петро Могила – всі вони формували ідею незалежності України.

「Суспільне Мовлення」的更多內容

你可能也會喜歡