Харківські історії з Філіппом Диканем

Накипіло
  • 0.0 (0)
  • इतिहास
  • सप्ताह में अपडेट होता है

Програмa «Харківські історії з Філіппом Диканем». Про те, яким Харків був, є та буде. Розповідаємо історії з минулого міста та говоримо про сучасність і майбутнє Харкова.

  1. 3 दिन पहले

    Віктор Кирпичов. Організатор і перший ректор двох політехів

    Герой цього випуску «Харківських історій» — засновник і перший ректор двох політехнічних вишів (харківського й київського), видатний механік, інженер та організатор науки, а також розробник вищої професійної освіти в російській імперії Віктор Львович Кирпичов (8 жовтня 1845 — 20 жовтня 1913). Людина із сім’ї військового інженера, де всі його брати були військовослужбовцями, він розпочинав таку саму кар’єру, але змінив її на цивільну — і став генералом, хоч і, на відміну від трьох братів, єдиним невійськовим. Усе життя Кирпичов займався точними науками й організацією виховання високоосвічених спеціалістів-інженерів, але не був сухарем: наполягав, що інженер повинен мати розвинену уяву, бо інакше буде не інженером, а ремісником. Про видатну постать Віктора Кирпичова поговорили з гостем програми «Харківські історії» — начальником методичного відділу й доцентом катедри українознавства, культурології та історії науки НТУ ХПІ Сергієм Радогузом.

    45 मिनट

  2. 5 दिन पहले

    Майк Йогансен. Людина, яку не можна було не любити

    Майк Йогансен — один із найяскравіших прозаїків і поетів епохи Розстріляного відродження, або «наших 20-х», як уважає доречнішим називати цей період його дослідниця Ярина Цимбал. Та й людиною Йогансен був далеко не пересічною: поліглот і ерудит, гуморний, спортивний, бешкетний, богемний — чимало сучасників писали, що захоплювалися ним, а то й закохувались у нього. Якщо вже проводити логіку назви того покоління як відродження, то Майк Йогансен, мабуть, найбільше скидався на героїв власне епохи Відродження, іще того, європейського. Про непересічну постать Майка Йогансена на честь 130-річчя із дня його народження у програмі «Харківські історії» поговорили з дослідницею «наших 20-х» та українського авангарду Яриною Цимбал.

    47 मिनट

  3. 13 अक्टू॰

    Сто сорок років Харківському політеху

    Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», який досі часто називають просто політехом, відзначив 140-річчя з дня створення. 27 вересня (за новим стилем) 1885 року відбулося урочисте відкриття другого в Україні (після львівського) та другого в російській імперії (після петербурзького) політехнічного вишу. Правда, тоді він іменувався практичним технологічним інститутом. Від ідеї відкриття у Харкові технічного вишу до її втілення минуло п’ятнадцять років, за які ідея не завжди мала підтримку. Чому саме Харків став містом, де відкрили технологічний інститут? Хто сприяв відкриттю, а хто був проти? Як організатор і перший директор політеху Віктор Кирпичов відбирав перших викладачів? Чим харківський виш відрізнявся від петербурзького, за зразком якого його бачили столичні бюрократи? Про це у свіжому випуску програми «Харківські історії» говорили з начальником методичного відділу й доцентом катедри українознавства, культурології та історії науки НТУ ХПІ Сергієм Радогузом.

    41 मिनट

  4. 3 अक्टू॰

    Олександр Потебня. Могутня, але малознана постать

    Олександр Потебня — науковець зі світовим ім’ям. Двадцять другого вересня виповнилося 190 років із дня його народження.Видатний мовознавець, який заклав основи українського мовознавства, засновник Харківської лінгвістичної школи, фольклорист, етнограф і філософ. Нині його ім’я має Інститут мовознавства Національної академії наук України. Однак нечисленні дослідники життя і діяльності науковця у своїх працях неодмінно нарікають, що «про життя Потебні ми знаємо надзвичайно мало». Хоч як дивно, те саме певною мірою можна сказати й про діяльність Олександра Опанасовича.Цей випуск «Харківських історій» не претендує на заповнення прогалин у біографії науковця, але про деякі етапи життя видатного мовознавця Олександра Потебні нагадали разом із Олександром Ребрієм — завідувачем катедри перекладознавства імені Миколи Лукаша, доктором філологічних наук, професором та академіком Академії наук вищої школи України.

    46 मिनट

  5. 23 अग॰

    Іван Сірко. Харківський полковник і завойовник Харкова. Частина ІІ

    Кошовий отаман і харківський полковник Іван Сірко — відома історична постать і непересічна особистість, мітологізована вже сучасниками, але настільки потужна й шанована досі, що її ім’я має харківська 92 окрема штурмова бригада. Цей козацький полководець став героєм двох епізодів програми «Харківські історії». Першу частину можна послухати за посиланням. Чому запорозький кошовий прийшов на Слобідщину? Як саме Іван Сірко уславився як харківський полковник? Чому він підняв повстання проти московської влади й пішов зі Слобожанщини? «Нужда закон міняє», або Сірко міняв політичні погляди — чи можна нині дорікати йому за це? Як закінчив свої дні легендарний отаман? Про це в другій частині випуску «Харківських історій», присвяченого Іванові Сірку, ми говорили з доктором історичних наук і доцентом Національного університету «Києво-Могилянська академія Володимиром Маслійчуком.

    32 मिनट

  6. 15 अग॰

    Іван Сірко. Герой Азова, не Дюнкерка. Частина І

    Кошовий отаман і харківський полковник Іван Сірко — відома історична постать і непересічна особистість, мітологізована вже сучасниками, але настільки потужна й шанована досі, що її ім’я має харківська 92 окрема штурмова бригада. Цей козацький полководець став героєм двох епізодів програми «Харківські історії». Чи справді Іван Сірко народився у Мерефі під Харковом? Із чого починався його шлях? Чи допомагав Сірко французьким мушкетерам відвойовувати Дюнкерк і вчився у Сорбонні? Де насправді він уславився як вправний ватажок і талановитий полководець? Чи писав разом з іншими козаками листа турецькому султанові? Чи був кошовий отаман узагалі освіченою людиною? Про це в першій частині випуску «Харківських історій», присвяченого Іванові Сірку, ми говорили з доктором історичних наук і доцентом Національного університету «Києво-Могилянська академія» Володимиром Маслійчуком.

    28 मिनट

  7. 11 अग॰

    Харківська фортеця XVII століття

    Якою була Харківська фортеця перших десятиліть від заснування? Хто заснував першу фортецю і чому вона видалася невдалою? Чи виконувала свої функції перебудована фортеця? Наскільки потужною вона була? Хто дошкуляв першим поселенцям і загрожував фортеці? Які взаємини були всередині між козаками й служивими людьми — московитами? Як до неї ставилися сусіди-чугуївці? Як змінювалася фортеця? Коли вона занепала? Про все це в програмі «Харківські історії» поговорили з дослідником історії Слобідської України Андрієм Парамоновим.

    41 मिनट

  8. 21 जुल॰

    Микола Гредескул: від радикального кадета до червоного професора

    Микола Андрійович Гредескул (1865–1941) був не просто юристом, фахівцем із цивільного права й деканом юридичного факультету Харківського імператорського університету. Вій був іще й політиком, якого хитало з лівого флангу на правий і назад. Узагалі життєвий шлях Гредескула був звивистим: отримавши диплом кандидата природничих наук, він перекваліфікувався на правника, почав викладати на юридичному факультеті Харківського університету й став його деканом. За політичну діяльність його відправили на заслання, звідки він повернувся депутатом Державної думи. Після більшовицького перевороту прийняв нову владу, яка спочатку обмилувала його, потім відвернулася від нього, а тоді й репресувала. Про дивовижні виверти долі Миколи Андрійовича Гредескула, від дня народження якого другого травня виповнилося 160 років, у програмі «Харківські історії» поговорили з виконувачем обов’язків директора Музею історії Музейного комплексу ХНУ імені В. Н. Каразіна Олександром Новаком.

    46 मिनट
सभी देखें (127)

परिचय

Програмa «Харківські історії з Філіппом Диканем». Про те, яким Харків був, є та буде. Розповідаємо історії з минулого міста та говоримо про сучасність і майбутнє Харкова.

जानकारी

Накипіло से और अधिक