ЛітМузей про музей

Накипіло
  • 0,0 (0)
  • KNJIGE
  • SVAKOG TJEDNA

Що таке музей і чому майбутнє не формується без пам'яті про минуле? Чи потрібна зараз нам література та культура читання, і як за допомогою музеїв та мистецьких резиденцій відкривати інший «5 Харків»? Про все це поговоримо з музейниками та гостями Харківської резиденції «Слово» у програмі «ЛітМузей про музей». Ведучі — Олена Руда та Олексій Юрченко.

  1. 10. 08. 2023.

    ЛітМузей про музей №22 — Сковорода у стилі реґі

    У Харкові готують новий музичний альбом, який буде вкрай незвичним. Сергій Жадан, Юрій Гуржи, Ірена Карпа, Олег Каданов та інші заспівали пісень за текстами Григорія Сковороди в стилі реґі. До альбому ще й знімають кліпи.  Про неординарну ідею покласти вірші мандрівного філософа на таку екзотичну музику, коли заплановано вихід альбому й чи можна буде послухати реґі-Сковороду наживо — поговорили з учасником проєкту ScovoroDans, музикантом, композитором, диджеєм, письменником, харків’янином, який років тридцять мешкає у Берліні, — Юрієм Гуржи.

    34 min

  2. 22. 06. 2023.

    ЛітМузей про музей №21 — Кінець автономії Слобідської України

    У попередніх програмах з істориком, професором Києво-Могилянської академії Володимиром Маслійчуком ми говорили про виникнення слобідських полків у другій половині XVII століття і про перші спроби їх реформувати з боку царського уряду. У цій програмі ми говоримо про остаточне скасування автономії Слобідської України імператрицею єкатєріною II. У якому стані були слобідські полки напередодні уцарення єкатєріни? Корупція, оборудки, свавілля — як імперська влада скористалася вадами слобідської старшини? Хто такий Прокопій Коневицький і яка його роль у скасуванні слобідського устрою? Що розслідувала й до чого дійшла комісія Євдокима Щербініна на Слобожанщині? Чи були протести проти реформувань? Як вплинуло на історію Слобожанщини скасування традиційного устрою?

    39 min

  3. 09. 06. 2023.

    ЛітМузей про музей №20 — Вахтанґ Кебуладзе та Вікторас Бахметьєвас

    Як впливає історична пам’ять на формування і самоусвідомлення націй? Чому деякі країни Європи, здається, забули про історичний досвід співіснування із росією? Нарешті, коли ця держава перестане бути імперією? Про це поговорили з гостями Харківського літмузею, а саме — з філософом, публіцистом, перекладачем і доктором філософських наук Вахтанґом Кебуладзе й філософом, доктором філософії, викладачем, перекладачем і директором Центру Еммануеля Левінаса в Каунасі (Литва) Вікторасом Бахметьєвасом.

    33 min

  4. 03. 06. 2023.

    ЛітМузей про музей №19 — Як звучить Україна за кордоном

    У Харкові відкрилася виставка The War Is Not Over Yet («Війна ще не закінчилася»), що присвячена журналістам, які загинули під час повномасштабного вторгнення. Вона розповідає історії українських і закордонних журналістів, яких убили, поранили або викрали від початку повномасштабного вторгнення. Про це розказала співорганізаторка виставки — представниця Українського ПЕН-клубу Тетяна Терен. «Ми маємо окрему ініціативу — вона дістала назву In solidarity with Ukraine. Й от у межах цієї ініціативи ми привозимо авторів — письменників і журналістів — з інших країн подивитися і відчути, що відбувається в Україні. Цього разу до України приїхав наш колега Томіца Байcич — хорватський поет і президент Хорватського ПЕНу. У Харкові літератор ніколи не був. З одного боку, Байcичу стало цікаво подивитися на виставку, бо він хоче відтворити такий формат у Загребі — розповісти про те, що відбувається в Україні. З іншого боку, ми також показували поетові Салтівку й місто загалом, щоб він бачив, що роблять окупанти з нашими містами й нашим життям».

    33 min

  5. 29. 05. 2023.

    ЛітМузей про музей №18 — Остап Сливинський

    «Я щасливий, що місто настільки ожило, що воно таке рухливе й жваве. Для мене Харків — це місто, яке показує приклад. Воно є собою, воно не мусить бути нікому прикладом, просто показує те, наскільки стійким є місто, якщо мешканці за нього вболівають, дуже глибоко себе з ним ідентифікують», — каже Остап. Про культуру, пропаганду, ідентифікацію людей, життя в Україні та про те, чому Остап вирішив стати новим резидентом, говоримо в новому випуску програми «Літмузей про музей» на Радіо «Накипіло».

    41 min

  6. 18. 05. 2023.

    ЛітМузей про музей №17 — Родомир Мокрик

    У Харкові відбулася презентація книжки Радомира Мокрика «Бунт проти імперії: українські шістдесятники» Вона пропонує читачеві мандрівку в мікросвіт українських шістдесятників — молодих людей, які творили нову культуру в час хрущовської «відлиги». Заглиблення у світ, який усупереч правилам совєцького тоталітарного режиму засновувався на принципах солідарності, взаємопідтримки й поваги між непересічними молодими талантами. Детальніше про це — слухайте в новому етері програми «Літмузей про музей» на Радіо «Накипіло».

    42 min

  7. 12. 05. 2023.

    ЛітМузей про музей №16 — Тамара Горіха Зерня

    «Я впевнена, що книгу екранізують. У нас і на Заході інтерес справді є, багато режисерів і людей, пов'язаних зі світом кіно, мені про це говорять. Я їм довіряю»У Харкові відбулася літературна зустріч з українською письменницею і лавреаткою Шевченківської премії 2022 року Тамарою Горіха Зерня. Її книжка «Доця» здобула Шевченківську премію і відзнаку «Книга року BBC». Роман переклали польською, латиською, македонською, іспанською, німецькою та англійською мовами.Про літературу, війну, життя і поїздку до Харкова Тамара розповіла в новому випуску програми «Літмузей про музей» на Радіо «Накипіло».

    35 min

  8. 05. 05. 2023.

    ЛітМузей про музей №15 — Виставка «Антитекст»

    В умовах нав’язування чужої культури як панівної ті тексти, що виходять за її межі, стають «антитекстами» і підлягають знищенню. Це призводить до втрати культурної пам’яті, яку передають через тексти. У совєцький період українська культурна спадщина, що не вписувалася у межі офіційної доктрини, існувала в «захованому» стані. Совєцька влада знищувала тексти чи ховала у спеціальних фондах без доступу широкому загалові, переслідувала їхніх авторів, карала за знання про ці тексти. Ті, хто наважувався такі тексти зберігати, мусили теж їх ховати, щоб колись мати можливість передати культурну пам’ять наступним поколінням. ХХ століття, як і ХХІ, починалося для України боротьбою за виживання нації, за право на самоідентифікацію. Прикметно, що за сто років у нас не змінився ворог у цій боротьбі, що свідчить не тільки про його нав’язливу імперську ідею, але й про наші «провали в пам’яті». Виставка покликана показати, як оприявлювалася культурна пам’ять українців упродовж останніх ста років, що забезпечувало українцям «згадування» після повного «забування» та як Україні сьогодні працювати із сенсами, матеріальні носії яких нині фізично знову заховано — і знову від російської імперської загрози. Виставка не передбачає експонування музейних предметів. Натомість будуть конструкції з текстами-історіями про них. Так автори хотіли б ще раз наголосити на тому, що українська культурна спадщина сьогодні під загрозою, музеї евакуюють чи консервують свої колекції в підвальних сховищах, зважаючи на випадки руйнувань від ракетних обстрілів будівель музеїв чи пограбування колекцій російськими військами на тимчасово окупованих територіях.

    35 min
Pogledajte sve (22)

Opis

Що таке музей і чому майбутнє не формується без пам'яті про минуле? Чи потрібна зараз нам література та культура читання, і як за допомогою музеїв та мистецьких резиденцій відкривати інший «5 Харків»? Про все це поговоримо з музейниками та гостями Харківської резиденції «Слово» у програмі «ЛітМузей про музей». Ведучі — Олена Руда та Олексій Юрченко.

Informacije

Više od: Накипіло