Станція «Держпром»

Накипіло
  • 0,0 (0)
  • POLITIQUE
  • CHAQUE SEMAINE

Це — Станція «Держпром». Подкаст про воєнний Харків. Місто, що живе, працює, захищає, допомагає, не спить ночами, рахує ракети, лікує, воює, ремонтує і знову живе. Ми розповідаємо про людей, завдяки яким Харків стоїть. Якщо ви далеко від рідного міста… Або лишаєтеся тут, попри все… Якщо хочете почути, як звучить нині Харків — рушаймо. Це — станція «Держпром». Репортажі та історії з Харкова. Я — Марія Малевська, Я — Олександр Бринза.

  1. -7 H

    Там, де вдруге вчаться ходити

    Чи бачили ви колись, як виготовляють протези? Чи вистачає Україні фахівців у цій галузі та підприємств, які мають потужності виробляти протези? Адже кількість людей із ампутаціями — і цивільних, і головно військовослужбовців — в Україні сьогодні безпрецедентна. Відкритих даних про такі поранення серед армійців немає, але є цифра у звіті Всесвітньої організації охорони здоров’я: понад 100 тисяч ампутацій зробили в медичних закладах України від початку повномасштабного вторгнення. Інші дані свідчать, що ця цифра може бути більшою за 120 тисяч ампутацій. Наш новий репортаж із Полтави. До тамтешнього військового шпиталю відправляють поранених із ампутаціями з Харкова після стабілізації стану. Військові медики зі свого боку мають серед партнерів велике протезне підприємство в Полтаві та власні стаціонар і реабілітаційне відділення. Рушаймо.

    24 min

  2. 11 DÉC.

    Евакуаційний потяг з фронту

    Наш свіжий репортаж із медичного евакуаційного потяга, яким перевозять поранених із прифронтових шпиталів у тилові медичні заклади. Це спільний проєкт Командування Медичних сил та Укрзалізниці. Уявіть собі звичайні вагони, якими ви багато разів їздили, тільки всередині вони схожі на лікарняну палату. Один із вагонів у таких потягах може бути реанімаційним: тут — непритомні поранені, замість яких дихає обладнання; стан цих бійців удалося стабілізувати для їх транспортування. Хто обслуговує такі потяги, чи можна робити операцію на ходу, чим відрізняється робота медсестри в шпиталі й евакуаційному вагоні — про все це дорогою будемо розпитувати самих медиків. Попереду — багато годин дороги. Рушаймо.

    16 min

  3. 4 DÉC.

    Ангели Харківщини

    Назавжди - 11, назавжди - 6, назавжди - 2 місяці. У Харкові відкрили виставку портретів дітей, яких вбила росія. Її ініціаторкою стала матір загиблого 11-річного Марка, Тетяна Матяш-Мирна. Марко загинув у жовтні 2024го на Салтівці. Кадри з похорону цієї дитини - точно одні з найжахливіших, що світ колись взагалі бачив: матір через чисельні травми не змогла бути на кладовищі і прощалася із власною дитиною телефоном, який біля дитячої труни тримав батько. Ідею Тетяни створити виставку «Ангели Харківщини» підтримали Харківська правозахисна група та обласна прокуратура. Й ось, у приміщенні Медіахабу у 5 підʼїзді Держпрому тепер висять світлини з портретами загиблої малечі. Найменшій дитині на цій виставці - лише 2 місяці. Є тут і портрет 13-річного Антона з Чугуєва, який став першою дитиною, яку росія вбила під час повномасштабного вторгнення - у перші ж хвилини 24го лютого 2022го. Наша сьогоднішня програма - про невимовний біль рідних і рішучість правозахисників довести у міжнародному трибуналі ці злочини. Рушаймо.

    15 min

  4. 28 NOV.

    Біопринтер, що друкує штучну шкіру

    Друкувати штучні шкіру, рогівку ока, хрящі й кістки вчаться науковці разом зі студентами в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна: у виші з’явився єдиний у Східній Європі біопринтер. Тепер тут мріють про створення університетської клініки. Адже такі надсучасні технології дають змогу, наприклад, вирощувати клітини міокарда, допомагаючи так тим, хто переніс інфаркт. Або ж надрукувати ракову клітину чи пухлину й проводити вже на цьому, штучному, матеріалі дослідження, шукаючи ліки проти раку. Свіжий випуск подкасту «Станція “Держпром”» про унікальну лабораторію та унікальних харківських науковців, які попри обстріли й проблеми зі світлом, водою та опаленням роблять неймовірні дослідження. Запевняємо вас: зараз ви потрапите в майбутнє. Рушаймо!

    19 min

  5. 25 NOV.

    Швейна рота

    Вони відшили понад 300 тисяч одиниць адаптивного одягу для поранених бійців. Вони шиють удома, в офісах, школах, лікарнях, швейних цехах та укриттях — усюди, де можуть. Вони — «Швейна рота». Хоча за своєю нинішньою чисельністю цей волонтерський рух тепер швидше не рота, а батальйон чи навіть полк. Ініціатива об’єднує уже понад 800 волонтерок і волонтерів у різних містах та країнах — аж до Канади. Вони шиють адаптивний одяг — те, чого потребують нині майже всі поранені. Футболки, штані, гуді, спіднє, шкарпетки, які вдягають не звичним способом, а через застібки по боках. Надсилають усе це безплатно. Замовити такий одяг можна одним клацанням на їхньому сайті. А ще — розносять по палатах шпиталів, додаючи до одягу обійми та смаколики. Наш новий репортаж про харківський осередок «Швейної роти». Ми побували вдома в однієї з кравчинь та у військовому шпиталі. Рушаймо.

    15 min

  6. 20 NOV.

    Швейна рота

    Вони відшили понад 300 тисяч одиниць адаптивного одягу для поранених бійців. Вони шиють удома, в офісах, школах, лікарнях, швейних цехах та укриттях — усюди, де можуть. Вони — «Швейна рота». Хоча за своєю нинішньою чисельністю цей волонтерський рух тепер швидше не рота, а батальйон чи навіть полк. Ініціатива об’єднує уже понад 800 волонтерок і волонтерів у різних містах та країнах — аж до Канади. Вони шиють адаптивний одяг — те, чого потребують нині майже всі поранені. Футболки, штані, гуді, спіднє, шкарпетки, які вдягають не звичним способом, а через застібки по боках. Надсилають усе це безплатно. Замовити такий одяг можна одним клацанням на їхньому сайті. А ще — розносять по палатах шпиталів, додаючи до одягу обійми та смаколики. Наш новий репортаж про харківський осередок «Швейної роти». Ми побували вдома в однієї з кравчинь та у військовому шпиталі. Рушаймо.

    15 min

  7. 14 NOV.

    Як «Гострі картузи» боронять Покровськ

    Тридцять дев’ять ворожих цілей за один день. Їхній результативності на фронті позаздрить чимало великих підрозділів. Вони — одне з найменших, але водночас одне з найефективніших з’єднань, яке сьогодні нищить ворога. Наш новий випуск про групу спеціального призначення «Гострі картузи» 2 окремого загону «Омега» Нацгвардії України. Цей підрозділ родом із Харкова та складається суто з добровольців. Один із засновників «Гострих картузів», Антон Спіцин, загинув у лютому 2025 року. Його брат Олександр із побратимами продовжують боротьбу. Віднедавна до «Гострих картузів» приєдналася доброволиця Марина Воронцова — переселенка, що 2014 року виїхала з окупованої Луганщини, волонтерила в Харкові, а тепер відповідає за забезпечення і медицину «Картузів». Отже, це репортаж із Покровського напрямку фронту. Рушаймо.

    19 min

  8. 30 OCT.

    Після поранення повернувся у стрій

    Історія Михайла на псевдо Східний — справжнє диво. І не тільки тому, що він якимось чудом уцілів, діставши кулю в лоба. Його історія — сюжет із кіно ще й тому, що вже за кілька місяців після такого надважкого поранення боєць повернувся у стрій і тепер воює на Покровському напрямку фронту. Куля влучила хлопцеві в лоба, і далі якимось незрозумілим способом він удихнув її в легені. Поранення лишило слід на його обличчі, але не зупинило намірів вибити росіян із його рідної Донеччини. Підрозділ, де служить Східний, — це Перший окремий штурмовий полк. Новий випуск подкасту «Станція “Держпром”» саме про нього. Рушаймо.

    13 min
Tout afficher (116)

À propos

Це — Станція «Держпром». Подкаст про воєнний Харків. Місто, що живе, працює, захищає, допомагає, не спить ночами, рахує ракети, лікує, воює, ремонтує і знову живе. Ми розповідаємо про людей, завдяки яким Харків стоїть. Якщо ви далеко від рідного міста… Або лишаєтеся тут, попри все… Якщо хочете почути, як звучить нині Харків — рушаймо. Це — станція «Держпром». Репортажі та історії з Харкова. Я — Марія Малевська, Я — Олександр Бринза.

Informations

Plus de contenus par Накипіло

Vous aimeriez peut‑être aussi