Це було вже

Radio NV
  • 0.0 (0)
  • 歷史
  • 每星期更新

Як перетинаються минуле та сучасне — у програмі про історію з Віталієм Ляскою

  1. Різдво під забороною. Як колядували у Радянському союзі

    1日前

    Різдво під забороною. Як колядували у Радянському союзі

    Що зараз більше впливає на святкування Різдва в Україні: світова комерціалізація чи спадок радянських заборон? Наскільки доречним є перенесення звичаїв, які сформувалися понад століття тому в селах, до сучасного міського простору? Чи дідух та ялинка мають давню метрику? Що із дохристиянських традицій на Різдво збереглося досі? Як Москва забороняла Різдво та конструювала нові свята на противагу релігійним? Як колядки стали символом протесту шістдесятників? І чому українці так легко перейшли на новий календар? Про традиції українського Різдва розмовляли історик Віталій Ляска та  Ярослава Музиченко, етнологиня, журналістка, наукова співробітниця Музею Івана Гончара.

    46 分鐘
  2. Війна без мобілізації: як ми програли Росії сто років тому

    12月16日

    Війна без мобілізації: як ми програли Росії сто років тому

    Коли насправді почалася перша російсько-українська війна? Чи була Україна сто років тому політично й інституційно готова до московської агресії? Чому українські владці вірили, що конфлікт можна владнати деклараціями й переговорами? Чому Володимир Винниченко виступав проти створення регулярної української армії — і наскільки це було ідейним пацифізмом, а наскільки фатальною політичною помилкою? Як Москва маскувала агресію під “внутрішній конфлікт” і “радянську Україну” — і чому цей сценарій виявився настільки живучим? Про історичні  уроки Перших визвольних змагань говорили Віталій Ляска та  Віталій Скальський, історик, штаб-сержант 17-Ї бригади "Рейд"

    50 分鐘
  3. Трамп та уроки Будапешту-1994. Як Україна не втримала ядерний арсенал?

    12月8日

    Трамп та уроки Будапешту-1994. Як Україна не втримала ядерний арсенал?

    5 грудня 1994 року було підписано Будапештський меморандум — угоду, за якою Україна відмовилася від ядерної зброї в обмін на запевнення безпеки від США, Великої Британії та Росії. Яке ключове питання Україна мала поставити собі у 1994 році, але так тоді його і не поставила? Чому в українській та російській версіях Будапештського меморандуму згадано гарантії безпеки, а в англійській – assurаnces, тобто запевнення? Чи справді грудні 1992 року Сполучені Штати пропонували Україні членство в НАТО в обмін на ядерне роззброєння? Яку конкретну матеріальну й політичну компенсацію отримала Україна за відмову від ядерної зброї, і наскільки вона відповідала втратам? Чим позиція України відрізнялася від Казахстану та Білорусі? Чи є сенс для України тепер апелювати до Будапештського меморандуму? І як Трамп руйнує світову систему безпеки і чи можливий Будапешт 2.0. Про ядерне роззброєння України говорили історик Віталій Ляска та  Мар’яна Буджерин – докторка політології, старша наукова дослідниця Центру Белфера Гарвардської школи Кеннеді.

    52 分鐘
  4. Фінляндизація: порятунок чи пастка? Уроки для України

    12月2日

    Фінляндизація: порятунок чи пастка? Уроки для України

    30 листопада 1939 року Радянський союз розпочав наступ на Фінляндію, використавши як привід так званий «Майнільський інцидент» — обстріл радянських позицій кількома днями раніше,  у якому Москва безпідставно звинуватила фінів. Так розпочалася так звана Зимова війна, яка тривала 104 доби. Чи справді варто порівнювати ті події із російсько-українською війною? Чого тоді прагнув Сталін? Як Москва намагалася розіграти карту громадянської війни? Що допомогло Фінляндії вистояти? Які довгострокові оборонні стратегії сформувала Фінляндія після 1940-х? І чи  може сценарій «фінляндизації» бути прийнятним до України? Про Зимову війну і її уроки для України говорили історик Віталій Ляска та  Іван Гоменюк, дослідник історії, автор книги "Провісники Другої Світової"

    51 分鐘
  5. Польський король на троні і козаки у Кремлі. Смутні часи для Московії

    11月24日

    Польський король на троні і козаки у Кремлі. Смутні часи для Московії

    Нещодавно кремлівський диктатор Володимир Путін порівняв сучасну ситуацію, у якій є Росія, із Смутою. Мовляв як і на початку ХVII століття, Росія відбиває удари іноземних інтервентів і відстоює свою незалежність. Що це були за Смутні часи у яких Московія мало не згинула?  Чи справді згасання династії після смерті Федора Івановича, сина Івана Грозного, мало вирішальне значення для зворохоблення Московщини? Яку роль у Смуті відіграла Річ Посполита і чи справді Московія могла стати її частиною?  Наскільки Смуту можна трактувати як “громадянську війну” і чому московитам не вгодили свої царі? Звідки взялися Лжедмитрії і чому непримітний клан Романових переміг? Врешті як Московія встояла, перебуваючи за крок від прірви? Про Смутні часи в історії Мосовії говорили історик Віталій Ляска та Віталій Михайловський, доктор історичних наук, професор Київського столичного  університету імені Бориса Грінченка

    35 分鐘
  6. Як Варшава породила український націоналізм

    11月18日

    Як Варшава породила український націоналізм

    У листопаді 1935 року розпочався Варшавський процес, на якому судили членів Організації українських націоналістів, яких звинувачували у вбивстві міністра внутрішніх спра Польщі Броніслава Пєрацького. Чому українські націоналісти обрали тактику терору? І через серед жертв оунівських бойовиків опинилися і українці? Чи це був виключно український досвід? Як політичне насильство у Польщі стало нормою? І чи справді Галичина та Західна Волинь була окупована Польщею? І як на противагу польській владі на Заході України сформувалося громадянське суспільство? Про Організацію українських націоналістів у 1930-х роках гооворили історик Віталій Ляска та Святослав Липовецький, публіцист та письменник, автор книжки “Вбити міністра. В

    50 分鐘
  7. Українська латиниця: втрачене вікно в Європу?

    11月10日

    Українська латиниця: втрачене вікно в Європу?

    Чим лякала українська мова імперії у ХІХ столітті? Чи можна порівняти русифікацію із лінгвістичною уніфікацією, яку проводила Франція у Бретані чи Провансі? Де існувала маленька Україна на заході і чи можна порівняти український досвід із ірландським? Чи мала шанс українська латиниця і як би її впровадження змінило Україну? Невже українські міста двісті років тому говорили лише російською мовою? І яким шляхом має йти  мовна політика сучасної України: природною еволюцією чи державним втручанням. Про мову як як політичну зброю говорили історик Віталій Ляска та Ольга Казакевич, докторка історичних наук, професорка, завідувачка лабораторії історичних наук Національного центру “Мала академія наук України”.

    51 分鐘
  8. Чому українці втратили Львів? Листопадовий зрив 1918 року

    11月4日

    Чому українці втратили Львів? Листопадовий зрив 1918 року

    1 листопада 1918-го року, в останні дні Першої світової війни, оволоділи Львовом і розпочали державотворчі процеси, які незабаром увінчалися проголошенням ЗахідноУкраїнської народної республіки. У той же час розпочалася польсько-українська війна. Листопадовий зрив — революція чи переворот? Чому він став чорним лебедем для поляків? Чи справді польсько-українська війна була останньою романтичною у Європі? Як західні альянти допомогли зруйнувати ЗУНР? І чому галицькі консерватори не змогли порозумітися із наддніпрянськими соціалістами, навіть після Акту Злуки. Про Перші Визвольні змагання на Галичині говорили історик Віталій Ляска та Іван Монолатій, доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри політичних наук Карпатського національного університету імені Василя Стефаника.

    49 分鐘
查看全部 (100)

關於

Як перетинаються минуле та сучасне — у програмі про історію з Віталієм Ляскою

資料

  • 頻道
    Radio NV
  • 創作者
    Radio NV
  • 活躍年份
    2021年 - 2025年
  • 單集
    100
  • 分級
    兒童適宜
  • 版權
    © All rights reserved
  • 節目網站
    Це було вже

Radio NV的更多作品

你可能也會喜歡