ЛКП Львівське Радіо

ЛКП Львівське Радіо
  • 1.0 (1)
  • Society & Culture
  • Updated Semimonthly

ЛКП «Львівське Радіо» — місце, де перетинаються мистецтво та технології. _подкасти _події _прослуховування

  1. 4d ago

    Мистецтво боліт | Агентність торфовища: Бруно Латур і Бруно Ван Дейк | Борис Філоненко, Андрій Лінік

    У цьому епізоді говоримо про агентність місця: що означає дати голос нелюдському актору — і як мистецтво, спекулятивні методи та різні форми нарації можуть переосмислити «непрестижні» ландшафти у свідомості містян? У своїй акторно-мережевій теорії Бруно Латур відкидає звичну думку, що «діють» лише люди, а речі — просто пасивні об'єкти. Замість неї він пропонує принцип симетрії, де люди (humans) і не-люди (non-humans) можуть бути акторами у суспільстві, тобто мати вплив і змінювати щось навколо. У експозиції «Кому належить краєвид? Торфовище» у ДІМ42 ЛКП «Львівське радіо» за допомогою наративності та поєднання фото, відео, інсталяцій, коміксів тощо ми спробували надати Торфовищу Білогорща, що знаходиться в межах Львова, «голос» — а в іншій частині виставки підсвітили його захисну дію у мілітарному контексті. Гості епізоду: Борис Філоненко — арткритик, куратор, автор, дослідник коміксів, головний редактор видавництва ist publishing, куратор програмного напрямку Близькі читання у ДІМ42 ЛКП «Львівське радіо». Андрій Лінік — медіа-художник, куратор, учасник міжнародних міждисциплінарних проєктів, директор ЛКП «Львівське радіо». Олена Груба — ведуча та авторка подкасту, аспірантка кафедри філософії ЛНУ, дослідниця філософії техніки, менеджерка програмних напрямків ДІМ42 ЛКП «Львівське радіо». Подкаст «Мистецтво боліт. Торфовище» підготовлено за підтримки Українського культурного фонду та Львівської міської ради в межах ЛОТу «Відповідальність бути / Responsibility to be». #запідтримкиУКФ #ВідповідальністьБути #ResponsibilityToBe Для зручності: 00:00 — Анонс епізоду «Агентність торфовища: Бруно Латур і Бруно Ван Дейк» 00:42 — Про репрезентацію боліт у мистецтві 02:24 — Чому комікси Алана Мура є на виставці в ДІМ42? 04:27 — «Вид на Бангладеш» — інша складова «болотяної» виставки 07:12 — Бойс — один з перших художників-екоактивістів 12:29 — / кадри з виставки «Кому належить краєвид» у ДІМ42 / 14:15 — Як сучасні технології втілювали задум виставки про торфовище 16:28 — / кадри експозиції «Кому належить краєвид» в ДІМ42 / 16:48 — Oгляд аrt&science — перетину мистецтва, природи і технологій 19:44 — Чому аrt&science проєкти безпосередньо уникають болота 21:33 — Болотяний кейс в творчості художника Мартіна Голлса 22:50 — Як торфовище набуває власної агентності в мистецтві 25:02 — Є різні екології. Огляд сучасних мислителів/льок 30:05 — Мистецтво не мусить прагнути до екоактивізму. Лавлок, Ешлі та інші 32:44 — Про моторошне, приховане і болото як світогляд 35:18 — Мистецтво з екологічною повісткою апріорі дієве 39:04 — Ми препарували торфовище з мистецької і екологічної перспективи: підсумки подкасту

    Мистецтво боліт | Агентність торфовища: Бруно Латур і Бруно Ван Дейк | Борис Філоненко, Андрій Лінік

  2. Sep 16

    Мистецтво боліт. Торфовище | Сусідство. Гості — Олександр Ігнатенко та Олександра Сладкова.

    Подкаст «Мистецтво боліт. Торфовище» досліджує Торфовище як живу лабораторію й складову міського краєвиду. Головною метою є показати його екологічну та безпекову роль і підважити антропоцентричне право на ландшафт. Те, що для урбаністів виглядає "порожнім простором", для місцевих мешканців є джерелом конкретних, матеріальних практик, та щоденним краєвидом. Цей подкаст ми розпочали з ландшафту і хочемо закінчити людиною. Четвертий епізод цього відео-подкасту, ми присвятимо місцевим мешканцем Бологорща і поговоримо про повсякденне життя поруч з торфовищем у всіх його вимірах: верникулярні хижки і грядки в торфовому ґрунті, забудову Левандівки і Рясного, яка дедалі ближче підступає до межі, тліючі під землею пожежі, рослинність зі своєю впертою логікою, користь і шкоду в побуті і тисячі буденних визначень та стосунків, з яких формується колективне "знання" про це місце. Гості епізоду: Олександр Ігнатенко — директор Міського народного дому Білогорща та культурний менеджер. Олександра Сладкова — Викадачка ХША, аспірантка кафедри Конструктивної географії і картографії ЛНУ ім.Франка Експертка з міської стійкості та розвитку, управління міських проєктів, дослідниця і викладачка. З 2012 року працює у сфері урбанізму та сталого розвитку, розробляючи та реалізовуючи численні міські проєкти у Львові та інших містах України. Її досвід охоплює партисипативне міське планування, мобільність, розвиток зелених зон і парків, кліматичну адаптацію та пом’якшення наслідків змін клімату, управління поверхневими водами, теплопостачання, відходами та стічними водами, а також енергетику. У епізоді також звучать коментарі: Наталія Кузьма — авторки ініціативи створення заказника «Торфовище Білогорща» Олег Засадний — представник громадської організації «Екопростір Левандівка-Білогорща» Олена Груба — ведуча та авторка подкасту, аспірантка кафедри філософії ЛНУ, дослідниця філософії техніки, менеджерка програмних напрямків ДІМ42 ЛКП «Львівське радіо». Подкаст «Мистецтво боліт. Торфовище» підготовлено за підтримки Українського культурного фонду та Львівської міської ради в межах ЛОТу «Відповідальність бути / Responsibility to be».

    Мистецтво боліт. Торфовище | Сусідство. Гості — Олександр Ігнатенко та Олександра Сладкова.

  3. Sep 1

    Мистецтво Боліт | Кліщwatching: тривожна фауна | Гості — Юрій Прохасько та Габріел Гуштан

    Є знання, до якого можна дістатися не інакше ніж тілесним досвідом, оминаючи деякі форми природи викликають у нас миттєву відразу чи тривогу. Кліщі, невідома хаотична рослинність, висока трава, невидима підземна грибниця, черв’яки у черешнях, неоднорідна/ненадійна поверхня... усе це активує найдавніший шар тривоги перед прихованим, відрази, що нагадує нам про власну тілесність і вразливість до зарази (Paul Rozin). Торфовище є концентрацією того, що міська людина звикла вважати «незручним» чи «тривожним». У цьому епізоді говоримо про роль «тривожної фауни» в екосистемі торфовища: чому присутність кліщів є ознакою здорового середовища, і що наш страх перед ними каже про ставлення до «незручної» природи загалом? Чи екологічна обізнаність допоможе прояснити здорову межу тривоги? Де завершується дія давнього механізму захисту від «брудного» і «незнайомого» і починається культурно вивчена звичка ділити природу на «прийнятну» і «непридатну», яка маскує те, що людина сама є частиною тієї ж мережі обміну речовин, яку намагається тримати на відстані? У цьому епізоді: Юрій Прохасько — психоаналітик, груповий аналітик, германіст, перекладач, автор. Співзасновник та викладач Львівського психоаналітичного інституту ментального здоров’я, викладач у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Дійсний член Німецької академії мови та красного письменства, член-кореспондент Саксонської академії мистецтв. Автор фото на обкладинці: Валентин Кузан Габріел Гуштан — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник відділу біосистематики та еволюції, зберігач фонду безхребетних тварин, керівник Центру колективного користування науковими приладами «Педобіологія» HAH України. Дослідник фауни, морфології та екології панцирних кліщів (Acari: Oribatida). Олена Груба — ведуча та авторка подкасту, аспірантка кафедри філософії ЛНУ, дослідниця філософії техніки, менеджерка програмних напрямків ДІМ42 ЛКП «Львівське радіо». Подкаст «Мистецтво боліт. Торфовище» підготовлено за підтримки Українського культурного фонду та Львівської міської ради в межах ЛОТу «Відповідальність бути / Responsibility to be». Для зручності: 00:00 — Анонс подкасту «Мистецтво боліт. Торфовище» 00:57 — Кліщ-watching на торфовищі 03:51 — Про прадавній страх проникнення в організм 09:50 — Як правильно дістати кліща? 11:30 — Що впливає на активність кліщів? 14:58 — «Людина не може вийти поза лоно природи і поза межі культури» 18:13 — Антропоцен і його вплив на природу 21:39 — / кадри з торфовища / 22:45 — Чи може природа відновитися сама? 25:46 — Амбівалентність людського стосунку з природою 31:35 — Як захищають і відновлюють торфовища? 34:25 — Лякають, але допомагають: чим корисні кліщі? 38:27 — Олена Груба про ціль подкасту 39:56 — Драма емансипації та адаптації: чи не запізно рятувати природу? 45:24 — Увійти в стосунок не руйнуючи 47:00 — Анонс четвертого епізоду

    Мистецтво Боліт | Кліщwatching: тривожна фауна | Гості — Юрій Прохасько та Габріел Гуштан

  4. Aug 26

    Фоноклуб #4 | Вініл поміж книг | Бібліотеки на Ринку, 9 та УТОСу

    Платівки, касети та бобіни в свій час були єдиною альтернативою живому звуку та радіо. Відтак, для публічного користування створювали сховища фізичних записів, які можна об’єднати терміном «фонотеки». Зазвичай, фонотеки впроваджувались у вже існуючих збірнях носіїв інформації, тому майже у кожній львівській бібліотеці були платівки. Подкасту «Фоноклуб» вдалося знайти місця, де надалі зберігаються ці носії, та людей, які не дають їм зникнути. У третьому епізоді говоримо про те, як свого часу працювали ці фонотеки; що з ними відбувається зараз; та як працювати з цією спадщиною. У цьому випуску ведучий Костя Відмотай спілкувався з: Тетяною Пилипець — директоркою Обласної бібліотеки для юнацтва імені Р. Іваничука; Світланою Палюшок — бібліотекаркою та Данатом Латиповим — охоронцем і збирачем записів з бібліотеки Львівського обласного УТОСу. Подкаст створений ЛКП «Львівське радіо». Над епізодами працювали: Костянтин Граховецький, Павло Коряга, Ірина Гурська, Вікторія Скорохід, Дмитро Мучичка, Дар'я Князєва, Ганна Хрякова, Мирослав Трофимук та Оксана Демич. Треклист розмови: 00:24 — «Всіх кобзонів, боярських, лозу ми розбили на концертах» 01:05 — Як постали публічні фонотеки та їх роль в добу цифри 03:10 — Від тягаря старої колекції до нового розвитку бібліотеки 04:38 — «У 2010-х мене на вініли підсадив Жадан» 05:40 — Як чайна церемонія переросла в Клуб шанувальників вінілу 07:12 — Новорічна дискотека під вініли і старт реставрації бібліотеки 07:37 — 2:1 — золотий формат Клубу на його піднесенні 08:20 — Про колекцію вільної української пісні від канадських волонтерів 09:05 — Проблема якісних плівок і Вагнер як каталізатор до дії 10:39 — Концерти «Жадан і собаки» та донати, щоб розбити кобзона 11:30 — Від проєкту «Платівка на Ринку, 9» до волонтерства і фронту 12:44 — «Ресурс ще є», — Пилипець про шанс відродження вінілового клубу 14:49 — Бібліотека УТОС — ще одна публічна фонотека Львова 15:48 — Світлана Палюшок про свій шлях в бібліотеку УТОС 17:25 — Озвучені книги як колекція бобін, касет, платівок та флешок 18: 17— Начитка Біблії для УТОС — подарунок всім слухачам України 19:08 — «Вони набачато більше встигають читати, ніж зрячі». Палюшок про переваги озвученої книги 20:11 — Коли й чому зникли бобіни та касети з бібліотеки УТОС 22:02 — «Тепер в мене флешки прийшли»: про переваги аудіокниг і відсутність централізованого їх постачання 26:11 — «Індустрія пішла вперед, платівки почали вимирати», — Латипов про стихійне збереження колекцій вінілу і бобін 27:55 — Про ВІА «Струмочок» при Львівському УТОС і уривок його концерту 1976 р. запису Львівського радіо 29:12 — «Це речі, які змінили світ незрячих», — Палюшок про Музей УТОС і колекцію звукозаписів 31:30 — Про ресурси, яких бракує фонотекам для розвитку, і запрошення до наступного сезону 32:45 — Над подкастом працювали: про творчу групу

    Фоноклуб #4 | Вініл поміж книг | Бібліотеки на Ринку, 9 та УТОСу

  5. Aug 18

    Мистецтво боліт | Партисипативні міські практики: Крокуючі Лабораторії | Ігор Колесник, Юлія Куліш

    Є знання, до якого можна дістатися не інакше ніж тілесним досвідом, оминаючи розсудковий спосіб збору інформації. Крокуючі лабораторії — це якісний дослідницький підхід, що перетворює крокування ландшафтом на систематичний збір знань і безпосередній досвід проживання місця. Залучення до прогулянок експертів і експерток міждисциплінарних галузей дозволяє поєднати інформаційне та афективне: природні характеристики торфовища — з його нематеріальними вимірами, які відкриваються через запис звуку, медитацію, обмін індивідуальним досвідом під час прогулянок тощо. Як вчитись довіряти пізнанню поза кількісним збором інформації? Крокуючі Лабораторії, як практика взаємодії між людиною і природним об'єктом, який не треба «вивчати» у класичному розумінні, а з яким треба співбути. У цьому епізоді: Ігор Колесник — кандидат філософських наук, доцент кафедри культурології УКУ, вчитель та популяризатор секулярної медитації. Юлія Куліш — дослідниця психогеографії, активістка, головна редакторка медіа «Контур» із м. Донецьк Олена Груба — ведуча та авторка подкасту, аспірантка кафедри філософії ЛНУ, дослідниця філософії техніки, менеджерка програмних напрямків ДІМ42 ЛКП «Львівське радіо». Подкаст «Мистецтво боліт. Торфовище» підготовлено за підтримки Українського культурного фонду та Львівської міської ради в межах ЛОТу «Відповідальність бути / Responsibility to be». Для кращої навігації: 00:00 — Анонс подкасту «Мистецтво боліт» 01:08 — Практика крокуючих лабораторій - тема епізоду 02:40 — Французи і їхня ідея взаємодії з містом через прогулянки 05:39 — Що таке психогеографія? 09:47 — Про непередбачуване торфовище і «досвід, який отримуєш тілом» 12:57 — Проблема тілесності у філософії свідомості  14:58 — Нейрофеноменологи і втілене сприйняття 18:41 — Що таке «інтелектуальна жувачка» і чому вона заважає по-справжньому зустрічатися з простором?  24:15 — Про готовність до зустрічі з простором 25:53 — Кадри з торфовища Білогорща 26:47 — Чим корисні нотатки і записування?  30:35 — Неоклуб: шукали філософський текст і локацію для нього в Києві 36:40 — Чи варто називати торфовище тривожним? Суб’єктивні епітети 42:53 — Прогулянка Марка Фішера 45:23 — Анонс 3 епізоду подкасту «Мистецтво боліт»

    Мистецтво боліт | Партисипативні міські практики: Крокуючі Лабораторії | Ігор Колесник, Юлія Куліш

  6. Aug 11

    Фоноклуб #3 | Домашній лейбл та альтернатива на касетах | Влад Яковлєв та Костя Відмотай

    Чи купували ви музику в кіосках та магазинах? Якщо так, то тема сьогоднішнього випуску подкасту «Фоноклуб» буде для вас близькою. За свою понад 60-річну історію касети встигли стати лідерами ринку, а згодом — практично зникли з нього через появу цифрових форматів. Проте не повністю. Вони перейшли в альтернативну культуру та стали свідомим вибором музикантів в пошуках носія для поширення музики. За останній рік, касети б’ють рейтинги продажів 20-річної давності, і поступово вриваються в мейнстрімну культуру на противагу і вінілу, і стримінгам. В 3 епізоді подкасту «Фоноклуб» ми поспілкувалися з Владом Яковлєвим, творцем лейблу «Bloomed in September tapes», також музикантом, колекціонером та дослідником української альтернативної сцени 90-х. В цьому випуску : 1. Навіщо колекціонують «чисті» касети? 2. Чому касети повертаються на ринок, та як виглядає цей ринок в Україні? 3. Про створення “домашнього” касетного лейблу в 2020-х роках Подкаст створений ЛКП «Львівське радіо». Над епізодами працювали: Костянтин Граховецький, Павло Коряга, Ірина Гурська, Вікторія Скорохід, Дмитро Мучичка, Дар'я Князєва, Ганна Хрякова, Мирослав Трофимук та Оксана Демич. Треклист розмови: 00:31 — «Діалог з касетами в мене з дитинства» / цитата героя про касети 00:49 — Чому касети зникли з продажу, а тепер вриваються в колекційну культуру / автор 01:44 — Як почалось колекціювання чистих касет/ Влад Яковлєв 02:28 — Від касетних прослуховувань— до ідеї власного лейблу 04:20 — Конструктивні переваги касет над бобінами/ огляд автора 05:02 — 2014, львівський клуб «Старушка»: Яковлєв вперше побачив касету як мерч сучасного гурту 06:17 — Про чернігівський лейбл Дельташок і його перші релізи 07:00 — Старт касетного лейблу «Bloomed in September tapes» 07:55 — Критерії, за якими формує касетну колекцію Яковлєв, і її знахідки 09:30 — Про феномен колекціонування чистих касет 11:20 — «В моєму аудіо архіві є запис композитора Олександра Юрченка 90-х р.» /Яковлєв про рішення, що випускати на касетах 12:44 — Компіляція власних записів героя 14:02 — Де межа між архівом і колекцією касет 15:35 — Людям стає скучно слухати музику з телефону: про повернення до касет 16:15 — Чому касети набувають популярності в меломанів і початківців 17:23 — Огляд радянського ринку касет / Відмотай 18:08 — «Це не пов'язано з хіпстерською модою» / Влад про бум на касети як мерч. Історія «Dodo soсks» 19:41 — Що відбирає своєму слухачеві Яковлєв і чому це не тільки хіти 23:22 — Антологія лейблу «Bloomed in September tapes» за неповних 5 років 24:05 — Влад про мотивацію видавати записи на касетах та унікальний реліз гурту «Цукор— біла смерть» 25:43 — «Був цікавий реліз гурту Ярн»/ огляд найбільш цікавих касет лейблу Яковлєва 29:58 — Слухаємо реліз згаданого гурту «Блеміш» 34:03 — Платівка, касети чи бобіна? / вибір Яковлєва 35:07 — Над подкастом працювали: про творчу групу

    Фоноклуб #3 | Домашній лейбл та альтернатива на касетах | Влад Яковлєв та Костя Відмотай

  7. Aug 4

    Кому належить краєвид? Роль «непрестижних ландшафтів» у міських екологіях | Гостя — Наталя Отріщенко

    Подкаст «Мистецтво боліт. Торфовище» досліджує Торфовище як живу лабораторію й складову міського краєвиду. Головною метою є показати його екологічну та безпекову роль і підважити антропоцентричне право на ландшафт. У першому епізоді ми поговоримо про те, як формується уявлення про «незаплановані» містом території, які не виконують або припинили виконувати якусь функцію для людини, а просто «живуть своїм життям» — болота, торфовища, пустирі, занедбані береги річок. В урбаністичних дослідженнях такі місця мають безліч назв — terrain vague, edgelands, «ненавмисні ландшафти», тощо. Коли міські планувальники звертають погляд на порожній простір, вони прагнуть ввести туди нову функцію, зробити їх знову цікавими для людини — перетворити відчуження на «громадянськість». Слово «порожній» майже автоматично означає «непривабливий» — місце без культурної чи економічної цінності. Наталя Отріщенко — соціологиня, кандидатка наук, дослідниця у Центрі міської історії (Львів). Викладає соціологію міста і методологію досліджень на програмах формальної і неформальної освіти. Цікавиться студіями памʼяті, усною історією, соціологією експертності, просторовими трансформаціями після державного соціалізму. Олена Груба — ведуча та авторка подкасту, аспірантка кафедри філософії ЛНУ, дослідниця філософії техніки, менеджерка програмних напрямків ДІМ42 ЛКП «Львівське радіо». Подкаст «Мистецтво боліт. Торфовище» підготовлено за підтримки Українського культурного фонду та Львівської міської ради в межах ЛОТу «Відповідальність бути / Responsibility to be».

    Кому належить краєвид? Роль «непрестижних ландшафтів» у міських екологіях | Гостя — Наталя Отріщенко

  8. Jul 28

    Фоноклуб #2 | Радіо, рок та вініл. Пошук платівок у Львові 70-х? |Андрій Манілов і Костя Відмотай

    Що зберігають в собі «вінтажні» платівки? Який шлях вони подолали по дорозі до наших поличок? Як наші попередники додали «залізну завісу» заради порції актуальної світової музики? Історія платівки переважно живе разом з її власником, тому відповіді на ці питання не доходять до нас та зникають на шляху до наших полиць. Костя Відмотай — музичний диґер та фахівець з оцифрування ЛКП «Львівське радіо» в розмові з Андрієм Маніловим, меломаном з понад 60-ти річним стажем про: Радіо, перезапис та «тусовку» прогресивної молоді Коли платівки стали «вінілом», та як музика потрапляла «на кістки»? Фестиваль «Альтернатива», магнітофон для «Гадюкіних» та диски Юрія Шаріфова . Подкаст «Фоноклуб» створений ЛКП «Львівське радіо» в програмній формі Мережі Культур і Технологій. Над епізодами працювали: Костянтин Граховецький, Павло Коряга, Ірина Гурська, Вікторія Скорохід, Дмитро Мучичка, Дар'я Князєва, Ганна Хрякова, Мирослав Трофимук та Оксана Демич.

    Фоноклуб #2 | Радіо, рок та вініл. Пошук платівок у Львові 70-х? |Андрій Манілов і Костя Відмотай
See All (500)

About

ЛКП «Львівське Радіо» — місце, де перетинаються мистецтво та технології. _подкасти _події _прослуховування

Information