Харківські історії з Філіппом Диканем

Накипіло
Накипіло
  • 0.0 (0)
  • History
  • Updated Weekly

Програмa «Харківські історії з Філіппом Диканем». Про те, яким Харків був, є та буде. Розповідаємо історії з минулого міста та говоримо про сучасність і майбутнє Харкова.

  1. Jun 20

    У кадрі разом із зірками. Програмі «Відеоревю з Ігорем Жуковим» — 33 роки

    990-ті роки серед іншого — це розквіт відеосалонів і жага до інформації про західне кіно. В останній день травня 1993-го на харківському недержавному телеканалі «Тоніс» вийшла програма «Відеоревю з Ігорем Жуковим». Це був не просто огляд західних, насамперед голлівудських, фільмів — автор і ведучий наче співіснував із героями стрічок, умонтовуючи себе в кадри. Тоді це була небачена дивина. Доволі швидко популярність Ігоря Жукова стала неймовірною. Як виникла ця ідея? Яким був шлях молодого, нікому невідомого студента із Чугуєва на телебачення? Чому він спочатку слухав, а не дивився кіно? Навіщо довелося везти телевізор із Луганська до Харкова? Як відбувалася робота над програмою? Про це з Ігорем Жуковим поговорили в новому випуску «Харківських історій».

  2. Jun 15

    Густав Баар — розвідник і засновник шкіл партизанів та диверсантів

    Цей випуск програми «Харківські історії» присвячено людині, яка для нинішніх поколінь українців є, можна сказати, антигероєм. Густав-Август Баар (1892–1938), латвієць німецького походження, був із тих, хто підтримав більшовиків іще до їхнього приходу до влади й активно цю владу встановлював. Від початку своєї військової карʼєри він мав стосунок до розвідки, керівником якої був у Харківському, а потім Українському військовому окрузі в 1921–1933 роках. Цікаво, що в ці роки деякий час його заступником був герой одного з попередніх випусків «Харківських історій» Юліан Гоїв. Як і його підлеглого, Баара репресували, але на рік пізніше. Які розвідницькі завдання виконував Баар? Як складалися його взаємини з Гоївим? Чи вибивали на допитах із підлеглого свідчення на начальника? Як Баар дотичний до майбутніх диверсій у Харкові проти німців під час Другої світової війни? Про це в програмі «Харківські історії» поговорили з істориком з Івано-Франківська Андрієм Бойдою.

  3. Jun 5

    Благовіщенський базар — неофіційний символ Харкова

    Благовіщенський базар, Благбаз — ці власні назви серед харківців значно популярніші, ніж офіційна Центральний ринок. І досі, як за давніх часів, найбільший продовольчий майданчик Харкова, він точно один із символів міста — неофіційний і неоднозначний, але добре відомий, з багатою історією і по-своєму люблений. Про Дунінську й Піскуновську левади, роль імператора ніколая І та місцевої купчихи Катерини Кузіної (про неї можна послухати окрему програму за посиланням), користь гною і будівельного сміття, образу й безвихідь «центрових» купців, чорну й білу торгівлю, бруд і всеосяжність, кримінал і бажаність Благовіщенського базару в циклі програм «Історії харківських вулиць» поговорили з дослідником історії Слобідської України Андрієм Парамоновим.

  4. Jun 1

    Олексій Алчевський: перерваний політ українського мільйонера

    7 (20 за новим стилем) травня 1901 року в столиці російської імперії пітєрбурзі загинув один із провідних банкірів і промисловців того часу, меценат Олексій Кирилович Алчевський. На момент своєї загибелі він був власником потужної фінансово-промислової імперії. Однак вона опинилася на межі краху через кризу, яка вразила світ у 1899–1903 роках і накрила також російську імперію. Її уряд не завадив цьому краху, а самого Алчевського підштовхнув до самогубства. Про одного з піонерів розвитку Донецького та Криворізького економічних районів, мецената й палкого прихильника українства Олексія Алчевського в програмі «Харківські історії» поговорили з Едуардом Хряпіним — завідувачем катедри історії, археології та гуманітарних наук Харківської гуманітарно-педагогічної академії.

  5. May 27

    Клеопатра Катеринич: освітня благодійниця і просунута поміщиця

    Клеопатра Катеринич (1820?–1885) — персона зовсім невідома в Харкові, хоча після неї залишився видимий слід у місті. У дівоцтві Лихачова, донька заможних батьків, вона здобула якісну освіту. Одружилася також із заможним чоловіком — штабсротмістром Іваном Катериничем. Після його смерті захопилася народною освітою і заснувала у своєму маєтку у Зміївському повіті народну школу, та ще й для дівчат, що для того часу було вкрай рідко. Для цього їй довелося навіть долати непорозуміння і спротив селян, але вона провела просвітницьку роботу й відкрила навчальний заклад, і не один. Переймалася цим до кінця життя і витратила на школу неабиякі гроші. До того ж пані Катеринич виявилася вправною і просунутою поміщицею: купувала найсучаснішу сільськогосподарську техніку. А ще за життя її чоловіка до них у маєток у Марківцях приїздив Тарас Шевченко. Там він написав портрети Івана Катеринича та його матері Марії Федорівни. Можливо, портрет нашої героїні Кобзар також написав, але про це нічого невідомо. Саме тому на обкладинці до програми представлено ілюстративний портрет невідомої жінки. Що ж до сліду, який залишила Клеопатра Катеринич, точніше її батьки, у Харкові, то він розташований на сучасному майдані Оборонний Вал (колишній площі Феєрбаха, 8). Будинок звели 1841 року. У ньому й мешкала майбутня засновниця і патронеса шкіл для дівчат. Будинків того часу в Харкові одиниці. Про Клеопатру Катеринич у програмі «Маловідомі жінки Харкова» говорили з дослідником історії Слобідської України й земляком героїні цього випуску Андрієм Парамоновим.

  6. May 18

    Юліан Гоїв: від галицького січовика до червоного командира в Харкові

    Герой цього випуску «Харківських історій» Юліан-Володимир Гоїв (1894–1937) незнаний на Харківщині. Він має доволі типову для свого часу біографію, але з незвичними особливостями: розпочавши бойовий шлях зі служби в Легіоні січових стрільців 1914 року, виборював незалежність України в Українській галицькій армії, однак приєднався до Червоної армії, був розвідником і командиром автобронетанкового парку дивізії, здобув звання майора та закінчив життя, потрапивши під репресії. Його розстріляли в Харкові, де він останні тринадцять років життя мешкав на вулиці Пушкінській (нині Григорія Сковороди). Й от іще один доволі незвичний факт біографії Гоїва: реабілітували його лише 2025 року. Сталося це стараннями історика з Івано-Франківська Андрія Бойди, з яким ми й говорили про постать Юліана Гоїва в програмі «Харківські історії».

  7. May 8

    Поетеса Мета Роос: життя у вигнанні

    Мета Роос (1904–1989), героїня цього випуску «Маловідомих жінок Харкова», — мабуть, одна з найневідоміших персон. Вона народилась не в Харкові — сюди разом із дружиною та двома доньками приїхав її батько, балтійський німець, отримавши призначення. Це сталося 1913-го, коли Меті було девʼять років. Уже 1920 року родина виїхала з Харкова назавжди, тікаючи від більшовиків. До речі, під час боротьби за владу в місті Мета потрапляла під обстріли — як це схоже на наші часи, хоч і за різних обставин... Родина переїхала до столиці Естонії — Таллінна — і виїхала звідти до Німеччини напередодні окупації Естонії совєтами, знову рятуючись від них. В Естонії Мета Роос закінчила консерваторію, викладала музику, концертувала й сформувалася як поетеса, а також перекладала, але поетичне становлення її розпочалося саме в Харкові. Про Мету Роос, яка зовсім недовго жила в Харкові, але напевне надихнулася ним, говорили з дослідником історії Слобідської України Андрієм Парамоновим.

  8. Apr 28

    Скетинг-ринк замість «Голготи». Провал «грандіозного» підприємства

    Навесні 1911 року, 24 квітня за старим стилем (за новим — 11 квітня), ажіотаж серед харківців викликала масштабна подія: на Лопанській набережній, у комплексі торгових павільйонів, які мали назву Фруктових рядів, відкрився ролер-скетинг-ринк, або просто скетинг-ринк, тобто майданчик для катання на роликах. Тодішні газети назвали його грандіозним; і на те були причини: троє підприємців витратили на облаштування скетинг-ринку величезну для тих часів суму — 40 тисяч рублів! Цікаво, що роликовий майданчик відкрили в будинку, де до того був інший, також з епітетом «грандіозний», витвір: панорама «Голгота» — сцени з останніх митей життя Христа. Чому на зміну, так би мовити, духовно-релігійному атракціону прийшов спортивний, як довго він протримався, чому лопнув, що було після нього та яка трагедія сталася у цій будівлі — у новому випуску «Харківських історій» говорили з дослідником історії Слобідської України Андрієм Парамоновим.

See All (150)

About

Програмa «Харківські історії з Філіппом Диканем». Про те, яким Харків був, є та буде. Розповідаємо історії з минулого міста та говоримо про сучасність і майбутнє Харкова.

Information

More From Накипіло