Пліч-о-пліч

Plich-o-plich
  • 0.0 (0)
  • Documentary
  • Semimonthly

Герої — так ми говоримо про чоловіків і жінок, що залишили свій бізнес, викладання, кар’єру й родини, щоби стати до зброї та захищати Україну. Жертвуючи своїм фізичним і ментальним здоров’ям, позбавляючи себе багатьох благ цивілізації, захисники й захисниці б’ються з терористичними військами росії. Але ці самі герої, опиняючись у нових для себе складних життєвих обставинах, як-от контузія, поранення, утрата зору або кінцівок (плюс психологічні потрясіння), наражаються на складнощі та несприйняття. Програма «Пліч-о-пліч» — це історії воїнів, яким доводиться учитися жити по-новому. Усі вони не

  1. Oct 27

    Подкаст-гайд для HR-фахівців і ветеранів: як написати CV і пройти співбесіду захисникові

    Резюме — це, по суті, ваша найкраща реклама. Головне завдання — подати свої навички й досвід так, щоб рекрутер серед сотень інших кандидатів звернув увагу саме на вас — ветерана. Як це зробити? Про ефективну самопрезентацію на своїх тренінгах докладно розповідає Семен Махлін, спеціаліст із професійної адаптації ветеранів та експерт програми Unit 6.0 проєкту Reskilling Ukraine. Здавалося б, у час дефіциту кадрів ветерани мали б отримати повний картбланш. Людей із різнобічним військовим досвідом керівники мали б запрошувати навперебій, пропонувати конкурентну зарплату та створювати умови з урахуванням потреб здоров’я чи інвалідності. Проте реальність суворіша. Не всім ветеранам удається переконати HR-фахівця чи керівника у своїй експертності. Про це в попередніх випусках розповідали самі захисники. Карʼєрний радник і спеціаліст із професійної адаптації ветеранів Семен Махлін часто чує історії, коли ветерани безрезультатно надсилають резюме й отримують у відповідь мовчання. Інші кандидати вимушені приховувати досвід служби або групу інвалідності, щоб уникнути дискримінації та некоректних запитань. Утім, менеджер із відбору персоналу теж має власні професійні — і не завжди робочі — запитання до ветеранів і ветеранок. Щойно резюме надходить на електронну пошту, HR-фахівець прагне зрозуміти: чи зможе колектив спрацюватися з людиною, яка повернулася з фронту; чи дадуть змогу травми й стан здоров’я працювати на складному обладнанні або виконувати завдання у команді впродовж усього дня; чи не буде працівник часто на лікарняних; і як його сприймуть колеги, щоб поміж ними не виникало додаткових конфліктів. У багатьох випадках, як переконаний Махлін, саме спеціаліст із професійної адаптації ветеранів, який має власний військовий досвід, може відповісти на ці непрості запитання, адже він розуміє обидва світи. На початку повномасштабного російського вторгнення Семен Махлін служив у 4 прикордонному загоні Державної прикордонної служби, що веде бої на Харківщині. За півтора року військовослужбовець пройшов шлях від стрільця і помічника кулеметника до діловода. Нині він уміє створити довірливу атмосферу, щоби зрозуміти запити ветерана й разом підготувати якісне CV. Сьогодні говорили не тільки про нюанси складання резюме, але й про травмочутливу взаємодію HR-спеціаліста з людьми, які пройшли війну. Фахівців, що займаються пошуком і відбором персоналу, у нашому подкасті представила Анна Погребна, HR-директорка громадської організації «Військова школа “Боривітер”». Від початку повномасштабної російсько-української війни тут готують до опору екіпажі й підрозділи в умовах, максимально наближених до реальних бойових сценаріїв. За словами Погребної, на кар’єру в «Боривітрі» можуть розраховувати як ветерани зі значним бойовим досвідом та цілеспрямованістю, так і цивільні, які готові посилювати оборонну стійкість країни. Для HR-фахівчині у спілкуванні з кандидатом-ветераном красиво оформлене резюме не вирішальне. Головний аргумент для приймання на роботу — це реальний досвід ветерана. У подкасті ви почуєте покрокову інструкцію проведення співбесід, у якій учасники почуватимуться комфортно та вмотивовано. Також розповіли про останні тенденції створення CV, де головний наголос роблять на своїх практичних здобутках і компетенціях, що знадобляться у роботі з командою. У жовтні разом із ветеранами, представниками влади й бізнесу, а також фахівцями профільних громадських організацій у подкасті «Пліч-о-пліч» досліджуємо працевлаштування демобілізованих захисників і захисниць. Прагнемо зрозуміти, які перепони доводиться долати людям із бойовим досвідом і що може зробити держава й конкретно кожен керівник або HR-спеціаліст, щоби працевлаштування воїнів припинило бути для багатьох травмуванням, нехтуванням військового досвіду й ігноруванням прав людини.

  2. Oct 23

    Як ветеранам і новим колективам стати друзями й разом досягати професійних цілей

    Як ветеранові запевнити роботодавця у власній експертності? Як зробити так, щоб HR-фахівець не спіткнувся на тому, що ви людина з бойовим досвідом, що у вас порушення здоров’я чи група інвалідності, а натомість узяв вас на роботу без жодного сумніву? Про це докладно поговоримо в найближчих двох епізодах подкасту «Пліч-о-пліч». Семен Махлін — мабуть, не буде помилкою сказати — один із найвідоміших в Україні кар’єрних консультантів і спеціалістів із професійної адаптації ветеранів. Він — один із найуспішніших випускників курсу «Спеціаліст із професійної адаптації ветеранів» за програмою Unit 6.0 проєкту Reskilling Ukraine. Зважаючи на його резюме, Семен точно розуміє, чим дихають і про що думають HR-фахівці або керівники підприємств, коли гортають профайли кандидатів на вакансії. До повномасштабного російського вторгнення працював в Ужгороді на одному з великих підприємств, де викладав англійську мову. Перед тим очолював відділення банку. А вже під час служби в лавах 4 прикордонного загону, що б’ється на Харківщині, шлях Семена починався зі стрільця у піхоті й фіналізувався роботою з величезним масивом документів: рапортів, таблиць і звітів, без яких не обходиться діловодство жодної військової частини. Та навіть після демобілізації за родинними обставинами й далі захищав людей на прикордонні — тепер уже як член команди гуманітарної місії «Проліска», що понад десять років займається евакуацією людей із-під обстрілів у більш-менш спокійні міста й села. Після фронту й евакуацій ветеран погодився на пропозицію пройти навчання на спеціаліста з професійної адаптації ветеранів за програмою Unit 6.0 проєкту з перекваліфікації та кар’єрної підтримки жінок і чоловіків Reskilling Ukraine, який утілюють завдяки фінансуванню шведів. Майже відразу після навчання один із заводів Закарпаття запропонував Семенові посаду ветеран-офісера. Нині Семенові Махліну випадає багато слухати й говорити з HR-фахівцями, директорами й командами. Водночас він консультує ветеранів. Одно слово, робить усе можливе, щоби зменшити дистанцію, зблизити можливості, навички й досвід воїнів із пропозиціями, критеріями відбору на вакансії та сподіваннями роботодавців. Щоб ветеран максимально ефективно влився у колектив, працівникам офісу варто знати, що відбувається з людиною після демобілізації. Що дратує? Чому сторонні звуки викликають страх за життя? Чому ветеран, який провів багато часу в лісі, полях і підземних пунктах, а також був свідком терору, не може відразу перемикнутися на робочі процеси державних, комунальних чи приватних підприємств? Допомогти осягнути все це завжди готовий Семен Махлін — спеціаліст з адаптації ветеранів та експерт проєкту Unit 6.0. Він — гість подкасту «Пліч-о-пліч». У жовтні разом із ветеранами, представниками влади й бізнесу, а також фахівцями профільних громадських організацій досліджуємо працевлаштування демобілізованих захисників і захисниць. Прагнемо зрозуміти, які перепони доводиться долати людям із бойовим досвідом і що може зробити держава й конкретно кожен керівник або HR-спеціаліст, щоби працевлаштування воїнів припинило бути для багатьох травмуванням, нехтуванням військового досвіду й ігноруванням прав людини.

  3. Oct 19

    До розв’язання питання ейджизму повинно приєднатися Мінветеранів, — топменеджер Мохов

    «Країна, яка щодня говорить про повагу до захисників, має уміти не тільки дякувати ветеранам, але й брати їх на роботу. Для початку досить хоча б відповідати на резюме», — таким переконанням поділився у своєму блозі на сайті Радіо «Накипіло» харківський ветеран і топменеджер Вадим Мохов. Попри повномасштабну російську навалу, знищення логістичних центрів і заводів, виїзд молоді за кордон та зростання потреби в працівниках робітничих спеціальностей і керівниках, український ринок праці досі залишається вразливим до ейджизму. У дослідженні ринку праці за 2025 рік від сервісу «OLX Робота» йдеться: зважаючи на складну ситуацію, компанії почали активніше залучати жінок, людей старшого віку, осіб зі статусом учасників бойових дій і людей з інвалідністю. Однак ці кандидати все одно стикаються з високими бар’єрами під час працевлаштування. Ідеться про відсутність адаптованих робочих місць та упередження з боку роботодавців. Як сказала незалежна експертка ринку праці Тетяна Пашкіна, те, що ми почали частіше бачити в супермаркетах, торговельних центрах та інших закладах людей віком 45–50+ років, далеко не означає прагнення роботодавців покінчити з ейджизмом. «Працевлаштування людей старших за 50 років, яке ми бачимо, — це просто констатація факту, що молоді забракло на ті місця. Це здебільшого вимушене рішення, ніж усвідомлена стратегія залучення людей старшого віку», — сказала в подкасті «Пліч-о-пліч» Тетяна Пашкіна. Учасник бойових дій упевнений: після демобілізації він і його побратими, яким понад 50 років, зіткнулися з дискримінацією за віком. Захисник не збирається мовчки спостерігати за тим, як керівники та HR-фахівці нехтують людьми із життєвим і професійним досвідом тільки через вікові упередження. Саме тому написав блог із промовистим заголовком: «Ейджизм і байдужість убивають ветеранів не гірше за ворога». Він уважає, що розв’язанням цього питання повинно займатися Міністерство у справах ветеранів України. Тож у другому епізоді слухайте продовження розмови з ветераном Вадимом Моховим. Він розповість про своє післявоєнне життя і те, як тренує мозок аналітичними завданнями й написанням бізнес-планів.

  4. Oct 9

    Повернення ветеранів на цивільну роботу попри перешкоди

    Український ветеранський фонд Міністерства у справах ветеранів та українська онлайн-платформа з пошуку роботи й відбору персоналу robota.ua шостого жовтня презентували результати спільного дослідження «Повернення до цивільної зайнятості: перспектива ветеранів, ветеранок та роботодавців». Під час якісного опитування ветеранів і ветеранок, а також анкетування роботодавців та їхніх команд на внутрішній платформі robota.ua аналітики з’ясовували досвід найму людей після завершення військової служби. Вони дізнавалися про підходи українських керівників компаній і підприємств до рекрутингу, адаптації та стабільності працевлаштування ветеранів. Двадцять одне якісне інтерв’ю з ветеранами й ветеранками. Сімдесят п’ять приватних компаній охоплено опитуванням. Вісім інтерв’ю з роботодавцями. Єдиного сценарію немає. Хтось із ветеранів повертається на попереднє місце роботи. Хтось обирає зовсім новий фах і спирається на досвід, набутий у війську. А комусь із воїнів потрібно адаптувати робоче місце й графік під нові обставини. Загалом рішення про працевлаштування ветерани ухвалюють у різні терміни. Частина учасників дослідження зазначила, що готова перемкнутися на пошук роботи майже відразу після демобілізації. Інші — лише після тривалого періоду фізичного відновлення, розв’язання медичних і побутових питань чи поступової психологічної адаптації до цивільного життя. Водночас рішення про повернення до роботи не можна звести тільки до фінансової стабільності. Багатьом важливі професійна ідентичність і те, щоб їх передусім цінували як фахівців, а не тільки за їхній ветеранський статус. Що ж до роботодавців, то 38 % опитаних не мали труднощів під час найму ветеранів і ветеранок; 42 % респондентів називають фізичний стан кандидата серед того, що викликає сумніви; 32 % опитаних представників компаній та підприємств говорять про потребу в психологічній адаптації працівників, які повернулися з війська. Дослідження зосереджується на кількох взаємопов’язаних етапах працевлаштування: – передумовах і мотивах пошуку роботи; – процесі пошуку та взаємодії з роботодавцями; – досвіді роботи й адаптації; – чинниках стійкості зайнятості та причинах звільнення. Аналітики Ветеранського фонду звертають увагу на те, що отримані результати не є репрезентативними для усіх ветеранів і роботодавців України, проте зображають тенденції на ринку праці, учасниками якого дедалі частіше стають демобілізовані захисники й захисниці. У подкасті «Пліч-о-пліч» поговорили докладніше про результати нового дослідження. Спробували зрозуміти: наскільки відкритими є одне до одного ветерани та представники компаній, які ведуть набір персоналу; що перешкоджає довірі; наскільки доступними й нетравмуючими для них є співбесіди. Урешті-решт, поцікавимося, чи розуміють команди компаній, як перекласти військовий досвід на можливості в цивільному житті — зокрема, так, щоб це йшло на користь їхній справі. Гості студії — начальниця аналітичного відділу Українського ветеранського фонду Алла Карпенко та комунікаційниця robota.ua Катерина Петренко.

  5. Sep 18

    Масаж від ветерана — це не тільки про відновлення здоров’я, але й нова професія для нього

    Міжнародний навчальний центр естетичної медицини EstetMed запрошує ветеранів опанувати реабілітаційний або естетичний масаж. Пройти навчання можна абсолютно безплатно. Це можливість для воїнів, які демобілізувалися через травми чи порушення здоров’я, навчитися не тільки давати раду собі, але й допомагати з відновленням стану іншим. Ініціаторка соціального проєкту «Незламні долоні» Ольга Слободяник переконана: заняття з масажу — це дієвий інструмент реабілітації. У майбутньому ці навички стануть корисною допомогою для рідних і друзів, а для декого — новою професією. Пані Ольга допомагає у реабілітації військовослужбовців від самого початку повномасштабного вторгнення. Вона каже: масаж дає змогу прийняти своє тіло й нові можливості тим, кому нині надзвичайно складно після важких травм і поранень. Тому півторамісячний курс занять насичено не тільки теорією з анатомії та медичних показань для проведення певного масажу чи практикою базових і спеціалізованих технік. Серйозну увагу приділено також психології: спілкуванню, атмосфері й довірі клієнта. Сьогодні в студії подкасту «Пліч-о-пліч» — викладачка з масажу центру EstetMed Ольга Слободяник. Ми почуємо історію незрячого ветерана Олександра Наумовича, який після навчання на курсах вирішив і далі опановувати реабілітацію у національному медуніверситеті. Фізична терапія та масаж для військовослужбовців і ветеранів — це не тільки про зняття болю у пошарпаних і виснажених суглобах, попереку та хребті через надмірне навантаження амуніцією, стрибки, падіння та удари, що супроводжують бійця на передовій. Це ще й можливість оволодіти тактильними техніками, які можуть полегшити фізичний стан бійця, знизити стрес і поліпшити якість сну. Такого висновку дійшов масажист і професор катедри фізичної терапії Харківської державної академії фізичної культури Денис Підкопай під час реабілітаційних занять у шпиталях та лікарнях. Набуваючи практичного досвіду фізичного відновлення військовослужбовців із 2015 року, він у шпиталях ветеранів війни став навчати пацієнтів з інвалідністю різновидів масажу й самомасажу. Так Денис Підкопай із мобільними курсами проїхав чимало шпиталів. А згодом практик-науковець систематизував важливий досвід, щоб навчати реабілітаційної справи військових медиків, інструкторів, фізичних терапевтів, членів сімей поранених і самих ветеранів. Слухайте в подкасті «Пліч-о-пліч» практичні кейси про вплив масажу на здоров’я, ментальний стан військовослужбовців і вибір професії серед ветеранів.

  6. Aug 28

    «У кожному принті є шифри про життя військових»: як ветеран Артем Синіло створює одяг з історіями

    Тканини, фарби, спеціальна плівка, комп’ютери, DTF-принтер і термопрес — такий вигляд має майстерня ветерана Артема Синіла. Тут народжуються і втілюються ідеї нових футболок, шортів і зручних гуді. Завдяки грантові від Українського ветеранського фонду та власним заощадженням він розвиває бренд TwoComms. Іще у шпиталі поранений воїн сказав собі: «Це не крапка, це продовження». Дивлячись на побратимів поруч у палаті, Артем найбільше хотів, щоб у них був не просто зручний одяг, а речі з глибоким сенсом, які підтримують і нагадують про часи боротьби. Узагалі-то 31-річний Артем Синіло до початку великої війни встиг попрацювати за різними професіями: кухарем, адміністратором нічного клубу, кав’ярні та ресторану. Перед самим російським вторгненням писав замовникам комп’ютерні програми. Утім, коли Артем опинився у шпиталі з множинними пораненнями, вирішив більше не розпорошуватися, а займатися бізнесом, який приноситиме не тільки дохід, але й задоволення. Так він і дійшов до рішення про створення бренду одягу TwoComms. Нині колекцію ветеранського бренду представлено на сайті проєкту та на сторінці в інстаграмі. Також речі зі змістовними принтами можна придбати в низці магазинів, зокрема у військторгах. Для Артема Синіла TwoComms — це спосіб зберігати зв’язок із військом і підтримувати одне одного. Слухайте продовження історії харківського ветерана Артема Синіла, який виготовляє одяг для військовослужбовців і цивільних. Перший епізод про випробування бійця 226 батальйону 127 бригади шукайте на саундплатформах і в застосунку Радіо «Накипіло».

  7. Aug 25

    Футболки й гуді від ветерана з «характером харківця»

    «Харків — це one love!» Саме про такі почуття говорить ветеран, історію якого ми розповідаємо. Можливо, ви вже носите гуді чи футболки з ексклюзивними принтами від бренду TwoComms? Тоді вам буде цікаво дізнатися, що їхній автор — доброволець, який захищав Харків і брав участь у контрнаступі на Харківщині 2022 року. Артем Синіло обороняв Бахмут на Донеччині й дістав поранення на Сумщині. Нині він каже: «Поранення — це не крапка в житті, а продовження». Бізнес Артема народжувався між операціями й боротьбою лікарів за його руку, в один із найскладніших періодів життя ветерана. Тому це не просто мерч, а одяг, у якому зручно і цивільним, і військовослужбовцям. Кожна річ містить цінності, здобуті в боротьбі. Так з’явився бренд TwoComms. Створити його допомогла перемога 2025 року в конкурсній програмі «Варто більше» від Українського ветеранського фонду Міністерства у справах ветеранів. Айтівець, а нині ветеран і творець одягу для військовослужбовців і цивільних із зашифрованими сенсами, Артем Синіло пригадує початок 2022 року: «Я пішов до війська, щоб захистити домівку, рідних і друзів. Я дуже люблю Харків, і російське вторгнення стало для мене величезною раною». У двосерійному випуску подкасту «Пліч-о-пліч» ви почуєте історію харківського ветерана Артема Синіла. Бренд одягу TwoComms він створив як відповідь на важке поранення, списання зі служби в батальйоні, пекельний біль у руці та слова співчуття про втрачене здоров’я.

  8. Jul 31

    Незрячі та слабозорі ветерани ще можуть отримати допомогу до 95 тисяч гривень

    У п’ятницю, 31 липня, останній день, коли ветерани з повною або частковою втратою зору можуть податися на отримання 95 тисяч гривень для придбання техніки, що буде корисною у веденні домашніх справ і стеженні за здоров’ям, з якою їм буде легше ходити вулицями, у супермаркети, скуповуватися і залишатися повноцінними членами команди, якщо вже працюють або мають таку мету. Одноразову грошову допомогу надаватимуть у межах спільного проєкту Товариства Червоного Хреста України та Міністерства у справах ветеранів. Але для отримання до 95 тисяч гривень упродовж липня потрібно було зібрати пакет документів і відправити заяву на участь до місцевих підрозділів, що опікуються ветеранами у громадах. Головне — як слід оформити все правильно та вчасно. Перед командою, яка займається ветеранськими проєктами Товариства Червоного Хреста України та Мінветеранів, постало надскладне завдання: зібрати інформацію про максимальну кількість слабозорих і незрячих ветеранів, дослідити й визначити їхні основні потреби та сформулювати умови проєкту так, щоб ветерани змогли отримати не універсальний набір техніки, який припадатиме пилом, а натомість урахувати індивідуальні запити, що ґрунтуються на способі життя та активності. Про це для подкасту «Пліч-о-пліч» розповів менеджер із координування ветеранських програм Товариства Червоного Хреста України Ігор Костріков. За його словами, такий підхід спрацював, а запит на фінансову підтримку в рази перевищує початкові сподівання. Якщо спершу організатори розраховували на 300–350 заявок, то на 27 липня подали документи понад 2800 воїнів, що не бачать повністю або в них слабозорість. У подкасті «Пліч-о-пліч» менеджер із координування ветеранських програм Товариства Червоного Хреста України Ігор Костріков розповів, як формувався список із 26 побутових товарів та асистивних технологій, на які кожен зі слабозорих і незрячих воїнів із тих, хто подав заяву, зможе отримати 95 тисяч гривень. Окрім того, ветерани Олексій Томаш і Богдан Шин, що нині зовсім не бачать через зазнані тяжкі поранення у боях, поділилися своїми історіями, як вони повертаються до активного життя, займаються хатніми справами й знову стають до роботи завдяки смартфонам і ноутбукам, на яких установлено програми екранного доступу.

See All (87)

About

Герої — так ми говоримо про чоловіків і жінок, що залишили свій бізнес, викладання, кар’єру й родини, щоби стати до зброї та захищати Україну. Жертвуючи своїм фізичним і ментальним здоров’ям, позбавляючи себе багатьох благ цивілізації, захисники й захисниці б’ються з терористичними військами росії. Але ці самі герої, опиняючись у нових для себе складних життєвих обставинах, як-от контузія, поранення, утрата зору або кінцівок (плюс психологічні потрясіння), наражаються на складнощі та несприйняття. Програма «Пліч-о-пліч» — це історії воїнів, яким доводиться учитися жити по-новому. Усі вони не

Information

  • Creator
    Plich-o-plich
  • Years Active
    2023 - 2026
  • Episodes
    87
  • Rating
    Clean
  • Copyright
    © Plich-o-plich
  • Show Website
    Пліч-о-пліч