Słowo "rezyliencja" pochodzi z fizyki materiałowej - materiał, który się odkształcił, ale wraca do stanu pierwotnego. Tylko że człowiek to nie materiał. Więc czym naprawdę jest rezyliencja - i dlaczego tak łatwo ją zamienić w narzędzie przemocy?W piątym odcinku trzeciego sezonu "Rozmów o wymyślaniu świata" Karolina Sulej rozmawia z dr Małgorzatą Wosińską - antropolożką ludobójstwa, psychotraumatolożką, wykładowczynią Uniwersytetu Warszawskiego, która od 20 lat zajmuje się zbrodniami masowymi - od Rwandy i Demokratycznej Republiki Konga po Ukrainę.Rozmawiamy o tym, jak pojęcie rezyliencji przeszło drogę od pytania "co pomaga ludziom żyć?" do neoliberalnego obowiązku bycia odpornym. O tym, że trauma jest demokratyczna - należy do sprawców, ofiar i świadków, i nie ma w tym hierarchii. O pomocy humanitarnej, która przyjeżdża z zachodu z gotowymi schematami i nie rozumie lokalnego języka, kultury, rytuałów. O wolontariuszach, którzy pomagając Ukrainie, nieświadomie próbują przepracować własne nieprzepracowane historie rodzinne. O tym, że piękno nie jest dodatkiem do pomocy, ale jej fundamentem - bo nie da się przepracować traumy w odcięciu od tego, co kruche i miękkie. O Muranowie, gdzie rośnie życie na gruzach getta. I o tym, że rezyliencja to nie utwardzenie, ale życzliwa ciekawość.Podcast Fundacji Kraina. Instagram: @fundacjakraina#rezyliencja #trauma #ukraina #podcast #fundacjakraina #pomochumanitarna #psychotraumatologia #odporność #ludobójstwo(UA):Чи стійкість - це витривалість, чи пастка? | Др Малґожата Восіньска | Розмови про вигадування світуСлово «резильєнтність» прийшло з фізики матеріалів - матеріал, який деформувався, але повертається до початкового стану. Тільки людина - не матеріал. Після ампутації не повернешся до того, ким був. Після втрати чоловіка, дитини? То що насправді означає резильєнтність - і чому так легко перетворити її на інструмент насильства?У третьому епізоді третього сезону «Розмов про вигадування світу» Кароліна Сулей говорить із др Малґожатою Восіньскою - антропологинею геноциду, психотравматологинею, викладачкою Варшавського університету, яка вже 20 років досліджує масові злочини - від Руанди та ДР Конго до України.Говоримо про те, як поняття резильєнтності пройшло шлях від запитання «що допомагає людям жити?» до неоліберального обов'язку бути витривалим. Про те, що травма демократична - вона належить і злочинцям, і жертвам, і свідкам, і в цьому немає ієрархії. Про гуманітарну допомогу, яка приїжджає із заходу з готовими схемами і не розуміє місцевої мови, культури, ритуалів. Про волонтерів, які допомагаючи Україні, несвідомо намагаються опрацювати власні непрожиті сімейні історії. Про те, що краса - не додаток до допомоги, а її фундамент, бо травму неможливо опрацювати у відриві від того, що крихке й м'яке. Про Муранів, де на руїнах гетто росте життя. І про те, що резильєнтність - це не затвердіння, а доброзичлива цікавість.Подкаст Фундації Країна. Instagram: @fundacjakraina#стійкість #травма #україна #подкаст #fundacjakraina #гуманітарнадопомога #психотравматологія #резильєнтність #геноцид
