Коли Він Пішов

TWR UA

Ми вирішили голосно озвучити серця тих жінок, яким довелось перебудовувати своє життя КОЛИ ВІН ПІШОВ. Він  — це син, батько, брат, чоловік чи наречений, він — це військовий який зробив крок.  У кожному епізоді звучатиме одна історія, пронизана болем і надією, і ми хочемо аби кожна залишилась у вашому серці. Ми не задавали запитань, і не створювали сценарію — ми просто попросили залишитись наодинці з мікрофоном і розказати те, що давно мало бути почутим.  Це те, про що бояться і соромляться говорити, і те, до чого на жаль нам потрібно прикладати частину свого серця.  Будь ласка, розкажіть нам, як вам подкаст і що саме вас зачепило, а також поділіться ним зі своїм оточенням.

  1. May 18

    Це були три секунди щастя, щоб дізнатись що він живий – Анастасія Ружицька.

    У цій розповіді багато правди про те, яким буває повернення. І про те, як власний біль вчить не тікати від болю інших. Цей епізод про розгубленість — і про людей, які зустрічаються одне одному саме в ній. Анастасія розповідає про те, як чекала. Як рятувалися зустрічі раз на три місяці. Як просила Бога, щоб якщо забере її — то раніше за всіх. Як не хотіла лишатися сама, бо потрібен був хтось, хто запитає: «Ти їла?» Анастасія чекала, щоб було за кого вхопитися. Але коли чоловік повернувся — виявилось, що це теж важко. Support the show ---------------------------------------------- Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6 ---------------------------------------------- Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою: 5169 3305 2419 5648 або https://www.patreon.com/twrua ---------------------------------------------- Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9 ----------------------------------------------- Ми у соцмережах: Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio Telegram: https://t.me/twrua_info Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

    39 min
  2. May 4

    «Я пишаюсь що поряд із ним, і думаю про посаду в ЗСУ» - Майя Мороз

    Це не класична історія, тому що в ній розлука не була довгою. Хоча, певно, в таких випадках час відчувається інакше — і про це розповідає Майя. Коли робиш все що маєш, але на автоматі і без душі. Коли їси, але їжа зовсім без смаку. Коли він завжди був поруч, ви йшли разом, а тепер ніби не можна. У цьому епізоді — про рішення, яке перевернуло хід і не стало популярним для оточення, проте точно стало фундаментом родини. Бо саме важкість із повним розумінням того, що це Божа воля, рятувала у найскладніші моменти. Ця історія не про популярні рішення і точно не про класичний шлях, але в ній багато сили та впевненості.  Support the show ---------------------------------------------- Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6 ---------------------------------------------- Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою: 5169 3305 2419 5648 або https://www.patreon.com/twrua ---------------------------------------------- Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9 ----------------------------------------------- Ми у соцмережах: Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio Telegram: https://t.me/twrua_info Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

    34 min
  3. Apr 20

    «Здається, жінка військовослужбовця може все» - Аліна Дарʼєнко

    Аліна будувала своє життя як дружина пастора, але коли чоловіка мобілізували, здавалось, що того минулого вже не існує. Разом з іншими епізодами, цей поєднує те, що більшість сімей певною мірою були готові та обговорювали сценарії. Але коли все стається, ця підготовка ніби втрачає сенс, бо все падає з рук. Аліна ділиться тим, як вони разом вирішували питання переїзду, щоб бачитись частіше, і як цього не розуміло оточення. Тим, як сумує донечка, і як це — залишатись самою зі своїми проблемами. Епізод, у якому все те, чому не хотілося б вчитись, стало побутом, і як те, що раніше дивувало чи засмучувало, стає нормою. «Хотілося б закінчити мотивуючою фразою, але в мене їх немає» — говорить Аліна.  Support the show ---------------------------------------------- Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6 ---------------------------------------------- Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою: 5169 3305 2419 5648 або https://www.patreon.com/twrua ---------------------------------------------- Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9 ----------------------------------------------- Ми у соцмережах: Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio Telegram: https://t.me/twrua_info Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

    27 min
  4. Mar 9

    «Кожен день жити невідомістю дуже важко» - Ірина Ярко

    У цьому епізоді Іра, сестра гранатометника 93-ї бригади «Холодний Яр», говорить про перші дні після дзвінка: дорогу до мами, пошук довідки, кабінети, черги, байдужість і документи, які доводиться буквально виборювати. Про момент, коли ти стаєш тією людиною, яка бере на себе всю відповідальність, бо більше нікому. Іра детально розповідає про життя, в якому ти робиш усе можливе: ведеш записи, телефонуєш, шукаєш, домовляєшся — але в якийсь момент настає тиша, і залишається тільки чекати. І це чекання — з дзвінками з незнайомих номерів, від яких одночасно хочеться відповісти й страшно почути відповідь. Поруч із цією невідомістю поступово з’являється інше відчуття — не гучне, але відчутне. Те, що дозволяє не зупинятися і продовжувати жити навіть тоді, коли відповідей досі немає.  Support the show ---------------------------------------------- Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6 ---------------------------------------------- Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою: 5169 3305 2419 5648 або https://www.patreon.com/twrua ---------------------------------------------- Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9 ----------------------------------------------- Ми у соцмережах: Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio Telegram: https://t.me/twrua_info Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

    35 min
  5. Feb 16

    “Коли він літає, я не сплю” - Дана

    Дана — дружина військового льотчика, його особисту історію ви могли чути в одному з останніх епізодів “Чому ми змогли?”. Дана розповідає про перші ротації після весілля, самотність у порожній квартирі, нічні тривоги під час його польотів, зламані очікування й розмови, до яких не готує жоден досвід — навіть розмову про поховання. Епізод про життя поруч із війною, внутрішню боротьбу, віру, підтримку і те, як навчитися жити, коли поруч немає того, кого любиш.  Support the show ---------------------------------------------- Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6 ---------------------------------------------- Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою: 5169 3305 2419 5648 або https://www.patreon.com/twrua ---------------------------------------------- Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9 ----------------------------------------------- Ми у соцмережах: Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio Telegram: https://t.me/twrua_info Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

    29 min
  6. Feb 2

    “Перші тижні я спала з його футболкою” - Анастасія Кирилюк

    Анастасія — дружина військового, мобілізованого за два тижні до народження їхньої другої дитини. Вона говорить про страх, самотність, віру, дітей, нетактовні питання й надію, яка формується посеред хаосу. Це епізод про втрату відчуття безпеки і шлях довіри, який починається не за планом. Чесна історія про те, як чекати, коли він пішов.  Support the show ---------------------------------------------- Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6 ---------------------------------------------- Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою: 5169 3305 2419 5648 або https://www.patreon.com/twrua ---------------------------------------------- Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9 ----------------------------------------------- Ми у соцмережах: Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio Telegram: https://t.me/twrua_info Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

    27 min
  7. Jan 8

    “Я старалась робити так, щоб його жертва не була даремною” - Віталія Лучечко-Савчук

    Це епізод про втрату. Віталія розповідає історію свого брата Юрія — ким він був, як жив і чому його справа продовжує жити далі. Про Маріуполь, очікування звʼязку і той момент, який назавжди змінює все. У цій розмові — надія й вигадані легенди, якими хотілось заспокоїти маму, і тиша, в якій залишаєшся сам. Про нерозуміння з боку інших і маленькі знаки віри, які тримають, коли більше нічого не тримає. Це історія про біль, який не зникає, але вчить жити інакше. Про сенс, сильніший за страх і плани. Історія, що триває. Support the show ---------------------------------------------- Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6 ---------------------------------------------- Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою: 5169 3305 2419 5648 або https://www.patreon.com/twrua ---------------------------------------------- Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9 ----------------------------------------------- Ми у соцмережах: Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio Telegram: https://t.me/twrua_info Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

    36 min
  8. 11/25/2025

    «Я стаю тою жінкою, якою мріяла стати» - Катерина Алдошина

    Цей епізод доводить, що формат монологу — без ведучого та підготовлених питань — перемагає в битві за щирість. Історія Катерини — це спроба тисячний раз почати спочатку, коли всередині одночасно шепоче: «Нецікаво… Занадто особисте… Скажи правду…» Катерина говорить про реальність, у яку її вкинуло рішення чоловіка піти на війну: вагітність у блекаутах, хаос думок, відчуття самотності й побут, який тримаєш на собі, навіть коли вже не маєш сил. Але поруч із цим — і про красу, і про силу, що народжуються з болю, який став не наслідком, а процесом. Так, у цьому епізоді ви почуєте про біль — але він не головний герой. Головне тут — рішення бути поруч не з обов’язку, а з любові. Це історія про пошук себе між обставинами та страхами, про розчарування й водночас про вдячність донечці, про маленькі перемоги й власну правду, яка нарешті тішить. Це чесно. Бо знімає всі шаблони й відкриває нам справжню жінку, яка, підтримуючи чоловіка, вчиться підтримувати й себе.  Support the show ---------------------------------------------- Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6 ---------------------------------------------- Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою: 5169 3305 2419 5648 або https://www.patreon.com/twrua ---------------------------------------------- Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9 ----------------------------------------------- Ми у соцмережах: Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio Telegram: https://t.me/twrua_info Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

    30 min

Ratings & Reviews

5
out of 5
2 Ratings

About

Ми вирішили голосно озвучити серця тих жінок, яким довелось перебудовувати своє життя КОЛИ ВІН ПІШОВ. Він  — це син, батько, брат, чоловік чи наречений, він — це військовий який зробив крок.  У кожному епізоді звучатиме одна історія, пронизана болем і надією, і ми хочемо аби кожна залишилась у вашому серці. Ми не задавали запитань, і не створювали сценарію — ми просто попросили залишитись наодинці з мікрофоном і розказати те, що давно мало бути почутим.  Це те, про що бояться і соромляться говорити, і те, до чого на жаль нам потрібно прикладати частину свого серця.  Будь ласка, розкажіть нам, як вам подкаст і що саме вас зачепило, а також поділіться ним зі своїм оточенням.

You Might Also Like