Політ над буденністю

Культурний Проект
  • 0.0 (0)
  • Education
  • Updated Weekly

Подкаст освітньої платформи «Культурний Проект», в якому ми говоритимемо з нашими гостями про філософію, книги, мистецтво і усе те, що допомагає нам не потонути у вирі повсякденних справ, бачити життя глибше і обʼємніше.

  1. Jul 23

    Люди хочуть обирати те, що їх драйвить, а не те, що їм нав'язали

    У новому епізоді досліджуємо артринок, мистецьку цінність і культуру колекціонування з Катериною Гонюк — CEO Subjektiv, української платформи, що допомагає відкривати, купувати та колекціонувати сучасне мистецтво. «Понад п’ятдесят років тому німецько-єврейська філософиня Ганна Арендт писала, що головною причиною виникнення тоталітарних режимів є нездатність людини самостійно формувати власні судження. Вона зазначала, що німці були добре освічені в науках і ґрунтовно обізнані з релігією, однак їм бракувало естетичної освіти. Мистецтво є невіддільною частиною нашої людяності. Якщо ми не здатні винести естетичне судження — відповісти “так” або “ні” на просте запитання “чи подобається мені це?” — то зрештою не зможемо сформувати жодного іншого судження: ні морального, ні політичного», — пояснює Катерина. Ми поговорили про таке: чому мистецтво досі здається багатьом «закритим клубом»; чому естетичне виховання є однією з передумов сильного громадянського суспільства; як покоління міленіалів змінює підхід до колекціонування мистецтва; як алгоритми й штучний інтелект впливають на формування смаку; що насправді потрібно українським митцям для розвитку; як почати купувати предмети мистецтва навіть із невеликим бюджетом.

  2. Jul 10

    У нас була своя "Гра престолів". Просто без драконів

    Чому, коли ми думаємо про придворні інтриги, загадкові вбивства, політичні союзи, нерівні шлюби й боротьбу за владу, то згадуємо Тюдорів, Борджіа чи французьких королів, але майже ніколи – українську аристократію? У новому випуску подкасту «Політ над буденністю» говоримо з історикинею Маргаритою Стафійчук про один із найцікавіших і водночас найменш знаних періодів української історії – XVI–XVII століття. Чому українська шляхта майже зникла з нашої історичної пам'яті? Як радянська історіографія вплинула на наше уявлення про минуле? Чим українські князі відрізнялися від тих, про яких ми вчили в школі, і чому роди Острозьких, Чарторийських чи Вишневецьких були одними з найвпливовіших у Речі Посполитій? І, звісно, не обійшлося без історій, які більше нагадують сценарії серіалів, ніж сторінки підручників. Любов, що, за легендою, призвела до згасання династії Ягеллонів. Загадкові смерті й чутки про отруєння. Королі, які викликали привидів своїх коханих. Боротьба за престол, що змінювала карту Європи. Українська історія значно ближча до «Гри престолів», ніж нам здається. І найцікавіші її сюжети ми лише починаємо для себе відкривати.

  3. Jan 13

    Цінність волі має бути вищою за цінність комфорту

    Що ми насправді маємо на увазі, коли говоримо «ідентичність» – і чому це слово сьогодні звучить звідусіль? У новому епізоді говоримо з політологом і дослідником національної ідентичності Богданом Бевзою про те, з чого вона складається, хто її формує і чому вона стала ключовим полем боротьби у сучасному світі. Це розмова про ідентичність не як абстрактне гасло, а як систему цінностей, моделей поведінки та емоційного відчуття приналежності, яка безпосередньо впливає на наші політичні рішення, суспільні конфлікти і здатність діяти як суб’єкт. У випуску говоримо про таке:  чому ідентичність не «виникає сама», а конструюється – і чим це відрізняється від пропаганди; хто сьогодні є реальними дієвцями ідентичності: держава, освітяни, митці, медіа, спільноти; як війна не змінює, а підсилює ідентичність – і які ризики та можливості це створює; чому українська ідентичність сьогодні – це шлях до суб’єктності й відповідальності; і чому Західний світ переживає глибоку кризу смислів, не маючи спільної візії майбутнього. Це епізод для тих, хто хоче краще зрозуміти, хто ми є, ким себе бачимо і чому без цього розуміння неможливо говорити ані про державу, ані про майбутнє.

  4. 12/26/2025

    Українському мистецтву не потрібна квота

    Як 1990-ті змінили світ мистецтва? Що робити митцю у час війни, коли частина важливих наративів – не на часі, а внутрішня самоцензура змушує замовчувати багато речей? Чому українському мистецтву не потрібна квота на світових виставках? Як митці різних часів переосмислювали себе і світ у моменти великих політичних зрушень? Про все це – складне і часом болісне, але надважливе, ми поговорили у підсумковому у 2025 році епізоді подкасту «Політ над буденністю» з Тетяною Кочубінською – мистецтвознавицею, незалежною кураторкою, авторкою та лекторкою. Тетяна підсумовує головні мистецькі відкриття і тенденції 2025-го, називає значимі для неї імена (здебільшого – сучасні українські), роздумує про те, як митці говорять про війну без документальних інструментів і показу насильства і обережно передбачає, якими будуть мистецькі процеси найближчого майбутнього.

  5. 12/10/2025

    Критичне мислення – це усвідомлення того, що з вами відбувається

    Критичне мислення — це холодний скепсис, чи навпаки — акт свободи?  Гостя цього епізоду —  Ірина Хоменко, філософиня, завідувачка кафедри логіки КНУ імені Тараса Шевченка і лекторка «Культурного Проекту». Говоримо про те, як навчитися мислити критично, але не втратити довіру до світу й людей. У розмові мова піде про таке: що таке критичне мислення простими словами (усвідомлення, «мислення про мислення»); чому емоції й інтуїція не обов’язково вороги — і як перевіряти інтуїцію; найпоширеніші пастки: дихотомічне мислення, упередження підтвердження, ефект Даннінга-Крюгера, катастрофізація; як розпізнати та реагувати на аргументативні помилки (ad hominem, «ти також», хибна дилема) — і що робити, коли дискусія перетворюється на сварку; практичні прийоми для екологічного конфлікту. Це епізод для тих, хто хоче краще розуміти себе й інших у часи інформаційного шуму.

  6. 11/20/2025

    Справедливо оцінити мистецтво може лише час

    Чому монохромна картина Іва Кляйна може коштувати понад 18 мільйонів євро? Що насправді визначає цінність творів мистецтва – авторство, історія, унікальність чи наша власна потреба залишити слід у світі? Як мистецтво стає свідченням епохи та особистості автора, і чому воно важливе нам сьогодні? У новому епізоді ми говоримо про мистецтво, його цінність і силу переживати час із Ольгою Новіковою – мистецтвознавицею, завідувачкою відділу мистецтва країн Сходу Національного музею мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків та лекторкою Культурного Проекту. Ольга досліджує мистецтво та культуру Японії, і є кураторкою колекцій японської кольорової ксилографії та декоративних елементів японських мечів. Ми говоримо про те, що таке краса, чи існує універсальне відчуття прекрасного, і як наші емоції, досвід і час впливають на сприйняття художніх творів. Від наскельного живопису до абстракції ХХ століття – кожен твір несе в собі історію, ритуал, культурну пам’ять і певну загадку, яку ми намагаємося розгадати. Мистецтво завжди про людські прагнення, емоції та комунікацію – і навіть через століття воно здатне зачепити нас, викликати захоплення, питання або нові асоціації. У цій розмові ми намагаємось зрозуміти, як і чому одні твори надихають, а інші залишаються загадкою, і чому мистецтво завжди виходить за межі простого «подобається/не подобається». Слухайте новий випуск і подивіться на мистецтво по-новому – так, аби ваші стосунки з ним стали ще цікавішими і наповненими.

  7. 11/09/2025

    Київ, який живе, дихає і змінюється щодня

    Як виглядає Київ сьогодні? Чому він такий різний і що робить його особливим? Як поєднати історію й сучасність, і яким може стати Київ майбутнього — зручним, красивим, людяним? У новому випуску подкасту «Політ над буденністю ми поговорили з архітектором, дизайнером і викладачем КНУБА Глібом Ушаковим про Київ середньовічний і Київ у Другу світову, про його розквіт, війни, пожежі, зміни на гірше і на краще. Київ – неймовірно суперечливе місто: він тисячоліттями залишається могутнім державним, культурним, економічним центром, і тяглість цієї історії можна знайти на його вулицях до сьогодні. Водночас – це урбаністично складне, проблемне, часто незручне для своїх мешканців місце для життя. А ще – це місто-фенікс, яке протягом століть стиралось з лиця землі та оживало наново. Яким є місто сьогодні, як йому адаптуватись до сучасних реалій? Як берегти історію міста і чи можливо побороти проблеми сучасної забудови міста? На всі ці питання шукатимемо відповідь у розмові.

  8. 10/29/2025

    Антропологія — це про любов до людей

    Що спільного між повсякденним життям людей і успішними бізнес-стратегіями? Чи можна «прочитати» культуру – і зрозуміти, чому ми поводимося саме так не лише у приватному житті, а й як споживачі? У новому епізоді «Політу над буденністю» говоримо з Тіною Полек, антропологинею, яка працює на перетині науки й бізнесу. Тіна досліджує, як люди живуть: готують, дивляться серіали, виховують дітей, взаємодіють у школах, офісах і соцмережах. Ці звичні деталі відкривають, що для нас справді важливо – і як це знання може змінювати бізнес, сервіси та суспільство. Антропологія – це не про екзотичні племена, а про наше щоденне життя. Про цінності, які проявляються в дрібницях, і про спробу зрозуміти справжні мотиви людей, а не лише те, що вони готові сказати в опитуванні. Досвід Тіни вилився у курс «Антропологія для бізнесу», на якому вона вчить бізнеси використовувати інструменти антропології для розуміння потреб своїх клієнтів та команд. У епізоді ми обговорюємо: як антропологія допомагає бізнесу розуміти людей і створювати сенсовні продукти; чим антропологічний підхід відрізняється від соціології чи маркетингових досліджень; реальні кейси — від реклами пральних порошків до корпоративних культур; яким є етичний кодекс антропологів; чому український бізнес лише починає відкривати для себе глибинні методи; і як антропологи можуть не просто досліджувати культуру, а й змінювати її на краще.

See All (18)

About

Подкаст освітньої платформи «Культурний Проект», в якому ми говоритимемо з нашими гостями про філософію, книги, мистецтво і усе те, що допомагає нам не потонути у вирі повсякденних справ, бачити життя глибше і обʼємніше.

Information