Podcast Sententiae

Sententiae
  • 0.0 (0)
  • Education

Ми «Podcast Sententiae» – простір живих розмов про філософію та гуманітаристику. Тут ми розповідаємо про те, чим живе українська гуманітаристика: що досліджують сучасні вчені, як мислять молоді філософи, які книги варто читати і які виклики стоять перед академічною спільнотою. У рамцях тематичних напрямків ми: ▪️ говоримо про архіви й дослідження в «ArS-Podcast», ▪️ обговорюємо моральні дилеми в «Практичній філософії», ▪️ знайомимось із проєктами молодих науковців, ▪️читаємо й аналізуємо нові філософські книжки ▪️ слідкуємо за життям Спільноти та подіями в академічному світі.

  1. Від медіа до видавництва: як «Контур» змінює український філософський ландшафт

    4d ago

    Від медіа до видавництва: як «Контур» змінює український філософський ландшафт

    📚 Шановне товариство, новий випуск подкасту «Спільноти Sententiae» у рубриці «Книговидавці». ▪️Ведуча – Влада Давіденко. ▪️Гість – Роман Оксенюк, співорганізатор і куратор видавництва «Контур». ▪️Ця розмова – про сучасне українське філософське книговидання, про те, як народжуються видавничі стратегії, формуються книжкові серії та інтелектуальні середовища, а також про виклики й перспективи незалежних гуманітарних проєктів в Україні. 📚 Говоримо про: ▪️ історію створення «Контуру» та шлях від освітніх і медійних ініціатив до власного видавництва; ▪️ внутрішню структуру «Контуру», розподіл ролей і принципи роботи кураторської команди; ▪️ видавничі серії «Маяки», «Горизонти», «Концепти», «Відлуння» та логіку їхнього формування; ▪️ чому сучасна філософія стала одним із головних фокусів видавництва та як добираються автори й тексти; ▪️ нову історико-філософську серію та дискусії навколо різних форматів видання філософських текстів; ▪️ співвідношення перекладу, інтерпретації та редакторської політики у роботі з філософською літературою; ▪️ діяльність Kontur Media як простору для перекладів, авторських текстів і розвитку нових поколінь дослідників; ▪️ співпрацю з молодими перекладачами та авторами, відкриті конкурси й пошук нових голосів у філософському середовищі; ▪️ економічні виклики незалежного гуманітарного видавництва під час війни та сучасний стан українського ринку філософської літератури; ▪️ майбутнє «Контуру» та перспективи розвитку нових дослідницьких, освітніх і видавничих проєктів. 🎧 Слухайте епізод (посилання – у першому коментарі). 📺 Відеоверсія також доступна. 🔗 Видавництво «Контур»: @kontur.media Дякуємо музиканту NONTHENSE за створення аудіо-інтро для подкасту. До нових зустрічей у подкасті «Спільноти Sententiae».

    52 min
  2. Латина, схоластика і українська ідентичність: Микола Симчич про місце Могилянки в європейській культурі

    Jun 2

    Латина, схоластика і українська ідентичність: Микола Симчич про місце Могилянки в європейській культурі

    🎙️ Шановне товариство, новий випуск проєкту «Філософська Спільнота» від Спільноти Sententiae! ▪️ Ведуча – Влада Давіденко.▪️ Гість – Микола Симчич, кандидат філософських наук, науковий співробітник відділу історії філософії України Інституту філософії НАН України, дослідник філософських курсів Києво-Могилянської академії XVII–XVIII століть. ▪️ Ця розмова – про дослідження могилянської спадщини, латиномовні рукописи, радянські міфи про українську філософію та перспективи нового покоління істориків філософії. 📚 Говоримо про: ▪️ як формувалися дослідження Києво-Могилянської академії в Інституті філософії; ▪️ вплив радянської цензури та репресій на історико-філософську науку; ▪️ чому в могилянських текстах часто шукали те, чого там насправді немає; ▪️ місце ранньомодерної схоластики в українській та європейській інтелектуальній історії; ▪️ цифровізацію рукописів, переклади латиномовних джерел і можливості штучного інтелекту; ▪️ підготовку молодих дослідників та майбутнє історії української філософії. 💬 Запрошуємо до розмови в коментарях: – Чи достатньо ми знаємо про філософську спадщину Києво-Могилянської академії? – Які тексти української інтелектуальної традиції, на вашу думку, потребують нового прочитання сьогодні? 🎧 Слухайте епізод (посилання – у першому коментарі). 📺 Відеоверсія також доступна. Дякуємо музиканту NONTHENSE за створення аудіо-інтро для подкасту. Окрема подяка Роману – за зйомку та відеомонтаж. До нових зустрічей у проєкті «Філософська Спільнота»!

    1 hr
  3. Осягнути Україну: військовий обов'язок та постколоніалізм

    May 26

    Осягнути Україну: військовий обов'язок та постколоніалізм

    Вітаємо, спільното! Пропонуємо до вашої уваги новий випуск подкасту «Спільноти Sententiae» у рубриці KCPE. 🔹Ведучий – Всеволод Хома, керівник Kyiv Centre for Practical Ethics. У розмові беруть участь дослідники KCPE – Юлія Корнелюк та Віталій Залозецький. 🔹 Юлія Корнелюк говорить про постколоніалізм, деколонізацію та український досвід колоніальності – про те, чому український випадок не цілком вписується у «класичні» постколоніальні моделі, як працює деколонізація мови, культури та історичної пам’яті, а також чому частина міжнародних антиколоніальних рухів виявилася неготовою до осмислення російсько-української війни. 🔹 Віталій Залозецький розповідає про моральні та політичні підстави військового обов’язку, поняття політичного зобов’язання, громадянської відповідальності та справедливості у сучасній політичній філософії. Окрему увагу приділено Джону Ролзу, методу «осмисленої рівноваги» та ролі аналітичної політичної філософії у розумінні суспільних проблем. Це розмова про те, ▪️ як сучасна філософія намагається осмислити український досвід війни, колоніального минулого та міжнародної солідарності; про відмінності між постколоніалізмом, деколоніалізмом та антиімперіалізмом — і про те, чому ці поняття так часто змішуються в українському публічному просторі; ▪️ як говорити про історичну травму, не зводячи український досвід до ролі «жертви»; про деколонізацію як переосмислення культурних і політичних структур, а не лише символічних практик; ▪️чому українському інтелектуальному середовищу досі бракує системної політичної філософії; і про те, чи можлива сьогодні переконлива моральна аргументація військового обов’язку в умовах війни та демократичного суспільства. 💬 Запрошуємо до дискусії в коментарях:– Чи достатньо український досвід осмислюється через постколоніальну оптику?– Чи можлива сьогодні переконлива моральна аргументація військового обов’язку?– Яких політико-філософських дискусій, на вашу думку, бракує українському суспільству? 🎧 Слухайте новий епізод за посиланням у першому коментарі.📺 Відеоверсія також доступна. Дякуємо музиканту NONTHENSE за створення аудіо-інтро для подкасту. 🎧 Окрема подяка Роману – за зйомку та відеомонтаж.

    1 hr
  4. «Наважуйтесь!» – Сергій Пролеєв про майбутнє філософії, ШІ та кінець виробничої цивілізації

    May 20

    «Наважуйтесь!» – Сергій Пролеєв про майбутнє філософії, ШІ та кінець виробничої цивілізації

    Шановне товариство, новий випуск проєкту«Філософська Спільнота» від Спільноти Sententiae. ▪️ Ведуча – Влада Давіденко.▪️ Гість – Сергій Пролеєв, український філософ, доктор філософських наук,професор, завідувач відділу філософії культури, етики та естетики Інститутуфілософії НАН України імені Григорія Сковороди, професор кафедри теоретичної тапрактичної філософії Київського національного університету імені ТарасаШевченка. ▪️ Ця розмова – про сучасний стан українськоїфілософії, кризу та перспективи академічної спільноти, місце філософії усуспільстві під час війни, філософський праксис, молоде покоління українськихфілософів та виклики XXI століття. 📚 Говоримопро: ▪️ філософію як досвід критичної рефлексії та«підважування» усталених світоглядів;▪️ роль філософа у часи повномасштабної війни та соціальних криз;▪️ проблеми українського суспільства після 1991 року, питання свободи,власності та громадянської автономії;▪️ постправду, інформаційний шум і формування критичного мислення;▪️ кризу сучасної академічної філософії та «університетське гетто»;▪️ філософський праксис як спосіб безпосередньої роботи філософії з людськимипроблемами;▪️ сучасну філософську молодь, її потенціал, виклики та потребу інтелектуальноїсміливості;▪️ нові форми присутності філософії у культурі та суспільстві;▪️ український досвід війни, волонтерства та прямої демократії як можливийвнесок у світову філософію;▪️ кризу виробничої цивілізації, штучний інтелект, віртуальну реальність іантропологічні виклики XXI століття. 💬 Запрошуємодо розмови в коментарях: – Чи може сучасна українська філософія вийтиза межі академічного середовища та стати реальною суспільною практикою?– Що, на вашу думку, український досвід сьогодні може дати світовій філософії?– Чи справді філософія здатна допомогти людині орієнтуватися у світіпостправди, інформаційного перевантаження та технологічних трансформацій? 🎧 Слухайтеепізод (посилання – у першому коментарі).📺 Відеоверсія також доступна. Дякуємо музиканту NONTHENSE за створенняаудіо-інтро для подкасту. Окрема подяка Роману – за зйомку та відеомонтаж. До нових зустрічей у проєкті «ФілософськаСпільнота».

    1h 10m
  5. «Філософський слем»: проти формальності та «душної» теорії

    Apr 29

    «Філософський слем»: проти формальності та «душної» теорії

    Шановне товариство, новий випуск подкасту «Спільноти Sententiae» у рубриці«Культурні проєкти». ▪️Ведуча – Влада Давіденко. ▪️Гість – Костянтин Шрубенко, засновник «Філософського слему» та Київського гуртка політичних студій ім. Леоніда Паська. ▪️Ця розмова – про філософію, яка виходить із аудиторій у живий простір. Про те, чому молодим філософам часто бракує місця для голосу, як академічне середовище може ставати закритим, і як із дружби, цікавості та впертостінароджуються нові інтелектуальні спільноти. 📚Говоримо про: ▪️ як виник «Філософський слем» і чому його почали робити «для себе»; ▪️ чому молодим лекторам потрібні публічні майданчики, а не лише статті йконференції; ▪️ як поєднувати відомих спікерів і нові філософські голоси; ▪️ чому філософія може бути не лише академічною дисципліною, а й подією, гроюта формою дружби; ▪️ що не так із закритістю університетських середовищ; ▪️ як із «Філософського слему» виріс політичний гурток для підлітків. 💬Запрошуємо до розмови: – Чи потрібна філософії публічність? – Де сьогодні має звучати голос молодих мислителів? 🎧Слухайте епізод (посилання – у першому коментарі). 📺Відеоверсія також доступна. 🔗«Філософський слем»: Instagram: https://www.instagram.com/philoslams/ Telegram: https://www.facebook.com/philoslams/ 🔗Київський гурток політичних студій ім. Леоніда Паська: Instagram: https://www.facebook.com/kyivpoliticalstudiescircle Дякуємо музиканту NONTHENSE за створення аудіо-інтро для подкасту. Окрема подяка Надійці – за зйомку та відеомонтаж.

    1h 16m
  6. Осягнути Україну: метамодернізм та електоральна пам'ять

    Apr 18

    Осягнути Україну: метамодернізм та електоральна пам'ять

    Вітаємо, спільното! · Пропонуємо до вашої уваги новий випуск рубрики «Практична філософія». · Ведучий – Всеволод Хома, спілкується  з дослідниками Kyiv Centre for Practical Ethics: Єлизаветою Смирновою та Антоном Захаровим. 🔹 Антон Захаров розповідає про своє дослідження феномену електоральної пам’яті в українській політичній культурі – і про те, як історична політика впливає на наші уявлення, очікування та вибір. 🔹 Єлизавета Смирнова презентує своє бачення метамодернізму як способу осмислення сучасного українського досвіду – досвіду, що поєднує суперечності, перемикання станів і потребу у нових сенсах. · Це розмова про те, як формується наш вибір – у конкретному досвіді пам’яті, впливів обставин і пережитих подій. Про електоральну пам’ять як простір, де перетинаються особисті спогади, колективні наративи й політичні стратегії; про те, як історична політика працює з цими спогадами – через риторику, медіа, культурні продукти. Водночас це розмова про сучасний український досвід як метамодерний стан: постійне «перемикання» між тривогою і нормальністю, втратою і надією, деконструкцією і потребою знову створювати смисли. І про те, як філософія дозволяє не просто зафіксувати цю напругу, а навчитися її усвідомлювати й відповідально проживати. · Дякуємо музиканту NONTHENSE за створення аудіо-інтро для подкасту.Окрема подяка Надійці – за зйомку та відеомонтаж.

    1h 22m
  7. Українська філософія і Європа: чи можливий рівноправний діалог?

    Apr 4

    Українська філософія і Європа: чи можливий рівноправний діалог?

    • Шановне товариство, новий випуск подкасту «Спільноти Sententiae».• Ведуча – Влада Давіденко.• Гість – Стефан Заремба, студент Страсбурзького університету, який ранішенавчався також у Львівському національному університеті імені Івана Франка таКарловому університеті. • Ця розмова – про досвід українського студента у західній академії, про відмінності між українською та французькою філософською освітою, про академічну мову, інституційні традиції та місце української філософії в європейськомуінтелектуальному просторі. 📚Говоримо про:▪️ Освітній шлях Стефана Заремби: від Львова до Праги і Страсбурга.▪️ Відмінність між історично орієнтованою українською філософською освітою тапроблемно орієнтованим підходом французької академії.▪️ Особливості навчального процесу у Франції: структуру курсів, роль викладача,форми іспитів, методологію письмових робіт та вимоги до студентів.▪️ Те, як працює французька академічна культура тексту: коментування,пояснення, робота з фрагментами, виданнями та бібліотеками.▪️ Відмінності між українською та французькою філософськими мовами і труднощіперекладу ключових термінів.▪️ Академічну свободу, межі критики автора та специфіку студентськогосередовища у Франції.▪️ Канон філософських текстів у Франції та Україні: спільне, відмінне інесподівані акценти.▪️ Французькі прочитання Геґеля, рецепцію Кожева та різні підходи доінтерпретації класичної філософії.▪️ Те, що українська філософська традиція є давньою, самобутньою й вагомою длясхідноєвропейського інтелектуального простору.▪️ Чому українська філософія заслуговує на більшу присутність у європейськомуакадемічному контексті — і що залежить тут від самих українських дослідників тастудентів. 💬Запрошуємо до розмови в коментарях:– Що, на вашу думку, найбільше відрізняє українську філософську освіту відзахідної?– Чи достатньо, на ваш погляд, представлена українська філософська традиція вєвропейському академічному просторі? 🎧Слухайте епізод (посилання – у першому коментарі).📺Відеоверсія також доступна. • До нових зустрічей у подкасті «Спільноти Sententiae».

    1h 15m
  8. Між академією і журналістикою: що таке інтелектуальне медіа сьогодні?

    Mar 27

    Між академією і журналістикою: що таке інтелектуальне медіа сьогодні?

    🎙️Шановне товариство, новий випуск подкасту «Спільноти Sententiae» у рубриці «Культурні проєкти».• Ведуча – Влада Давіденко.• Гостя – Дарія Бадійор, співзасновниця та головна редакторка Re/Visions –щомісячного двомовного журналу про ідеї та культуру, що твориться в Україні та Європі й долучається до глобальних інтелектуальних розмов. • Ця розмова – про медіа як простір повільного мислення. Про те, як у часи війни змінюється мова, якою ми описуємо реальність, і чому важливо створювати платформи, що дозволяють не лише реагувати, а й осмислювати.📚• Говоримо про:▪️ Виникнення Re/Visions у 2022–2023 роках як відповідь на потребу фіксувати розмови про зміну словника війни – у текстах, а не лише в ефемерному медіапотоці.▪️ Ідею «повільного медіа»: чому важливо виходити за межі новинного циклу і створювати простір для тривалого мислення та інтелектуальної паузи.▪️ Формат журналу на перетині академічного письма й культурної журналістики:есеї, інтерв’ю, рецензії, що поєднують експертність і читабельність.▪️ Двомовність як спосіб побудови мостів між українським і міжнародним інтелектуальними контекстами.▪️ Кураторську логіку випусків: як обираються теми (горе, суверенність, вода,майбутнє) і як через них пропонуються нові способи думання.▪️ Роботу з авторами – від академічних дослідників до журналістів і митців – та прагнення відкривати нові голоси поза канонічними іменами.▪️ Візуальну складову журналу: співпрацю з ілюстраторами як практику співтворення сенсів.▪️ Публічні події як продовження розмови: лекції, дискусії, зустрічі, щорозширюють теми випусків у живому діалозі.▪️ Фінансування незалежного культурного медіа: гранти, інституційні партнерства і виклики сталості гуманітарних проєктів.▪️ Уявлення про майбутнє Re/Visions як мережі розмов, співпраці та інтелектуальних спільнот в Україні та поза її межами. 💬Запрошуємо до розмови в коментарях:– Чи відчуваєте ви потребу в «повільному медіа» сьогодні?– Які тексти або розмови останнім часом допомогли вам краще осмислитиреальність? 🎧• Слухайте епізод (посилання – у першому коментарі).📺Відеоверсія також доступна. 🔗• Re/Visions:Website: https://revisionsjournal.com/ Facebook: https://www.facebook.com/ReVisionsIdeasJournal • Дякуємо музиканту NONTHENSE за створення музичного аудіоінтро. До нових зустрічей у подкасті «Спільноти Sententiae».

    1h 22m
See All (29)

About

Ми «Podcast Sententiae» – простір живих розмов про філософію та гуманітаристику. Тут ми розповідаємо про те, чим живе українська гуманітаристика: що досліджують сучасні вчені, як мислять молоді філософи, які книги варто читати і які виклики стоять перед академічною спільнотою. У рамцях тематичних напрямків ми: ▪️ говоримо про архіви й дослідження в «ArS-Podcast», ▪️ обговорюємо моральні дилеми в «Практичній філософії», ▪️ знайомимось із проєктами молодих науковців, ▪️читаємо й аналізуємо нові філософські книжки ▪️ слідкуємо за життям Спільноти та подіями в академічному світі.

Information

  • Creator
    Sententiae
  • Years Active
    2025 - 2026
  • Episodes
    29
  • Rating
    Clean
  • Copyright
    © Sententiae
  • Show Website
    Podcast Sententiae