Podcast Sententiae

Sententiae

Ми «Podcast Sententiae» – простір живих розмов про філософію та гуманітаристику. Тут ми розповідаємо про те, чим живе українська гуманітаристика: що досліджують сучасні вчені, як мислять молоді філософи, які книги варто читати і які виклики стоять перед академічною спільнотою. У рамцях тематичних напрямків ми: ▪️ говоримо про архіви й дослідження в «ArS-Podcast», ▪️ обговорюємо моральні дилеми в «Практичній філософії», ▪️ знайомимось із проєктами молодих науковців, ▪️читаємо й аналізуємо нові філософські книжки ▪️ слідкуємо за життям Спільноти та подіями в академічному світі.

  1. 6d ago

    “From Myth to Logos Is a Dystopia” | Vadym Menzhulin on the Dangers of Pure Rationalism

    🎙️ Dear friends, we are delighted to present a new episode of “Philosophical Community,” a project by the Sententiae Community! ▪️ Host – Vlada Davidenko, researcher and editor at Archivum Sententiarum. ▪️ Guest – Vadym Menzhulin, Doctor of Philosophical Sciences, Professor at the Department of Philosophy and Religious Studies at the National University of Kyiv-Mohyla Academy, historian of philosophy, and scholar specializing in philosophical biography, the history of psychology, and psychoanalysis. ▪️ In this episode, we explore how a philosopher’s life becomes part of their philosophy and why the history of philosophy cannot be reduced to a history of established ideas and concepts. Beginning with Vadym Menzhulin’s personal journey into philosophy – through music, jazz, and chess – we move on to discuss academic philosophy, psychoanalysis, the biographical approach, and the complexities of historical inquiry. 📚 In this episode, we discuss: ▪️ whether a philosopher’s way of thinking, academic work, and way of life should be interconnected; ▪️ jazz and chess as intellectual practices and their influence on the practice of philosophizing; ▪️ the relationship between academic philosophy and free intellectual creativity – and why philosophers sometimes need to “jazz things up a little”; ▪️ psychoanalysis, Freud, and Jung – and how an interest in myth and the unconscious led to questions of philosophical biography; ▪️ the biographical approach in the history of philosophy: what changes when, behind a seemingly complete philosophical system, we recognize not an abstract “author” but a human being whose views develop, change, contradict one another, and are shaped by lived experience; ▪️ autobiography, ego-history, and oral history as ways of restoring the open-endedness and internal dynamics of the history of thought; ▪️ the figure of Ivan Sikorsky – a Kyiv-based psychiatrist, psychologist, and researcher whose biography raises questions about scientific achievements, racial anthropology in the late nineteenth and early twentieth centuries, and his disgraceful role in the Beilis trial; ▪️ how historians can approach controversial figures of the past without turning historical inquiry into either justification or a final verdict; ▪️ why the history of philosophy should leave room for contradictions, alternative interpretations, and future generations of researchers. 📺 Watch the video version on the Sententiae Community YouTube channel! We thank NONTHENSE for supporting our project and Roman for his continued assistance with sound production and editing. See you in the next episode of “Philosophical Community”!

    “From Myth to Logos Is a Dystopia” | Vadym Menzhulin on the Dangers of Pure Rationalism
  2. Sep 21

    Metamodernism: A New Era or a Myth? | Maksym Nestelieiev on His New Book

    📚 Hello, Sententiae Community! We invite you to watch a new episode of the Sententiae Community podcast in our “Books” series, dedicated to metamodernism, its theoretical foundations, and the ways it helps us understand contemporary culture. ▪️ Host – Vlada Davidenko, editor and researcher at the Sententiae Community. ▪️ Guest – Maksym Nestelieiev, Ukrainian literary scholar, translator, PhD in Philology, cultural critic and columnist, and researcher of American postmodernism and contemporary literature. 📖 At the heart of our conversation is Maksym Nestelieiev’s new monograph, Metamodernism: Between Outdated Irony and New Sincerity. In the book, the author examines the concepts proposed by 37 scholars of metamodernism, exploring the diversity of theoretical interpretations, the contradictions between them, and the possibilities of applying these approaches to contemporary literature and culture. 📚 In this episode, we discuss: ▪️ Maksym Nestelieiev’s intellectual journey from studying Ukrainian modernism to researching American postmodernism and metamodernism; ▪️ the relationship between translation and literary scholarship, the challenges of working with complex texts by American writers, and the practice of close reading; ▪️ the problem of cultural periodization: do modernism, postmodernism, and metamodernism truly succeed one another, and how justified is the idea of clear boundaries between cultural eras? ▪️ the concept of oscillation in metamodernist theory, its explanatory potential, and why its original proponents later reconsidered it; ▪️ the methodological challenges of defining metamodernism, the diversity of its theoretical interpretations, and the problem of establishing criteria for distinguishing metamodern cultural phenomena from others; ▪️ the relationship between theory and artistic practice, including the deliberate application of metamodernist concepts in contemporary cinema; ▪️ the changing role of irony in contemporary culture, its relationship with new sincerity, and the possibility of combining critical distance with empathy, compassion, and a renewed commitment to values.

    Metamodernism: A New Era or a Myth? | Maksym Nestelieiev on His New Book
  3. Sep 14

    A Ukraine We Don’t Know: The Qur’an, Crimean Philosophers, and the Islamic Intellectual Tradition | Mykhailo Yakubovych

    🎙️ Dear friends, we are delighted to present a new episode of Philosophical Community, a project by the Sententiae Community! ▪️ Host – Vlada Davidenko.▪️ Guest – Mykhailo Yakubovych, a Ukrainian scholar of Islam, Orientalist, and translator, Associate Professor at the University of Freiburg, author of the first complete Ukrainian translation of the meanings of the Qur’an, and one of the leading scholars of the philosophical and manuscript heritage of the Crimean Khanate. This time, we discuss Islam as an intellectual tradition and explore a part of the history of philosophy in Ukraine that still remains largely unknown. Together with Mykhailo Yakubovych, we discuss: 🔹 his intellectual journey from Ostroh to the study of Islamic philosophy, as well as the multiconfessional intellectual world of Volhynia; 🔹 why Islam should not be understood as a closed and homogeneous tradition, and the place of Ukraine, Crimea, and the Northern Black Sea region in its history; 🔹 the Ukrainian translation of the Qur’an and whether there is, in fact, a fundamental difference between “translating the Qur’an” and “translating its meanings”; 🔹 the challenges of developing a Ukrainian language of Islamic philosophy: how Arabic philosophical concepts can be translated and how to strike a balance between precision and accessibility; 🔹 the philosophical tradition of the Crimean Khanate – its thinkers, manuscripts, schools, and intellectual networks, which allow us to see Crimea not as a periphery but as part of the broader world of Islamic thought; 🔹 and, finally, how our understanding of the history of philosophy in Ukraine might change if we restore its Muslim intellectual heritage to the picture. A conversation about translations and manuscripts, Avicenna and Crimean philosophers, the boundaries of what we call “philosophy” – and about Ukraine as a meeting place of different intellectual traditions. 🎥 Listen to the new episode of Philosophical Community!

    A Ukraine We Don’t Know: The Qur’an, Crimean Philosophers, and the Islamic Intellectual Tradition | Mykhailo Yakubovych
  4. Sep 7

    «Ми під’єдналися до мережі світової філософії» | Костянтин Сігов про Рікера, Дерида й українську філософію

    🎙️ Шановне товариство, новий випуск проєкту «Філософська Спільнота» від Спільноти Sententiae! ▪️ Ведуча – Влада Давіденко. ▪️ Гість – Костянтин Сігов, український філософ і видавець, директор Центру європейських гуманітарних досліджень НаУКМА, співзасновник видавництва «Дух і Літера», дослідник філософської антропології, етики та політичної філософії. ▪️ Ця розмова – про шлях української філософії від пізньорадянського Києва до відкритого європейського інтелектуального простору, становлення Києво-Могилянської академії та видавництва «Дух і Літера», розвиток української філософської мови, а також про правду, свободу, свідчення і солідарність у час російської війни проти України. 📚 Говоримо про: ▪️ шлях Костянтина Сігова від технічної освіти до філософії та середовища інтелектуальної свободи в пізньорадянському Києві; ▪️ Сергія Кримського, Мирослава Поповича та філософське середовище Інституту філософії 1980-х років; ▪️ філософію гри як філософію свободи та питання про те, як людина стає людиною; ▪️ Париж як «другу інтелектуальну батьківщину» та зустрічі з Полем Рікером, Жаком Дерида, Еммануелем Левінасом, Гансом-Ґеорґом Ґадамером та іншими європейськими інтелектуалами; ▪️ відродження Києво-Могилянської академії та входження української філософії до міжнародного інтелектуального простору; ▪️ понад тридцятирічну історію видавництва «Дух і Літера», переклад світової гуманітарної класики та формування українського читача; ▪️ український проєкт «Європейського словника філософій», розвиток філософської мови та особливість поняття «правда», що поєднує виміри істини й справедливості; ▪️ філософське значення свідчення під час війни – від Василя Стуса, Євгена Сверстюка і Мирослава Мариновича до Ігоря Козловського та Максима Буткевича; ▪️ формування нового українського словника гідності, волі, свободи, мужності та солідарності після Майдану й повномасштабного вторгнення; ▪️ те, як Україні говорити із західним світом так, щоб бути почутою, та чому важливо розбудовувати мережі інтелектуальної й політичної солідарності; ▪️ досвід покоління українських інтелектуалів, яке пройшло шлях від закритого радянського суспільства до незалежної України, Майдану та війни, і те, що воно може передати молодшим поколінням; ▪️ сучасну українську культуру та потенціал її «драматичного відродження». 🎧 Слухайте епізод (посилання – у першому коментарі). 📺 Відеоверсія також доступна. Дякуємо музиканту NONTHENSE за створення аудіо-інтро для подкасту. Окрема подяка Роману – за зйомку та відеомонтаж. До нових зустрічей у проєкті «Філософська Спільнота»!

    «Ми під’єдналися до мережі світової філософії» | Костянтин Сігов про Рікера, Дерида й українську філософію
  5. Aug 31

    «Ми досі виховуємо революціонерів» | Тарас Кононенко про те, хто такий філософ

    🎙️ Шановне товариство, новий випуск проєкту «Філософська Спільнота» від Спільноти Sententiae! ▪️ Ведуча – Влада Давіденко. ▪️ Гість – Тарас Кононенко, професор, завідувач кафедри історії філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, дослідник історії української філософії та традиції британського емпіризму. ▪️ Ця розмова – про трансформації українського філософського середовища від пізньорадянського часу до сьогодення, спадщину марксистсько-ленінської філософії, академічні традиції, самоідентифікацію філософа та нові можливості цифрових технологій і штучного інтелекту. 📚 Говоримо про: ▪️ зміни українського філософського середовища від 1980-х років до сьогодення; ▪️ марксистсько-ленінську спадщину та те, наскільки радянська модель філософської освіти була подолана після 1991 року; ▪️ популярність російської релігійної філософії у 1990-х та ширші ідеологічні трансформації пострадянського простору; ▪️ філософську традицію як неперервність поколінь – від студента й аспіранта до викладача та наставника; ▪️ питання «Хто такий філософ?», відмінність між філософом, викладачем та дослідником і потребу переосмислення самого образу філософа; ▪️ самоідентифікацію українського філософа та його зв’язок з інтелектуальною спільнотою і традицією; ▪️ нове покоління студентів, Digital Humanities та перспективи цифрової історії філософії; ▪️ штучний інтелект як пошуковий, аналітичний і візуалізаційний інструмент у дослідженнях; ▪️ етичні межі використання штучного інтелекту та відповідальність людини за нові технології. 🎧 Слухайте епізод (посилання – у першому коментарі). 📺 Відеоверсія також доступна. Дякуємо музиканту NONTHENSE за створення аудіо-інтро для подкасту. Окрема подяка Роману – за зйомку та відеомонтаж. До нових зустрічей у проєкті «Філософська Спільнота»!

    «Ми досі виховуємо революціонерів» | Тарас Кононенко про те, хто такий філософ
  6. Aug 24

    «Ми не можемо бути вільними від обставин, у яких виросли» | Наталія Вяткіна про філософію і покоління

    Шановне товариство, новий випуск проєкту «Філософська Спільнота» від Спільноти Sententiae! ▪️ Ведуча – Влада Давіденко. ▪️ Гостя – Наталія Вяткіна, кандидатка філософських наук, старша наукова співробітниця відділу логіки та методології науки Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, дослідниця проблем логіки, мови, знання, комунікації та інтелектуальної культури. ▪️ Ця розмова – про особисту й інтелектуальну історію української філософії другої половини XX – початку XXI століття, логіку як спосіб мислення, середовище Інституту філософії, культуру наукового редагування й освіти, Львівсько-Варшавську школу та перспективи української філософії. 📚 Говоримо про: ▪️ історичні злами, родинну пам’ять і те, як особиста біографія формує світогляд та професійний шлях філософа; ▪️ ранню чутливість до мови й мовлення та вибір логіки як фаху й інтелектуальної оптики для дослідження широкого кола проблем; ▪️ Мирослава Поповича, Сергія Кримського та атмосферу відділу логіки Інституту філософії як середовища міждисциплінарного спілкування; ▪️ трансформації українського філософського й академічного середовища наприкінці 1980-х – у 1990-х роках та досвід реформування гуманітарної освіти; ▪️ редакцію «Філософської думки», культуру наукового редагування, філософського перекладу та дискусій про термінологію; ▪️ проблему академічного письма й потребу навчати молодих дослідників ясно структурувати та висловлювати думку; ▪️ інституційні обмеження української вищої освіти та необхідність більшої свободи для викладачів і науковців; ▪️ співпрацю з Варшавським університетом і дослідження Львівсько-Варшавської школи як одного зі шляхів включення української філософії до ширшого європейського контексту; ▪️ ключові зміни в українській філософії після 1991 року, філософську працю під час повномасштабної війни та перспективи нового покоління українських дослідників. 🎧 Слухайте епізод (посилання – у першому коментарі). 📺 Відеоверсія також доступна. Дякуємо музиканту NONTHENSE за створення аудіо-інтро для подкасту. Окрема подяка Роману – за зйомку та відеомонтаж. До нових зустрічей у проєкті «Філософська Спільнота»!11:36

    «Ми не можемо бути вільними від обставин, у яких виросли» | Наталія Вяткіна про філософію і покоління
  7. Aug 19

    Осягнути Україну: спротив і суб’єктність

    Вітаємо, спільното! Пропонуємо до вашої уваги новий випуск подкасту «Спільноти Sententiae» у рубриці KCPE. Ведучий – Всеволод Хома, директор Kyiv Centre for Practical Ethics. У розмові беруть участь дослідниці KCPE – Дарина Радченко та Катерина Скрипник. Дарина Радченко говорить про вплив війни на демократію та ставить під питання уявлення, ніби війна неминуче веде лише до концентрації влади й авторитаризації. Спираючись на теорію державотворення Чарльза Тіллі, вона розглядає український досвід: роль громадянського суспільства, волонтерських організацій і міжнародних партнерів та можливість повоєнної демократизації. Катерина Скрипник осмислює український військовий спротив крізь теорію суб’єкта Алена Бадью. Чи можемо ми розглядати рішення українців чинити спротив після початку повномасштабного вторгнення як момент появи нової політичної суб’єктності? І що означає «вірність Події», коли майбутнє залишається принципово невизначеним? Це розмова про те,– як війна змінює відносини між державою та громадянами;– чи може війна не лише загрожувати демократії, а й створювати передумови для її розвитку;– що означає «торг» між державою та суспільством в умовах екзистенційної війни;– чи можна осмислити український спротив як «подію» та прояв нової суб’єктності; Запрошуємо до дискусії: чи обов’язково війна веде до авторитаризму? Чи можемо ми говорити про український спротив як прояв нової суб’єктності? Слухайте новий епізод за посиланням у першому коментарі. Відеоверсія також доступна. Дякуємо музиканту NONTHENSE за аудіо-інтро та Роману Чигиринцю – за зйомку й відеомонтаж.

    Осягнути Україну: спротив і суб’єктність
  8. Aug 10

    «Ми маємо вижити як люди» | Володимир Приходько про Мерло-Понті, феноменологію та досвід війни

    🎙️ Шановне товариство, новий випуск проєкту «Філософська Спільнота» від Спільноти Sententiae! ▪️ Ведуча – Влада Давіденко. ▪️ Гість – Володимир Приходько, український філософ, доцент кафедри теоретичної та практичної філософії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, дослідник феноменології, філософії культури, тілесності та простору. ▪️ Ця розмова – про феноменологію як філософію досвіду, доробок Моріса Мерло-Понті, тілесність і простір, сучасні трансформації феноменології та її можливості для осмислення досвіду війни. 📚 Говоримо про: ▪️ шлях від досліджень німецького ідеалізму та Фіхте до феноменології й філософії Мерло-Понті; ▪️ відмінність між філософією та історією філософії; ▪️ феноменологію не як замкнену школу, а як рух мислення і спосіб роботи людини з власним досвідом; ▪️ принцип «назад до самих речей» та повернення до життєсвіту в умовах інформаційного перевантаження; ▪️ тілесність, «тілесний розум» (embodied mind) і значення феноменології для сучасних дискусій про штучний інтелект; ▪️ прикладну феноменологію – її зв’язок з естетикою, педагогікою, філософією мистецтва, дослідженнями пам’яті та візуального досвіду; ▪️ феноменологію простору та те, як тіло, дім, місто, речі й присутність іншого формують наше перебування у світі; ▪️ війну як радикальне переструктурування людського досвіду – зміну сприйняття простору, звуку, небезпеки, іншого та власного тіла; ▪️ молоде покоління українських філософів та важливість збереження плюральності, складності й чутливості мислення навіть за умов війни. 🎧 Слухайте епізод (посилання – у першому коментарі). 📺 Відеоверсія також доступна. Дякуємо музиканту NONTHENSE за створення аудіо-інтро для подкасту. Окрема подяка Роману – за зйомку та відеомонтаж. До нових зустрічей у проєкті «Філософська Спільнота»!

    «Ми маємо вижити як люди» | Володимир Приходько про Мерло-Понті, феноменологію та досвід війни

About

Ми «Podcast Sententiae» – простір живих розмов про філософію та гуманітаристику. Тут ми розповідаємо про те, чим живе українська гуманітаристика: що досліджують сучасні вчені, як мислять молоді філософи, які книги варто читати і які виклики стоять перед академічною спільнотою. У рамцях тематичних напрямків ми: ▪️ говоримо про архіви й дослідження в «ArS-Podcast», ▪️ обговорюємо моральні дилеми в «Практичній філософії», ▪️ знайомимось із проєктами молодих науковців, ▪️читаємо й аналізуємо нові філософські книжки ▪️ слідкуємо за життям Спільноти та подіями в академічному світі.