Коли Він Пішов

TWR UA
  • 0,0 (0)
  • ДОКУМЕНТАЛЬНІ ФІЛЬМИ

Ми вирішили голосно озвучити серця тих жінок, яким довелось перебудовувати своє життя КОЛИ ВІН ПІШОВ. Він  — це син, батько, брат, чоловік чи наречений, він — це військовий який зробив крок.  У кожному епізоді звучатиме одна історія, пронизана болем і надією, і ми хочемо аби кожна залишилась у вашому серці. Ми не задавали запитань, і не створювали сценарію — ми просто попросили залишитись наодинці з мікрофоном і розказати те, що давно мало бути почутим.  Це те, про що бояться і соромляться говорити, і те, до чого на жаль нам потрібно прикладати частину свого серця.  Будь ласка, розкажіть нам, як вам подкаст і що саме вас зачепило, а також поділіться ним зі своїм оточенням.

  1. 10 ГОД ТОМУ

    Ми вмикаємо гучномовець і молимось разом — Валентина Плошницька

    Це дуже проста й чуттєва історія про рішення та чекання водночас. Валентина розповіла про те, як віра в Бога й довіра Йому допомагають бачити світло навіть на затемненому шляху. Повна історія мобілізації та служби чоловіка переплітається з особистими переживаннями та надією. Тут і про тяжкий газовий балон, і про те, як чоловік учив родину жити, коли він далеко. Про рибалку та вудочки, які чекають, доки тато повернеться, щоб робити це разом. Світла та надихаюча історія справжньої віри. Support the show ---------------------------------------------- Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6 ---------------------------------------------- Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою: 5169 3305 2419 5648 або https://www.patreon.com/twrua ---------------------------------------------- Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9 ----------------------------------------------- Ми у соцмережах: Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio Telegram: https://t.me/twrua_info Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

    26 хв

  2. 29 ВЕР.

    Наші плани на життя не збулися і не збудуться. — Катерина Кармазіна-Абубакарова

    Це перший епізод у сезоні, у якому до мами приєднається її маленька донечка. Історія про любов і відданість, про сімейне життя, яке з початку 2014 року було присвячене захисту країни. Катерина чесно ділиться їхніми мріями, планами й тим, як досі відчуває присутність чоловіка поруч. Тут і спогади про вибір імені для донечки, і біль від того, що сім’єю з трьох вони були лише п’ять місяців. Про недоречне «час лікує» й про усвідомлення: біль завжди поряд, але він — не ми. Катерина продовжує громадську та волонтерську діяльність і працює над проєктом пам’яті свого чоловіка.  Support the show ---------------------------------------------- Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6 ---------------------------------------------- Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою: 5169 3305 2419 5648 або https://www.patreon.com/twrua ---------------------------------------------- Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9 ----------------------------------------------- Ми у соцмережах: Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio Telegram: https://t.me/twrua_info Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

    25 хв

  3. 15 ВЕР.

    «Моєю програмою мінімум була молитва і відправка плюсика» — Олена Гроза

    Кожна історія надихає по-своєму. Але ця особлива тим, що в ній можна ретельно простежити, як Бог посилав людей, обставини та рішення у найпотрібніші моменти. Особливо підбадьорює те, як Олена розповідає про наслідки служіння її чоловіка: попри втому й виклики, вона свідчить про зміцнення їхніх стосунків, навіть на відстані. Ця історія наче класична: у визначений момент довелося приймати складні рішення, взяти на себе частину робочих та церковних обов’язків чоловіка. Але водночас вона незвична — своїми плодами, яких ніхто не очікував. Попри свідому позицію з самого початку, чого саме очікувати — не знав ніхто. Та Бог поступово й дуже точно відкривав Свою волю й ролі кожного в ній. Я впевнений, що ілюстрації, які Олена використала у своєму монолозі, будуть знайомі багатьом. Адже важкі рішення та шлях із ними проходив кожен із нас. Ця історія не схожа на інші, але, як і кожна розповідь, стане великою підтримкою для багатьох жінок. Я точно знаю: ця відвертість не даремна. Вона запалює серця тих, хто торкається її й не проходить повз.  Support the show ---------------------------------------------- Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6 ---------------------------------------------- Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою: 5169 3305 2419 5648 або https://www.patreon.com/twrua ---------------------------------------------- Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9 ----------------------------------------------- Ми у соцмережах: Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio Telegram: https://t.me/twrua_info Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

    25 хв

  4. 1 ВЕР.

    “Я не думала що буду молитись за те, щоб він опинився в полоні.” - Маргарита Совик

    Історія Маргарити та Віктора незвична. Це відчувається вже з перших хвилин монологу, але головне зовсім не в цьому. У цих кількох хвилинах можна почути, яким буває кохання на відстані, і наскільки сильним стає страх, коли ця відстань зростає. Вони ніколи не обіймалися й не трималися за руки, у них не було спільних фото чи друзів, зате було величезне кохання. Разом вони вчилися довіряти Богу, разом робили вирішальні кроки. Та чекати тепер доводиться їй одній. Бо це історія про полон — у всіх його сенсах. Маргарита вірила нареченому й Богові. Так легше було переживати радість змін і долати глибокий страх. Його рішення засуджували інші: більшість казала, що християнину не місце на війні. А коли Віктор зник, то і це осудження, і безліч інших труднощів лягли на плечі Маргарити. Вона переслуховує його голосові й перечитує повідомлення — аби відчути, що він поруч. Віктор зник на початку травня. І на момент цієї публікації новин про нього немає.  Support the show ---------------------------------------------- Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6 ---------------------------------------------- Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою: 5169 3305 2419 5648 або https://www.patreon.com/twrua ---------------------------------------------- Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9 ----------------------------------------------- Ми у соцмережах: Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio Telegram: https://t.me/twrua_info Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

    25 хв

  5. 22 ЧЕРВ.

    «Я мама, і мені так хотілося вірити, що він живий». — Надія Журавель

    Кожен новий епізод — це чиєсь відкрите серце, оголена правда і те, що довго ховалося всередині. Я не знаю, як можна так сильно вірити Богові, щоб молитися і дякувати так, як це робить героїня цього епізоду. Сьогодні Надія розповіла нам про свого сина. Але якщо слухати уважно — можна почути історію всіх мам нашої країни. Це історія мами, яка відчуває на відстані, без слів і без додаткових пояснень. Це сповідь про повагу до вибору своєї дитини. Це сповідь про те, як Бог діє в нашому житті навіть тоді, коли ми не хотіли би саме такого сценарію. Тут про те як син сказав що йде на війну, а потім матері повідомили що він зник і вже не повернувся. Ці історії даються дуже важко. Будь ласка — вчімося цінувати, дякувати, вірити й довіряти Богові. Support the show ---------------------------------------------- Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6 ---------------------------------------------- Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою: 5169 3305 2419 5648 або https://www.patreon.com/twrua ---------------------------------------------- Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9 ----------------------------------------------- Ми у соцмережах: Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio Telegram: https://t.me/twrua_info Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

    26 хв

  6. 2 ЧЕРВ.

    Ми будуємо плани, ніби знаємо день нашої перемоги - Катерина Дєвєдєрова

    Це — неймовірна й чесна історія. В ній одночасно звучить стійка надія і порожнеча в очах дитини, яка відпускає тата. Я захоплююсь чоловіками й жінками, які не просто прийняли рішення і платять за нього ціну, а ще й готові ділитися цим з іншими. Каті довелось відпустити свого чоловіка ще у 2022 році. Але й досі вона пам’ятає його слова перед виходом і погляд, з яким він прощався. Дивовижно, але цей епізод — як і кожен з попередніх — попри жорстку правду, містить те, за що можна вхопитися, щоб зрозуміти: Бог говорить і діє навіть у темряві. Тут — про спільні мрії і другу дитину. Про години очікування повідомлень і пошуки Божої вірності серед буднів, з якими маєш справлятись сама. Запрошую вас розділити досвід Катерини — і залишити свої слова підтримки в коментарях. Вони справді можуть бути важливими.  Support the show ---------------------------------------------- Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6 ---------------------------------------------- Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою: 5169 3305 2419 5648 або https://www.patreon.com/twrua ---------------------------------------------- Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9 ----------------------------------------------- Ми у соцмережах: Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio Telegram: https://t.me/twrua_info Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

    26 хв

  7. 20 ТРАВ.

    «Донька заходила в квартиру і просто шукала його» - Тетяна Чернюк

    Тяжко пояснити наскільки практичним вийшов це монолог. Тут і про першу розмову, прощання та доньку, шо росте без тата. Про про практичні кроки та які були на початку, і які тримають зараз. Про те як Бог посилає тих хто не справляється, щоб навчитись справлятись з собою. Про те, як проплакувати і записувати потреби, щоб допомогти. Тетяна спробувала пояснити що це таке бути серед інших людей, і чому інші можуть вважати тебе дивною. У цьому епізоді як завжди можна поплакати, але однозначно в ньому багато надії.  Support the show ---------------------------------------------- Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6 ---------------------------------------------- Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою: 5169 3305 2419 5648 або https://www.patreon.com/twrua ---------------------------------------------- Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9 ----------------------------------------------- Ми у соцмережах: Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio Telegram: https://t.me/twrua_info Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

    28 хв

  8. 5 ТРАВ.

    «Ти розумієш, що ти жінка, проте тебе більше ніхто не обіймає.» - Тетяна Корнійчук

    Прослуховуючи монологи вперше, без звуку та монтажу, мені чутно, як кожна героїня ковтає повітря. Повітря, просочене безсиллям, болем та незвіданістю завтрашнього дня. Це дуже зворушливо чути, коли людина відхиляється від мікрофону, плаче, а потім повертається до нього знову. Я тішуся, що кожна сама собі обирає формат: хтось розповідає повну історію, хтось — уроки, які вдалося засвоїти, а Тетяна поділилася своїми "опіками" — речами, що залишили відчутний спогад до сьогодні. Це не просто набір спогадів — це речі, які тепер назавжди будуть одночасно наповнювати болем і паралельно мотивувати на довіру до Бога. Це коротка, але дуже тонка розповідь про те, якою стає жінка, коли гине її чоловік. Про те, як бути дружиною, яка більше не піклуватиметься, і мамою, яка не зможе стати татом для своєї дитини. Тетяна розказала що навчилась сама собі купувати квіти, сама справлятись з господарством, але татом бути не зможе. Тетяна каже що час не вилікував, але відкрив нову людину, яка далі бачить як Бог використовує її для життя та служіння.  Support the show ---------------------------------------------- Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6 ---------------------------------------------- Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою: 5169 3305 2419 5648 або https://www.patreon.com/twrua ---------------------------------------------- Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9 ----------------------------------------------- Ми у соцмережах: Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio Telegram: https://t.me/twrua_info Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

    17 хв
Переглянути всі (13)

Опис

Ми вирішили голосно озвучити серця тих жінок, яким довелось перебудовувати своє життя КОЛИ ВІН ПІШОВ. Він  — це син, батько, брат, чоловік чи наречений, він — це військовий який зробив крок.  У кожному епізоді звучатиме одна історія, пронизана болем і надією, і ми хочемо аби кожна залишилась у вашому серці. Ми не задавали запитань, і не створювали сценарію — ми просто попросили залишитись наодинці з мікрофоном і розказати те, що давно мало бути почутим.  Це те, про що бояться і соромляться говорити, і те, до чого на жаль нам потрібно прикладати частину свого серця.  Будь ласка, розкажіть нам, як вам подкаст і що саме вас зачепило, а також поділіться ним зі своїм оточенням.

Інформація

  • Автор
    TWR UA
  • Роки діяльності
    2 тис.
  • Епізоди
    13
  • Категорія
    Не відверті
  • Авторське право
    © 2025 Коли Він Пішов
  • Вебсайт шоу
    Коли Він Пішов

Теж може цікавити