Це було вже

Radio NV
  • 4,9 (34)
  • ИСТОРИЯ
  • ЕЖЕНЕДЕЛЬНО

Як перетинаються минуле та сучасне — у програмі про історію з Віталієм Ляскою

  1. Зрадник чи популіст? Іван Брюховецький і доба Руїни»

    20 ОКТ.

    Зрадник чи популіст? Іван Брюховецький і доба Руїни»

    Після смерті Богдана Хмельницького Україна занурилася у період безладдя й взаємних війн, який історики назвали Руїною. Влада розпалася між кількома гетьманами, а Москва, Варшава й Стамбул змагалися за вплив. Одним із найяскравіших і водночас найсуперечливіших діячів тієї доби став Іван Брюховецький –  гетьман, який уперше  відвідав Москву, але згодом спробував вирватися з-під його влади.  Чи варто його порівнювати із Януковичем? Чому ми можемо вважати Брюховецького першим українським популістом, який прийшов до влади?  Наскільки Московські статті Брюховецького обмежували автономію України? І чи зрадив він московського царя? Про Україну доби Руїни говорили історик Віталій Ляска та Віктор Горобець, доктор історичних наук, дослідник козацької України.

    49 мин.
  2. Хто був справжнім спадкоємцем Київської Русі?

    13 ОКТ.

    Хто був справжнім спадкоємцем Київської Русі?

    У 1253 році галицько-волинський князь Данило Романович отримав корону і титул короля Русі.  Наскільки цей крок справді наближав його до Заходу? Яким було місце Русі Данила у системі європейських держав середини XIII століття?  Наскільки свідомо Данило вибудовував альтернативу ординському шляху, який обрав Олександр Невський? Коли і чому Московія перебрала на себе право говорити від імені “Русі”? Хто був справжнім спадкоємцем Київської Русі: Королівство Русі Данила чи Володимиро-Суздальська земля, що стала Московією? Чому Олександр Невський став центральною постаттю російського історичного міфу, а Данило Романович залишився на периферії української пам’яті? Чи не є сьогоднішня війна — у певному сенсі — продовженням того ж самого цивілізаційного вибору XIII століття? Про постать Данила Романовича та його актуальність нині говорили історик Віталій Ляска та професор, доктор історичних наук Мирослав Волощук.

    53 мин.
  3. Фальшиві українці, панславізм та етнографія. Імперські експерименти Росії

    8 ОКТ.

    Фальшиві українці, панславізм та етнографія. Імперські експерименти Росії

    Це було вже

    49 мин.
  4. Як знищили Річ Посполиту: російська спецоперація XVIII століття

    29 СЕНТ.

    Як знищили Річ Посполиту: російська спецоперація XVIII століття

    Що ми знаємо про останні десятиліття існування Речі Посполитої? Чи справді вона була failed state, як про це говорила тогочасна російська пропаганда? Як після першого поділу між сусідами у 1772-му році Річ Посполита намагалася вийти з підо російського впливу і намагалася реформуватися? Як Росія плодила політичну корупцію всередині суверенної держави? Чому поляки не чинили опору відвертій окупації своєї держави? І врешті як Катерина ІІ наказала остаточно ліквідувати Річ Посполиту, заявивши, що імперія лише «повертає собі російську спадщину»? Про три поділи Речі Посполитої на тлі аналогій до сучасності говорили історик Віталій Ляска та Віталій Михайловський, доктор історичних наук, професор Київського столичного  університету імені Бориса Грінченка.

    50 мин.
  5. Від античних змов до сучасних спецоперацій. Політичні вбивства у світовій історії

    23 СЕНТ.

    Від античних змов до сучасних спецоперацій. Політичні вбивства у світовій історії

    Які найдавніші випадки політичних вбивств відомі з історії? Чому в різні епохи суспільства то виправдовували, то суворо засуджували політичні вбивства? Чим політичний атентат відрізняється від терористичного акту? Чи дійсно політичні вбивства «ефективні» для тих, хто їх організовує? Чи справді Моссад такий ефективний? Як пам’ять про політичні вбивства впливає на сучасну політичну культуру? Про політичні вбивства у минулому та сьогоденні говорили історик ВІталій Ляска та  Андрій Козицький, кандидат історичних наук, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка

    51 мин.
  6. Кримська війна: чому поразку Росія видає за перемогу?

    8 СЕНТ.

    Кримська війна: чому поразку Росія видає за перемогу?

    У середині XIX століття Російська імперія мріяла розділити ослаблу Османську державу, а суперечка між православними та католиками  за доступ до святинь у Єрусалимі стала іскрою, що запалила Кримську війну. Розгром турецької ескадри в Синопській бухті шокував європейців і примусив Британію та Францію об’єднатися проти російської агресії. Понад рік облоги Севастополя закінчився нищівною поразкою Росії: вона втратила флот на Чорному морі та  понад сто тисяч військових. Однак, сучасна російська пропаганда каже, що все було інакше. Що втокмачують у голову росіянам і наскільки це далеко від реальності? Про міфи навколо Кримської війни говорили історик Віталій Ляска та Андрій Галушка, дослідник історії, автор книг про минуле України та Британії.

    50 мин.
  7. Колективна безпорадність. Як світ крокував у Другу світову?

    2 СЕНТ.

    Колективна безпорадність. Як світ крокував у Другу світову?

    Чи закінчилися Перша світова у 1918-му? Яку роль у формуванні передумов Другої світової війни відіграли розпад імперій та створення таких нових держав як Чехословаччина та Польща? Як етнічні та національні протиріччя наближали Центрально-Східну Європу до війни? Що робила Ліга Націй, Мала Антанта та інші міжнародні інституції, аби запобігти війні? Чому система колективної безпеки 1920‑30‑х років виявилася безсилою? І чи справді Друга світова для українців розпочалася у березні 1939-го? Про передумови Другої світової війни говорили історик Віталій Ляска та  Іван Гоменюк, дослідник історії, автор книги "Провісники Другої Світової

    50 мин.
  8. Союз проти Кремля: як українці й поляки воювали за свободу

    18 АВГ.

    Союз проти Кремля: як українці й поляки воювали за свободу

    У 1920-му Київ і Варшава виявилися перед спільною загрозою з боку більшовицької Росії. Незважаючи на непрості стосунки та територіальні суперечки, українці й поляки об’єдналися, щоб захистити власну незалежність. Що означав союз Симона Петлюри з Польщею для українського національного руху? Як Варшавська угода розсварила галицьких та наддніпрянських українців? Для чого Пілсудському була незалежна Україна? І  як українці та поляки захистили Європу від «світової революції»? Про польсько-український союз 1920-го говорили історик Віталій Ляска та  Андрій Руккас, кандидат історичних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

    50 мин.
См. все (100)

Оценки и отзывы

4,9
из 5
Оценок: 34

Об этом подкасте

Як перетинаються минуле та сучасне — у програмі про історію з Віталієм Ляскою

Информация

  • Канал
    Radio NV
  • Автор
    Radio NV
  • Годы выхода
    2021 - 2025
  • Выпуски
    100
  • Ограничения
    Без ненормативной лексики
  • Авторские права
    © All rights reserved
  • Сайт подкаста
    Це було вже

Еще от провайдера «Radio NV»

Вам может также понравиться