Пліч-о-пліч

Plich-o-plich
  • 0.0 (0)
  • Documentary
  • Twice monthly

Герої — так ми говоримо про чоловіків і жінок, що залишили свій бізнес, викладання, кар’єру й родини, щоби стати до зброї та захищати Україну. Жертвуючи своїм фізичним і ментальним здоров’ям, позбавляючи себе багатьох благ цивілізації, захисники й захисниці б’ються з терористичними військами росії. Але ці самі герої, опиняючись у нових для себе складних життєвих обставинах, як-от контузія, поранення, утрата зору або кінцівок (плюс психологічні потрясіння), наражаються на складнощі та несприйняття. Програма «Пліч-о-пліч» — це історії воїнів, яким доводиться учитися жити по-новому. Усі вони не

  1. 29 May

    Тренер для юних артистів цирку й оборонців у війську

    Сьогодні інструктор із вогневої підготовки Ігор Безпалий колесить дніпровськими й донецькими дорогами для проведення занять щойно мобілізованим. А ще п’ять-сім років тому артистові цирку аплодували в Україні та за кордоном. Він точно міг розраховувати на бронювання, якби приєднався до якогось із циркових колективів, одначе від початку повномасштабного вторгнення обрав волонтерство в Харкові, а невдовзі сам записався до лав Збройних Сил України. Та вже у війську Ігор заходився створювати простір руху та творчості «Танці до ранку»; це плюс до циркової студії InGravity Space, у якій тренуються професіонали й діти. У подкасті «Пліч-о-пліч» разом з інструктором із вогневої підготовки 95 окремої десантно-штурмової бригади Ігорем Безпалим на позивний Тренер розповіли, як досвід акробата став у пригоді під час підготовки нових бійців і як ветеранська держпрограма «Власна справа» допомагає йому втілювати мрії не тільки свої як артиста та продюсера, але й хлопців і дівчат.

    47 min

  2. 22 May

    «Воїн не загубиться, якщо поруч буде фахівець із супроводу: як працює помічник ветерана у 17-й лікарні

    Міські кластерні лікарні, у яких працюють фахівці із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб, посилюють співпрацю з Ветеранським центром Харкова. Про це повідомила пресслужба Харківської міської ради. Воїнам після виписки з медзакладу радитимуть продовжити консультації у міському ветеранському просторі. Як розповіли Радіо «Накипіло» в Міністерстві у справах ветеранів України, на Харківщині в лікарнях працюють 28 фахівців із супроводу. Половина з них — у медзакладах Харкова. Їхня кількість зростає разом із потребою. І чудово, якщо фахівцями стають люди, які добре розуміють досвід військовослужбовців та їхніх родин. За задумом Мінветеранів, такі спеціалісти працюють у штаті лікарень, щоби бути поруч із захисниками й за потреби допомагати пораненим військовослужбовцям, ветеранам та їхнім сім’ям орієнтуватися у послугах, пільгах і процесах реабілітації, водночас не втручаючись безпосередньо в медичне лікування. Один із них — Роман Рощин, фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб, який працює у міській клінічній багатопрофільній лікарні № 17 у Харкові. У великому багатопрофільному медичному закладі, окрім цивільних дорослих і дітей, під час війни лікуються й захисники. Щоб їхні лікування та реабілітація відбувалися максимально якісно, а ветерани й військові не витрачали особистого часу на пошук кабінетів і бюрократію, їм і потрібен помічник ветерана Роман Рощин. У ветеранському русі Роман не новачок. Передусім він сам служив в армії: у вісімдесятих роках у лавах совєцьких військ був в Афганістані. Згодом співпрацював як юрист із громадськими організаціями, допомагав військовослужбовцям і ветеранам іще до появи системної державної підтримки. Тепер Роман Рощин спрямовує набутий роками досвід на всіх ветеранів, які перебувають на лікуванні в 17-й лікарні, а також відгукується і тим, хто записується до нього онлайн через застосунок «Дія». Як родинна історія чекання сина з фронту допомагає Романові нині в професійній роботі із супроводу ветеранів? Як йому вдається налаштовувати комунікаційні місточки та знаходити рішення у складних ситуаціях? Про це говорили в подкасті «Пліч-о-пліч» із Романом Рощиним. Волонтерство із 2014 року, тривала робота з ветеранами, широке коло контактів — усе це сьогодні стає ресурсом у щоденній роботі Романа. Ба більше, у його родині теж є свій боєць, через якого він постійно хвилюється. З початку повномасштабного вторгнення син Романа Рощина служить у Збройних Силах України. Він зазнав важкого поранення під Бахмутом і після відновлення повернувся до побратимів-піхотинців. Фахівець із супроводу, каже Роман Рощин, не підміняє лікарів, юристів чи соціальні служби. Його роль — допомогти зорієнтуватися: куди звернутися, із чого почати та як не втратити часу в процесі. Іноді це робота з документами або медичними питаннями, інколи — проста розмова в палаті, після якої людині стає легше на душі, і вона отримує новий поштовх боротися, жити в новому стані тіла. Подкаст «Пліч-о-пліч» готували звукорежисери В’ячеслав Мунтян та Алек Юхно, а також ведучий Володимир Носков. Ми пліч-о-пліч.

    30 min

  3. 4 May

    «Я бачив горе від міни»: що мотивує ветеранів приєднуватися до гуманітарного розмінування від ПРООН

    За понад чотирирічну повномасштабну російську навалу Харківщина стала найзамінованішою областю України. Агресор постійно вигадує нові способи дистанційного мінування і розкидує по громадах свіжі вибухонебезпечні розробки. Розмінувальники з державних профільних структур, міжнародних і приватних організацій сантиметр за сантиметром очищують звільнені території міст і сіл, критичну інфраструктуру, вулиці та подвір’я, нашпиговані мінами ліси та сільськогосподарські землі. Роботи вибухотехнікам на століття. У такій роботі не менш важливими є фахівці з гуманітарного розмінування, які розуміються на нетехнічному обстеженні небезпечних територій та активно інформують цивільне населення про ризики вибухонебезпечних предметів. До процесу гуманітарного розмінування у Харківській області залучено ветеранів, зокрема воїнів з інвалідністю, а також жінок із родин учасників бойових дій. Сорок фахівців із протимінної роботи нині працюють у громадах, які постійно атакує агресор. Узимку вони пройшли безоплатний навчальний курс із гуманітарного розмінування від Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні за підтримки урядів Нідерландів та Люксембургу й у партнерстві з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України, Міністерством у справах ветеранів України та Центром координації протимінної діяльності. Усі учасники офіційно працевлаштовані на рік у державному підприємстві «Укроборонсервіс». Тепер чотири команди, у кожній із яких по десять спеціалістів, працюють, як то кажуть, у полі, виконуючи завдання від Центру координації протимінної діяльності при Харківській обласній військовій адміністрації. У чому саме полягає робота команд із гуманітарного розмінування? Чи передбачено новий набір на навчання від Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні? Про це розмовляли в подкасті «Пліч-о-пліч». У студії та зум-конференції були: фахівчиня з питань протимінної діяльності Програми розвитку ООН Тетяна Вельшина, ветеран, професійний сапер і керівник групи з нетехнічного обстеження та інформування населення про ризики вибухонебезпечних предметів Денис Рябко, а також дружина військовослужбовця та фахівчиня групи, що веде гуманітарне розмінування, Альона Айвазян.

    41 min

  4. 27 Apr

    Штучний інтелект у реабілітації ветеранів

    У новому випуску подкасту «Пліч-о-пліч» ітиметься про складні операції військовослужбовцям і ветеранам й упровадження штучного інтелекту в сучасні реабілітаційні пристрої для відновлення мобільності воїнів. Харківський Інститут патології хребта та суглобів імені професора Михайла Ситенка впродовж майже стодвадцятирічної історії, за яку відбулися дві світові війни та повномасштабне вторгнення російської армії, що триває дотепер, завжди приділяв велику увагу лікуванню, протезуванню і реабілітації військовослужбовців та цивільних, потерпілих унаслідок бойових дій. 2014 року з першими боями російсько-української війни медико-науковий колектив Інституту патології хребта та суглобів імені професора Михайла Ситенка долучився до порятунку захисників і захисниць, навіть тих, яких за стандартами медицини вважали безнадійними. Бойова травма стала однією з провідних у хірургії та протезуванні військових. За понад дванадцять років великого опору озброєння зазнало потужного розвитку — від переважно совєцького до високотехнологічних ударних дронів і наземних роботизованих комплексів. Одначе в ситенківців під час війни залишається незмінним головне завдання: робити все можливе для відновлення повноцінної функціональності бійців із тяжкими пораненнями та травмами, а також із захворюваннями опорно-рухової системи, патологіями хребта та суглобів. А головне — практичний досвід лікарів-науковців стає основою для фундаментальних і прикладних досліджень, результати яких невдовзі можуть допомогти ще більш якісно лікувати, оперувати, протезувати й реабілітувати воїнів. У другому епізоді, присвяченому Інституту патології хребта та суглобів імені Ситенка, що входить до провідних науково-медичних центрів Національної академії медичних наук України, говорили про надання висококваліфікованої допомоги в разі бойової травми, ґрунтуючись на власних та закордонних сучасних дослідженнях і методиках лікування. Гостями «Пліч-о-пліч» стали директор Інституту патології хребта та суглобів імені професора Михайла Ситенка НАМН України та доктор медичних наук Станіслав Бондаренко й завідувач відділення реабілітації медико-наукового центру та доктор меднаук Володимир Стауде. Перший епізод присвячено остеоінтеграційному протезуванню чотирьох ветеранів мультидисциплінарною командою Інституту імені Ситенка. Шукайте на звукових платформах і сайті Радіо «Накипіло».

    41 min

  5. 20 Apr

    «Хочу допомагати дружині як раніше»: як остеоінтеграційне протезування ветеранів в Інституті Ситенка повертає мобільність

    Від початку квітня троє ветеранів війни з високою ампутацією ніг проходять реабілітацію після операцій з остеоінтеграційного протезування в Інституті патології хребта та суглобів імені професора М. І. Ситенка Національної академії медичних наук України. Про це Радіо «Накипіло» розповів директор науково-медичного центру Станіслав Бондаренко. Від проведення остеооперацій і до занять захисників, присвячених повному відновленню ходи, минуло три місяці. Остеоінтеграційне протезування — це, можна сказати, відносно новий метод протезування, який сьогодні більш широко застосовують у Швеції, Нідерландах, Німеччині, Австралії та США. Українські хірурги в шпиталях і лікарнях проводять такі операції із 2023 року, бо через особливості нових типів зброї багато військовослужбовців і цивільних мають складні поранення, а отже, є ампутації рук та ніг. За умови відсутності низки протипоказань це можливість відновлення мобільності тим травмованим людям, які не можуть користуватися протезами з приймальною гільзою або мають від них значні ускладнення. До складу мультидисциплінарної команди харківського Інституту патології хребта та суглобів, що 18–19 лютого проводила перші в області остеоінтеграційні протезування, увійшов доктор медицини Генк ван де Мінт із Нідерландів. Професор є фундатором й одним із розробників Press-fit — технології використання остеоінтегративного екзопротезування. Лікар-інноватор і розробник системи кріплення штучних кінцівок поділився досвідом із українськими ортопедами-травматологами, щоб вони в умовах державної клініки могли в буквальному сенсі цього слова ставити на ноги воїнів зі складними ампутаціями. Як відбувалися перші операції з остеоінтеграційного протезування у харківському державному Інституті імені Ситенка? Як лікарі відбирали для екзопротезування ветеранів? Які за і проти варто враховувати тяжкопораненим воїнам, перед тим як шукати можливість такого альтернативного протезування? Чи зможуть далі фахівці науково-медичного центру організувати регулярні остеоінтегративні екзопротезування військовослужбовцям і цивільним, потерпілим унаслідок війни? Про це йдеться у подкасті «Пліч-о-пліч». Гостями стали директор Інституту патології хребта та суглобів імені професора М. І. Ситенка НАМН України та доктор медичних наук Станіслав Бондаренко й ветеран-прикордонник Артур Малишко, що нині з екзопротезом проходить реабілітацію у науково-медичному центрі.

    32 min

  6. 31 Mar

    «Чув музику немов зі старої “нокії”, а тепер — усі баси»: як військовим відновлюють слух

    Усі ми слухаємо музику, правда ж? А буває так, що бачиш знайомі рядки улюбленої композиції та починаєш наспівувати беззвучно рухаючи губами. Такий феномен нав’язливої пісні називається earworm («вушний хробак»). Він став творчою ідеєю для масштабної всеукраїнської соціальної акції зі збору грошей на операції з відновлення слуху військовослужбовцям. «Чуєш? Вона грає в голові!» — так до своїх фанатів і решти користувачів соціальних мереж, а також слухачів ефемок звернулися музикант Святослав Вакарчук і гурт «Океан Ельзи», співачки Злата Огнєвіч і Лама, гурти «Крихітка», «Воплі Відоплясова», «Мертвий півень» і багато інших популярних виконавців. У межах благодійної акції вони дарують рядки своїх пісень із бажанням, щоб їх якнайскоріше змогли почути військовослужбовці з набутими на війні порушеннями слуху. Під час війни з потужною зброєю значно зросла частка військових і цивільних із травмами слуху. Лікарі-отоларингологи пояснили, що порушення слуху або його повну втрату на фронті спричиняють гучні вибухи, постріли, робота артилерії та детонація ударних дронів. Професійною мовою отоларингологів це називається «акубаротравма», більш відома як «контузія», що супроводжується розривом барабанної перетинки (перфорацією). Навіть просто перебування бійця у вологому окопі без доступу до гігієнічних процедур погіршує здатність чути. Якщо за легких травм людині досить пити ліки, то під час розриву барабанної перетинки знадобиться тимпанопластика — так називається мікрохірургічна операція з відновлення цілісності барабанної перетинки, яку за потреби поєднують із корекцією слухових кісточок. Такі операції проводять у державних і приватних лікарнях мікрохірургії ЛОР-органів. Одна з таких — клініка Rhino. Це для їхніх мультидисциплінарних команд, для збільшення кількості операцій із відновлення слуху військовослужбовців і ветеранів збирає гроші благодійний фонд «Півник». У фонді, підбиваючи підсумки першого місяця акції, розповіли: від початку березня українці зібрали гроші на першу операцію. Сам збір триватиме й надалі, доки не вдасться зібрати шість мільйонів гривень на сто операцій. У подкасті «Пліч-о-пліч» дізналися подробиці перебігу мотиваційно-соціальної акції, присвяченої операціям із відновлення слуху військовослужбовців, а також про страхи, що можуть виникати, коли у вухах з’являються свист та інші завади. Крім того, послухали історію армійця Михайла, який прямо під час операції почув улюблену пісню — цієї ейфорії він не забуде ніколи. Гостями подкасту «Пліч-о-пліч» стали директорка благодійного фонду «Півник» й отохірургиня клініки Rhino Олена Комар і засновниця та креативна директорка агенції Vandog Ірина Мєтньова.

    39 min

  7. 13 Mar

    «Пакунок пораненого» — це турбота про військовослужбовців

    До харківського шпиталю бійців із пораненнями, травмами та хворобами привозять із нуля, а також із місць базування підрозділів з усієї області, інколи — й із сусідніх напрямків. Масове використання FPV-дронів і безпілотників на оптоволокні значно ускладнило роботу парамедиків на передовій. Останнім часом комунікаційні команди бригад і шпиталів дедалі частіше публікують історії тяжкопоранених захисників, яких через розширення кілзони на кілька десятків кілометрів не вдається евакуювати. Тоді військовослужбовці використовують наземні роботизовані комплекси (НРК) для порятунку поранених. Через рої безпілотників бійці іноді не можуть вибратися з окопів місяць або навіть півтора. Це значно підвищує ризик того, що медикам доводиться ампутувати руку чи ногу. За таких складних умов медичної евакуації лікарям військового шпиталю постійно доводиться адаптуватись: змінювати підходи до лікування, зважаючи на характер бойових дій і типи поранень. Водночас мультидисциплінарна команда медиків Військово-медичного клінічного центру Північного регіону в Харкові постійно розвивається: упроваджує 3D-технології у травматології та шукає нові рішення, щоб надавати повноцінну, якісну й спеціалізовану допомогу військовослужбовцям. Для команди шпиталю важливо й те, щоб воїни з порушеннями опорно-рухового апарату, а також бійці після операцій на обличчі, очах, органах слуху чи голові почувалися тут гідно й комфортно. Від початку року, щойно бійці потрапляють на відновлення, їм видають «пакунок пораненого» — набір найпотрібніших засобів гігієни від Міністерства оборони України. У подкасті «Пліч-о-пліч» показали вміст цього пакунка. Також ішлося про те, як почуваються захисники, яким удалося вийти з позицій із пораненнями та обмороженнями рук після тривалого перебування на лінії зіткнення. Окрім того, говорили про те, як змінився характер поранень через полювання дронів на військовослужбовців і чи потребує шпиталь рекрутингу лікарів та медсестер. Про це розповів заступник начальника Військово-медичного клінічного центру Північного регіону з медичної частини В’ячеслав Курінний. Якщо ви медик і хочете приєднатися до команди шпиталю, заповніть гугл-форму.

    34 min

  8. 2 Mar

    «Я хочу, щоб цей тренажер стояв у кожному реабцентрі України й без відкату»: ветеран Олександр Гончаренко створює нові розробки для реабі

    «Рука, коліно та плече» — так з усмішкою майстер із ремонту й налаштування спортивних тренажерів Олександр Гончаренко розповідає про особистий креатив під час роботи в спортзалах. До того ж після шпиталю він заходився розробляти й виготовляти стаціонарні та мобільні комплекси з підвісною системою для реабілітації людей із порушеннями опорно-рухового апарату. У 2022-му, перед контрнаступом Сил оборони України на Харківщині, Олександр дістав тяжке поранення у бою. Позаду — вісім надскладних операцій на правій руці (йому пересаджували кістку з ноги на руку), наполегливі заняття з відновлення мобільності та постійна боротьба з керівництвом підрозділу за повноцінну реабілітацію. Це спонукало ветерана спрямувати інженерні навички в нових розробках для більш ефективного відновлення після травм і поранень захисників. Функціональні тренажери двох технічних версій уже використовують у шпиталях Харкова й на Закарпатті. Після повернення з війська Олександр відновив роботу сервіс-центру Fix4Gym Group і тепер постійно в роз’їздах: обслуговує та встановлює нове обладнання у спортзалах Харкова. Для розвитку реабілітаційних проєктів Олександр Гончаренко разом із сестрою Альоною Піщуліною створив громадську організацію «Майстер Ветеран». Сашко й Альона продовжують розповідь про взаємопідтримку, поранених у шпиталях і тренажери, які дивують закордонних фахівців. У першому епізоді «Пліч-о-пліч» Олександр Гончаренко з Альоною Піщуліною розповідали про волонтерство на Північній Салтівці та службу у війську, а головне — про те, як труднощі в реабілітації Олександра змусили його обстоювати свої права та спонукали зайнятися реабілітацією інших побратимів.

    28 min
See All (79)

About

Герої — так ми говоримо про чоловіків і жінок, що залишили свій бізнес, викладання, кар’єру й родини, щоби стати до зброї та захищати Україну. Жертвуючи своїм фізичним і ментальним здоров’ям, позбавляючи себе багатьох благ цивілізації, захисники й захисниці б’ються з терористичними військами росії. Але ці самі герої, опиняючись у нових для себе складних життєвих обставинах, як-от контузія, поранення, утрата зору або кінцівок (плюс психологічні потрясіння), наражаються на складнощі та несприйняття. Програма «Пліч-о-пліч» — це історії воїнів, яким доводиться учитися жити по-новому. Усі вони не

Information

  • Creator
    Plich-o-plich
  • Years Active
    2023 - 2026
  • Episodes
    79
  • Rating
    Clean
  • Copyright
    © Plich-o-plich
  • Show Website
    Пліч-о-пліч