Цей проєкт та The Ukrainians Media існують тільки завдяки підтримці нашої Спільноти. До нашого 12-річчя ми запустили кампанію, щоб збільшити коло небайдужих ще на 500 людей. Долучайтеся — https://tum.li/planeta-artdr «Насправді я маю величезний пієтет до Гемінґвея, і підважую я не його, а людей, які його письмо і його спосіб намагаються накласти на нас». У цьому епізоді «Планети людей» ми говоримо про досвід, який не вміщається в готові літературні формули. Наш гість — Артур Дронь, український письменник та ветеран. Це розмова про письмо після війни, про побратимство, віру, про дітей як втілення надії — і про те, як людина повертається до себе після служби. Ми починаємо з дитячих мрій і релігійного середовища, в якому формувався Артур, а далі йдемо до значно складніших питань: як війна змінює уявлення про людину, що відбувається з вірою, коли поруч стають Бог і диявол, як досвід армії входить у письмо — або чинить йому опір. Це також розмова про те, чому український досвід не варто пояснювати чужими сюжетами, навіть якщо йдеться про великих класиків. Окреме місце в цій розмові займає майбутнє — не абстрактне, а вкрай особисте. Артур Дронь говорить про адаптацію після служби, про фантазію майбутнього роману, про те, що лишається в людині після зіткнення з війною, і що, попри все, не дає їй остаточно зневіритися. Долучайтеся до Спільноти The Ukrainians Media: Дякуємо за технічну та організаційну підтримку America House Lviv. Над проєктом працювали: • Ведучий: Володимир Бєглов • Виконавча продюсерка: Вікторія Лавриненко • Креативна продюсерка: Яна Супоровська • Редакторка: Інна Березніцька • Відеопродакшн: Юра Данкевич • Звук: Даня Білик • Дизайн: Анастасія Струк, Марія Фоя • Комунікації: Ольга Клінова, Ольга Криса, Валерія Андрійченко Розділи: ⋅00:00 – Чому Артур Дронь заперечує «воєнного» Гемінґвея ⋅00:44 – Ким він мріяв стати в дитинстві ⋅01:41 – Як з’явилися думки про семінарію, журналістику й письмо ⋅03:04 – Чому діти для нього — найточніше втілення надії ⋅05:11 – Коли він уперше відчув себе дорослим ⋅06:09 – Як Артур отримав позивний Давид ⋅08:35 – Побратимство, втрата і зв’язок із тими, кого вже немає ⋅10:17 – Де проходить межа між Артуром до війни і після неї ⋅12:28 – Хто повертає йому спокій у цивільному житті ⋅15:11 – «Гемінґвей нічого не знає» і ненаписаний роман, який зупинила війна ⋅20:15 – Де, на його думку, найвиразніше проявляється диявол ⋅26:59 – Христос із батогом: чому зло треба називати злом ⋅35:21 – Любомир Гузар, мама і Блаженніший Святослав як моральні авторитети ⋅41:11 – Які тексти він по-справжньому переосмислив після фронту ⋅46:15 – Чи відчуває він себе частиною великої української літератури ⋅47:44 – У чому феномен успіху «Гемінґвей нічого не знає» ⋅54:02 – Що для нього означають переклади і читачі за кордоном ⋅58:54 – Які реакції іноземних читачів його найбільше зачепили ⋅01:01:13 – Чи хотів би він колись почути: «Дронь нічого не знає» ⋅01:04:48 – Що означають його татуювання ⋅01:07:33 – Що він написав би собі в 2021 рік ⋅01:09:19 – Як Артур Дронь уявляє рай ⋅01:13:36 – Про найзаповітнішу мрію, яку він не готовий назвати
