На пограниччі / Na pograniczu

Audiosotories Production
  • 0.0 (0)
  • Performing Arts

Тут, ми публікуємо аудіопродукцію від Audiostories Production та наших партнерів та друзів із Польщі та інших країн. Розмови, зустрічі на резиденціях, мистецкі заходи, поезія наживо, перформанси та інше. Tutaj publikujemy produkcje audio Audiostories Production oraz naszych partnerów i przyjaciół z Polski i zagranicy. Rozmowy, spotkania w ramach rezydencji, wydarzenia artystyczne, poezję na żywo, performansy i wiele więcej.

Episodes

  1. Karpaty. Opowieść o pewnych górach

    9 Jun

    Karpaty. Opowieść o pewnych górach

    Zapraszamy do wysluchania spotkania autorskiego z prof. Maciejem Janowskim wokół książki „Karpaty. Opowieść o pewnych górach” (Międzynarodowe Centrum Kultury, 2025), które poprowadzil dr. Tomasz Kosiek. Spotkanie odbylosie 17 maja 2026 r. w Zespole Cerkiewnym w Radrużu, w ramach finisażu wystawy „Polifonia pamięci. Na granicach karpackich światów”. Nagranie Centrum Pogranicza UKU Książka Macieja Janowskiego „Karpaty. Opowieść o pewnych górach” obejmuje cały łańcuch Karpat — od Bratysławy po Żelazne Wrota, od Bieszczadów po Góry Bihorskie — i opisuje dzieje tego regionu od prehistorii po współczesność. Dla autora Karpaty to przestrzeń, w której człowiek i krajobraz tworzą wspólnotę losu, a historia toczy się w rytmie dolin i przełęczy. Janowski przedstawia Karpaty jako obszar wielonarodowy, gdzie przez stulecia współistniały różne grupy etniczne i wyznaniowe — Polacy, Rusini, Słowacy, Węgrzy, Rumuni, Czesi, Żydzi, Niemcy. W tym pejzażu, rozpiętym między kulturami i imperiami, „górskość” staje się kategorią kulturową — sposobem życia i myślenia kształtowanym przez przyrodę, wierzenia i sztukę. Autor przygląda się również okresowi powojennych przemian: wysiedleniom, industrializacji, zmianom krajobrazu i pamięci. W tej części widać ścieranie się dziedzictwa imperiów z rzeczywistością państw socjalistycznych, a następnie z procesem transformacji po 1989 roku.Bez egzaltacji, ale z literacką uważnością i historyczną erudycją autor kreśli panoramę Karpat, które nie mają jednego centrum. Maciej Janowski jest historykiem, profesorem nauk humanistycznych, dyrektorem Instytutu Historii im. Tadeusza Manteuffla Polskiej Akademii Nauk.

    1hr 14min
  2. Рятуючи Гуляйполе. Культурна спадщина в умовах війни: Запоріжжя

    9 Mar

    Рятуючи Гуляйполе. Культурна спадщина в умовах війни: Запоріжжя

    Організатори: Центр Пограниччя УКУ спільно з ГО «Гуляйпільські старожитності». У межах зустрічі відбулася презентація документального фільму «Гуляйполе. Тимчасово переміщені історії» від Простору Тиші та розмова про збереження культурної спадщини в умовах повномасштабної війни.  Спікери: Сергій Звілінський — керівник та організатор ініціативи «Гуляйпільські старожитності».Анна Ютченко — операторка, документалістка, поетка.Вступне слово — Володимир Ольшанський, керівник Центру Пограниччя.Це зустріч про відповідальність і натхнення. Про те, як можна підтримувати одне одного та зберігати пам’ять навіть у найскладніші часи.

    1hr 55min
  3. «Бахтало»: як почути голос українських ромів.

    22 Feb

    «Бахтало»: як почути голос українських ромів.

    У цьому випуску ми занурюємося у світ ромських спільнот України через презентацію нової книжки Єви Райської «Бахтало. Історії українських ромів», яка відбулася 21 лютого 2026 року в Мистецькій бібліотеці у Львові. Це не просто збірка репортажів, а спроба «через іншого знайти себе», підсвітити долі людей, які часто залишаються в тіні або за завісою стереотипів. Про що ви дізнаєтесь у цьому випуску: • Що означає «Бахтало»? Чому авторка обрала саме цю назву, що в перекладі з ромської означає «щасливий», і як це слово стало мантрою під час її експедицій. • Мозаїка ідентичностей. Чому некоректно говорити про ромів як про монолітну групу? Розбираємо відмінності між сервами, ловарами, кримськими ромами (ченгене) та іншими етнічними групами, їхніми діалектами та традиціями. • Дорога як сенс і як примус. Як давній кочовий дух ромів трансформувався сьогодні, коли через російську агресію тисячі родин змушені були покинути свої домівки на Сході та Півдні України. • «Романіпе» — неписаний кодекс. Обговорюємо суворі внутрішні правила ромського суспільства, питання освіти для дітей та виклики, з якими стикаються жінки в патріархальній спільноті. • Калітраж — «чорний жах». Торкаємося болючої та малодослідженої теми геноциду ромів під час Другої світової війни та важливості збереження пам’яті про ці трагедії. • Між двома світами. Авторка ділиться історіями про своїх героїв: від пасторів з Харківщини до молодих інтелектуалів, які балансують між академічним світом та традиційним побутом. Спікери зустрічі: • Єва Райська — авторка книжки, журналістка та репортерка. • Володимир Ольшанський — керівник «Центру Пограниччя» УКУ. • Люба-Параскевія Стринадюк — модераторка розмови. Ця розмова — про спробу зрозуміти іншого без осуду, про руйнування «бутафорних» стереотипів та про пошук справжньої автентики в сучасній Україні. Слухайте в подкасті "На погрпниччі", щоб відкрити для себе Україну, якої ви, можливо, ще не знали. Ця подія організована Центром Пограниччя УКУ та відкриває Цикл розмов "На пограниччі" у 2026 році.

    1hr 44min
  4. Дороги світу Софії Яблонської: розмова про подорожі, фотографію та мемуари

    15 Feb

    Дороги світу Софії Яблонської: розмова про подорожі, фотографію та мемуари

    Ви слухаєте аудіозапис розмови "Дороги світу Софії Яблонської", яка відбулася 14 лютого 2026 року в Книгарні-кав'ярні Старого Лева у Львові на вул. Галицькій.Софія Яблонська ламала стереотипи ще тоді, коли українські жінки рідко виходили за межі свого міста. Вона жила серед племен, писала з островів, знімала кіно і робила дивовижні фотографії там, де вірили, що камера краде душу. Українка, яка у 1930-х роках відкривала світ без колоніальних окулярів, писала про Марокко, Китай, Таїті й фіксувала людей та неймовірні пейзажі. Розмову провадили: Вероніка Гоменюк, голова Sofia Yablonska Foundation. Ірина Садула, дослідниця видатних імен, учителька української мови та літератури  Запис та релізздійснено Audiostories Production 2026

    1hr 43min
  5. PRO.Станіславів. Юрій Андрухович та Тарас Прохасько

    3 Feb

    PRO.Станіславів. Юрій Андрухович та Тарас Прохасько

    У суботу 31 січня 2026 року, в межах резиденції «Перехрестя культур», у кав’ярні №3 в Івано-Франківську відбулася розмова-зустріч учасників резиденції та організаторів за участі Юрія Андруховича і Тараса Прохаська. Говорили про станіславівський феномен, про покоління молодих письменників і поетів 1990-х, про ранній творчий період, спогади та контексти. Юрій Андрухович і Тарас Прохасько ділилися історіями про те, як творився журнал «Четвер» разом із Юрієм Іздриком, згадували 80-ті й 90-ті роки, говорили про міжвоєнний Станіславів і складну історію польсько-українських взаємин у місті. У розмові з’являлися й інші міста та постаті — зокрема Краків, особисті спогади, літературні маршрути й несподівані перетини культур. Вийшла тепла, жива і дуже насичена зустріч. 🎧 Запис цієї розмови вже доступний на каналі подкасту «На пограниччі / a pograniczu», а також у застосунку Audiostories: https://li.sten.to/pro_stanislaviv_audio Ви почуєте не лише голоси учасників, а й атмосферу кав’ярні, звук годинника та живий ритм нашої зустрічі. Реалізація аудіозапису Центр Пограниччя / Borderland Center УКУ та Audiostories Production 2026. Дякуємо за організацію зустрічі в межах резиденції, втілюється програмою промоції читання «Текстура», що діє в межах «Теплого міста» завдяки підтримці Європейського Союзу в межах програми «Дім Європи» у проєкті «Перехрестя культур: Станіславів і Краків як простори діалогу та взаємодії поляків та українців». Проєкт втілюється спільно з Villa Decius Institute of Culture (Краків), Центром польської культури та європейського діалогу (Івано-Франківськ) за комунікаційної підтримки Польського інституту в Києві.

    1hr 44min
  6. Rodowid x Krajka i goście: koncert kolęd z pogranicza / Родовід x Крайка та гості: концерт коляд з прикордоння

    17 Jan

    Rodowid x Krajka i goście: koncert kolęd z pogranicza / Родовід x Крайка та гості: концерт коляд з прикордоння

    pl•ua Na symboliczne zakończenie kolędy zapraszamy państwa na koncert tradycyjnych kolęd pogranicza polsko-ukraińskiego! Utwory te - z okolic Przemyśla, Jarosławia, Lwowa czy Sambora kształtowały się na przestrzeni wieków pod wpływem dwóch sąsiadujących ze sobą kultur (w tym trzech obrządków) oraz zmieniających się zewnętrznych czynników kulturotwórczych. Kolędy zostaną zaprezentowane przez doświadczonych wykonawców muzyki tradycyjnej: Rodowid - lwowskie trio istniejące od 1990 roku. Na repertuar zespołu składają się pieśni z Nadsania, Opola Lwowskiego, Pogórza i Bojkowszczyzny. Tradycyjna technika wykonawcza została przejęta bezpośrednio od starszych mieszkańców tych terenów. Rodowid występował na wspólnej scenie m.in. z zespołami Drevo, Bozhychi czy Volodar. Zespół aktywnie prowadzi działalność artystyczno-popularyzatorską zarówno w Ukrainie, jak i zagranicą. Krajka - ukraiński zespół, który powstał w 2011 roku w Przemyślu. Zespół w sposób historycznie zorientowany odtwarza tradycje śpiewacze regionu Nadsania w oparciu o własne nagrania terenowe, nagrania archiwalne oraz prace etnografów XIX i XX wieku. Grupa dotychczas wydała trzy płyty. W 2024 roku zespół brał udział w projekcie badawczo-popularyzatorskim “Muzyczna Antologia Nadsania”. Paweł Iwan - Kolędnik, śpiewak, tancerz i cymbalista. Od 2004 roku pracuje (a od 2012 roku przewodzi) w Stowarzyszeniu “Muzyka Dawna w Jarosławiu”, organizując m.in. Festiwal “Pieśń Naszych Korzeni”. Od 2014 roku, zainspirowany muzycznymi tradycjami rodzimego Podkarpacia gra na cymbałach w kilkunastu projektach muzycznych. W 2020 rozpoczął cykl Ekskursyja Cudowna w Kolędy Podkarpacia, nagrywając (do tej pory) ponad 150 odcinków z kolędami z Pogórza Dynowskiego oraz Pogórza Przemyskiego i Samborszczyzny. Nagrano przez Audiostories Production 17.01.2026 w budynku Radio Kraków przy aleji Słowackiego 22. Wydarzenie odbędzie się we współpracy z Związkiem Ukraińców w Polsce: oddział w Krakowie. • На символічне завершення коляди запрошуємо вас на концерт традиційних колядок польсько-українського прикордоння! Ці твори – з околиць Перемишля, Ярослава, Львова чи Самбора – формувалися протягом століть під впливом двох сусідніх культур (у тому числі трьох віросповідань) та мінливих зовнішніх культуротворчих факторів. Колядки будуть представлені досвідченими виконавцями традиційної музики: Родовід – львівське тріо, що існує з 1990 року. Репертуар гурту складається з пісень з Надсання, Опілля, Підгір’я та Бойківщини. Традиційна техніка співу була перейнята безпосередньо від старших мешканців цих територій. Родовід виступав на спільній сцені, зокрема, з гуртами Древо, Божичі та Володар. Гурт активно веде художньо-популяризаторську діяльність як в Україні, так і за кордоном. Крайка - український гурт, який утворився в 2011 році в Перемишлі. Гурт в спосіб історично поінформований відтворює співочі традиції регіону Надсяння на основі власних експедиційних записів, архівних записів та праці етнографів ХІХ і ХХ ст. Гурт до цих пір видав три платівки. У 2024 році колектив брав участь в проєкті дослідницько-популяризаторському “Музична антологія Надсяння”. Павел Іван - Колядник, співак, танцюрист і цимбаліст. З 2004 року працює (а з 2012 року очолює) в Товаристві «Muzyka Dawna w Jarosławiu», організовуючи, зокрема, фестиваль «Pieśń Naszych Korzeni». З 2014 року, натхненний музичними традиціями рідного Прикарпаття, грає на цимбалах у кільканадцяти музичних проектах. У 2020 році розпочав цикл Ekskursyja Cudowna w Kolędy Podkarpacia, записавши (на сьогодні) понад 150 епізодів з колядками з Динівського Підгір’я, Перемиського Підгір’я та Самбірщини. Запис здійснено 17.01.2026 в будинку Радіо Краків при алеї Словацького 22. Захід відбудеться у співпраці з Об'єднанням Українців в Польщі: відділ у Кракові.

    53 min
  7. Відкриття фотовиставки: "Люди Керали. Індія у Фокусі"

    07/08/2025

    Відкриття фотовиставки: "Люди Керали. Індія у Фокусі"

    Ви почуєте голоси Володимира Ольшанського, фотороботи якого було представлено у Фотовиставці: "Люди Керали. Індія у Фокусі" в Музеї Параски Плитки-Горицвіт в Криворівні. Також звучать голоси о. Івана Рибарук, Ростислава Кузика, Івана Зеленчука та Павла Рибарука. Цією виставкою також було відкрито Гуцульсько-індійські дні в Криворівні довкола постаті Параски з 1 по 3 серпня 2025 року.

    51 min
  8. Koncert „Pieśni Jana Jakubowskiego / Jonasa Jakubauskasa, pieśniarza znad Jeziora Gaładuś”

    10/07/2025

    Koncert „Pieśni Jana Jakubowskiego / Jonasa Jakubauskasa, pieśniarza znad Jeziora Gaładuś”

    Audiostories Production wspólnie z Fundacją "Pogranicze" zapraszają do wysłuchania Koncertu „Pieśni Jana Jakubowskiego / Jonasa Jakubauskasa, pieśniarza znad Jeziora Gaładuś”, który odbył się 13 października 2024 roku w Dworze Miłosza. Koncert z udziałem dzieci, dorosłych i seniorów mieszkańców wiosek Żegary, Krasnogruda, Dusznica, Dwór w Krasnogrudzie. Jan Jakubowski/ Jonas Jakubauskas (1908-2000) Urodzony w Żegarach, gdzie mieszkał przez całe swoje życie, w domu bliskich krewnych, Anny i Stanisława Jakubowskich. Pomagał rodzinie przy prowadzeniu gospodarstwa, wykonując wszystkie potrzebne prace w polu czy przy wypasanie bydła. Był też krawcem. Ale nade wszystko lubił śpiewać i tak został zapamiętany przez sąsiadów. Często był zapraszany na festiwale i przeglądy zespołów ludowych w Polsce i Litwie, gdzie wykonywał swe pieśni, jako solista. Doceniony przez etnografów i folklorystów ,przedstawiany był jako: Pieśniarz z Żegar, autor utworów ludowych charakteryzujących się różnorodnością gatunków, wykonywanych podczas ważnych wydarzeń w życiu wsi: na weselach, czy przy pracy w polu, szczególnie żniwach. Pieśni cechuje bogactwo tekstów i linii melodycznych. To co najważniejsze w jego twórczości to zauważalna jedność pomiędzy śpiewakiem i jego pieśnią, w której wyraźnie słychać niekończące się możliwości intonacyjne tradycji monodi Dżukijskiej. Nagranie i mix - Wołodymyr Olszański. Foto na okładce - Wiesław Szumiński.Produkcja Audiostories Production LLC Krasnogruda-Lwów 2024-2025

    59 min
  9. Фольклор Донеччини у колекції Степана Мишанича.

    06/06/2025

    Фольклор Донеччини у колекції Степана Мишанича.

    Audiosotries запрошує послухати, як було порятовано колекцію польових матеріалів професора-характерника Степана Мишанича, як звучали донецькі землі на зорі незалежності і, зрештою, як реалізовувався сам проєкт – "Фольклор Донеччини у колекції Степана Мишанича", запрошуємо. Метою проекту було відкрити, порятувати й удоступнити фольклорну спадщину Донеччини шляхом створення цифрового архіву. Понад 1000 треків з 276 населених пунктів відтепер доступні на платформі Електронного архіву українського фольклору і готові доводити українську ідентичність Донеччини, адже крім україномовних пісенних матеріалів, тут містяться численні спогади місцевих мешканців про нав’язування радянської ідеології, а також про насильницькі методи культурної, соціальної та політичної русифікації регіону. Партнерами проєкту є наукові інституції: Проблемна науково-дослідна Лабораторія музичної етнології і кафедра музичної фольклористики Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенка, у фондах якої зберігається колекція та Лабораторія фольклористичних досліджень філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Кафедра української фольклористики ЛНУ ім. Івана Франка, яка надала свої архівні платформи для розміщення оцифрованих матеріалів. Продукція Audiostories Production 2025 рік.

    1hr 34min
  10. Розмова. У сторону Ксенополісу. Кшиштоф Чижевський, Остап Сливинський, Кость Москалець

    03/06/2025

    Розмова. У сторону Ксенополісу. Кшиштоф Чижевський, Остап Сливинський, Кость Москалець

    Audiostories пропонує послухати аудіозапис розмови-презентації яка відбудася 2 червня в Дзиґа / Dzyga - це радше філософська бесіда, довкола книжки «У напрямку Ксенополісу» Кшиштофа Чижевського Borderland - Pogranicze, Sejny. Розмову попровадив Остап Сдивинський за участі автора та перекладача Костянтин Москалець. Говорили про сьогодення і виклики у культурі, про вплив і контроль, і людей, які потрапляють під нього, про протистояння і творення середовища із глибиною і традицією, про феномен «Пограниччя» і про вибори в Польщі. Ну і про все це сторінками нового видання в перекладі з польської «У напрямку Ксенополісу» Кшиштофа Чижевського, яке ви знайдете на полиці видавництва Дух і Літера. Продукція Audiostories Production 2025.

    1hr 33min
  • 10 Episodes

About

Тут, ми публікуємо аудіопродукцію від Audiostories Production та наших партнерів та друзів із Польщі та інших країн. Розмови, зустрічі на резиденціях, мистецкі заходи, поезія наживо, перформанси та інше. Tutaj publikujemy produkcje audio Audiostories Production oraz naszych partnerów i przyjaciół z Polski i zagranicy. Rozmowy, spotkania w ramach rezydencji, wydarzenia artystyczne, poezję na żywo, performansy i wiele więcej.

Information

More From Audiosotories Production