На пограниччі / Na pograniczu

Тут, ми публікуємо аудіопродукцію від Audiostories Production та наших партнерів та друзів із Польщі та інших країн. Розмови, зустрічі на резиденціях, мистецкі заходи, поезія наживо, перформанси та інше. Tutaj publikujemy produkcje audio Audiostories Production oraz naszych partnerów i przyjaciół z Polski i zagranicy. Rozmowy, spotkania w ramach rezydencji, wydarzenia artystyczne, poezję na żywo, performansy i wiele więcej.

  1. 15 Oct

    Інструментальні традиції Північної Марамарощини.

    Як звучить музична традиція Північної Марамарощини сьогодні? Які мелодії збереглися крізь покоління і як на них вплинули культури народів, що століттями жили поруч?Запрошуємопослухати аудіозапис презентації результатів фольклористичної експедиції, яку цього літа здійснили Кафедра музичної фольклористики та Лабораторія музичної етнології Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка. Вже другий рік поспіль дослідники працюють на Північній Мармарощині — історико-етнографічному регіоні Закарпаття, де перетинаються українська, румунська, ромська, угорська та єврейська культурні традиції. Цьогорічна, вже 280-та експедиція дала змогу записати сольну й ансамблеву гру музикантів різних поколінь — від наймолодших до старших носіїв традиції. Їхнє мистецтво — це жива музична спадщина, у якій зберігається самобутність українських сіл і водночас відчутні багатовікові культурні взаємовпливи. Під час зустрічі почуємо найцікавіші фрагменти польових записів, познайомимося з музикантами Північної Мармарощини та поговоримо про традиційну музику Закарпаття, її сучасне життя і трансформації. Учасники презентації:— Лариса Лукашенко — музикознавиця, керівниця експедиції;— Ярема Павлів — музикознавець, організатор експедиції;— Софія Тернова — скрипалька та дослідниця інструментальної традиції;

    Інструментальні традиції Північної Марамарощини.
  2. 11 Sept

    Між тілом і ландшафтом: перекладаючи «Мер-де-Ґлас» Малґожати Лебди

    Поезія дедалі частіше стає способом осмислення нової екологічної чутливості — світу множинності, взаємозалежності й співіснування людського та нелюдського. У збірці «Mer de Glace» Малґожата Лебда досліджує зв’язок між тілом і природою, уважність до ландшафту та можливість іншого, повільнішого способу бути присутніми у світі. Український переклад книжки відкриває ще один вимір цієї взаємозалежності — літературне співтворення між авторкою та перекладачкою. У розмові Малґожати Лебди й Анни Зотової про те, як поезія може змінювати нашу оптику й екологічну чутливість, як тілесний досвід і природне середовище переходять у мову та що відбувається з цією мовою, коли вона переходить у переклад. Подія відбулася в межах серії Liter[r]a — ініціативи Фонду Ольги Токарчук. Забис здійснено для подкасту На пограниччі/Na pograniczu ініціативи Центру Пограниччя УКУ.

    Між тілом і ландшафтом: перекладаючи «Мер-де-Ґлас» Малґожати Лебди
  3. 9 Jun

    Karpaty. Opowieść o pewnych górach

    Zapraszamy do wysluchania spotkania autorskiego z prof. Maciejem Janowskim wokół książki „Karpaty. Opowieść o pewnych górach” (Międzynarodowe Centrum Kultury, 2025), które poprowadzil dr. Tomasz Kosiek. Spotkanie odbylosie 17 maja 2026 r. w Zespole Cerkiewnym w Radrużu, w ramach finisażu wystawy „Polifonia pamięci. Na granicach karpackich światów”. Nagranie Centrum Pogranicza UKU Książka Macieja Janowskiego „Karpaty. Opowieść o pewnych górach” obejmuje cały łańcuch Karpat — od Bratysławy po Żelazne Wrota, od Bieszczadów po Góry Bihorskie — i opisuje dzieje tego regionu od prehistorii po współczesność. Dla autora Karpaty to przestrzeń, w której człowiek i krajobraz tworzą wspólnotę losu, a historia toczy się w rytmie dolin i przełęczy. Janowski przedstawia Karpaty jako obszar wielonarodowy, gdzie przez stulecia współistniały różne grupy etniczne i wyznaniowe — Polacy, Rusini, Słowacy, Węgrzy, Rumuni, Czesi, Żydzi, Niemcy. W tym pejzażu, rozpiętym między kulturami i imperiami, „górskość” staje się kategorią kulturową — sposobem życia i myślenia kształtowanym przez przyrodę, wierzenia i sztukę. Autor przygląda się również okresowi powojennych przemian: wysiedleniom, industrializacji, zmianom krajobrazu i pamięci. W tej części widać ścieranie się dziedzictwa imperiów z rzeczywistością państw socjalistycznych, a następnie z procesem transformacji po 1989 roku.Bez egzaltacji, ale z literacką uważnością i historyczną erudycją autor kreśli panoramę Karpat, które nie mają jednego centrum. Maciej Janowski jest historykiem, profesorem nauk humanistycznych, dyrektorem Instytutu Historii im. Tadeusza Manteuffla Polskiej Akademii Nauk.

    Karpaty. Opowieść o pewnych górach
  4. 22 Feb

    «Бахтало»: як почути голос українських ромів.

    У цьому випуску ми занурюємося у світ ромських спільнот України через презентацію нової книжки Єви Райської «Бахтало. Історії українських ромів», яка відбулася 21 лютого 2026 року в Мистецькій бібліотеці у Львові. Це не просто збірка репортажів, а спроба «через іншого знайти себе», підсвітити долі людей, які часто залишаються в тіні або за завісою стереотипів. Про що ви дізнаєтесь у цьому випуску: • Що означає «Бахтало»? Чому авторка обрала саме цю назву, що в перекладі з ромської означає «щасливий», і як це слово стало мантрою під час її експедицій. • Мозаїка ідентичностей. Чому некоректно говорити про ромів як про монолітну групу? Розбираємо відмінності між сервами, ловарами, кримськими ромами (ченгене) та іншими етнічними групами, їхніми діалектами та традиціями. • Дорога як сенс і як примус. Як давній кочовий дух ромів трансформувався сьогодні, коли через російську агресію тисячі родин змушені були покинути свої домівки на Сході та Півдні України. • «Романіпе» — неписаний кодекс. Обговорюємо суворі внутрішні правила ромського суспільства, питання освіти для дітей та виклики, з якими стикаються жінки в патріархальній спільноті. • Калітраж — «чорний жах». Торкаємося болючої та малодослідженої теми геноциду ромів під час Другої світової війни та важливості збереження пам’яті про ці трагедії. • Між двома світами. Авторка ділиться історіями про своїх героїв: від пасторів з Харківщини до молодих інтелектуалів, які балансують між академічним світом та традиційним побутом. Спікери зустрічі: • Єва Райська — авторка книжки, журналістка та репортерка. • Володимир Ольшанський — керівник «Центру Пограниччя» УКУ. • Люба-Параскевія Стринадюк — модераторка розмови. Ця розмова — про спробу зрозуміти іншого без осуду, про руйнування «бутафорних» стереотипів та про пошук справжньої автентики в сучасній Україні. Слухайте в подкасті "На погрпниччі", щоб відкрити для себе Україну, якої ви, можливо, ще не знали. Ця подія організована Центром Пограниччя УКУ та відкриває Цикл розмов "На пограниччі" у 2026 році.

    «Бахтало»: як почути голос українських ромів.

About

Тут, ми публікуємо аудіопродукцію від Audiostories Production та наших партнерів та друзів із Польщі та інших країн. Розмови, зустрічі на резиденціях, мистецкі заходи, поезія наживо, перформанси та інше. Tutaj publikujemy produkcje audio Audiostories Production oraz naszych partnerów i przyjaciół z Polski i zagranicy. Rozmowy, spotkania w ramach rezydencji, wydarzenia artystyczne, poezję na żywo, performansy i wiele więcej.

More From Audiosotories Production