Вірші про природу

Коли світ стає дещо перевантаженим, ми інтуїтивно шукаємо спокій. І часто знаходимо його в природі. У цьому випуску — вірші, в яких автори не лише надихалися природою, а й дозволили їй озватися у собі. Вони слухали — уважно та щиро — і тепер діляться почутим з нами. Ці вірші — не про втечу від світу. Це про спосіб перебувати у ньому і з ним — чесно, наскільки ми зможемо. Продюсування ANGRY agency. Записали, звели і наґлянцювали Propeller Studios.

1 — «Гроза пройшла… зітхнули трави», Олександр Олесь

2 — «Суниці», Микола Зеров

3 — «Весна» (скорочено), Антонич Богдан-Ігор

4 — «А я у гай ходила», Павло Тичина

5 — «Скупа природа наших середмість», Юрій Андрухович

6 — «Під сірий шум дощу», Максим Рильський

7 — «Гомін весінний», Василь Чумак

8 — «Літо», Дмитро Павличко

9 — «Соняшниці й соняхи», Світлана Короненко

10 — «Замовляння дощика», Василь Голобородько

11 — «Дощ», Зіновій Бережан

12 — «Сонячний етюд», Іван Драч

13 — «Цей ліс живий», Ліна Костенко

14 — «Асфальт», Михайль Семенко