Радіо Перше

https://radiopershe.com

Podcast by https://radiopershe.com

  1. Катерина Левченко і Любов Максимович. Коаліція «1325 Львівщина.  Жінки. Мир. Безпека: місцеві потреби — місцеві рішення»

    19H AGO

    Катерина Левченко і Любов Максимович. Коаліція «1325 Львівщина. Жінки. Мир. Безпека: місцеві потреби — місцеві рішення»

    Під час війни гендерна рівність стикається як з викликами, так і з новими можливостями: посилюються гендерно зумовлені ризики (наприклад, насильство), але водночас зростає роль жінок у різних сферах, зокрема у ЗСУ та місцевому самоврядуванні. Щодо жінок в ЗСУ станом на початок 2025 року у Збройних силах України служать понад 70 тисяч жінок, із них понад 5 500 – безпосередньо на передовій. «Коаліція 1325 Львівщина Жінки. Мир. Безпека: місцеві потреби — місцеві рішення» — це ініціатива на Львівщині, спрямована на впровадження Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на місцевому рівні. Проєкт триває у Львові та інших регіонах нашої країни вже 4 рік поспіль. Коаліція працює над тим, щоб враховувати місцеві потреби жінок і дівчат та розробляти рішення для забезпечення їхньої рівної участі в процесах миру, безпеки та відновлення. Про діяльність Коаліції «1325 Львівщина» в програмі “Інший погляд» з Ольгою Телипською на Радіо Перше Катерина Левченко - урядова уповноважена з питань гендерної політики та Любов Максимович - голова ГО «Центр «Жіночі перспективи», секретаріат Коаліції «1325 Львівщина»

    43 min
  2. Володимир Корда. Першочергові природоохоронні заходи на 2026 рік

    5D AGO

    Володимир Корда. Першочергові природоохоронні заходи на 2026 рік

    До 31 жовтня Департамент екології та природних ресурсів Львівської ОДА приймає пропозиції природоохоронних заходів, які фінансуватиме у 2026 році. Це один із пунктів Програми охорони навколишнього природного середовища Львівщини. Основні завдання Програми, згідно з якими формується Перелік природоохоронних заходів: - розвиток природно-заповідного фонду, збереження біологічного та ландшафтного різноманіття; - формування екологічної свідомості населення; - організація системи моніторингу довкілля; - зменшення обсягів скидання неочищених та недостатньо очищених стоків у водні об’єкти та поліпшення екологічного стану Дністра, Західного Бугу, Сяну, Дніпра та ін.; - налагодження екологічно безпечного збору, зберігання, утилізації, переробки та захоронення твердих побутових і промислових відходів; - охорона і раціональне використання земель; - охорона атмосферного повітря; - розвиток та поглиблення міжнародного співробітництва в природоохоронній сфері. В програмі “Інший погляд” з Ольгою Телипською на Радіо Перше Володимир Корда - директор Департаменту екології та природних ресурсів ЛОВА

    24 min
  3. Мовний патруль: як слова стають застарілими?

    6D AGO

    Мовний патруль: як слова стають застарілими?

    Сьогодні поговорімо про те, як слова стають застарілими. Я часто кажу вам, що певні слова у словниках мають позначку «застаріле». Іноді це звичний плин часу, коли слово втрачає актуальність, але часто це – потуги совєтів, які всіляко збіднювали нашу мову і наближали її до московської. То ж сьогодні маю для вас трохи цікавих фактів і пояснень. Багато слів, звичних для нас, свого часу були неологізмами: наприклад, У 18 столітті рУдник – той, хто добуває руду в копальні і ридван — велика карета для подорожей, це – неологізми. Вони тільки з’явилися і означають нові поняття. У 19 столітті ці слова вже є загальновживаними. А от у 20 столітті вони стали історизмами, бо не існує ридвану, то навіщо слово для його називання? 🔸Засвоєння в мові нових слів і зникнення застарілих відбувається не відразу, а поступово і повільно, тому в словниковому складі мови завжди одночасно існують два шари лексики: активна і пасивна. ➡️ До активної лексики сучасної української мови належать загальноукраїнські слова, які ми постійно вживаємо: земля, світло, вільний, білий, п’ять, писати, завтра, тут. ➡️ До пасивної лексики мови належать слова, які рідко вживаються. Сюди належать усі застарілі слова і нові слова, які недавно виникли і ще не ввійшли до загальнолітературного вжитку, а також слова спеціального призначення: діалекти, професійна лексика тощо. Наступного разу розповім вам про застарілі слова, які означали колись рід занять певних людей, і від того й пішли прізвища багатьох із нас? Цікаво? Тоді до зустрічі у Мовному патрулі на Радіо ПЕРШЕ вже незабаром.

    2 min
  4. Мовний патруль: «подружжя» — «супруги»: відмінності у сенсах

    6D AGO

    Мовний патруль: «подружжя» — «супруги»: відмінності у сенсах

    Ми вкотре поговорімо про те, чому мова – важлива. Приналежність кожного слова певній мові - це ще й сенси, які в них вкладає кожен народ. І ось у цьому ключова відмінність і між мовами - українською та російською, і між народами – українцями та росіянами. Дуже легко це помітити на «сімейній» темі, ми про це вже згадували і раніше. То ж сьогодні продовжмо. Подружжя — Супруги – Подружжя (укр.) — ті, хто разом, як друзі. Це про близькість, спільність поглядів, взаєморозуміння і глибину. Саме такий сенс ми вкладаємо у це слово. – Супруги (рос.) — від «спрягати», «сопрягати», разом бути упряженими для роботи. Тобто партнерство, але чисто технічно. Адже удвох тягнути віз легше. Весілля — Свадьба – Весілля (укр.) — від «веселий», свято радості. – Свадьба (рос.) — від «свать», тобто домовленість між родами. Кохати — Любить – Кохати (укр.) — від «пестити, піклуватися, берегти». Це про ніжність і турботу. І це про суто особисті стосунки. Кохати не можна пору року чи книжку, навіть домашню тваринку неможливо кохати! – Любить (рос.) — від «любы» («приємний, милий»). Це радше приємність, симпатія, ніж глибоке почуття. Українці теж люблять. У нас є чудове слово любов, яке описує почуття поза коханням: люблю золоту осінь, люблю своїх бешкетних котів і собак, люблю свою роботу, адже в ній я можу залюбки ділитися своєю любов’ю до української мови. У нас так багато прекрасних слів! Не обмежуймо себе! І позбуваймося всього, що не наше, що мілке і поверхневе, бо українська - це про глибину, повагу до особистості, трепетність і любов до своєї землі.

    2 min

About

Podcast by https://radiopershe.com