Радіо Перше

https://radiopershe.com

Podcast by https://radiopershe.com

  1. Мовний патруль: дієслова про дощ

    51M AGO

    Мовний патруль: дієслова про дощ

    Сьогодні поговорімо про дощ. А саме – про слова, які його характеризують. Я зібрала для вас цілу добірку українських дієслів, які ви можете використати у своїх розмовах на позначення того, що робить дощ. Виявляється, що таких слів є багато, сьогодні згадаємо аж понад 20! Існує стереотип, що найбільш дощове місто – Лондон. Це не підтверджено, проте в англійській мові існує безліч слів, щоб описати різні ступені дощу: від дрібних крапель до серйозної зливи. У нас же є Львів, у якому дощі – теж часті гості. І в українській мові теж є чимало слів, які характеризують не надто хорошу погоду. А ви знали, що саме може робити дощ різними способами? Обирайте синонім із цього переліку та дивуйте інших своєю багатою мовою! Отже, 20 дій, які може робити дощ: пірити мріти сіяти мереніти люшити мжичити плюжити мигичити накрапати лити порошити мрячити падати росити йти дрібнити сипати валити ліпити дощити Я ще часом кажу, що дощ шпарить - то коли він особливо густий, рясний і різкий. Або ж – стоїть стіною, це коли за потоками води і світу білого не видно. Але насправді дощ може не тільки це…. Синонімів до дощових слів може бути більше, тож якщо ви знаєте ще якісь цікаві варіанти – пишіть у коментарях до цієї програми у наших соцмережах!

    3 min
  2. Мовний патруль: скажи це українською!

    53M AGO

    Мовний патруль: скажи це українською!

    Сьогодні у нас у рамках Мовного патруля на Радіо ПЕРШЕ стартує рубрика «Скажи це українською!» Ми будемо виправляти різні російські покручі, які вперто засіли в нашій мові. Отож… Угрызения совести — дóкори сумлíння Куролесить — колобродити. Значимьій — значущий. Корявьій — корячкувáтий, кострубáтий. Канителиться — баритися, воловодити, дляти. Хромать — кульгати, шкандибати. Крайне необходимый — конче потрібний. На ощупь — навпóмацки, напóмацки, пóмацки. Не получається — а виходить. Настоювати на чомусь — наполягати на чомусь. Вправі — має право і тільки так. Скажімо, він не має права нами командувати. Грош ціна — «ламаного шеляга не вартий», «не вартий і дірки від бублика». Іменно — а саме, власне, як-от. Снаружи — український відповідник зовні. Не по собі — українською буде ніяково. Наприклад: «Мені стало так ніяково». Поняв — натомість маємо цілий букет слів: втямив, второпав, вкумекав, збагнув, зрозумів. Карочє — можна замінити на менше з тим, одним словом. Імєнно — а саме. Фігушки — дзуськи тобі. Наглядно — наочно. Будто — наче, мов, немов. Вродє — наче, ніби, буцімто, начебто. Тіпа — на кшталт, на зразок. Натощак — правильно: натщесерце або розмовний варіант — натще. Мельком — побіжно. Я побіжно ознайомився з роботою. І гадаю, що на сьогодні досить. Вживайте правильні українські відповідники і женіть геть зі своєї мови нав’язливі росіянізми і кальки.

    3 min
  3. Мовний патруль: як правильно:"гадати" чи "ворожити"?

    56M AGO

    Мовний патруль: як правильно:"гадати" чи "ворожити"?

    Сьогодні будемо вирішувати дилему: "гадати" чи "ворожити"? То як правильно? Перед усім скажу, що дієслово "гадати" має значення думати, мати свою позицію. Синонім до слова "гадати" в нашій мові - слово "вважати". Відтак, правильно сказати: "я вважаю" або "я гадаю". А от вживати слово "гадати" у значенні виконувати містичні дії для того, щоб нібито дізнатися майбутнє, - неправильно. "…"гадають", до того ж не тільки на картах, а й на кавовій гущі, але російською мовою! Українською правильно казати: Ворожити на кавовій гущі. Вона – ворожка, а не гадалка. Адже саме слово "ворожити", згідно з тлумачним словником української мови, означає вгадувати майбутнє чи минуле на картах тощо чи пророкувати що-небудь. Наша неперевершена Оксана Муха співає саме про це… А Мовний патруль уже добігає до кінця - тут і до ворожки не треба ходити.

    2 min
  4. Мовний патруль: марафон чи маратон?

    58M AGO

    Мовний патруль: марафон чи маратон?

    Час урешті-решт остаточно з’ясувати: марафон чи маратон, Афіни чи Атени? Так, тепер правила дозволяють буквосполучення th у словах грецького походження передавати не тільки літерою "ф". Кілька років тому в українському правописі відбулися зміни, і саме відтоді деякі слова пишуться по-іншому. То я сьогодні в ефірі чи в етері? Згідно з нормами чинного правопису, обидва варіанти правильні, адже тепер правила дозволяють буквосполучення th у словах грецького походження передавати не тільки літерою "ф", як ми звикли (марафон, ефір, Афіни), а й за допомогою "т" (маратон, етер, Атени). То ж правильно сказати: і "Марафон з Афін у прямому ефірі", і "Маратон з Атен у прямому етері". До речі, це стосується і таких слів: кафедра і катедра, міф і міт, міфологія і мітологія, Марфа і Марта, дифірамб і дитирамб. Тому вживайте той варіант, який саме вам до вподоби. А я знаю слово, яке ніхто і нізащо не захоче промовляти інакше, ніж воно звучить у наших Карпатах. До речі, воно теж, подейкують, прийшло до нас через румунську мову з грецької. То ж їжмо афини і бережімо смак літа на своїх губах. А ще - дбаймо про свою мову і свою Україну, і нехай саме вона буде нашим раєм на землі.

    3 min
  5. Мовний патруль: правильно наголошуймо повсякденні слова!

    1H AGO

    Мовний патруль: правильно наголошуймо повсякденні слова!

    Сьогодні у нас тема складна і трохи невдячна. Ми будемо правильно наголошувати повсякденні слова. Себто ті, які зазвичай і чуємо, і самі промовляємо неправильно. То ж спробуйте-но, понаголошуйте, як у словнику, і порахуйте здивовані погляди. Складна — бо рухомий наголос узагалі непроста мовна особливість. Ті мови, яким пощастило його мати, ставлять перед усіма новонаверненими по додатковому бар’єру: хай як добре ти вимовляєш звуки й розумієш контекст, а спробуй-но не там поставити наголос у звичному слові – й тебе миттю розкусять. Тому полякам і чехам ніколи не зрозуміти наших бід: у них наголос фіксований, однаковий і незмінний. Ну, а невдячна, зрештою, бо правильні наголоси дуже часто відрізняються від звичних: "фахового" чи "металургію" зі словниковими наголосами ви точно ніде не почуєте. І з одного боку хочеться говорити за словником, а з іншого, той, хто так говорить, часом нагадує як не іноземця, то принаймні діяспорянина, в якого є українська прабабця, а сам він береже мову десь у Канаді. Отож. Де правильно ставити наголоси? На першому складі: • не начИнка, а нАчинка • не спинА, а спИна • не фольгА, а фОльга • не грошЕй, а грОшей • не донькА, а дОнька • не загАдка, а зАгадка • не курЯтина, а кУрятина На другому складі: • не Адже, а аджЕ • не вІтчим, а вітчИм • не грАблі, а граблІ • не зАсуха, а засУха• не пОдушка, а подУшка • не зубожІння, а зубОжіння • не пізнаннЯ, а пізнАння На третьому складі: • не берЕмо, а беремО • не кропИва, а кропивА • не ідЕте, а ідетЕ • не металургІя, а металУргія• не фАховий, а фаховИй • не рукОписний, а рукопИсний А взагалі — розмовляйте українською, а правила ми поволі підтягнемо. От побачите.

    3 min
  6. Мовний патруль: кропИва чи кропивА: наголошуємо правильно!

    1H AGO

    Мовний патруль: кропИва чи кропивА: наголошуємо правильно!

    Сьогодні у нас тема – складна, цікава… і невдячна Наголоси, звісно! І далі йтиметься про слова, які зазвичай вимовляють неправильно. Отож, комусь зносять дах почуття… а комусь – неправильні наголоси! Ну, як же так, яка кропИва? Навіть Поплавський знає, що вона – кропивА! Та я б ще потерпіла, але й і себе, і вас шкода. Одне в цьому пісенному опусі добре – наголос правильний у слові кропивА! Інакше б я вас не змушувала це слухати. Отож, наголоси. Скільки тут сюрпризів! Із "кропивою", звісно, не надто складно, бо вона у правильній подобі засіла в пам’яті ще з часів невмирущих шлягерів співочого ректора. А от славнозвісне "зубОжіння", усі, як один, кажуть неправильно – зубожІння, хоча наголос має бути на другому складі, а не на третьому! Що ж на сьогодні, гадаю, досить, але наступного разу обіцяю цілу добірку слів із наголосами, які вас здивують!

    2 min
  7. Мовний патруль: кримськотатарську можна вивчати в Могилянці

    1H AGO

    Мовний патруль: кримськотатарську можна вивчати в Могилянці

    Маємо гарну новину: кримськотатарську мову відтепер можна вивчати у Києво-Могилянській академії. Цьогоріч із нею підписав меморандум про співпрацю Кримськотатарський Ресурсний, а з вересня власне стартувало викладання кримськотатарської мови як вибіркової дисципліни. Викладачка дисципліни, філологиня Айше Арнаутова, зазначає: «Так само, як і будь-яка інша мова, кримськотатарська є не лише засобом спілкування, а й основою унікальної культури — з її літературою, фольклором, традиціями та музикою. Вона належить до тюркської мовної групи, що робить її особливо цікавою для порівняльних лінгвістичних досліджень. Вивчаючи цю мову, студенти мають змогу зануритися в історію, літературу та мистецтво кримських татар, що збагачує культурний простір України». Вона підкреслила, що викладання кримськотатарської мови є актом визнання територіальної цілісності України та поваги до корінного кримськотатарського народу. А також демонстрація особливого ставлення не лише до Криму як географічної території, а й як до рідної землі кримських татар — корінного народу України. Вона також засвідчує повагу до історичної спадщини та ідентичності народу, який протягом століть формував історію і культуру не лише Криму, а й України загалом. Насправді подібні ініціативи відкривають нові можливості для розвитку міжкультурного діалогу, глибшого розуміння багатонаціональної природи українського суспільства та інтеграції кримськотатарської спадщини в гуманітарний простір України. І дуже хочеться, щоб й інші освітні заклади долучалися до цього процесу і робили все можливе для збереження, розвитку та популяризації кримськотатарської мови як мови корінного народу України. А на цьому сьогодні все. Будьмо мудрими і сміливими.

    2 min
  8. Мовний патруль: суржик. То що нам із ним робити?

    1H AGO

    Мовний патруль: суржик. То що нам із ним робити?

    Сьогодні поговорімо на дуже суперечливу тему – суржик. І для початку – мем, який власне і наштовхнув мене на думку ще раз подискутувати про суржик. Почалася школа, почалися твори. А наші діти – наше дзеркало. Отож. Домашня робота. Твір на тему: «Побутові звичаї» Було сонце. Був Андрій. Хлопчик стояв і мріяв, що він – мілліонєр, але прийшов батя і сказав, шо вообщє-то – ми копаєм картоху, а не дивимся в небо. Андрій потріпав баті нєрви, Шарік потріпав Андрію красовок, а Андрія потріпала жизнь. Якщо відверто, то всі ми – трохи Андрій. Жизнь тріпає нас, як той Шарік красовок. І не хочу вмикати повчальний тон, бо ж ми домовлялися, що ця програма – без повчань… Але вживання суржику — досі актуальна та суперечлива тема, бо це змішування елементів двох або кількох мов, об'єднаних штучно; нечиста мова. І в нашому випадку він є наслідком репресій з боку російської. Це не про іншу мову, це про відповідь на тогочасні реалії. То ж, коли ми говоримо про офіційно-ділове мовлення, наукові роботи або публічні виступи, суржик тут недоречний, адже в нас є мовна культура, літературна мова — мова, яка репрезентує нас на міжнародній арені. Чи варто повністю відмовитися від суржику? В ідеальному світі — так, його потрібно помічати й не допускати в офіційних сферах. Проте наскільки реально викорінити сотню років його існування на нашій території? Те, що існує так довго — це ще не норма? Тут мовознавці та мовознавиці мають різні думки: хтось хоче його абсолютно знищити, як штучне поєднання, а хтось вбачає в ньому природний розвиток мови та не розуміє, навіщо його забороняти. А як ви думаєте: він має право на існування чи варто таки суржик викорінювати? І поки ви роздумуєте, я ненадовго прощаюся.

    2 min

About

Podcast by https://radiopershe.com

You Might Also Like