Ночі Дівочі

Nochi Divochi
  • 5,0 (2)
  • SOCIEDADE E CULTURA
  • DUAS VEZES/SEMANA

Ночі Дівочі - це подкаст жіночих історій. Ми святкуємо розмаїтість дівочих особистостей, переконань, емоцій, досягнень і мрій. З нашими героїнями ми можемо говорити на різні теми - від політики до стосунків, про дітей і про батьків, про суспільне і про особисте. На жаль, у 2022 році наскрізною темою кожної нашої розмови проходить війна і як ми собі даємо з нею раду. Сезон “Із укриття” - це повернення в ефір після 5-річної перерви. Раніше шоу виходило на Radio SKOVORODA. Партнер подкасту - SEBTO Media. Підтримати українське військо - Фундація UAID.

  1. Мирослава Барчук х Олена Теліга. Про силу ідеї | Ночі Дівочі. С4 Е 8

    HÁ 6 DIAS

    Мирослава Барчук х Олена Теліга. Про силу ідеї | Ночі Дівочі. С4 Е 8

    “Усе - лише не це! Не ці спокійні дні,  Де всі слова у барвах однакових, Думки, мов нероздмухані вогні, Бажання - в запорошених оковах. Якогось вітру, сміху чи злоби! Щоб рвались душі крізь іржаві ґрати, Щоб крикнув хтось: ненавидь і люби -  І варто буде жити чи вмирати!” Найкраще про поета говорять, мабуть, вірші. Про Олену Телігу - так точно. Запальна кароока дівчина із “добропорядочної” родини чиновника, яка здійснила кардинальний розворот від свого рос-ісперського виховання вміло точила слова як мечі і вкладала їх в руки борцям за українську національну державу. Як відчитуємо з перших рядків, найбільшим гріхом для неї була марнота, конформізм та брак відваги. Ці риси сама ж авторка приписувала “партачам життя” і всіма своїми діями (а в Теліги ви часто можете зустріти слово “чин”) вона старалася протиставитися - жити змістовно, ідейно, і запалом, навіть якщо й коротко. Лише за 36 років земного шляху, Олена Теліга зуміла залишити нам добірку полумʼяної поезії, пригорщу добротної публіцистики і критики, цілий журнал, а також безкінечні повагу та натхнення.  Із нашою співрозмовницею, Мирославою Барчук - також публіицсткою, журналісткою, телеведучою та поціновувачкою літератури - багато читаємо вголос Теліжині тексти. Чудуємося, як слово, промовлене вголос, перед кимось, хоч навіть і в діалозі, набуває одухотворення, а з нами відбувається окрилення. Міркуємо, як часто героїзм помаркований смертю, що нам дає відвагу критикувати інших; про категоричність і поправку ідеології на час; про український націоналізм - і чи відбувся він, попри те, що аж так багато розмов збурює й досі; і про любов - як неодмінну мотивацію повернення до українства. Дякуємо за сприяння у записі @radioNV

    1h38min
  2. Ольга Штейн х Олександра Екстер. Про мистецтво на зламі історії│Ночі Дівочі. С4 Е7

    11 DE SET.

    Ольга Штейн х Олександра Екстер. Про мистецтво на зламі історії│Ночі Дівочі. С4 Е7

    “Я ховалася від того, що відбувалося, як могла, у своїй майстерні, працювала похмуро і багато, залишаючись холодною і дуже далекою до всього, і от раз уночі почула спів, вийшла на вулицю. Українці виходили після мітингу, щось зовсім незвичне охопило мене. Уперше за всі місяці”, - писала Олександра Екстер у одному з листів своїм друзям про події української революції 1918 року.  Ми дотепер не можемо однозначно стверджувати, чи вважала себе Олександра Екстер, в дівоцтві Григорович, донька білоруського єврея та матері-грекині - українкою. Але вона точно була тутейшою, тобто, місцевою, киянкою і що відомо беззаперечно - захоплювалася українськими взорами, кольорами, ритмами і фактурами, які сміливо, по-авангардному деконструювала і перетворювала на нове мистецтво, чи то пак, мистецтво нового часу. Конструктивізм Екстер був занадто, по-фольковому барвистим, та вона послідовно втілювала його і на полотнах, і на театральних сценах, і в костюмах, і навчала йому своїх учнів. Ольга Штейн, як і годиться художниці нашої доби, більше зосереджується на сенсах, ніж матеріала чи формах. Вона осмислює питання віри, любові, цінності землі, бажання влади та підкорення; працює із ґрунтом, хутром, харчовими продуктами; створює абстрактні скульптури, рисунки, перформативні акти та навіть дивани(!) як арт-обʼєкти, а на дозвіллі за потреби може залити бетонну підлогу чи покласти асфальт. Утім, із “амазонкою авангарду” (як називали Екстер) у них чимало спільного - і разом ми говоримо про строкате коріння, цікаве прізвище, інкоропорованість у світові мистецькі кола, яскраву сценографічну роботу у театрі, бажання ділитися досвідом і мистецьким простором (адже Ольга провадить власну студію, куди запрошує виставлятися інших митців), а також що означає бути художником у такі буремні часи як наші, і такі буремні часи, як століття тому. Дякуємо за сприяння у записі Radio NV ‪@radioNVua‬

    1h48min
  3. Даша Астафʼєва х Софія Яблонська. Про сміливість бути собою | Ночі Дівочі. С4 Е6

    7 DE AGO.

    Даша Астафʼєва х Софія Яблонська. Про сміливість бути собою | Ночі Дівочі. С4 Е6

    «У моїх мандрівках із краю в край я ніде не зустріла раю, якого сподівалася. Зате хоч здалека схопила кілька відблисків земного щастя, яке тепер має для мене більшу вартість, ніж уявлені раї. Ось чому я далі їду в дорогу, що ще довгою смугою стелиться переді мною. Перебуду ще не одні злидні, переможу не одну перешкоду тільки на те, щоби в переході вкрасти сям-там кілька відблисків екзотичної краси…» Так Софія Яблонська - мандрівниця, журналістка, письменниця - описує своє призначення: чи то у подорожі Сходом, чи то у житті загалом. Протягом 30-х років ХХ століття вона вже зробила неможливе для дівчинки з Галичини: вирвалася з лабет провінції до Парижа, обігнула земну кулю з фотоапаратом та нотатником в руках, віднайшла своє професійне покликання, та, попри скепсис (особливо, чоловічий), майстерно реалізувалася у своїй діяльності. Можливо, Яблонська, зі своїми тревелогами і листами до жіночих журналів - перша українська інфлюенсерка. Щира і сенсовна, яких ми найбільше любимо. Довший час забута на вітчизні, останні роки Яблонська перевідкривається нам голосом Даші Астафʼєвої, інфлуенсерки сучасної, засновниці аудіо-застосунку underbooks - і теж непересічної українки, яка зростала у маленькому містечку на далекій Дніпропетровщині, взяла приступом столицю і сягнула навіть далі - до міжнародної суперзірки видання Playboy. Здавалося б, мети досягнено. Та, як і Софія, Даша також обирає невтомний шлях самурайки - щоденного пошуку та вдосконалення себе, задля змістовного життя та користі суспільству.  Обидві “зорі світові” - і Яблонська, і Астафʼєва - надихають сміливістю: бути собою, шукати ті далекі обрії - як і у світі, так і всередині власної душі. Дякуємо за сприяння у записі Radio NV ‪@radioNVua‬ Підтримайте "Ночі Дівочі" на Patreon

    1h44min
  4. Марсі Шор, історикиня. Розмова на Книжковому Арсеналі 2025 │Marci Shore at Book Arsenal Kyiv 2025

    20 DE JUN.

    Марсі Шор, історикиня. Розмова на Книжковому Арсеналі 2025 │Marci Shore at Book Arsenal Kyiv 2025

    “Не буває небезпечних думок, буває небезпечно думати”, писала Ганна Арендт, досліджуючи походження тоталітаризму. І далі вона вела, що все зло на світі виникає якраз від нездатності мислити, невміння цікавитися світом, в якому ми живемо, а врешті, і самими собою.  Із Марсі Шор, американською історикинею, професоркою колись Єльського, а тепер - університету Торонто та дружиною ще одного відомого історика Тімоті Снайдера - говорити і мислити просто. Її жвава думка стрибає від події до факту, на історичний контекст і політичне тло, заангажовуючи до розмови філософію, кругозір, Марсі досить легко пояснює часто невимовну складність цього світу, неодмінно використовуючи для споглядання оптику надії.  І перервах між сесіями, презентаціями та зустрічами на Книжковому Арсеналі, ми говоримо про трансформації в українському суспільстві, банальність зла, чому Америка знову не обрала жінку президенткою, віддаючи владу психопатичним маргіналам, застерігаємо, що не слід повʼязувати своє життя з чоловіками, яких ви боїтесь, звʼязок домашнього насильства та тоталітаризму, про те, як насправді складно вхопити теперішнє, а також мріємо про Україну в авангарді нового світу.  Епізод записаний англійською мовою, заряджений на розширення горизонтів

    51min
  5. Ірина Славінська х Сімона де Бовуар. Про слово на літеру "Ф"│Ночі Дівочі. С4 Е5

    5 DE JUN.

    Ірина Славінська х Сімона де Бовуар. Про слово на літеру "Ф"│Ночі Дівочі. С4 Е5

    “Нині жінки виявляють дедалі більшу активність у побудові світу. Та цей світ поки належить чоловікам, котрі не мають в цьому сумніву, а жінки не зовсім рішуче заперечують. Відмовитися бути Іншою, облишити потурати чоловікам… Проте кожній людині, крім бажання утвердитися як особистість, притаманна спокуса втекти від свободи, мовби перекидатися в бездушну річ. Це хибний шлях, який приводить до пасивності, отупіння, загибелі, перетворює людину на знаряддя чужої волі, позбавляє її трансцендентності, будь-якого поняття вартості”. Такими засновками починає Сімона де Бовуар свою легендарну “Другу стать” - двотомник, який, вийшовши у 1949 році, став деталізованим описом поневоленого стану жінки і водночас - закликом його змінити. Сімона також послідовно втілювала в реальність те, що проповідувала: не виходила заміж, не стала матірʼю, а проте була любляча і люблена; вона закликала дозволити жінкам самим розпоряджатися власним тілом, долею і свободою. Невтомна оповідачка, справжня королева екзистенціалізму, пристрасна мандрівниця, можливо, не завжди права, але завжди справжня - такою де Бовуар створила себе і такою постає перед нами тепер. Тексти та приклад Сімони зʼявляються у наших життях різними шляхами. Ірині Славінській, виконавчій продюсерці “Радіо Культура”, письменниці та феміністці, “Друга стать” стрілася ще на студентській лаві, вивчаючи французьку філологію. Сьогодні вже доросла Ірина видала книгу “Слово на літеру “Ф”, постійно дописує у популярні видання, активно досліджує питання гендеру, поєднує роботу виконавчою продюсеркою “Радіо Культура” з кураторською діяльністю та приватним життям і материнством, а також стверджує, що сучасний фемінізм - це досі про вибір, але не “або, або”, а радше “і, і”. Про розмаїтість життєвих стратегій, фемінізмів, українські традиції і актуальність спадщини мадам де Бовуар - наша розмова. Епізод про і для жінок, які живуть властиво СВОЄ життя і цінують свободу. Дякуємо за сприяння у записі Radio NV ‪@radioNVua‬ Підтримайте "Ночі Дівочі" на https://www.patreon.com/c/nochidivochi

    59min
  6. Таміла Ташева х Мілена Рудницька. Про силу (не)безсилих│Ночі Дівочі. С4 Е4

    22 DE MAI.

    Таміла Ташева х Мілена Рудницька. Про силу (не)безсилих│Ночі Дівочі. С4 Е4

    "Вони обдурили світ, а світ дав себе обдурити. Це були два світи: "вони" і "ми". "Вони" - це Москва, а "ми" - це Україна". Так у вересні 1933 року писала Мілена Рудницька, галичанка, українська депутатка польського Сейму, апелюючи тоді до Ліги Націй питання Голодомору. Зрештою, ми українці, як ніхто знаємо, що росіянам неодноразово вдавалося обдурити світ. 18 травня 1944 року радянська влада розпочала масову департацію кримських татар з їх рідного півострова, позбавивши дому понад 180 тисяч осіб. Річницю цієї трагедії та її жертв ми вшановували у понеділок. У моменти, коли здається, що історія, а з нею і несправедливість - повторюється, важко не занепасти духом, продовжувати діяти чи взагалі залишатися оптимістом. Та приклади, зокрема й Мілени Рудницької, свідчать, що для справжньої оцінки певних дій і подій потрібна дистанція - час, а врешті, що зерно правди таки проростає. Рудницька боронила права українців, коли хмари тоталітаризму вже нависали на Європою; без її зусиль не було б жіночого руху на Галичині, який давав відчуття спільності навіть у найтемніші часи; вона продовжувала поширювати знання і працювати на річ України ще десятки повоєнних років у еміграції. Таміла Ташева, народна депутатка України та у недавньому минулому представниця Президента України у АР Крим - теж приклад жінки, яка відстоює свій дім, ідентичність та майбутнє попри окупацію та похмурі геополітичні прогнози. З нею ми говоримо про болючу історію, але багату культуру киримли; про те, чого вартувало, аби вирости україноцентричним у Криму; про формування сучасної політичної нації і роль парламентаризму, про квоти та охоту жінок до політики, а також про те, як поєднуються дипломатія, іслам і фемінізм. І звісно, ми не можемо передбачити всього, що нас чекає, але можемо обирати діяти з добрим наміром і таки пробувати творити - хоч маленькими мазками - картину нашого майбутнього. Дякуємо за сприяння у записі Radio NV ‪@radioNVua‬ Підтримайте "Ночі Дівочі" на Patreon

    1h25min
  7. Олена Зарецька х Алла Горська. Про насіння │Ночі Дівочі. С4 Е3

    8 DE MAI.

    Олена Зарецька х Алла Горська. Про насіння │Ночі Дівочі. С4 Е3

    “Я завжди високо цінувала твій розум, твою винятковість та інші хороші риси твого складного характеру. Але… найкраще - це простота, а її в тобі немає”, - писала у травні 1945 року Аллі Горській її однокласниця. Що ж, радянська доба тільки й вимагала від громадян бути “попрощє” і “не висовуватися”. І яскрава, горда, діяльна і запальна Алла зі своїм складним характером таки стала кісткою в горлі системи: своєю творчістю, у якій експериментувала із народними мотивами, справжніми сенсами на противагу поверхневому соцреалізму; своєю громадянською позицією, коли разом з Клубом творчої молоді відкрила світові трагічну таємницю Биківні, коли захищала від ідеологічного цькування колег-митців; своїм життям у відкриту, з щирим бажанням бути, творити, жити в правді, на противагу тихому сексотству совка.  Справжня рок-зірка посеред сірого конформного існування - такою ми перевідкриваємо сьогодні для себе Аллу Горську. Вона могла і міцним слівцем зарядити, і гупнути кулаком по столу в присутності кдб-шних посланців, і в емоційному пориві змінити зачіску, перемалювавши волосся у вогняно-руде, і сміятися гучніше за всіх, і нещадно малювати автопортрети, без спроби прикрасити дійсність. Народившись у забезпеченій родині радянського функціонера, “хороша погана” дівчинка Горська вивчила і перейшла на українську мову у спілкуванні, найбільше боялася міщанства і взимку на морозі голими руками викладала на цементному розчині мозаїки. Ні, вона не була проста. Разом із насінням Горської - її онукою Оленою Зарецькою, також художницею і засновницею Фундації її славних родичів, ми шукаємо спільні та відмінні риси у характерах, життєвих віхах, мистецтві обох жінок. Говоримо про пошуки себе, спротив тоді і тепер, творчість як дослідження, життєву місію. Прогнемо справедливості і сумуємо через втрату, але повсякчас - захоплюємося тим унікальним рівнем свободи, який дозволяла собі Алла Горська. Беремо й собі за приклад. Дякуємо за сприяння у записі Radio NV  @radioNVua  Підтримайте "Ночі Дівочі" на Patreon

    1h33min
  8. Наталка Галаневич х Леся Українка. Про коріння. Тексти│Ночі Дівочі. С4 E2

    24 DE ABR.

    Наталка Галаневич х Леся Українка. Про коріння. Тексти│Ночі Дівочі. С4 E2

    «Ну, як-таки щоб воля — та пропала- Се так колись і вітер пропаде!» Так спершу не вірить Мавка з «Лісової пісні», втім, вже у наступній дії ми переконаємося, не так на її прикладі, як на Лукашевому, що саме воля (чи її відсутність) - то вибір кожного. Саме цей, безперечно, екзистенційний вибір - наріжна тема майже усіх драм Лесі Українки. «Лісова пісня», «Камінний господар», «Бояриня», «На полі крові» та й інші її твори, що їх ми б не взялися перечитувати, неодмінно ставлять питання перед героями, а врешті, і перед нами, читачами: воля чи..? І на другому кінці - влада, звичка, страх, конформність, лінь. Бо ж воля у Лесі, достоту як і в українській мові - поняття багатовимірне, однак, саме воля - єдина можливість «до себе дорости». Універсальність цієї дилеми, такої близької до шекспірівського «бути чи не бути», розмаїття сюжетів від біблейсько-античних і до сучасних, мінлива людськість і людська мінливість персонажів, їх пружна мова - все робить Українку українською авторкою справді світового порядку. До такої думки дійшли ми в розмові із Наталкою Галаневич, солісткою фрік-кабаре Dakh Daughters, акторкою, яка захоплено перечитує Лесині драми і вже невдовзі зіграє у французькій постановці «Лісової пісні». Зачитуємо уривки, коментуємо чому не вдалося Мавці з Лукашем, міркуємо про бажання жінки бути самій, чи тексти Українки - жіночі і як Тичина «пішов по сценарію». Вигадуємо слова, багато сміємося. Рівняємося на Лесю. Захоплюємося. І вас припрошуємо. Дякуємо за сприяння у записі Radio NV Підтримайте "Ночі Дівочі" на Patreon

    1h
Ver tudo (50)

Trailer

Classificações e avaliações

5
de 5
2 avaliações

Sobre

Ночі Дівочі - це подкаст жіночих історій. Ми святкуємо розмаїтість дівочих особистостей, переконань, емоцій, досягнень і мрій. З нашими героїнями ми можемо говорити на різні теми - від політики до стосунків, про дітей і про батьків, про суспільне і про особисте. На жаль, у 2022 році наскрізною темою кожної нашої розмови проходить війна і як ми собі даємо з нею раду. Сезон “Із укриття” - це повернення в ефір після 5-річної перерви. Раніше шоу виходило на Radio SKOVORODA. Партнер подкасту - SEBTO Media. Підтримати українське військо - Фундація UAID.

Informações

  • Criado por
    Nochi Divochi
  • Anos de atividade
    2022 - 2025
  • Episódios
    50
  • Classificação
    Livre
  • Copyright
    © Nochi Divochi
  • Site do podcast
    Ночі Дівочі

Você também pode gostar de