Радіо Перше

https://radiopershe.com

Podcast by https://radiopershe.com

  1. Мовний патруль: якою мовою спілкуються українські учні?

    1小时前

    Мовний патруль: якою мовою спілкуються українські учні?

    Сьогодні поговоримо про те, якою мовою спілкують українські школярі. За результатами нещодавнього дослідження, мовний закон все частіше порушують саме учні — лише 34% дітей спілкуються виключно українською мовою з однокласниками під час уроків. За межами школи середовище здебільшого залишається російськомовним або двомовним. Лише 29% учнів спілкуються вдома виключно українською — це на 4% менше, ніж торік. Позашкільне спілкування українською ще нижче — лише 19% учнів користуються нею в колі друзів (на 7% менше, ніж минулого року). Кожен четвертий школяр удома говорить переважно російською, а серед друзів — кожен третій. Попри це, 72% учнів вважають, що добре володіють українською мовою, хоча вчителі оцінюють рівень мовної компетентності дещо стриманіше. Окрім того, цьогоріч знизилась частка учнів, які вважають мову медіапростору важливою. Також кількість вчителів, які комунікують у соціальних мережах виключно українською — лише 71% (проти 75% у 2024 році). То ж ці цифри сигналізують: молоде покоління застосовує російську мову навіть частіше, ніж їхні батьки. Це ознака серйозного впливу країни-агресора. Через інтернет, соціальні мережі росія впливає на наших дітей і на формування мовних звичок». Але там, де родина розмовляє українською і лише – російської не буде, то ж перед усім – питання до батьків і вчителів: якою мовою мають спілкуватися українці? Вірю, що для слухачів і слухачок Радіо ПЕРШЕ відповідь очевидна і незаперечна: українською. Плекаймо нашу мову і до зустрічі в ефірі вже незабаром.

    2 分钟
  2. Мовний патруль: російська зміцнює позиції у школах?

    1小时前

    Мовний патруль: російська зміцнює позиції у школах?

    На жаль, російська мова зміцнює позиції в українських школах. Про це йдеться у результатах моніторингового дослідження щодо забезпечення функціонування державної мови в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти. Зокрема, у школах міста Київ значно знизились показники застосування української мови. У 2025 у столиці частка тих, хто вважає українську мову рідною, знизилась — 32% учнів, 28 % їхніх батьків та 15% учителів вважають рідною російською мовою, або і російську, і українську. Окрім того, 4% учнів не можуть визначитися, яка мова є їхньою рідною. Показник сприйняття української мови теж знизився — на 7%. За даними дослідження, у Києві, за оцінками школярів, 24% учителів під час уроків і 40% під час перерв використовують недержавну мову. Для порівняння, середні показники по Україні становлять 14% і 21% відповідно. Усього до опитування залучили 124 школи з різних регіонів України, а учасниками стали учні й учениці (8-11(12) класів), батьки учнів початкової, базової середньої, профільної середньої школи, а також учителі. За результатами дослідження, абсолютна більшість учителів під час освітнього процесу використовують все ж виключно державну мову. Також 90% учителів під час роботи використовують виключно українськомовні матеріали. Але – це досі, на 11 році війни – не 100%! Куди ж ми йдемо? Схоже, що багатьом потрібно вкотре нагадувати: визнання української мови рідною — це не тільки про знання української мови чи мовну практику. Це і про формування національної свідомості і про протистояння ворогу. То ж будьмо мудрими і розмовляймо українською.

    3 分钟
  3. Мовний патруль: українські слова, які раніше мали інше значення

    3小时前

    Мовний патруль: українські слова, які раніше мали інше значення

    Сьогодні пропоную відійти від правил і наголосів, а зосередитися на … тупиці, мимрі і бидлі. Стоп – паніці! Я не буду вас вчити поганих слів, ви їх і так знаєте. Натомість я розповім вам про ці слова і їхній давній сенс вас дуже здивує. Отож, бидло. Це – лайка, так, але, яка раніше мала нейтральне значення. "Бидлом" називали велику рогату худобу, найчастіше - биків. У деяких селах досі можна почути це слово в первісному сенсі. Цілуватися. І це – зовсім не про поцілунки в губи. Коли українці в давні часи "цілувалися" при зустрічі, то це означало, що вони віталися і бажали один одному здоров'я. У слові "цілуватися" є корінь "ціл"- такий самий, як у словах "цілитель", "цілющий". Цілуватися – у давньому значенні – це те саме, що й чоломкатися: здоровкатися з ким-небудь, міцно тиснучи руку або схиляючи голову в поклоні. Тут всі з Енеєм обнімались, Чоломкались і цілувались, Побачивши Князька свого (Котл., І, 952, 146). Йдемо далі. Гаплик. Якщо в давні часи українцеві говорили "гаплик", то він починав шукати гачок. Гапликом називали застібки, які складаються з гачка і петельки. Без гапликів не обходяться жіночі бюстгальтери, до речі. Тупиця. Це слово теж необов'язково має погане значення. "Тупицею" селяни називали погано наточену сокиру або лопату. Мимра. Етимологія цього слова до кінця не вивчена, але є відомості про те, що "мимрами" раніше називали самотніх людей, самітників, які уникали спілкування. Також так могли називати нездорову, хворобливу на вигляд людину. І насамкінець – гість. Сучасна людина рада приймати у себе вдома приємних гостЕй. Але раніше слово "гість" позначало чужака або іноземця, який не завжди був налаштований дружелюбно. А пізніше так називали ще й ворогів Батьківщини. То ж непрохані гості – так ми кажемо про тих, хто приперся зі своїх московських боліт на нашу благодатну землю. І нищимо їх, як тлю і попелиць, щоб не зазіхали на все українське. А на цьому сьогодні все. Будьте пильними і розмовляйте українською.

    3 分钟
  4. Дана Мехедова та Тарас Терлецький. Проєкт: “Макіяж/MakeUp”: голос тих, хто звик приховувати біль ідеальною картинкою.

    3小时前

    Дана Мехедова та Тарас Терлецький. Проєкт: “Макіяж/MakeUp”: голос тих, хто звик приховувати біль ідеальною картинкою.

    Цьогоріч ГО “Спілка жінок Львівщини” на платформі ВГС “Спілка жінок України” разом з міжнародними партнерськими жіночими організаціями започатковує проєкт: “Макіяж/MakeUp” в рамках міжнародної кампанії «16 днів активних дій проти ґендерно-зумовленого насильства», що проходить з 25 листопада до 10 грудня 2025 року. В чому його суть, що таке гендерно-зумовлене насильство, чим насилля відрізняється від насильства, про новий трек гурту "Яка існуЄ" «Макіяж», створений Тарасом Терлецьким і присвячений темі домашнього насильства та морального булінгу. В програмі “Інший погляд” з Ольгою Телипською на Радіо Перше Дана Мехедова - голова Ради Всеукраїнської спілки «Спілка жінок України»- голова Правління ГО «Спілка жінок Львівщини». Нейропсихологиня/ тренерка міжнародноі класифікації - Засновниця Гуманітарного центру «У Світ Разом», співачка/ авторка творів і Тарас Терлецький, вокаліст-засновник гурту Яка існуЄ, композитор аранжувальник. Власник соціально- відповідального бізнесу

    32 分钟

关于

Podcast by https://radiopershe.com