Коли все має значення

Лабораторія журналістики суспільного інтересу
  • 0,0 (0)
  • НОВОСТИ
  • ЕЖЕНЕДЕЛЬНО

Це подкаст з невимушеними розмовами із світовими інтелектуалами про Україну та українців під час війни. Щотижня журналістки Наталя Гуменюк та Ангеліна Карякіна із своїми гостями говорять про те, як країна відкривається світу та разом рефлексують про тектонічні зсуви всередині неї і те, як війна проти України змінює світ.

  1. -10 Ч

    Дніпро — місто, що постійно винаходить себе з нуля. Яким буде його майбутнє?

    Український історик Андрій Портнов народився у місті Дніпро. Саме воно стало одним з об’єктів йогонаукових досліджень.  За його словами, вДніпрі немає нічого сталого і його можна назвати містом без ґрунту. Його розташування у степу, на кордоні перетину різних культур, релігій та минулих державних утворень штовхає місто до постійного винаходження себе з нуля. Це і є однією з причин складності визначити точну дату його заснування.  Фортеця Кодак, імперське минуле, яке пов’язано, зокрема, з ім’ям князя Григорія Потьомкіна, промисловий бум, науковий центр для будівництва ракет і його закритість для іноземців — всі ці періоди історіїміста можна знайти в сучасному Дніпрі. Зараз пізньорадянська модель Дніпра як міста технічної інтелігенції та ракетобудівної промисловості  відходить у минуле. Через російсько-українську війну та наближення фронту до міста відбувається черговий етап його переосмислення. Майбутнє Дніпра буде все більше пов’язано із відчутною близькістю не просто війни, але також окупованих Росією територій, вважає історик. Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Андрієм Портновим про історію Дніпра, живучість злочинностіу ньому, його імперське минуле та як Дніпро стало головним єврейським містом України. Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

    1 ч. 9 мин.

  2. 15 ОКТ.

    Щоб працювала демократія, людям треба не тільки голосувати на виборах | Орися Луцевич

    Майже 70% українських громадських організацій, благодійних фондів, волонтерських об’єднань, аналітичних центрів вже залучені до процесу відновлення України. У2025 році Chatham House провели дослідження, зокрема, із метою оцінки прогресу залучення громадян у відбудовукраїни. Під час опитування організації громадянського суспільства назвали напрями, де вони можуть зробити значний внесок. Серед них — реінтеграція ветеранів, зміцнення національної єдності навколо стратегії перемоги, а також допомога дітям і молоді у подоланні травм війни. Однак у співпраці держави та громадянського суспільства існують певні перешкоди. Зокрема, прогалини у національному законодавстві, які  не дозволяють недержавним організаціям надавати соціальні послуги. Тому лише кожна п’ята організація громадянського суспільства оцінює свою участь у державних форматах відновлення як ефективну. Натомість 29%  називають найбільш дієвим форматом співпраці свою участь у розробці проєктів відновлення для зовнішніх донорів. Західні донори залишаються головними джерелами фінансування діяльності громад, громадян та організацій громадянського суспільства. Журналістка Наталя Гуменюк говорить із головою Українського форуму Chatham House Орисею Луцевич про соціальну згуртованість та межі співучасті громадян на різних етапах відновлення країни, як можна зберегти демократію під час війни, підтримку України Великою Британією та що дає статус кавалера Ордену Британської Імперії Орисі Луцевич.   Дослідження «Мобілізуючи команду  «Україна» для успішного відновлення» можна почитати за посиланням https://www.chathamhouse.org/2025/07/mobilizing-team-ukraine-successful-recovery/introduction    Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

    57 мин.

  3. 8 ОКТ.

    Як війна дронів формує нові еліти України? Пояснює антрополог

    Антрополог Тарас Федірко вивчає медіа, війну та олігархію в Україні. Серед тем його наукових досліджень — політекономія російсько-української війни. В 2021 році він почав досліджувати волонтерський рух 2014-2015 років та його політичні наслідки для України в цілому. Війна стала поштовхом для частини українців — вони навчилисямобілізувати інших людей для загального блага, національної оборони. Таким чином вони включилися в проєкт урядування країни та отримали певну соціальнувладу. Після початку повномасштабного вторгнення Федірко продовжив дослідження в цьому напрямку, зокрема, його зацікавила тема впливу на соціум війни дронів. Як антрополог він пропонує дивитися не тільки на те, як дрони змінюють стратегію ведення військових дій, але й на соціальні мережі та типи взаємодії людей навколо постачання безпілотних систем. Війна дронів —це феномен, довкола якого згуртувалися певні групи людей. Вони навчилися взаємодіяти по-новому ішвидко мобілізуватися. Саме в цьому і полягає найбільший вплив дронів як центру, навколо чого гуртуються українці, зазначає науковець. Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Тарасом Федірком про вплив дронів на формуваннянових еліт, як війна переформатувала владні відносини всередині країни, рух  України від олігархічної демократіїі морально-етичні виклики для подальшого використання дронів та штучного інтелекту під час збройних конфліктів. Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

    1 ч. 2 мин.

  4. 1 ОКТ.

    Третя перемога за рік. Як Молдова обирає Європу на виборах попри тиск та втручання Росії?

    У Молдові на парламентських виборах перемогу здобула партія чинної президентки країни Маї Санду «Дія та солідарність». Політична сила набрала понад 50% голосів виборців, що дозволить їй отримати більшість у парламенті. На другому місці із майже чвертю голосів виборців опинилася опозиційна до нинішньої влади партія «Патріотичний виборчий блок», одним із лідерів якої єколишній проросійський президент Молдови Ігор Додон. Серед нових членів парламенту будуть також представники блоку «Альтернатива», а також партії «Нашапартія» та «Демократія вдома». Вони подолали прохідний бар’єр.  Сенсацією нинішніх парламентських виборів стала партія «Демократія вдома», яка виступає за об’єднання Молдови із Румунією. Ще рік тому про неї мало хто чув і вона не була серед фаворитів передвиборчих перегонів. Однак політсила зробила ставку на критику чинної влади у соцмережах. Її лідер Васіле Костюк має підтверджені зв’язки із Росією, скептично ставиться до підтримки Молдовою України та захищає традиційні цінності. Ці парламентські вибори стали вже третіми визначальними виборами для майбутнього Молдови — після переобрання Маї Санду на посаду президента та референдуму щодо закріплення курсу на вступ до ЄС у конституції в 2024 році. Однак для нинішньої влади Молдови залишаються викликами внутрішньополітична стабільність та збереження російського впливу в державі. Журналістка Ангеліна Карякіна говорить із директоркою газети журналістських розслідувань  Ziarul deGardă Аліною Раду про спроби Росії вплинути на парламентські вибори та зміну наративів під час передвиборчої кампанії у Молдові, чинники перемоги провладної партії «Дія та солідарність» та роль виборців із Придністров’я, українських біженців у Молдові та що чекає на країну у майбутньому. Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

    46 мин.

  5. 1 ОКТ.

    The third victory in a year: How Moldova chooses Europe in elections despite Russia’s interference?

    In Moldova’s parliamentary elections, the party of the incumbent president Maia Sandu, Action andSolidarity, claimed victory. The political force secured more than 50% of the vote, which will allow it to gain a majority in parliament. In second place, with almost a quarter of the vote, was the opposition party Patriotic Electoral Bloc, led in part by former pro-Russian president Igor Dodon. Among the new members of parliament will also be representatives of the Alternative bloc, as well as Our Party and Democracy at Home, which cleared the electoral threshold. The sensation of these parliamentaryelections was the party Democracy at Home, which advocates for Moldova’s unification with Romania. Just a year ago, it was little known and not among the frontrunners of the electoral race. However, the party focused its campaignon criticizing the authorities through social media. Its leader, Vasile Costiuc, has confirmed ties to Russia, takes a skeptical view of Moldova’s support for Ukraine, and defends traditional values. These parliamentary elections have become the third defining vote for Moldova’s future — following Maia Sandu’sre-election as president and the 2024 referendum enshrining the course toward EU accession in the constitution. However, the current government still faces challenges such as ensuring domestic political stability and curbing Russia’sinfluence in the country. Journalist Angelina Kariakina talk to Alina Radu, editor-in-chief of the investigative newspaper Ziarulde Gardă, about Russia’s attempts to influence the parliamentary elections and the shifts in narratives during the campaign in Moldova, the factors behindthe victory of the pro-government Action and Solidarity party, and the role of voters from Transnistria, Ukrainian refugees in Moldova, and what the future may hold for the country. Do you like our podcast? Support the Public Interest Journalism Lab with a Donation https://www.journlab.online/donations

    1 ч. 1 мин.

  6. 24 СЕНТ.

    Де та як свідки і потерпілі від воєнних злочинів можуть отримати підтримку в Україні?

    Майже 190 тисяч воєнних злочинів та злочинів агресії зареєстрували правоохоронні органи в Україні з початку повномасштабного вторгнення. Жертви та свідки таких подій потребують допомоги. Волонтери та громадські організації точково намагаються закриватиїхні потреби. На початку 2024 року держава почала системно працювати з такими людьми  — при Офісі генерального прокурора запрацював Координаційний центр підтримки потерпілих та свідків. Розраховуватина допомогу можуть ті, хто вцілів після катувань та сексуального насильства, родини зниклих чи загиблих людей, які втратили житло або отримали серйознітравми. Координатори центру роз’яснюють таким людям їхні права, інформують про перебіг розслідування, допомагають отримати соціальні, медичні, юридичніпослуги від держави, а також громадського сектору, можуть супроводжувати у суді, допомагати із проїздом та тимчасовим житлом. Наразі спеціалісти центру ведуть три тисячі свідків та потерпілих. Журналістка Ангеліна Карякіна говорить із директоркою Координаційного центру підтримки потерпілих та свідків Веронікою Плотніковою про їхню роботу, алгоритми допомоги людям, найскладніші кейси, що вцілілі від воєнних злочинів називають справедливістю, необхідність повернення контролю над власним життям та запорукузцілення від травми для них.   Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

    55 мин.

  7. 17 СЕНТ.

    В Україні дуже швидкий процес демонтажу століть колоніалізму та русифікації | Джен Стаут

    Джен Стаут — шотландська журналістка-фрілансерка, яка висвітлює війну в Україні для британських медіа. Вона спеціалізується на великих репортажах. Кореспондентка робила матеріали з Харкова, Одеси, Києва, Краматорська,Костянтинівки, з передової, вагонів, шкіл, замінованих полів та гуманітарних конвоїв. У 2024 році вона видала свою дебютну книжку «Нічний потяг до Одеси: висвітлення людської вартості російської війни». В ній Стаут розповідає про роботу журналіста та фотографа під час війни. Повномасштабне вторгнення вона зустріла у Сибіру, куди приїхала за навчальною програмою. Після того, як вонаотримала повідомлення від своїх харківських друзів про те, що їх бомблять російські літаки, вона відразу залишила Росію. Жінка ніколи не була воєнною кореспонденткою, тому вирішила спочатку поїхати до прикордонних міст зУкраїною, щоб записувати інтерв’ю із українськими біженцями. Стаут не хотіла працювати поряд із великими іноземними медіа. Вона обрала невеличке румунськемісто Ісакча на березі Дунаю, куди приїздили біженці з півдня України та Маріуполя. Потім вона поїхала до Одеси. Хоча у назві книжки фігурує саме Одеса, але в книжці авторка більше пише про її улюблений Харків. Вперше вона туди приїхала у 2018 році. Від різноманітних архітектурних стилів міста, в яких проявляється вся історія містаі країни зокрема, її мозок вибухнув. З тих часів Стаут має світлину, на якій вона стоїть абсолютно щасливою під однією з арок Держпрома.   Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Джен Стаут про її книжку, що її питають за кордоном про Україну, її любов до Харкова, як працюють іноземні журналісти-фрілансери, що її цікавить в український культурі та чому пацифістине тиснуть на Росію, щоб та вивела війська з України. Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

    55 мин.

  8. 17 СЕНТ.

    I See a Fast Process of Unpicking Centuries of Colonialism and Russification in Ukraine | Jen Stout

    Jen Stout is a Scottish freelance journalist covering the war inUkraine for British media. She specializes in long-form reporting. Stout has reported from Kharkiv, Odesa, Kyiv, Kramatorsk, Kostiantynivka, from the front line, train carriages, schools, minefields, and humanitarian convoys.In 2024, she published her debut book «Night Train to Odesa: Covering the Human Cost of Russia’s War». In it, Stout reflects on the work of journalists and photographers duringwartime. She found herself in Siberia when Russia launched its full-scale invasion of Ukraine, having arrived there as part of an academic program. After receiving messages from her friends in Kharkiv saying they were being bombed by Russianaircraft, she immediately left Russia. Stout had never been a war correspondent before. She decided to first travel to Ukrainian border towns to interview refugees. She deliberately avoided working alongside large international media outlets. Instead, she chose thesmall Romanian town of Isaccea, located on the Danube River, where refugees from southern Ukraine and Mariupol were arriving. Later, she went to Odesa. Although Odesa appears in the book’s title, Stout writes more about her beloved Kharkiv. She first visited the city in 2018 and was blown away by its diverse architectural styles, which embody the city’s — and Ukraine’s — layeredhistory. She still keeps a photo from that visit, in which she stands smiling happily under one of the arches of the Derzhprom building. Journalist Nataliya Gumenyuk talks with Jen Stout about her book, what people abroad ask her about Ukraine, her deep affection for Kharkiv, how foreign freelance journalists work, what draws her to Ukrainian culture, and why pacifists aren’t pressuring Russia to withdraw its troops from Ukraine. Do you like our podcast? Support the Public Interest Journalism Lab with a Donation https://www.journlab.online/donations

    56 мин.
См. все (143)

Об этом подкасте

Це подкаст з невимушеними розмовами із світовими інтелектуалами про Україну та українців під час війни. Щотижня журналістки Наталя Гуменюк та Ангеліна Карякіна із своїми гостями говорять про те, як країна відкривається світу та разом рефлексують про тектонічні зсуви всередині неї і те, як війна проти України змінює світ.

Информация

  • Автор
    Лабораторія журналістики суспільного інтересу
  • Годы выхода
    2023 - 2025
  • Выпуски
    143
  • Ограничения
    Без ненормативной лексики
  • Авторские права
    © Лабораторія журналістики суспільного інтересу
  • Сайт подкаста
    Коли все має значення

Вам может также понравиться