Українська та кримськотатарська літератури. Що спільного? Обговорюємо з Катериною Калитко

В 1925 році двоє діячів кримськотатарської культури Осман Акчокракли та Усеїн Боданінський відправились в етнографічну експедицію Кримом. Коли вони перебували неподалік від Судака, в будинку місцевого старійшини, їм показали рукопис. Виявилось, що документу понад 270 років.

Так в їхніх руках опинилася поема «Тугай-бей», яку потім визнають перлиною кримськотатарської поезії XVII ст.

Її автор – кримськотатарський поет, а до того ж і зять Тугай-Бея, Джанмухаммед – написав твір про похід Іслям Ґерая III і Богдана Хмельницького на Польщу.

Ця картина епохальної спільної боротьби українського і кримськотатарського народів була висвітлена також і в поемі "Сефернаме" ("Сказання про похід") Едіпа Ефенді.

Перед вами подкаст "Кавун та тютюн" – програма про те, що об'єднує українців та кримських татар. І цей епізод – літературний.

Зближення української та кримськотатарської літератур – це не тільки про висвітлення спільних сторінок історії. Як саме письменники та поети двох народів впливали один на одного? Які теми їх об'єднували? Що з кримськотатарської літератури можна прочитати українською та навпаки?

Про це ми говоримо з українською поетесою та перекладачкою, лауреаткою Шевченковської премії Катериною Калитко.