Християнські Проповіді

Andriy Honcharuk
  • 5.0 (1)
  • 基督教
  • 一周一更

Проповіді Пастира Андрія Гончарука із Христом у центрі.

  1. 9月27日

    Псалом 40:1–3. Пісня нова в устах наших.

    Ця проповідь на основі Псалма 40:1-3 розкриває силу пісні, яку Бог вкладає в серця Своїх дітей. Від пісень Ізраїлю після переходу через Червоне море до співу Анни, Давида і псалмів, що звучать у храмі, ми бачимо, що Бог завжди давав Своєму народу слова для хвали і в часи радості, і в часи випробувань. Псалми вчать не лише співати, а й довіряти, каятися, прославляти і радіти в Господі. Вони вказують на обіцяного Месію - Сина Давидового, Який візьме на Себе наші гріхи і принесе пісню прощення. У Христі ми отримуємо нову мелодію життя: не осуд і сором, а радість спасіння. Проповідь показує, як Бог перетворює навіть зламані життя на спів хвали. Давид, грішник і цар, став образом майбутнього Царя-Месії, а його псалми стали передвісниками Євангелія. Так само і ми сьогодні маємо євангельську пісню, спів про милість, що дарує нам Христос. Бо там, де пекло приносить плач і скрегіт зубів, у Царстві Божому лунає вічна пісня: «Достойний Агнець заколений». І ця пісня вже сьогодні дарована нам.

    19 分钟

  2. 9月20日

    Повторення Закону 32:40. Бог живий, і ми будемо жити з Ним.

    У проповіді звучить головна істина зі слів Господа: «Я навіки живий!» (Повторення Закону 32:40). Вона нагадує нам, що смерть - не кінець. Бог називає Себе Богом Авраама, Ісака і Якова навіть тоді, коли їхні тіла вже давно були поховані. Це означає: для Нього вони живі, бо душа продовжує існувати. Проповідь простежує, як Святе Письмо описує смерть віруючих - вони «прилучаються до своєї рідні». Це не кінець, а перехід у життя з Богом. Приклади Еноха й Іллі показують, що Господь дає Своїм дітям перемогу над смертю. Пророки Ісая, Даніїл і Осія ще задовго до приходу Христа проголошували: буде воскресіння, буде нове життя, буде нове небо і нова земля. Центр надії - Христос. Він, наш Викупитель, Своєю смертю і воскресінням відкрив шлях у дім Отця. Через Нього Бог не бачить нас у гріхах, а оголошує виправданими і праведними. Тому ми не випадкові істоти, а Божі діти і спадкоємці вічності. Це слово про те, що наш Бог живий, і життя з Ним сильніше за смерть. Христос - Той, Хто пройшов темною долиною і тримає нас за руку сьогодні, завтра й у вічності.

    20 分钟

  3. 9月13日

    Євреям 9:22. Без пролиття крові немає прощення.

    У цій проповіді звучить глибока біблійна істина з Послання до євреїв 9:22: «Без пролиття крові немає відпущення». Через цю призму ми бачимо, як поклоніння Ізраїлю, особливо свято Йом Кіпур – День викуплення, вказувало на майбутню жертву Ісуса Христа. Автор проводить нас крізь старозавітні жертвоприношення: бичів, ягнят і козлів, чия кров символічно покривала гріхи. Особливе місце займає образ «козла відпущення», який ніс на собі провину народу в пустелю. Усі ці прообрази зводяться до одного – до Христа, Ягняти Божого, що бере на себе гріх світу. Проповідь підкреслює: смерть Ісуса на Хресті — це остаточне виконання старозавітних тіней. Він став нашим Замінником, прожив досконале життя замість нас і помер під Божим судом замість нас. Саме тому Бог може одночасно залишатися справедливим Суддею і люблячим Отцем, який дарує прощення. Важливою є істина про вселенське виправдання: Христос пролив Свою кров за всіх. Це дає кожному впевненість, що прощення стосується і його особисто. Віра ж є тим засобом, через який ми приймаємо цей дар і стаємо учасниками спасіння. Проповідь завершується нагадуванням про сучасне благодатне життя в Христі: у Євангелії ми чуємо проголошення прощення, у Хрищенні ми стаємо Божими дітьми, у Господній вечері ми приймаємо справжнє тіло і кров Христа на зміцнення віри. Це слово про Бога, Який у Христі примирив світ із Собою, і про кров Спасителя, яка дарує нам впевненість у прощенні й надію на вічне життя.

    16 分钟

  4. 9月7日

    Луки 17:11-19. Десять прокажених і одна подяка

    Ця проповідь розкриває добре відому історію з Євангелія від Луки про зцілення десяти прокажених. У центрі уваги не лише чудо очищення, а глибший сенс: справжнє спасіння і поклоніння. Лука описує цю подію, ніби майстерно зроблену цукерку з трьома шарами. Зовнішня рамка - це крик прокажених: «Ісусе, наставнику, змилуйся над нами!» і відповідь Христа: «Підведися йди, твоя віра спасла тебе.» Тут йдеться про спасіння, яке приходить не від закону чи обрядів, а від Божої милості. Середній шар - очищення. Ісус посилає прокажених показатися священникам, але зцілення настає вже дорогою. Це знак того, що ера спасіння настала, і саме Христос є джерелом істинної святості.  У серцевині історії - поклоніння. Лише один, самарянин, повернувся до Ісуса, славлячи Бога і складаючи Йому подяку. Це сповідання віри, що справжнє поклоніння відбувається не в обрядах чи храмах, а в Христі, який є живим Божим Храмом і Агнцем, що бере гріх світу. Проповідь показує, що ми, як християни, маємо постійний доступ до Божої благодаті через віру. Ми - царське священство, покликане свідчити про світло Христа. А Його слова, сказані самарянину - «Твоя віра спасла тебе» - звернені і до нас. Це запрошення до життя в подяці, у вірі та у радості майбутнього воскресіння, де більше не буде ані смутку, ані хвороби, ані смерті. Це проповідь про справжнє поклоніння, про вдячність і про спасіння, яке дає лише Христос.

    15 分钟

  5. 8月24日

    Галатів 5:1. Христос для волі нас визволив.

    Ця проповідь нагадує нам про справжню ціну свободи — як земної, так і духовної. У світлі подій нашої новітньої історії, коли українці не раз недооцінювали даровану волю й знову опинялися в небезпечних обіймах ворога, апостол Павло звертає наш погляд до ще важливішої свободи. Він каже: «Христос для волі нас визволив, тож стійте та не піддавайтеся знову в ярмо рабства». Проповідь розкриває глибину цих слів. Павло нагадує галатам, що жодні людські діла чи виконання закону не здатні дати спасіння. Лише Христос, Його життя і смерть замість нас, відкривають шлях до виправдання. Бог проголошує грішника невинним і дарує справжню свободу — свободу від гріха, від страху смерті, від намагання самому заслужити прихильність Бога. Ця свобода не є абстрактною і не зводиться лише до філософії чи політики. Вона дієва. Христос увійшов у наш світ, узяв на Себе наш гріх, відбув вирок замість нас і дарував нове життя. Він зробив нас вільними не для безмежної сваволі, а для учнівства, для життя у вірі, любові й добрих справах, які тепер можемо віддавати іншим. Це проповідь про свободу, що ніколи не минає. Свободу, яку дарує тільки Христос. І тому ми чуємо заклик: стіймо у цій свободі й не повертаймося знову в ярмо рабства.

    13 分钟

  6. 8月10日

    1 Коринтян 10:12. Стережись, щоб не впасти.

    Ця проповідь, основана на словах апостола Павла з 1 Коринтян 10:12 - “Тому то, хто думає, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти!”, - звертається до кожного християнина, котрий може непомітно впасти у духовну самовпевненість. Павло нагадує, що історія старозавітного Ізраїлю - це не просто минуле, а Божі приклади-наставники для нас сьогодні. Ми бачимо, як Бог рятував Свій народ, годував і оберігав його, але через пожадливість, ідолопоклонство, розпусту, випробування Бога та нарікання багато загинули в пустелі. П’ять біблійних історій, наведених апостолом, стають серйозними пересторогами й водночас дзеркалом для нашого життя. Проповідь не лише докоряє безпечності та духовній гордості, але й дає потіху: Бог вірний. Він не дозволить випробуванню бути понад наші сили, дасть вихід і підтримає у боротьбі. Ісус - наш Добрий Пастир, Який знає Своїх, дає їм життя вічне і тримає у Своїй руці так, що ніхто не зможе вихопити їх. Це слово - і попередження, і запевнення: остерігайся падіння, але живи з упевненістю у Христі, Який з Отцем і Святим Духом береже тебе в Своїй благодаті повіки.

    14 分钟

  7. 8月3日

    Дії 4:12. Лише в Ньому спасіння: Божественна необхідність Ісуса Христа

    У цій проповіді розкривається суть християнської віри: немає іншого імені, даного людям, яким ми можемо спастися, крім Ісуса Христа. Це слова апостола Петра перед Синедріоном - і це виклик, надія та істина для всіх часів Проповідь веде нас через усю біблійну історію - від пророцтва Симеона до Христа на хресті, від преображення на горі до Воскресіння, від покаяння Закхея до П’ятидесятниці. Кожна подія, кожне слово Ісуса, кожен рух апостолів свідчить про одне: існує божественна необхідність, і вона не в тому, що має зробити людина, а в тому, що Бог уже зробив у Христі. Ця «необхідність» не тягар, а дар: Ісус мусив прийти, мусив постраждати, мусив воскреснути, бо така була воля Отця - спасти тебе. Вона проходить через покаяння, хрещення, проповідь, Таїнства, і виявляється в кожному дні, коли ми молимося: “Нехай буде воля Твоя.” Це не вибір між релігіями чи поглядами. Це не людська ініціатива. Це ініціатива Бога, Який вирішив, вибрав, покликав і спасає виключно в Ісусі Христі. Тільки через Нього ми маємо надію, виправдання і нове життя. 🎧 Ця проповідь є глибоким нагадуванням, що віра в Ісуса - це не одна з можливостей. Вона єдина дорога. Бо тільки Його ім’я — дієве, живе, рятівне. “І немає ні в кім іншим спасіння…” (Дії 4:12)

    15 分钟

  8. 7月26日

    Марка 8:8. І всі їли й наїлися: Христос - хліб життя.

    У цій теплій та глибокій проповіді ми переносимось до восьмого розділу Євангелія від Марка, де Ісус, бачачи втому, голод і щиру потребу тих, хто три дні слухав Його слово, творить диво - годує чотири тисячі людей. Але за цим чудом стоїть набагато більше, ніж просто турбота про фізичний хліб. Це  свідчення про Бога, Який бачить кожну нашу потребу, тілесну і духовну, і з любов’ю її задовольняє. Проповідь розкриває Ісуса як Того, Хто спочатку насичує душу через Слово, яке оживляє, потішає, очищає й укріплює. А вже тоді, у свій час, Він дбає і про тіло. І навіть тоді, коли нам здається, що головне - це ситість, здоровʼя, чи безпека, Ісус бачить глибше: Він піклується про серце, про віру, про вічне життя. Це роздуми про Ісуса, Який залишається нашим Господом і Годувальником і сьогодні. Він і далі годує нас: у хрищенні - водою і Духом, у Євангелії - прощенням і надією, у Святій Вечері - Своїм правдивим тілом і кров’ю. Це не символ, не образ - це жива присутність Божого Сина, Який знову і знову приходить, щоб сказати: “Я хліб життя. Хто до Мене приходить — не голодуватиме.” Проповідь нагадує нам: Христос не забуває ні про тіло, ні про душу. Він щедро накриває стіл і запрошує кожного втомленого, голодного, зраненого до трапези, де є все, що справді потрібне. І сьогодні, як тоді, залишається правда: всі їли — і наїлися.

    13 分钟
查看全部 101 集

关于

Проповіді Пастира Андрія Гончарука із Христом у центрі.

信息