Чому ми змогли?

TWR UA
  • 5.0（14則評分）
  • 基督教
  • 每週更新

Привіт друзі, мене звати Гоцуляк Андрій і я автор подкасту «Чому ти зміг?» Я ріс без тата. Зараз чогось досяг, щось отримав і до чогось дійшов, але деякі питання так і залишились питаннями. З часом я почав розуміти, що мені не вистачає відвертих чоловічих діалогів для розвитку і росту. «Чому ти зміг?» – це не просто програма про чоловіків. Це розмови про те, наскільки схожими є випробування у нашому житті, і наскільки по-різному ми реагуємо на них. Разом із гостями намагаємось розібратись, що хоче сказати нам Бог через певні ситуації, яких не уникнути, навіть якщо ти відомий музикант чи пастор великої церкви.

  1. 11月21日

    «Ми не повинні ховатись за спинами невіруючих людей». Костянтин Чибізов

    Якщо вам потрібно зрозуміти, чому християн не вистачає на фронті, — цей випуск вам точно потрібно слухати прямо зараз.  Костянтин Чибізов, молодший лейтенант капеланської служби, пройшов шлях від пастора помітної церкви до пастора там, де церкви немає.  Він практично й чесно розповідає про баланс у капеланстві, про служіння серед болю і агресії, про те, як не “стати воякою”, а залишитися пастором, і про підготовку, без якої на фронті просто не можна.  Вирішальною для нього стала одна волонтерська поїздка — саме там він побачив темряву, у якій мав би бути присутній і він.  Там прозвучали ті запитання, які не задають у мирному житті: “Чи нормально думати: слава Богу, що не я загинув?” “Чому Бог залишає одних і забирає інших?”  У цьому епізоді — про виклики, які формують серце капелана, про важливість готувати себе вже зараз: читати, вчитись, проходити курси, не тікати від болю, який стоїть дуже близько. Про те, хто наповнюватиме церкву після перемоги, і куди мають бути спрямовані наші очі та наші ноги. Я зазвичай детально перелічую теми, які можна почути. Але цього разу просто закликаю вас увімкнути й послухати. Ця історія звучить не просто мотиваційно — вона звучить по-справжньому необхідно.  Support the show ----------------------------------------------- Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6 ----------------------------------------------- Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою: 5169 3305 2419 5648 або https://www.patreon.com/twrua ---------------------------------------------- Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9 ----------------------------------------------- Ми у соцмережах: Instagram: https://www.instagram.com/twr.ua/ Telegram: https://t.me/twrua_info Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

    1 小時 6 分鐘

  2. 10月10日

    «Я уявляв себе в армії» — Богдан Токар

    Можна було б написати, що цей епізод — про важливість турнікета, який завжди має бути під рукою. І це буде правдою. Але насправді — це цінна історія про те, що можна не бути ображеним на ТЦК, прийняти рішення йти та не пошкодувати про нього згодом. Богдан дуже щиро та відверто поділився досвідом мобілізації та її наслідками. Спойлер: нічого поганого. Після цієї розмови, традиційно, може з’явитися відчуття, що не все так погано, як малює наша невідомість. Особливо коли події навколо не є сюрпризом. Також поговорили про: • Дії церкви постфактум, а не на випередження; • Протоптування стежок там, де ти в меншості; • Ціну підтримки батьків і дружини; • Наслідки, які не приводять до відчаю. Розмова торкнулася нашої свідомості та компромісів із нею — цікаво буде почути й вашу думку Support the show ----------------------------------------------- Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6 ----------------------------------------------- Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою: 5169 3305 2419 5648 або https://www.patreon.com/twrua ---------------------------------------------- Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9 ----------------------------------------------- Ми у соцмережах: Instagram: https://www.instagram.com/twr.ua/ Telegram: https://t.me/twrua_info Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

    1 小時 4 分鐘

  3. 9月26日

    Я малював момент обміну яскравішим - Максим Марко

    Максу було 18 років, коли він вирішив приєднатися до війська. А сьогодні, після трьох років полону, він сидить навпроти й ділиться своїм серцем у деталях. Максим знаходився в тому пекельному бараці Оленівки, коли рашисти втілювали свій ретельно спланований теракт. Тому все, що розкаже Макс, — це не почуті легенди, а власні свідчення того, кого зберіг Бог. Це фантастичний і важливий діалог, бо в ньому ви не почуєте розпачу, попри те, що про фізичний біль говоритимемо багато. Чому вирішив і чому не страшно? На що сподівався та чим повертав собі надію? Яким був полон, якого не показують у медіа, і яким відчувається повернення до цивільного життя? А ще в сьогоднішньому епізоді: - Що здивувало Максима після трьох років відсутності? - Яким відчувається світ, коли ти на волі? - Що значать татуювання в полоні? - Чому важливо не задавати зайвих запитань і чому не існує правильних відповідей? А ще — про нашу з вами свідомість та повернення на фронт попри заборону ВЛК. Support the show ----------------------------------------------- Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6 ----------------------------------------------- Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою: 5169 3305 2419 5648 або https://www.patreon.com/twrua ---------------------------------------------- Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9 ----------------------------------------------- Ми у соцмережах: Instagram: https://www.instagram.com/twr.ua/ Telegram: https://t.me/twrua_info Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

    1 小時 16 分鐘

  4. 9月5日

    «Я опинився там, де я хотів опинитися» — Сергій Нагорний

    Цей епізод — ніби інструкція про те, як підготувати себе і свою родину, аби потім мати хоча б відносний спокій. Так, мова йде про страшну війну і її відбитки на житті Сергія, але водночас у розмові багато простору для вдячності та надії. Як і багато чоловіків, він довго шукав для себе відповіді й докази. Тому обрав шлях ретельної підготовки. У цій розмові є і пошук самотності, і самотність як дискомфорт. Ми детально обговорили, що насправді означає відповідальне «Готуйтеся» від військових, і в чому користь медійного відділу у військових підрозділах. А ще — про прості радості й водночас випробування: незадовго до мобілізації Сергій дописав книгу, а вже на службі у них із дружиною народилася донечка. І, традиційно, про виклики церкви та про те, що робити, коли розумієш: «Це зовсім не моє».  Support the show ----------------------------------------------- Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6 ----------------------------------------------- Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою: 5169 3305 2419 5648 або https://www.patreon.com/twrua ---------------------------------------------- Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9 ----------------------------------------------- Ми у соцмережах: Instagram: https://www.instagram.com/twr.ua/ Telegram: https://t.me/twrua_info Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

    1 小時 4 分鐘

  5. 6月13日

    «Я б відмовився від усього, аби знати, що в мене буде моя кінцівка». — Олександр Килюшик

    Це історія про депресію, про видимі й невидимі травми, про відкриття в собі нового — і про треш усередині. Про жарти як захист і про чесність, на яку не завжди наважуються. Нова історія може здатись надто особистою, аби її почуло так багато людей. Але саме для цього й існує цей проєкт — щоби проговорювати, щоби чути, щоби розуміти. І Олександр говорить відкрито. Про себе. Про свою історію. Ця розповідь трохи не схожа на ті, які ми чуємо зазвичай. Саша сам хотів піти. Сам хотів бути учасником. І сам обрав — і будував — своє життя. Розмова звучить легко й навіть мотиваційно, але в ній ховаються страшні історії болючої реальності. Про снаряди поруч. Про травму, яка змінює тебе. Про те, як вона робить тебе новим учасником суспільства. Послухайте, будь ласка. Це допоможе нам по-новому зрозуміти реальність.  Support the show ----------------------------------------------- Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6 ----------------------------------------------- Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою: 5169 3305 2419 5648 або https://www.patreon.com/twrua ---------------------------------------------- Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9 ----------------------------------------------- Ми у соцмережах: Instagram: https://www.instagram.com/twr.ua/ Telegram: https://t.me/twrua_info Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

    58 分鐘

  6. 5月17日

    «Закінчити цю історію і жити в Україні в мене немає законних підстав» — Іван Давиденко

    Дисклеймер: певні речі у цій розмові можуть суперечити вашим цінностям, тому відразу прошу пам’ятати що подкаст “Чому ми змогли?” це в першу чергу можливість показати різні досвіди.  Ох і класна розмова про те, куди ти можеш піти і що ти будеш там робити. Сьогодні Іван спробує пояснити, чому «православні не притрушені» 😆 Це розмова про релігійне ухилянство, про православне капеланство і про рішення, про яке не шкодуєш навіть три роки потому.  Сьогодні знайомлю вас з Іваном — він перший православний капелан у рамках мого подкасту, а ще, як виявилось згодом, ми обидва з Білої Церкви. Я знаю, що ця розмова багатьох шокує, здивує чи обурить, але хочу вас попросити бути чемними і спробувати почути інший досвід. Ці розмови покликані показати різні сторони однієї війни. Іван дозволив запитати про все, що мені цікаво, тому вас чекають нові відкриття. Я не вирізав це спеціально, щоб ви знали реальність.  Ви маєте право не погоджуватись і не зобов’язані толерувати — як і я. Але хочу, щоб ви знали, як воно там. А ще ми спробували розібратись: чи то християни не хочуть брати зброю, чи просто бояться дискомфорту? Support the show ----------------------------------------------- Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6 ----------------------------------------------- Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою: 5169 3305 2419 5648 або https://www.patreon.com/twrua ---------------------------------------------- Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9 ----------------------------------------------- Ми у соцмережах: Instagram: https://www.instagram.com/twr.ua/ Telegram: https://t.me/twrua_info Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

    1 小時 9 分鐘

  7. 5月2日

    «А що якби він був ще живий, і я міг би йому допомогти?» — Андрій Одарчук

    Це розмова про тонкощі роботи бойового медика та його страхи, про реальність, у якій доводиться думати та діяти швидко. А ще про відмову від роботи з бронюванням за хабар.  Історія Андрія — це про вибір, у якому зовсім не тяжко (ну, принаймні може так здатись). Це історія про ретельну підготовку себе до моменту, коли знання не просто будуть практичними, а рятуватимуть життя інших. Андрій готувався фізично, намагався розширити базу знань та навичок і завчасно знайшов місце, де буде служити. Андрій дуже активно включився у волонтерську роботу у своєму місті з початку вторгнення, але водночас розумів, що настане момент, коли доведеться стати до лав ЗСУ. Для мене дуже унікальною і щемкою є ситуація в родині, коли дружина дуже не хоче, але розуміє, що відпустити — найкраще рішення. Ми намагалися розібратися в тому, чому церква досі не дотична до війни так, як мала б бути. І чому «християнин» не дорівнює гідність та свідомість. Як на мене, послухати цю розмову — це ще один раз отримати порцію мотивації для тих, хто зараз вагається, підбадьорити і сказати, що страшно саме тоді, коли невідомо. Support the show ----------------------------------------------- Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6 ----------------------------------------------- Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою: 5169 3305 2419 5648 або https://www.patreon.com/twrua ---------------------------------------------- Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9 ----------------------------------------------- Ми у соцмережах: Instagram: https://www.instagram.com/twr.ua/ Telegram: https://t.me/twrua_info Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

    1 小時 3 分鐘

  8. 4月4日

    “Я не прагну смерті, але не те щоб я її дуже боявся” — Ед Григорян

    Мій сьогоднішній гість — не українець за походженням, але захищає нашу землю як свою рідну. Ед продовжує естафету мотивуючих і життєствердних розмов, попри ту кількість жаху, яку побачив під час служби. Спілкуючись із ним, я відчував, що переді мною людина, яка чітко знає, що робить і для чого. Для мене було честю дослідити, у чому саме річ — у правильних словах чи в непохитній позиції християнина та громадянина. Традиційно говоритимемо про страх, але більше — про серйозне, сказане з доброю усмішкою Еда. Це відверта розмова про смерть — чужу і власну, про щирість і добрі справи, про справжнє братерство та його цінність у житті, а також про боротьбу.  Support the show ----------------------------------------------- Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6 ----------------------------------------------- Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою: 5169 3305 2419 5648 або https://www.patreon.com/twrua ---------------------------------------------- Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9 ----------------------------------------------- Ми у соцмережах: Instagram: https://www.instagram.com/twr.ua/ Telegram: https://t.me/twrua_info Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

    52 分鐘
顯示全部 (90)

5
（滿分 5 顆星）
14 則評分

簡介

Привіт друзі, мене звати Гоцуляк Андрій і я автор подкасту «Чому ти зміг?» Я ріс без тата. Зараз чогось досяг, щось отримав і до чогось дійшов, але деякі питання так і залишились питаннями. З часом я почав розуміти, що мені не вистачає відвертих чоловічих діалогів для розвитку і росту. «Чому ти зміг?» – це не просто програма про чоловіків. Це розмови про те, наскільки схожими є випробування у нашому житті, і наскільки по-різному ми реагуємо на них. Разом із гостями намагаємось розібратись, що хоче сказати нам Бог через певні ситуації, яких не уникнути, навіть якщо ти відомий музикант чи пастор великої церкви.

資訊

  • 頻道
    TWR UA
  • 創作者
    TWR UA
  • 活躍年代
    2021年 - 2025年
  • 集數
    90
  • 年齡分級
    兒少適宜
  • 版權
    © 2025 Чому ми змогли?
  • 節目網站
    Чому ми змогли?

「TWR UA」的更多內容

你可能也會喜歡