Cергій Осока "Тітка Осінь"

Читає Оксана Смільська Сергій Осока Тітка осінь настелила ряден - світляки нападали на них... А дівчата плакали, бо зрада. А баби хрестилися, бо гріх. Позаснули карі і блакитні, промочивши вію не одну. І вуста, натомлені тремтіти, ніжно цілували далину. Ще хотіла діток перестріти - перестрівся старець хутірський: - Що палила, доню? - КрАсне літо. - Що несеш у торбі? - Гнилички.