Jazz-Легенда на Radio Jazz

Radio Jazz Ukraine
Radio Jazz Ukraine
  • 0.0 (0)
  • Music History
  • Daily

Унікальні історії та твори великих музикантів

  1. 11h ago

    Луї Армстронг (10.11.2026)

    Його Wonderful World почався з поля битви. Саме так називався район у Новому Орлеані, в якому - чи то в 1901-му, чи то в 1900-му році - народився майбутній король джазу. Родина була настільки бідною, що мама просто не змогла зареєструвати народження сина вчасно. Наш герой вибрав для себе дату народження сам : 4 липня – День Незалежності Америки. Він почав виступати у 6 років і не припиняв концертної діяльності до самої смерті. У перший свій оркестр ( та й, зрештою, у великий джаз) він потрапив через постріл із пістолета. Його забрали в дитячу колонію і там у нього нарешті з’явився час серйозно займатися музикою. Він почав з тамбурину, потім швидко опанував альтгорн та корнет. Це була єдина освіта, яку він здобув за життя. Попереду були Чікаго, Нью-Йорк і весь світ. Попереду були безліч оркестрів, концертів, записів і зйомок у кіно. Попереду були три дружини і бездітність. Попереду були проблеми з губним апаратом та пальцями, - він майже перестав грати і більше співав. Попереду була операція на зв’язках, яка закінчилася нічим, і його фірмовий хриплуватий голос залишився з нами назавжди. На його честь назвуть сигари і навіть гітару. Він все життя носив на шиї зірку Давида в пам’ять про родину литовських євреїв, яка ставилася до нього як до рідного сина. А плакав він лише один раз, коли померла мама. У його чудесному світі буде все - від друзів простих музикантів до друзів з королівських родин... Його називали по-різному: Гейтмаут, Диппермаут, Диппер, Попс, Сачмо… А ми називаємо його - Великий Луї Армстронг.

  2. 1d ago

    Діді Бріджуотер (09.11.2026)

    Кожну троянду нещадно підрізають восени для того, щоб вона могла почати нове яскраве життя, але завжди залишають міцне коріння. Справедливо, що один із сортів троянд названий саме на її честь. Щоб не відбувалося в її житті, вона здатна все почати з чистого листа, з більшою силою та красою, але вона ніколи не забуває свої коріння. Все почалося у Мемфісі, саме тут вона маленькою дівчинкою слухала щовечора радіо і відкривала для себе новий незбагненний світ, що змушував її плакати, сміятись та танцювати. Щоправда, ді-джеєм на цій радіостанції працював її батько, джазовий трубач та педагог. Потім вони переїхали, але вона не забула про коріння і повернулася у Мемфіс, коли їй виповнився 71 рік. Зробила це для запису зворушливої присвяти своєму місту дитинства. Дивно, але перші її гастролі у якості солістки університетського оркестру були у СРСР і тривали 6 довгих місяців, але вона повернулася, щоб співати в одному з найкращих оркестрів Америки та отримати премію Тоні за виконання ролі Глінди у мюзиклі “Чарівник країни Оз”. Тепер вона готова для сольної кар’єри, але, щось іде не так і знову потрібно все починати з початку. Вже у Франції, де нарешті вона отримує визнання джазової публіки та критики, її знову зачаровує театральна сцена, вона отримує премію Лоуренса Олів'є за роль Біллі Холлідей засновує телевізійне шоу спільно із Шарлем Азнавуром, веде програми на радіо, але цього всього замало і вона знову ріже свій цвіт під корінь і вже тріумфально повертається в Штати. Сольні альбоми та карколомні колаборації нарешті приносять заслужену славу, а її присвята Еллі Фіцджеральд приносить одразу дві нагороди Ґреммі. Вона знаходить свій унікальний стиль, записує нові альбоми та відчуває, що варто спробувати знайти не тільки свій голос у джазі, а і своє коріння. Її альбом Red Earth, який вона записала з найкращими музикантами африканського Малі, вражає критику і стає справжнім культурним феноменом. Вона максимально відповідально ставиться до слави та стає послом доброї волі ООН, створює власну музичну агенцію і допомагає молодим джазовим виконавицям. Вона збирає величезні зали та може запанібрата заспівати із вуличними музикантами, чи потанцювати з безхатьком. Вона справжня ніжна троянда, яка знає, як починати спочатку і не втратити власне коріння. Батьки назвали її Деніс Гарет, а ми називаємо її легендарна Діді Бріджуотер

  3. 2d ago

    Кіт Джарет (08.11.2026)

    Нічого не потрібно. Світло? Для чого? Йому не потрібно бачити ноти і публіку. Стілець? Не обов’язково, навряд чи він присяде на нього. Ні-ні. Нічого не потрібно. Тільки рояль, він і музика, яка може народжуватися безкінечною імпровізацією та існує тільки в його уяві… Він уявляє себе зовсім крихітним поруч з мамою у Пенсільванії, вони лежать на килимі біля програвача, і мама вчить його слухати музику і слідкувати лише за одним фаготом у симфонічному оркестрі. Він уявляє себе трирічним хлопчиком, у якого вже є педагог, він бачить свій перший концерт у шестирічному віці, де грає Баха, Моцарта, Бетховена, Сен-Санса і власні твори. А ось тут він імпровізує на тему джазових стандартів і класики і, не вагаючись, відмовляє найкрутішому педагогу того часу Наді Бурже з Парижа заради групи Арта Блейкі з Нью Йорка. А ось тут він грає голосно і натхненно чистим звуком, щоб знову і знову довести, що акустичний джаз – це його релігія, і жодні електричні інструменти не стануть йому до душі, навіть коли про це просить Майлз Девіс. А тут він намагається згадати, що він грав на знаменитому концерті в Кьольні. На концерті- катастрофі, який він перетвори на власний тріумф. Перед концертом він не спав 28 годин, ще й на додачу йому доставили пошкоджений рояль, який видавав у низькому та середньому регістрі дратуючий залізний звук, але він зіграв, і це стало джазовою сенсацією. Він згадує оркестри, квартети і зупиняється на тріо, в якому знову і знову грає знамениті джазові стандарти. На запитання колег: «Чому?» - він цілком серйозно розповідає про приборкання свого его. А от перед його поглядом міста - і тепер їхніми іменами названі його концертні альбоми. А ось перед ним безліч спокус у вигляді різних інструментів - і він ніби шукає звук і новий ритм. І тут він знову повертається до класики, але тут йому тісно, не вистачає повітря. І він згадує свої безкінечні гастролі, і скільки годин він провів на самоті з роялем у пошуках свого Четвертого шляху. А ось тут він грає любов - і знову згадує маму, яка одного разу сказала йому: «Коли люди аплодують тобі, думай про те, що вони аплодують Богу.» В дитинстві його називали Вундеркіндом, у джазових енциклопедіях його називають геніальним композитором та імпровізатором. А ми називаємо його Легендарний Кіт Джарет.

  4. 3d ago

    Ерролл Луїс Гарнер (07.11.2026)

    Якщо ти хочеш, щоб тебе вважали генієм, то музикою варто почати займатися у 3 роки, а усвідомлено виступати на публіці потрібно десь років їз шести. Якщо ти хочеш, щоб тебе вважали генієм, то варто залишити по собі величезний спадок і ще 9 контейнерів не виданого матеріалу, унікальних фотографій і особистих речей, які будуть дослужувати роками. Якщо ти хочеш, щоб тебе вважали генієм, то варто не вчити нотну грамоту, не вписуватися у жодну систему і класифікацію, записувати альбоми з першого дублю, вигадати власний стиль гри та написати хоча б один класний джазовий стандарт. Причому такий стандарт, щоб на роялті від нього можна було утримувати фонд. Якщо ти хочеш, щоб тебе вважали генієм, то варто забути про поділ рук на праву та ліву і створювати враження, що у тебе 40 пальців. Якщо ти хочеш, щоб тебе вважали генієм то варто стати  дивакуватим одинаком, якого гнітить жіноче товариство, змушувати музикантів свого тріо носити смокінги та використовувати замість подушечки для фортепіанних стільців телефонний довідник Мангеттену. Але вся ці правила геніальності не спрацюють, якщо ти не будеш любити свою публіку, писати й грати для неї. Його називають генієм, містером посмішкою, містером 40 пальців, Біллі Холлідей від фортепіано, а ми називаємо його легендарний Е́рролл Лу́їс Га́рнер.

  5. 4d ago

    Тутс Тілеманс (06.11.2026)

    Кожен з десяти отворів його губної гармоніки має свою історію. У першому отворі спогад про те що, ще у трирічному віці, сидячи на терасі брюсельської кав’ярні своїх батьків, він намагався точно відтворити рухи акордеоністів, які розважали публіку просто неба. Акордеоном тоді йому слугувала коробка з під взуття. У другому отворі - його мрія стати математиком. У третьому отворі було захоплення Луї Армстронгом і Джанго Рейнхардом. Саме завдяки останньому у 18 років він позичає у друга гітару і починає грати у джазових оркестрах звільненої Бельгії. У четвертому отворі оселився бібоп і мрія потрапити у Нью-Йорк. У 25 років його мрія збувається. Він виступає із Бені Гудменом, знайомиться з Чарлі Паркером і назавжди підкорює публіку. У п’ятому отворі губної гармоніки лежить його унікальний дар підсвистувати в унісон гітарним партіям. Він заперечив зміст відомої приказки про свист і гроші. А свій джазовий стандарт Блюзет він ніжно називав пенсійним фондом. У шостому отворі зберігається список сотень знаних світових музикантів, які мріяли про співпрацю з ним і з задоволенням запрошували на записи та концерти. Він тонко відчував музику і грав потрібну партію з першого дубля. У сьомому отворі - його робота в кіно, на телебаченні та в рекламі. Саме це допомогло йому вижити у часи, коли джаз втратив музичну першість. А ми тепер насолоджуємося саундтреками до фільмів «Опівнічний ковбой», «Шугарлендський експрес», «Якудза», «Втеча», «Французький поцілунок і шоу «Вулиця Сезам». У восьмому отворі його гармоніки - знаменита історія з Джоном Леноном. Джон побачив нашого героя у Гамбурзі і був вражений не тільки його грою, а й його гітарою - американським короткомензурним Рікенбекером. Але це вже зовсім інша історія. У дев’ятому отворі - безліч титулів і нагород, на які він мало звертав уваги. Головне була музика, яку він творив навіть у свої 92 роки. У 10 отворі - його посмішка, підлітковий азарт, відкритість, скромність і фантастичний дар, який зробив губну гармоніку джазовим інструментом Батьки назвали його Жан-Батіст, король Бельгії зробив з нього Барона Жан-Батиста Фредерик Изідора Тилеманса. А ми називаємо його легендарний Тутс Тилеманс.

  6. 5d ago

    Телоніус Монк (05.11.2026)

    Хтось все життя буде стверджувати, що він не вміє грати взагалі, хоча не погано пише музику. Хтось буде розповідати про те, що він насправді геніальний виконавець, просто грати віртуозно йому давно набридло. Хтось буде намагатися перерахувати всі його капелюхи, а хтось захоплено буде спостерігати за його пальцями, які майже не згинаються. Хтось буде говорити що він невдаха і неук, а хтось буде роздивлятися його ім’я на дошці пошани одного з накрайщих навчальних закладів Нью-Йорка - Stuyvesant High School. Хтось назве його одним із винахідників бі-бопу, а він просто розвернеться і піде в інший бік, знову проти течії. Хтось буде грати з ним в шахи і обговорювати останні відкриття у математиці і фізиці, а хтось ніколи не почує від нього жодного слова. Хтось буде слідкувати за його романом з Баронесою Джазу, Паннонікою де Кенигсвартер, у дівоцтві Ротшильд і захоплюватися його дружиною, яка до самої смерті вірила в його дар і особливий джазовий космос. Хтось сьогодні поступить в Джазовий інститут, який носить його ім’я, а хтось знову з захопленням буде грати його твори… Колись він сказав, що геній - це той хто ні на кого не схожий. Таким він і був. Він називав себе Сфера, дружина називала його Melodious Thunk, Джон Маклафлін називав його Телоніус Мелодіоз… А ми називаємо його - Легендарний Телоніус Монк.

  7. 6d ago

    Дейв Брубек (04.11.2026)

    З чотирьох років він навчався грі на фортепіано (перші уроки отримав від матері), з дев'яти - на віолончелі. У 13 років почав виступати в публічних концертах… Між тим наш герой міг би стати прекрасним ковбоєм, бо все, що з ним відбувалося у дитинстві - відбувалося на каліфорнійському ранчо. Він носив воду, доїв корів, доглядав худобу, кидав лассо, не хотів читати ноти з листа, але мав абсолютний слух і, лише почувши, міг зіграти будь-який твір. Він мав продовжити справу батька і був готовий успадкувати ранчо, - тому поступив у ветеринарну академію. Але там він зустрів професора, який просто попросив його перевестися на музичне відділення і не витрачати професорські нерви та час даремно. От тут і почався джаз: в училищі він зустрів кохання і найкращих музикантів, які подарували світу новий джазовий ритм. Диплом йому, до речі, видали під «чесне слово» ніколи не викладати музику. Ну хто ж тоді знав, що окрім того, що він стане одним із найкращих піаністів та композиторів свого покоління, він напише ораторію, музику для меси, два балети та чотири кантати. Кантату «Ворота Справедливості» (про долю афроамериканців і євреїв в Америці) і кантату «Занепала Істина» він грав для восьми президентів США: від Кеннеді до Клінтона. Його діти стали джазменами. Він отримав всі мислимі і немислимі нагороди в галузі музичного мистецтва і культури в США та в багатьох інших країнах світу. Абсолютно заслужено. Можливо Америка втратила класного ковбоя, проте світ точно отримав класного джазмена. Батьки назвали його Девід Уорен… А ми називаємо його - Легендарний Дейв Брубек.

  8. Nov 3

    Майлз Девіс (03.11.2026)

    Розповідь про нього не можна розпочати словами про бідну родину. Зовсім навпаки. Його дід був одним із найбагатших афроамериканців, а його батько отримав блискучу освіту і мав стабільну і дуже прибуткову стоматологічну практику. Любов до розкішного життя у нього була з дитинства, але продовжувати справу батька чи діда він не збирався. Дорога в спорт йому була закрита через слабке здоров’я. Залишалася тільки музика. Він обрав трубу. А його перший викладач заборонив йому використовувати вібрато. Так і народилося його унікальне чисте звучання - переважно у середньому регістрі - з яскравими і довершеними короткими музичними фразами. Ніхто б не наважився назвати його віртуозом, але Дюк Елінгтон порівняв його з Пікассо. Якщо б джазу не існувало, то він би його створив. Ну окей, половину джазу. Майже 50 років зі свого життя він шукав, як вийти за рамки власного болю, власних переживань і власних демонів. І допомагала йому в цьому тільки музика. Залишаючись достатньо закритою людиною, він відкривав нові таланти, нові стилі та напрямки. Його називають одним із засновників бі-бопа, модального джазу, кул-джазу, джаз-року, ф’южн, а в останньому альбомі він звернув увагу і на хіп-хоп. Він назавжди змінив не тільки джаз, а і життя багатьох митців та музикантів, які до джазу не мають жодного відношення. Шанувальники називають його Чорним Принцем Джазу або Князем Темряви... А ми називаємо його - Легендарний Майлз Девіс.

See All (33)

About

Унікальні історії та твори великих музикантів

Information

More From Radio Jazz Ukraine