Харківські історії з Філіппом Диканем

Накипіло

Програмa «Харківські історії з Філіппом Диканем». Про те, яким Харків був, є та буде. Розповідаємо історії з минулого міста та говоримо про сучасність і майбутнє Харкова.

  1. 2d ago

    Благовіщенський базар — неофіційний символ Харкова

    Благовіщенський базар, Благбаз — ці власні назви серед харківців значно популярніші, ніж офіційна Центральний ринок. І досі, як за давніх часів, найбільший продовольчий майданчик Харкова, він точно один із символів міста — неофіційний і неоднозначний, але добре відомий, з багатою історією і по-своєму люблений. Про Дунінську й Піскуновську левади, роль імператора ніколая І та місцевої купчихи Катерини Кузіної (про неї можна послухати окрему програму за посиланням), користь гною і будівельного сміття, образу й безвихідь «центрових» купців, чорну й білу торгівлю, бруд і всеосяжність, кримінал і бажаність Благовіщенського базару в циклі програм «Історії харківських вулиць» поговорили з дослідником історії Слобідської України Андрієм Парамоновим.

    39 min

  2. 6d ago

    Олексій Алчевський: перерваний політ українського мільйонера

    7 (20 за новим стилем) травня 1901 року в столиці російської імперії пітєрбурзі загинув один із провідних банкірів і промисловців того часу, меценат Олексій Кирилович Алчевський. На момент своєї загибелі він був власником потужної фінансово-промислової імперії. Однак вона опинилася на межі краху через кризу, яка вразила світ у 1899–1903 роках і накрила також російську імперію. Її уряд не завадив цьому краху, а самого Алчевського підштовхнув до самогубства. Про одного з піонерів розвитку Донецького та Криворізького економічних районів, мецената й палкого прихильника українства Олексія Алчевського в програмі «Харківські історії» поговорили з Едуардом Хряпіним — завідувачем катедри історії, археології та гуманітарних наук Харківської гуманітарно-педагогічної академії.

    45 min

  3. May 27

    Клеопатра Катеринич: освітня благодійниця і просунута поміщиця

    Клеопатра Катеринич (1820?–1885) — персона зовсім невідома в Харкові, хоча після неї залишився видимий слід у місті. У дівоцтві Лихачова, донька заможних батьків, вона здобула якісну освіту. Одружилася також із заможним чоловіком — штабсротмістром Іваном Катериничем. Після його смерті захопилася народною освітою і заснувала у своєму маєтку у Зміївському повіті народну школу, та ще й для дівчат, що для того часу було вкрай рідко. Для цього їй довелося навіть долати непорозуміння і спротив селян, але вона провела просвітницьку роботу й відкрила навчальний заклад, і не один. Переймалася цим до кінця життя і витратила на школу неабиякі гроші. До того ж пані Катеринич виявилася вправною і просунутою поміщицею: купувала найсучаснішу сільськогосподарську техніку. А ще за життя її чоловіка до них у маєток у Марківцях приїздив Тарас Шевченко. Там він написав портрети Івана Катеринича та його матері Марії Федорівни. Можливо, портрет нашої героїні Кобзар також написав, але про це нічого невідомо. Саме тому на обкладинці до програми представлено ілюстративний портрет невідомої жінки. Що ж до сліду, який залишила Клеопатра Катеринич, точніше її батьки, у Харкові, то він розташований на сучасному майдані Оборонний Вал (колишній площі Феєрбаха, 8). Будинок звели 1841 року. У ньому й мешкала майбутня засновниця і патронеса шкіл для дівчат. Будинків того часу в Харкові одиниці. Про Клеопатру Катеринич у програмі «Маловідомі жінки Харкова» говорили з дослідником історії Слобідської України й земляком героїні цього випуску Андрієм Парамоновим.

    31 min

  4. May 18

    Юліан Гоїв: від галицького січовика до червоного командира в Харкові

    Герой цього випуску «Харківських історій» Юліан-Володимир Гоїв (1894–1937) незнаний на Харківщині. Він має доволі типову для свого часу біографію, але з незвичними особливостями: розпочавши бойовий шлях зі служби в Легіоні січових стрільців 1914 року, виборював незалежність України в Українській галицькій армії, однак приєднався до Червоної армії, був розвідником і командиром автобронетанкового парку дивізії, здобув звання майора та закінчив життя, потрапивши під репресії. Його розстріляли в Харкові, де він останні тринадцять років життя мешкав на вулиці Пушкінській (нині Григорія Сковороди). Й от іще один доволі незвичний факт біографії Гоїва: реабілітували його лише 2025 року. Сталося це стараннями історика з Івано-Франківська Андрія Бойди, з яким ми й говорили про постать Юліана Гоїва в програмі «Харківські історії».

    35 min

  5. May 8

    Поетеса Мета Роос: життя у вигнанні

    Мета Роос (1904–1989), героїня цього випуску «Маловідомих жінок Харкова», — мабуть, одна з найневідоміших персон. Вона народилась не в Харкові — сюди разом із дружиною та двома доньками приїхав її батько, балтійський німець, отримавши призначення. Це сталося 1913-го, коли Меті було девʼять років. Уже 1920 року родина виїхала з Харкова назавжди, тікаючи від більшовиків. До речі, під час боротьби за владу в місті Мета потрапляла під обстріли — як це схоже на наші часи, хоч і за різних обставин... Родина переїхала до столиці Естонії — Таллінна — і виїхала звідти до Німеччини напередодні окупації Естонії совєтами, знову рятуючись від них. В Естонії Мета Роос закінчила консерваторію, викладала музику, концертувала й сформувалася як поетеса, а також перекладала, але поетичне становлення її розпочалося саме в Харкові. Про Мету Роос, яка зовсім недовго жила в Харкові, але напевне надихнулася ним, говорили з дослідником історії Слобідської України Андрієм Парамоновим.

    31 min

  6. Apr 28

    Скетинг-ринк замість «Голготи». Провал «грандіозного» підприємства

    Навесні 1911 року, 24 квітня за старим стилем (за новим — 11 квітня), ажіотаж серед харківців викликала масштабна подія: на Лопанській набережній, у комплексі торгових павільйонів, які мали назву Фруктових рядів, відкрився ролер-скетинг-ринк, або просто скетинг-ринк, тобто майданчик для катання на роликах. Тодішні газети назвали його грандіозним; і на те були причини: троє підприємців витратили на облаштування скетинг-ринку величезну для тих часів суму — 40 тисяч рублів! Цікаво, що роликовий майданчик відкрили в будинку, де до того був інший, також з епітетом «грандіозний», витвір: панорама «Голгота» — сцени з останніх митей життя Христа. Чому на зміну, так би мовити, духовно-релігійному атракціону прийшов спортивний, як довго він протримався, чому лопнув, що було після нього та яка трагедія сталася у цій будівлі — у новому випуску «Харківських історій» говорили з дослідником історії Слобідської України Андрієм Парамоновим.

    30 min

  7. Apr 20

    Марія Шатілова: підприємиця, ім’ям якої названо район Харкова

    Імʼя доньки знаного харківського фотографа Василя Досєкіна, Марії, у Харкові відоме, а точніше — прізвище, бо воно є на мапі міста. Хоча більшість жителів напевне не ототожнює назви місцевості Шатилова Дача саме з нею, бо впевнена, що назва виникла завдяки її чоловікові — популярному в Харкові лікарю Петрові Івановичу Шатілову. Але насправді все навпаки: саме Марії від батька дісталася у цій місцевості велика земельна ділянка із садибою, тому вона стала називатися Дачею Шатілової. Про жінку з характером Марію Шатілову, що була вимушена стати підприємицею, діяльність якої сприяла виникненню у Харкові декількох вулиць, у циклі програм «Маловідомі жінки Харкова» поговорили з дослідником історії Слобідської України Андрієм Парамоновим.

    31 min

  8. Apr 6

    Олександра Харіна. Відома невідома харківка

    Імʼя Олександри Гаврилівни Харіної (1829–1916) доволі відоме в Харкові. Її, здавалося б, пам’ятають; навідуються до її «замку» — будинку в провулку, який колись мав імʼя Харіної, а тепер його названо на честь акторки Людмили Гурченко; розповідають якісь історії, що аж ніяк не відповідають дійсності. Насамперед Харіну вперто називають купчихою, хоча вона не мала до цього стану жодного стосунку. Спадкова дворянка, Олександра Гаврилівна мала величезні статки від маєтків, та ще й заможного чоловіка, завдяки чому займалася благодійністю, зокрема підтримувала жіночі гімназії — Драшковської та Маріїнську (нині гімназія № 6), улаштовувала в себе вечори, де збиралося блискуче товариство, вели інтелектуальні та найгостріші розмови й потрапити куди вважали за честь навіть особи найвищого стану, але вибір був тільки за нею. А ще до слова цієї жінки прислухалися навіть у суто чоловічому товаристві харківських можновладців, що для тих часів було великою рідкістю. Про Олександру Харіну в циклі «Маловідомі жінки Харкова» говорили з дослідником історії Слобідської України Андрієм Парамоновим.

    26 min
See All (148)

About

Програмa «Харківські історії з Філіппом Диканем». Про те, яким Харків був, є та буде. Розповідаємо історії з минулого міста та говоримо про сучасність і майбутнє Харкова.

Information

More From Накипіло